У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року.
Позначка: Відставка
-
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
-
Услід за премʼєром: міністр оборони Франції подав у відставку
Міністр оборони Франції Брюно Ле Мер вирішив після одного дня на посаді звільнитися і передати свої обов’язки прем’єр-міністру через складну геополітичну ситуацію. Він стверджує, що його рішення спричинило необґрунтовані реакції у деяких осіб, але наголосив на важливості стабільності країни. Президент Франції прийняв його відставку, а інвестори втратили довіру через політичну кризу. Французи вимагають нових виборів для вирішення ситуації.
-
Макрон дав завдання премʼєру Франції, який подав у відставку
Президент Франції Емманюель Макрон запросив прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню визначити “платформу дій і стабільності” протягом двох днів після того, як Лекорню оголосив про свою відставку. Після зустрічі з президентом, Лекорню має провести переговори для визначення шляхів подальших дій для країни.
-
Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
Французькі ринки впали через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що є потреба в проведенні нових виборів для вирішення політичної кризи у країні. Це призвело до зростання прибутковості французьких облігацій і зниження індексу CAC 40. Ослаблення євро також відзначилося після відставки Лекорню. Політична нестабільність у Франції вже призвела до відставок кількох прем’єр-міністрів і мала негативний вплив на економіку країни. Аналітики вважають, що ця ситуація може позначитися на економіці Євросоюзу в цілому. Кредитні рейтинги Франції були знижені під час уряду Лекорню, і далі можуть змінитися в залежності від розвитку подій.
-
Прем’єр Франції несподівано подав у відставку
У понеділок вранці прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню заявив про свою відставку. Він проробив лише 27 днів на посаді, що стало найкоротшим терміном для французького прем’єра. Лекорню завершив формування свого уряду лише вчора, але вирішив піти у відставку. Він має намір скоро виступити з публічною заявою.
-
Не зміг відповісти, чий Крим – глава Мінкульту Литви подав у відставку
Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс вирішив піти у відставку після заклику прем’єр-міністерки Інги Ругінене через зовнішній тиск, який створює загрозу для його родини. Причиною стало його нечітке відповіді на запитання про Україну та Крим в інтерв’ю, де він звинуватив журналістку у “провокації”. Адомавічюс зазначив, що йде з посади заради безпеки своєї сім’ї та підтримки уряду. Соціал-демократична партія Литви скликала раду для вибору наступника, оскільки кандидатура Адомавічюса викликала невдоволення у культурній спільноті через відсутність фахового досвіду в галузі культури. Нагадаємо, що раніше прем’єр-міністр Литви оголосив про свою відставку.
-
Віткофф збирається піти з посади спецпредставника Трампа – ЗМІ
Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань Близького Сходу, Стів Віткофф, може піти у відставку наприкінці 2025 року, якщо буде досягнута угода щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Віткофф займався переговорами про припинення бойових дій у Газі з самого початку президентства Трампа. Його термін повноважень наразі становить близько 130 днів, але він готовий піти у відставку за умови успішного укладення угоди. Також відомо, що команда Віткоффа вже шукає нові робочі можливості. Крім того, США прагнуть також до врегулювання війни Росії проти України до кінця поточного року.
-
Вест Гем офіційно звільнив свого наставника
Англійський футбольний клуб Вест Гем оголосив про те, що їхній тренер Грем Поттер подав у відставку. Це вже другий тренер в АПЛ цього сезону, хто втратив свою роботу, після того як раніше Ноттінгем розлучився з Нуну Ешпіріту Санту.
-
Кремль підтвердив відставку соратника Путіна
Заступник глави адміністрації російського правителя Дмитро Козак пішов у відставку “за власним бажанням”. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам у четвер, 18 вересня.
“Я можу підтвердити, що Дмитро Миколайович Козак подав у відставку. За власним бажанням”, – заявив він.
При цьому Пєсков додав, що указ про відставку Козака поки не був оприлюднений.
Напередодні ЗМІ повідомили, що 66-річний Дмитро Козак звільнився. Він був давнім соратником Володимиром Путіна. Козак був єдиним, хто виступив проти повномасштабного вторгнення РФ в Україну на засіданні Радбезу 21 лютого 2022 року, вказавши на негативні наслідки такого рішення для країни, але його 40-хвилинний виступ навіть не потрапив до офіційної стенограми.
Тим не менш, Козак продовжував демонструвати незгоду з війною, а нещодавно запропонував Путіну припинити бойові дії та розпочати мирні переговори
Зазначалось, що Дмитро Козак не планує залишатися в держапараті та розглядає пропозиції про перехід у бізнес.
Раніше формальний лідер Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Путін нібито шкодує, що розпочав війну проти України. -
Сирський звільнив двох командувачів корпусів
У Генштабі підтвердили інформацію про звільнення з посад двох командувачів корпусів Сил оборони – Володимира Сіленка та Максима Кітугіна. Рішення було ухвалене Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським через упущення цих командирів у керівництві військами, що призвело до втрат особового складу та територій у Запорізькій та Новопавлівській областях. Обидва офіцери продовжать службу на інших посадах.