Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на придбання закордонних активів компанії Лукойл, найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Причиною цієї відмови стала участь Gunvor в угодах з Росією та президентом Путіним, чому американське Мінфін поставив під сумнів дії компанії. Gunvor відповів, що завжди діяв відкрито та дотримувався санкцій, а також віддавав перевагу дистанціюватися від Росії. Після введення санкцій проти Росії в 2014 році один зі співзасновників Gunvor продав свою частку у компанії. Нагадаємо, що США ввели санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – Роснефти і Лукойлу, а також їхніх дочірніх підприємств. Gunvor, розглядаючи можливість придбання активів Лукойлу, став предметом уваги американських влад.
Позначка: Відмова
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення Microsoft і перейти на європейське рішення через зменшення залежності від американських постачальників та ризику нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, яка була створена за підтримки уряду Німеччини для підвищення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявив, що співпраця з МКС не припиняється, і наголосив, що минулорічне відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook було здійснене за рішенням американської влади, а не корпорації. Раніше уряд Нідерландів також висловив занепокоєння щодо надмірної залежності від продуктів Microsoft і розглядає можливість переходу на європейські альтернативи.
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від послуг Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення Microsoft і перейти на європейське рішення, щоб зменшити залежність від американських постачальників через ризик нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, яка створена за підтримки уряду Німеччини для підвищення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявила, що співпраця з МКС не припиняється і наголосила, що попереднє відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook відбулося за рішенням американської влади, а не корпорації. Уряд Нідерландів також розглядає можливість переходу на європейські альтернативи через занадто велику залежність від продуктів Microsoft.
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв
Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
“Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат. -
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлі російської нафти через санкції, які наклали на Роснєфть та Лукойл США. Це призвело до скорочення обсягів закупівель індійськими нафтовими заводами. Ця ситуація може створити фінансове навантаження на бюджет Росії. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil призупинили закупівлі російської нафти, яка транспортується морем. Але інші “незалежні” нафтопереробні заводи можуть продовжити закупівлі. Поки що не відомо, чи будуть призупинені закупівлі через трубопроводи. США та Євросоюз ввели санкції проти російських нафтових компаній, банків та інших секторів економіки.
-
Трамп сказав, чому Київ не отримає ракети Tomahawk
Президент США Дональд Трамп відмовився передавати Україні ракети Tomahawk через те, що процес навчання їх використанню може тривати від шести місяців до року. Трамп пояснив, що ці ракети потужні та точні, а їх користування вимагає інтенсивних тренувань. Він зазначив, що США не планують навчати інші армії використовувати Tomahawk. Трамп вважає, що Україна може скористатися цими ракетами лише у випадку прямого запуску ними американськими силами, але Вашингтон не буде цього робити. Ракети Tomahawk використовуються флотом США для нападів на наземні цілі у глибині ворога та мають дальність польоту до 2500 км. Рішення щодо передачі цих ракет Україні залишається відкритим, але наразі не ухвалено.
-
Одна з країн G7 заявила про скорочення залежності від російського СПГ
Японія планує поступово скоротити імпорт російського скрапленого природного газу через зростання напруженості на ринку та підтримку своїх європейських союзників у зв’язку з війною в Україні. Міністр торгівлі Японії зазначив, що це рішення буде потребувати значних витрат, оскільки поставки газу з Росії є важливим джерелом енергії для країни. Японські компанії мають частки в російському проєкті Сахалін-2, який є найближчим до Японії експортним терміналом СПГ. Євросоюз також розглядає можливість повної відмови від російської енергії назавжди.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з подіями 2008 року. Прессекретар президента Росії заявив, що вони не будуть виконувати це рішення. ЄСПЛ вирішив, що Росія порушила права людини війною 2008 року, і присудив Грузії компенсацію у 253 млн євро. Росія визнала регіони Абхазія та Південна Осетія “незалежними” після війни з Грузією і продовжує контролювати їх. Росія також вийшла із складу Ради Європи, тому вони не визнають рішень ЄСПЛ, винесених після цього вихіду.