Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Позначка: Верховна рада
-

Рада провалила призначення суддів КСУ
-

Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -

Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
- Європейська солідарність – 910 штук,
- Слуга народу – 652 штук,
- Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
- Голос – 437 штук.
Серед депутатів найбільше правок подали:
- Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
- Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
- Дмитро Разумков – 254 правки.
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.
-

На гривнях пропонують розмістити напис Ми віримо в Бога
Народний депутат із фракції Слуга народу Георгій Мазурашу запропонував додати на українські банкноти напис “Ми віримо в Бога”. Відповідний законопроект №14102 від 6 жовтня опубліковано на сайті Верховної Ради. Зміни до закону Про Національний Банк України передбачають зміну дизайну грошей. Ця ініціатива викликала обговорення, оскільки фраза “In God We Trust” є офіційним девізом США з 1956 року і вживається на американських доларах. Поки що текст законопроєкту і пояснювальна записка до нього не були оприлюднені.
-

У Раді запропонували висунути Трампа на Нобелівську премію миру
Українські народні депутати внесли проєкт постанови про те, щоб звернутися до Нобелівського комітету з пропозицією висунути кандидатуру президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру.
-

Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був представлений урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко виступив доповідачем з цього питання. Опозиція намагалася перешкодити початку розгляду бюджету, але не змогла зібрати достатньо голосів. Голова Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів висловити свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього вони будуть розглянуті та передані уряду для подальшого розгляду. В цілому розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-

Стало відомо, хто замінить Парубія у Верховній Раді
Центральна виборча комісія підтвердила, що Тетяну Чорновол обрано народною депутаткою після того, як її попередника, Андрія Парубія, вбили у Львові в кінці серпня. Чорновол, яка служила в українській армії, тепер займе його місце у парламенті. Парубій був членом партії Європейська Солідарність і працював у комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Вбивцю затримали після кількох днів.
-

ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає введення заходів безпеки в школах. Ці заходи мають забезпечити безпеку учнів і вчителів під час війни і після неї. До цього у законодавстві не було чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики. Закон встановлює правила перебування в школах, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції, заборону на перебування сторонніх осіб та осіб із небезпечними предметами на території шкіл. Також він забороняє залучати до роботи у школах осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування.
-

Президент доручив готувати щорічне звернення до ВР
Президент України Володимир Зеленський вирішив, що кожен рік буде складати послання до Верховної Ради, в якому буде висвітлюватися ситуація в країні. Для цього була утворена робоча група, яка має підготувати документ до 1 грудня. Робочу групу очолить Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, а за методичний і науковий супровід розробки проєкту відповідатиме Олександр Боголов. У команду також увійшли заступники глави ОП та інші високопосадовці. Мета робочої групи – підготувати структуру та зміст документа для президентського звернення. Зеленський наголосив на важливості швидких рішень партнерів України в умовах війни та закликав до збільшення військової допомоги.
-

Нардеп: Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн
Уряд встановив прогнозований середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 гривень. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко. Він зазначив, що проєкт державного бюджету-2026 передбачає тривалість війни протягом усього наступного року. Міністр фінансів Сергій Марченко також підтвердив цей прогноз. На світових ринках долар почав знижуватися через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою. Українці у серпні почали знову купувати долари після того, як протягом попередніх місяців вони активно переходили на євро.