Верховний суд США підтримав рішення адміністрації Дональда Трампа про те, що в американських паспортах можуть бути лише дві гендерні позначки – чоловіча та жіноча. Це означає, що трансгендерні та небінарні особи не зможуть вказати X або іншу стать, відмінну від тієї, яка була вказана при народженні. Рішення було прийняте більшістю голосів консерваторів у суді, які ствердили, що запис статі в паспорті не є дискримінацією, а лише відображає історичний факт. Ліберальні судді заперечили це, зауваживши, що нова політика може наражати трансгендерних людей на небезпеку. Це тимчасове рішення, і остаточний вердикт ще попереду, однак воно вказує на повернення до жорсткої гендерної політики в США. У деяких країнах ЄС і Німеччині досі існує можливість вибору позначки “divers” або “X” у документах, а також спрощена процедура зміни статі законом про самовизначення.
Позначка: Верховний суд
-
За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-
Коломойський остаточно втратив громадянство України – рішення ВС
Велика Палата Верховного суду України підтвердила рішення Касаційного адміністративного суду, яке відмовило в задоволенні позову Ігора Коломойського щодо скасування указу президента Володимира Зеленського про втрату ним українського громадянства. Суд вважає, що Коломойський міг уникнути наслідків, вийшовши з ізраїльського громадянства, але не зробив цього протягом понад 25 років. Рішення суду є остаточним і не підлягає оскарженню. Представник Коломойського не з’явився на засідання Великої Палати, тоді як представники Президента та Державної міграційної служби підтримали позицію відповідача.
-
Справа ексголови Верховного суду: підозру отримав бізнесмен
Повідомлено про підозру бізнесмену, який сприяв передачі коштів від власника групи Фінанси та кредит, у справі щодо отримання неправомірної вигади ексголовою Верховного суду Всеволодом Князєвим. Про це 4 вересня повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
За даними слідства, бізнесмен (власник групи Фінанси та кредит) домовився з адвокатом, який мав організувати передачу коштів іншій особі. Та, зі свого боку, мала передати ці кошти керівництву Верховного Суду як неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена.
Фігуранту інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.
Встановлено, що у 2002 році бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату. Через 18 років колишні акціонери оскаржили договір у суді, однак перша інстанція відмовила у задоволенні позову. У 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір недійсним.
Щоб уникнути втрати акцій, у березні 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом бек-офісу у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року він за посередництва інших осіб передав адвокату $2,7 млн (з яких $1,8 млн призначались суддям Верховного суду, решта – посередникам). 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. -
В Росії померла голова Верховного суду
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Підносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Підносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля нині теж минуло 72 роки. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
В Росії померла однокурсниця Путіна, яка очолювала Верховний суд
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Подносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Подносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля теж минуло 72 роки, як і померлій. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
Верховний Суд підтримав конфіскацію елітного авто посадовця
Верховний Суд підтвердив, що елітний Mercedes-Benz G400 D, який використовував керівник міграційної служби Одещини, був законно конфіскований через те, що автомобіль був оформлений на матір посадовця, хоча їхні доходи не відповідали такому придбанню. Правоохоронці виявили, що посадовець та його близькі особи користувалися автомобілем, яким володіла його мати, і навіть заробляли гроші на незаконних операціях з іноземцями. Крім того, у посадовця та його родини було виявлено незаконно нажите майно, таке як коштовності, криптовалюта, нерухомість і автомобілі, вартість якого значно перевищувала їхні доходи. Суд прийняв рішення конфіскувати автомобіль та інше майно та стягнути його в дохід держави.
-
Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів
Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.
Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.
Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.
Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.
Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.
Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.
Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.