СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Верховна рада

  • Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
    Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
    “Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
    Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:

  • захист інформації про виробників зброї;
  • звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
  • збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.

    • Резиденти Defence City отримають:

  • спрощення митних процедур та експортного контролю,
  • додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
  • підтримку в релокації підприємств,
  • можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.

    • Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
    Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп.

  • Рада відновила обов’язкову статистичну звітність

    Рада відновила обов’язкову статистичну звітність

    Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
    Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
    У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
    “Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
    Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
    У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
    Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
    Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами

  • Народний депутат Довгий склав мандат

    Народний депутат Довгий склав мандат

    Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
    “Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
    За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
    “В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
    Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
    За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
    Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
    Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді

  • Безпартійний Олесь Довгий складає мандат

    Безпартійний Олесь Довгий складає мандат

    Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
    “Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
    Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
    “Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
    Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
    За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.

  • Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
    Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
    “Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
    У відомстві також наводять ключові цифри:

  • 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
  • 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.

    • Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:

  • мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
  • отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.

    • Для громадян інших країн:

  • Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
  • Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
  • Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
  • Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
  • Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.

    • unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
    У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
    Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
    Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
    “Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.

  • Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА

    Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА

    Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
    “Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
    Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
    Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”.

  • Рада затвердила закон про множинне громадянство

    Рада затвердила закон про множинне громадянство

    Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
    “Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
    Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
    Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
    Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
    Множинне громадянство: чи поверне воно українців

  • Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді

    Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді

    З 399 народних депутатів реально голосують і присутні в сесійній залі Верховної Ради приблизно 340-350 осіб. Про це повідомив спікер ВР Руслан Стефанчук в інтерв’ю РБК-Україна.

    “Фактично ви можете побачити за результатами об’єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях”, – сказав він.
    Голова Верховної Ради уточнив, що ці показники змінюються залежно від обставин, але всі ключові рішення, зокрема щодо національної безпеки, євроінтеграції, політичних заяв – стабільно отримують понад 300 голосів.

    “Це історично мінімальна цифра кількості народних депутатів. Але всі тут, з першого дня повномасштабного вторгнення, з 24 лютого, з 7 години 30 хвилин, а перші рішення ми проголосували о 8 годин 8 хвилин”, – зазначив спікер парламенту.

    Стефанчук наголосив, що попри втрату мажоритарників з ОРДЛО та Криму, зникнення деяких депутатів і кримінальні справи проти окремих осіб, Рада залишається дієздатним органом.
    Наразі є лише одна заява про дострокове складання мандата – від народної депутатки фракції Слуга народу Анни Колісник. “Інших заяв на припинення повноважень в мене особисто немає”, – заявив спікер парламенту.
    Нагадаємо, 2 червня стало відомо про намір Колісник відмовитись від мандату народного депутата. Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув її заяву та рекомендував парламенту ухвалити її в цілому.

  • Верховна Рада призначила нового генпрокурора

    Верховна Рада призначила нового генпрокурора

    У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграмі. Під час виступу в парламенті Кравченко заявив, що він прагне відновити довіру суспільства до прокуратури шляхом прийняття справедливих рішень. Він також зазначив, що важливою для нього є репутація прокуратури як усередині країни, так і за її межами, серед міжнародних партнерів та ЗМІ. Кравченко назвав проблеми, з якими стикається прокуратура, зокрема, внутрішню дисципліну та перевантаження прокурорів через нестачу кадрів. Він обіцяв приділити увагу етиці, доброчесності та запобіганню тиску на бізнес та ЗМІ, а також запевнив, що не допустить незаконного тиску на прокурорів, ні у кулуарах, ні публічно.

  • Рада перейменувала понад 320 населених пунктів

    Рада перейменувала понад 320 населених пунктів

    Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
    За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
    Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
    Згідно з документами, нові назви отримають:

  • 4 райони,
  • 10 міст,
  • 56 селищ,
  • 261 село.

    • Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
    Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
    Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини.