Момент звернення військовослужбовця, котрий самовільно залишив місце служби, до Військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення злочину. Про це мовиться у висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.
У кримінальному провадженні місцевий суд визнав військовослужбовця винуватим і засудив за самовільне залишення місця служби без поважних причин.
Суд першої інстанції на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування заходу примусу з випробуванням. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому за ч. 5 ст. 407 ККУ (самовільне залишення військової частини) покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище засудженого, не додержав приписів ч. 2 ст. 5 КК України і не врахував факту вчинення злочину до набрання чинності законом від 13 грудня 2022 року № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, котрим заборонено застосування ст. 75 КК України за злочини, передбачені ст. 407 КК України.
Скасовуючи вирок апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний суд вказав, що, за матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР про самовільне залишення місця служби, з цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у галузі оборони. За змістом представленого в справі звернення засудженого, він виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби. Згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду було скеровано до Донецького зонального відділу. Наведені документи долучено до справи під час судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали.
Такі фактичні дані, попри те, що мають значення і впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення, не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження. У новому вироку не міститься переконливих аргументів, які без сумніву доводили б, що факт звернення військовослужбовця до органів прокуратури 15 серпня 2022 року не тягне жодних правових наслідків, зважаючи також на роз’яснення, опубліковані на офіційному вебсайті Міністерства оборони, за якими з питань наміру повернутися на службу військовий може звернутися, зокрема, до військової спеціалізованої прокуратури.
Звідси випливає, що не є безспірними висновки апеляційного суду щодо припинення злочину після набрання чинності законом № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, вказали у висновку.
Позначка: Верховний суд
-
Верховний Суд визначив, коли припиняється злочин СЗЧ
-
300 млрд за невипуск за кордон: суд зобов’язав розглянути позов чоловіка
Верховний суд України виніс рішення у касаційній справі чоловіка, якому прикордонники двічі відмовили у виїзді за кордон. Чоловік просив визнати такі дії незаконними, скасувати рішення про відмову та стягнути з держави понад 300,7 млрд гривень моральної шкоди. Суди нижчих інстанцій відхилили справу, пояснивши це порушеннями процесуальних норм. Верховний суд підтвердив правомірність одномісячного строку оскарження рішень прикордонної служби, але визнав порушення у роботі судів нижчих інстанцій. Тепер справа буде розглянута знову, але це не означає автоматичного отримання чоловіком великої суми грошей, а лише можливість обговорення справи на суттєвому рівні.
-
В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”
Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
“Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів. -
Верховний суд США заборонив третю стать у паспортах
Верховний суд США підтримав рішення адміністрації Дональда Трампа про те, що в американських паспортах можуть бути лише дві гендерні позначки – чоловіча та жіноча. Це означає, що трансгендерні та небінарні особи не зможуть вказати X або іншу стать, відмінну від тієї, яка була вказана при народженні. Рішення було прийняте більшістю голосів консерваторів у суді, які ствердили, що запис статі в паспорті не є дискримінацією, а лише відображає історичний факт. Ліберальні судді заперечили це, зауваживши, що нова політика може наражати трансгендерних людей на небезпеку. Це тимчасове рішення, і остаточний вердикт ще попереду, однак воно вказує на повернення до жорсткої гендерної політики в США. У деяких країнах ЄС і Німеччині досі існує можливість вибору позначки “divers” або “X” у документах, а також спрощена процедура зміни статі законом про самовизначення.
-
За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-
Коломойський остаточно втратив громадянство України – рішення ВС
Велика Палата Верховного суду України підтвердила рішення Касаційного адміністративного суду, яке відмовило в задоволенні позову Ігора Коломойського щодо скасування указу президента Володимира Зеленського про втрату ним українського громадянства. Суд вважає, що Коломойський міг уникнути наслідків, вийшовши з ізраїльського громадянства, але не зробив цього протягом понад 25 років. Рішення суду є остаточним і не підлягає оскарженню. Представник Коломойського не з’явився на засідання Великої Палати, тоді як представники Президента та Державної міграційної служби підтримали позицію відповідача.
-
Справа ексголови Верховного суду: підозру отримав бізнесмен
Повідомлено про підозру бізнесмену, який сприяв передачі коштів від власника групи Фінанси та кредит, у справі щодо отримання неправомірної вигади ексголовою Верховного суду Всеволодом Князєвим. Про це 4 вересня повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
За даними слідства, бізнесмен (власник групи Фінанси та кредит) домовився з адвокатом, який мав організувати передачу коштів іншій особі. Та, зі свого боку, мала передати ці кошти керівництву Верховного Суду як неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена.
Фігуранту інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.
Встановлено, що у 2002 році бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату. Через 18 років колишні акціонери оскаржили договір у суді, однак перша інстанція відмовила у задоволенні позову. У 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір недійсним.
Щоб уникнути втрати акцій, у березні 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом бек-офісу у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року він за посередництва інших осіб передав адвокату $2,7 млн (з яких $1,8 млн призначались суддям Верховного суду, решта – посередникам). 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. -
В Росії померла голова Верховного суду
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Підносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Підносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля нині теж минуло 72 роки. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
В Росії померла однокурсниця Путіна, яка очолювала Верховний суд
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Подносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Подносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля теж минуло 72 роки, як і померлій. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
Верховний Суд підтримав конфіскацію елітного авто посадовця
Верховний Суд підтвердив, що елітний Mercedes-Benz G400 D, який використовував керівник міграційної служби Одещини, був законно конфіскований через те, що автомобіль був оформлений на матір посадовця, хоча їхні доходи не відповідали такому придбанню. Правоохоронці виявили, що посадовець та його близькі особи користувалися автомобілем, яким володіла його мати, і навіть заробляли гроші на незаконних операціях з іноземцями. Крім того, у посадовця та його родини було виявлено незаконно нажите майно, таке як коштовності, криптовалюта, нерухомість і автомобілі, вартість якого значно перевищувала їхні доходи. Суд прийняв рішення конфіскувати автомобіль та інше майно та стягнути його в дохід держави.