Українська Верховна Рада затвердила Угоду про сторічне партнерство з Великою Британією. Цей документ встановлює нову довгострокову співпрацю між країнами у сферах безпеки, оборони, економіки, науки, технологій та культурних зв’язків. Особлива увага приділяється оборонному напрямку: Велика Британія обіцяє надавати Україні військову допомогу на суму не менше 3,6 мільярда фунтів стерлінгів щорічно до 2030/31 фінансового року. Цей пакет допомоги включає навчання для українських військових, підтримку пілотів та постачання військової авіації, спільне виробництво оборонної продукції та участь у спільних експедиційних діях.
Позначка: Верховна рада
-
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
У Верховній Раді був прийнятий закон про військового омбудсмена на другому читанні. За цей закон проголосували 283 народних депутати. Згідно з новим законодавством, військовослужбовці тепер можуть подати скаргу на порушення їхніх прав безпосередньо до військового омбудсмена. Цей омбудсмен буде проводити перевірку військових підрозділів у випадках отриманих скарг. Загалом, цей закон встановлює правовий статус, завдання та принципи діяльності військового омбудсмена з метою захисту прав та свобод військовослужбовців.
-
В України створено два нових суди
Верховна Рада утворила два нових спеціалізованих адміністративних суди – окружний та апеляційний, які будуть розглядати справи проти центральних органів влади. Це було зроблено за вимогою міжнародних партнерів, таких як МВФ та Європейська комісія. Метою створення нових судів є підвищення захисту прав громадян у судових справах з державою. Суди розташовані в Києві та матимуть юрисдикцію по всій Україні. Найближчим часом планується проведення конкурсу на посади суддів, для чого буде створена експертна рада для перевірки кандидатів.
-
Рада офіційно відновила трансляції засідань
Сьогодні Верховна Рада відновила прямі трансляції засідань після довгої перерви, яка тривала майже чотири роки. Парламентське засідання транслюється онлайн на телеканалі Рада, що дозволяє громадськості стежити за роботою народних обранців. Раніше прямі трансляції були зупинені через війну з Росією з міркувань безпеки, а доступ журналістів до сесійної зали був обмежений. Проте на початку вересня Верховна Рада проголосувала за відновлення онлайн-трансляцій засідань, а також скасувала мораторій на новини з парламенту після закінчення пленарного засідання.
-
До Ради внесли проєкт держбюджету-2026
Уряд вніс до Верховної Ради проект закону про державний бюджет на 2026 рік. Згідно з інформацією на сайті парламенту, текст законопроєкту ще не доступний, оскільки його передали на розгляд керівництву. Народний депутат Ярослав Железняк заявив у Telegram, що документ буде розглянутий та презентований на Комітеті з питань бюджету в середу, 17 вересня. Проєкт бюджету на 2026 рік буде представлений у Раді цього тижня, але голосування не потрібне. Депутати матимуть час до 1 жовтня для подання своїх правок. Після цього буде підготовано таблицю пропозицій та бюджетних висновків до середини жовтня. Остаточне схвалення бюджету на 2026 рік має відбутися до 20 листопада, і для цього знадобиться підтримка двічі 226+ голосів.
-
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки. -
Рада відновила трансляції пленарних засідань
Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні. -
В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ
Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
“Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко. -
В Україні почнуть штрафувати за неявку на виклик парламенту
Верховна Рада ухвалила у цілому закон про забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом. Документ встановлює адміністративну відповідальність за неявку на виклик парламенту без поважних причин. Про це повідомив народний депутат із парламентської фракції Голос Ярослав Железняк на своєму Telegram-каналі.
За законопроєкт №11387 проголосували загалом 229 народних депутатів.
Підготовлений до другого читання законопроєкт пропонує зміни до кількох ключових законодавчих актів, спрямовані на посилення дисципліни учасників судових процесів і парламентських процедур. За невиконання ухвали суду про привід — тепер за це можуть штрафувати, а відповідні протоколи складатимуть працівники суду.
Також встановлюється відповідальність за ігнорування вимог парламентських комітетів або тимчасових слідчих комісій та неявку урядовців на пленарні засідання без поважної причини.
Питання звільнення посадовця, який без поважної причини не з’явився на засідання Верховної Ради, буде включатись до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради наступного дня після дня реєстрації такого проєкту постанови та розглядатиметься першим на пленарному засіданні без попередньої підготовки в комітетах.
Також збільшуються розміри грошових стягнень за порушення процесуальних обов’язків.
Ухвалення ініціативи має- сприяти утвердженню поваги до суду,
- збільшенню оперативності розгляду кримінального провадження судом,
- виключенню застарілих приписів щодо народних засідателів з КУпАП та КК України,
- реальному виконанню судових ухвал про привід особами,
- удосконаленню порядку вирішення питання про відвід судді,
- скасування ухвали про накладення грошового стягнення,
- скороченню строків проведення підготовчого судового засідання.
Як ми вже писали, Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні.
В Україні планують спростити правила бронювання -
В Україні планують спростити правила бронювання
Верховна Рада в першому читанні 3 вересня ухвалила законопроєкт №13335, котрий дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей у яких неналежно оформлені облікові документи. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Проєктом пропонують доповнити Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” новою частиною.
Гончаренко уточнив, що бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у галузі обороннопромислового комплексу, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, чи/та він не перебуває на військовому обліку, чи/та не уточнив персональні дані
За відповідну законодавчу ініціативу проголосували 283 нардепи.
Також народні обранці скоротили строк подачі правок для підготовки до другого читання.
Як зауважили у пояснювальній записці, виробництво української зброї неможливо здійснити обмеженим колом спеціалістів підприємств, установ і організацій, які виконують роботи з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових та інших виробів військового призначення.
Зазначається, що нині під час бронювання критично важливі підприємства постають перед фактами отримання військовозобов’язаними працівниками повісток на етапі звірки військово-облікових даних та у період між днем прийняття Мінстратегпромом рішення про визначення підприємства критично важливими для ОПК та прийняттям відповідного рішення про бронювання.