Президент США Дональд Трамп вирішив вплинути на угорського прем’єра Віктора Орбана, щоб змусити його припинити купівлю російської нафти. Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами у Нью-Йорку. Трамп визнав, що Орбан є його другом, але йому потрібно буде обговорити це питання з ним особисто. Він висловив впевненість, що якщо він поговорить з Орбаном, той зупиниться від покупки російської нафти.
Позначка: Віктор Орбан
-
ЄС планує виділити Угорщині €550 млн заради санкцій проти Росії
Європейська Комісія планує розморозити близько 550 мільйонів євро з фондів ЄС для Угорщини, щоб допомогти подолати опір прем’єр-міністра Віктора Орбана щодо нових санкцій проти Росії. Угорщина і Словаччина є єдиними країнами ЄС, які продовжують імпортувати російську нафту. Орбан вже кілька разів блокував антиросійські санкції, стверджуючи, що країна залежить від дешевих енергоресурсів. Загалом у 2022 році ЄС заморозив для Угорщини близько 22 мільярдів євро через проблеми з верховенством права і незалежністю судів. Єврокомісія поступово розморожує частину цих коштів в обмін на політичні поступки. Нові санкції проти Росії пропонується запровадити у сферах енергетики, тіньового флоту, фінансових лазівок і прямого експорту товарів і технологій. Американський сенатор Ліндсі Грем висловив побоювання, що у випадку продовження закупівель російської нафти Угорщина та Словаччина можуть стати об’єктом наслідків.
-
ЗМІ назвали причини, що урезонили Орбана та Фіцо щодо санкцій проти РФ
Угорщина та Словаччина змінили свої вимоги щодо виключення шести росіян з санкційного списку ЄС під тиском з подій останніх днів. Братислава і Будапешт раніше просували виключення олігархів із списків санкцій. Проте інші країни ЄС виступили проти цього з політичних міркувань і вирішили не обговорювати це питання до певного терміну. Причинами зміни позиції Угорщини та Словаччини стали наліт російських безпілотників в Польщі, відхилення апеляцій Януковичів та російського олігарха Абрамовича, а також “неформальний тиск” від США. На дипломатичному рівні досягнули компромісу щодо продовження санкцій на 6 місяців без виключень зі списків, хоча деяких осіб вилучили зі списку “з технічних причин”.
-
У Словаччині заговорили про обов’язкову військову службу “через Орбана”
Міністр спорту і туризму Словаччини Рудольф Гуляк висловив необхідність введення обов’язкової військової служби в країні. Однією з причин є конфлікт Росії з Україною, іншою – плани прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо “великої Угорщини”. Гуляк вважає, що країна без власної системи протиповітряної оборони потребує зміцнення обороноздатності. Він пропонує, щоб усі словаки після досягнення 18 років проходили тримісячну військову службу, яку можна було б проходити поблизу місця проживання. Гуляк також вказав на необхідність створення армії за швейцарським зразком, де військова служба обов’язкова для чоловіків і добровільна для жінок.
-
Заява Орбана про “поділ України” може бути наративом РФ – ЦПД
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив ідею про можливий поділ України на три зони – російську, демілітаризовану та західну. Експерт з протидії дезінформації вважає, що ця заява може бути наслідком впливу російського наративу, який спрямований на розпалювання конфлікту та розповсюдження дезінформації. Він наголошує, що ця ідея вже була поширена російськими блогерами і відомим підсанкційним блогером Олексієм Арестовичем. Крім того, експерт вважає, що Володимир Путін є головним оповідачем цього наративу, що спрямований на вплив на лідерів інших країн. Орбан підтвердив свою заяву про поділ України, вважаючи продовження війни неефективною стратегією.
-
У ЦПД оцінили заяву Орбана про “поділ України”
Заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про можливий поділ України на три зони – російську, демілітаризовану та західну – можуть бути результатом впливу російської сторони і наративу Кремля. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко вважає, що ця ідея може бути розповсюджена російськими дезінформаторами, які намагаються вплинути на лідерів інших країн. Він також зазначив, що російський президент Володимир Путін виступає як верхівка інформаційної війни, спрямованої на поширення брехні та маніпуляції. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже раніше висловив подібні думки щодо поділу України, вважаючи, що продовження війни є невигідною стратегією.
-
Орбан заявив про “поділ України на три частини”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що після війни Україна може бути “поділена” на три частини: російську зону, демілітаризовану територію та західну зону. Він стверджує, що цей “поділ” вже фактично існує, а зараз обговорюється лише кількість регіонів, що увійдуть до російської зони. Орбан також активізував антиукраїнську риторику з початку великої війни в Україні. Президент України звертався до президента США з проханням уплинути на Орбана, який блокує вступ України до Євросоюзу.
-
Орбан: Продовження війни є програшною стратегією
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не має антиукраїнських поглядів і бажає майбутнього для України. Він висловив своє уявлення про мотиви Росії, України, Європейського Союзу та США у контексті російсько-української війни. Орбан критикує ЄС за його дії під час конфлікту, називаючи його “кульгавою качкою” і вважаючи, що потрібно вести діалог з Росією. Він підкреслив важливість уникнення продовження війни та підтримку енергетичної незалежності Європи від Росії. Орбан також висловив підтримку майбутньому для України, але наголосив на тому, що розвал сусідньої країни не є в інтересах Угорщини. Після дзвінка від президента США Дональда Трампа, Орбан може послабити свою позицію щодо вступу України до Євросоюзу.
-
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва