Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині.
Позначка: Війна
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойлу – ЗМІ
Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойлу в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині. -
Загроза масованого удару цієї ночі: що відомо
Моніторингові ресурси попереджають про можливий комбінований удар цієї ночі. Йдеться про потенційне застосування великої кількості ударних безпілотників та різних типів ракет. У переліку можливих цілей, куди битиме ворог, є об’єкти енергетичної інфраструктури, детальніше – далі у сюжеті. Пуски Шахедів Станом на п’яту вечора 4 грудня зафіксовані пуски Шахедів з Орла та Брянська. Пізніше також відбулись пуски ударних дронів-камікадзе з Курська, Шаталово, Міллерово, Чауди та Донецька
Загалом ворожі безпілотник летять в Україну із семи локацій.
Повітряні Сили ЗСУ вже повідомили, що перші Шахеди залетіли в повітряний простір України. t.me/kpszsu Спорядження ракетами Окрім цього є інформація, що 10 МіГів заряджені ракетами Кинджал та готові до застосування впродовж цієї ночі.
Загалом, за оновленою інформацією моніторингових каналів, армія РФ підготувала для атаки:- ударні БПЛА Шахеди (Герань-2) – близько 820 од.;
- Крилаті ракети Іскандер-К – 16–20 од.;
- Балістичні Іскандер-М/KN-23 – приблизно 20 од.;
- Калібрів до восьми одиниць;
- Кинджалів до 10 одиниць.
Повідомляється, що фрегат Адмірал Макаров/Ессен вдень 4 грудня було завантажено крилатими ракетами типу Калібр. Потенційні цілі Моніторингові пабліки пишуть, що росіяни цього тижня здійснювали розвідку об’єктів енергетичної, газової та військово-промислової інфраструктури у низці регіонів України.
Серед населених пунктів і об’єктів, які експерти називають у зоні підвищеної уваги ворога, фігурують:- Київ – об’єкти теплоенергетики.
- Дніпро – енергетична інфраструктура.
- Кам’янське – гідроенергетичні об’єкти.
- Кременчук – ГЕС.
- Канів – гідроелектростанція.
- Трипілля – ТЕС.
- Запоріжжя – гідроенергетика.
- Чернігів.
- Мукачево – підстанційні об’єкти.
- Старокостянтинів – аеродром.
- Добротвір – ТЕС.
Щодо західних областей, то під ворожий обстріл можуть потрапити райони Стрия, Ладижина, Львова та Бурштина. Що радять громадянам Монітори акцентують увагу, що їхня інформація є попередньою, тому рекомендують не панікувати, але закликають українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Також громадянам варто заздалегідь підготувати укриття.
Офіційні підтвердження щодо можливих ударів можуть з’являтися згодом. -
Польща запускає масштабну підготовку медиків до війни
У Польщі медичний персонал проходитиме навчання на випадок війни. Професор Ґжегож Ґелєрак, директор Військового медичного інституту, заявив на урядовому медичному саміті, що підготовка триватиме ще 4 роки. Про це інформує Польське радіо.
Перші результати буде видно вже в найближчі місяці.
“Ми підготували Національну систему підготовки медичного персоналу. До червня наступного року буде вже навчено перші 2 тисячі працівників. Спершу до реалізації цієї програми буде залучено п’ять центрів у Польщі – у Кракові, Любліні, Варшаві, Ґданську та Білостоці. До 2029 року ми плануємо підготувати весь персонал, який має пройти навчання”, – наголосив Ґелєрак
Головною темою медичного саміту було фінансування системи охорони здоров’я у зв’язку з дефіцитом у бюджеті Національного фонду здоров’я. -
Скандал з побиттям школярів-українців у Польщі: Україна відреагувала
Генконсул України в Гданську Олександр Плодистий відреагував на побиття українських учнів Слупського будівельного училища та на ксенофобські коментарі місцевого вчителя щодо українських дітей. За його словами, для України важливий справедливий та об’єктивний розгляд справи. Про це пише польський новинний портал Onet 4 грудня.
Видання нагадало, що про побиття українських учнів у Слупську, а також про їхнього вчителя, який робив ксенофобські зауваження стало відомо у вівторок, 3 грудня.
Справою зайнялася місцева поліція. За словами батька одного з потерпілих, правоохоронці барилися з тим, щоб прийняти заяву. Її прийняли тільки наступного дня.
“У зв’язку з інформацією, що з’явилася в ЗМІ, про нібито відмову поліцейських прийняти заяву, начальник наказав розпочати службове розслідування.
Держава має подумати, що зробити, щоб такі речі не повторювалися. Це неприйнятно. Не може бути такої поведінки щодо національності. Польська влада, польське суспільство мусять відреагувати”, – заявив виданню речник поліції у Слупську Якуб Баґінський.
Український консул зазначив, що “якщо записи будуть підтверджені, то мають бути зроблені висновки”.
Поліція в Слупську проводить розслідування бійки. Вчитель, який нібито висловлював ксенофобські погляди, тепер у відпустці. Стосовно нього почато розслідування управління освіти. Зауважимо, що в Слупському будівельному училищі тамтешній учитель ображав українських учнів, зокрема, називав їх “покидьками” та погрожував, що вони не складуть іспити. Його слова були зафіксовані на відео.
“Коли ви складатимете іспит наступного разу, ви точно провалите його. Я доведу вам, хто такий поляк”, – погрожував педагог.
Під час уроків цього вчителя один з польських учнів вмикав звуки бомб і ракет, глузуючи з українців. При цьому учень казав українцям: “Час ховатися”. Українцям також надсилали образливі повідомлення.
Антиукраїнські висловлювання вчителя підбурили до агресії й частину польських учнів. Зрештою двох українських підлітків жорстоко побили старшокласники, вигукуючи образи на національному ґрунті.
За повідомленнями, один із нападників спочатку плюнув на лице 16-річному українцю, сказавши: “На фронт, українська с*ко”, а потім накинувся на нього з кулаками.
Як відомо, 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці. -
Повернення дітей: Меланія Трамп зробила заяву
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – повернулися до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. Про це повідомила перша леді США Меланія Трамп, передає пресслужба Білого дому в четвер, 4 грудня. Дружина Дональда Трампа у своїй заяві зазначила, що продовжує підтримувати роботу, спрямовану на безпечне повернення дітей. Меланія Трамп відзначила роль дипломатичного діалогу між Україною та Росією, підкресливши, що співпраця сторін дозволяє рухатися вперед у питаннях возз’єднання сімей.
Перша леді також повідомила, що разом зі своїм представником надавала гуманітарну підтримку від імені США, що, за її словами, мало сприяти ефективності ініціативи. Вона висловила очікування, що подальша взаємодія учасників процесу може мати позитивний вплив на ситуацію в регіоні.
“Сподіваюся, що врешті-решт наші спільні зусилля призведуть до ширшої регіональної стабільності”, – заявила Меланія Трамп. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп передав лист дружини правителю РФ Володимиру Путіну перед початком саміту на Алясці 15 серпня. Пізніше у ЗМІ було опубліковано повний текст листа, у якому Меланія Трамп просить очільника Кремля захистити дітей і подбати про майбутні покоління в усьому світі.
10 жовтня Меланія Трамп заявила, що Путін відповів на її лист щодо депортованих українських дітей, і відтоді вони мають “відкритий канал комунікації”.
-
В Києві перейменували десяток вулиць в межах дерусифікації
Кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані із Росією, перейменували в Києві. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року. Відповідне рішення прийняли на пленарному засіданні Київської міської ради 4 грудня, повідомили в Київраді.
Сестра полеглого, Марина Петриченко, позитивно поставилася до цього перейменування та подякувала всім причетним до перейменування.
Тепер вулиця Волго-Донська у Дарницькому районі міста буде називатися в честь Павла Петриченка.
Загалом були перейменовані такі вулиці та інші об’єкти:
Голосіївський район- вулиця Левітана — вулиця Лукрецька.
Оболонський район
- проспект Маршала Рокоссовського — проспект Дмитра Павличка.
Печерський район
- одну частину вулиці Лаврської, від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів, перейменовали на честь гетьмана Івана Мазепи.
- другій частині вулиці, від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі, повернули історичну назву – вулиця Новонаводницька.
Дарницький район
- вулиця Суворова – вулиця Людмили Фої
Дніпровський район
- вулиця Сулеймана Стальського – вулиця Ігоря Юхновського
- провулок Макаренка – провулок Софії Окуневської
- вулиця Макаренка – вулиця Батальйону Шейха Мансура.
Святошинський район
- провулок Дунаєвського – провулок Цундарівський
- вулиця Дунаєвського – вулиця Цундарівська.
Шевченківський район
- сквер “Слава танкістам” перейменували на честь військовослужбовця Артема Соханя, який загинув під час російсько-української війни.
- Безіменному скверу присвоїли ім’я українського науковця Сергія Виноградського. Мова про зелену зону на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара.
Сергій Виноградський (1856-1953) – всесвітньо відомий український науковець і мікробіолог, засновник ґрунтової мікробіології.
Пленарне засідання Київської міської ради 4 грудня pic.twitter.com/jVVIjCTwik— Максим (@lipcansmaks1) December 4, 2025
-
ГУР знищило російський винищувач МіГ-29 у Криму
Воїни спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України Примари знищили у тимчасово окупованому Криму російський винищувач МіГ-29. Про це повідомила пресслужба ГУР у четвер, 4 грудня. “4 грудня на території військового аеродрому Кача в Криму майстри спецпідрозділу ГУР МО України Примари уразили російський багатоцільовий винищувач МіГ-29”, – йдеться в повідомленні.
У цю ж ніч під удар Примар потрапив і аеродромний радіолокаційний комплекс Іртиш поблизу тимчасово окупованого Сімферополя.
“Спецпідрозділи ГУР продовжують системно послаблювати систему протиповітряної оборони московитів над тимчасово окупованим півостровом, знищуючи радари, зенітні комплекси, а відтепер – і винищувальну авіацію ЗС РФ”, – наголосили в розвідці. -
ЗМІ: Зеленського попередили про “зраду” з боку США
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважають, що є ризик зради України та Європи. Їхні побоювання поділяють й інші європейські лідери та навіть генсек НАТО. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel, посилаючись на англомовну стенограму розмови лідерів.
Європейські лідери у понеділок, 1 грудня провели з президентом України Володимиром Зеленським конфіденційну телефонну нараду.
У розмові брали участь президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александер Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр Італії Джорджа Мелоні, генсек НАТО Марк Рютте, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Євроради Антоніу Кошта.
“Існує можливість того, що США можуть зрадити Україну з питання території, не давши ясності щодо гарантій безпеки”, – наводить журнал слова Макрона.
ЗМІ стверджує: Мерц сказав Зеленському, що в “наступні дні потрібно бути вкрай обережним”.
“Вони грають в ігри як із вами, так і з нами”, – додав канцлер, імовірно, маючи на увазі спецпредставника президента США Стіва Віткоффа і зятя американського лідера Джареда Кушнера.
Журналісти стверджують, що навіть Стубб, у якого добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, заявив, що європейці “не мають залишати Україну і Зеленського сам на сам” з американським переговорним дуетом. Його заяву підтримав генсек НАТО Марк Рютте.
Видання стверджує, що факт проведення наради підтвердили кілька учасників. Двоє з них сказали, що зміст розмови передано правильно, але відмовилися підтвердити окремі цитати.
У Єлисейському палаці заперечують, що Макрон говорив про можливу зраду. Вони наголосили, що “президент не висловлювався такими словами”, але подробиць так і не надали.
Представники Мерца заявили, що не хочуть коментувати “поширювані уривки розмови”.
В Офісі президента України сказали журналістам, що “не коментують вкиди”.
Як відомо, спецпосланник США Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер – доповіли голові Білого дому про “продуктивну” зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним.
Зеленський: Делегація України поїхала в США на зустріч щодо мирного плану -
Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи
За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва