Білий дім оголосив про розгортання авіаносної ударної групи у Карибському басейні – це найбільше військове посилення США в Латинській Америці за останні десятиліття. Про це увечері в п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Reuters.
Агентство наголошує, що це – демонстрація сили, яка далеко перевершує будь-які попередні зусилля з боротьби з наркотиками, і найрішучіший крок Вашингтона в регіоні на сьогоднішній день.
Зокрема у регіон були відправлені найбільший у світі авіаносець Gerald Ford і вісім супутніх кораблів, атомний підводний човен, а також винищувачі F-35.
Зазначається, що цей крок став черговим сигналом ескалації напруження у відносинах із Венесуелою та Колумбією.
Пентагон повідомив, що розміщення авіаносця і його супровідних кораблів має “посилити здатність США виявляти, контролювати та припиняти незаконну діяльність, яка загрожує безпеці американців і стабільності Західної півкулі”.
Зазначається, що з початку вересня США здійснили щонайменше десять авіаударів по суднах, які, за їхніми даними, перевозили наркотики у Карибському морі. За оцінками ЗМІ, загинули близько 40 людей, частина з яких були громадянами Венесуели.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро звинуватив Вашингтон у спробі повалення його влади. У четвер він заявив, що у разі американського вторгнення “робітничий клас підніметься на загальний страйк і мільйони людей зі зброєю вийдуть на вулиці”.
Також Мадуро заявляв, що Венесуела розмістила майже 5000 російських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) на “ключових позиціях системи протиповітряної оборони”. Такі дії мають посилити безпеку на тлі розгортання сил США у Карибському басейні.
Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі – ЗМІ
Позначка: Венесуела
-
США відправили авіаносець до Південної Америки
-
Бомбардувальники напоготові: Трамп заявив про наземну операцію у Венесуелі
Президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести наземну операцію американських військових у Венесуелі з метою боротьби з наркоторгівлею. Він зазначив, що наразі лише менше ніж 5% наркотиків доходить до США морським шляхом, а новий маршрут транспортування пролягає через сушу. Трамп також наголосив на необхідності посилення боротьби з цією проблемою, оскільки наркотики щорічно вбивають близько 300 тисяч осіб у США. Також було повідомлено, що поблизу Венесуели були зафіксовані польоти американських бомбардувальників B-1 Lancer.
-
Мадуро на тлі заяв Трампа пригрозив “5000 російських ПЗРК”
Уряд Венесуели розмістив близько 5000 російських переносних зенітно-ракетних комплексів на стратегічних позиціях для посилення системи протиповітряної оборони. Президент країни Ніколас Мадуро заявив про це, наголосивши на готовності армії відстояти будь-які загрози. Ця дія призвана відповісти на можливе військове втручання США у регіоні. ПЗРК Игла-С, які розмістили, можуть вражати різні повітряні цілі на низьких висотах. Також варто зазначити, що американський президент Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі, що загострило ситуацію в регіоні.
-
В аеропорту Венесуели розбився літак, є загиблі
У венесуельському аеропорту Парамілло у штаті Тачира літак розбився одразу після зльоту, в результаті чого загинули двоє пасажирів, а ще двоє постраждали. Літак втратив керування через вибух шини, впав на крило, вибухнув і загорівся. На місце прибули рятувальники та поліція. Літак пов’язаний з “логістичною діяльністю уряду”. Розслідування цієї події триває.
-
США знищили ще одне судно – вже у Тихому океані
У східній частині Тихого океану американські військові знищили судно, яке підозрювали у незаконному перевезенні наркотиків. Це сталося в рамках антинаркотичної кампанії уряду Дональда Трампа. У результаті удару загинули двоє осіб. Цей випадок спричинив напругу у відносинах США з країнами Латинської Америки, такими як Венесуела та Колумбія. Відео удару було опубліковано міністром оборони Пітом Гегсетом. Попередні операції у Карибському регіоні призвели до загибелі щонайменше 32 людей. Є сумніви у доцільності використання військових у подібних операціях, оскільки це може вигідно вирішуватися береговою охороною. Трамп підтримав законність своїх дій і підтвердив наміри продовжити тиск на об’єкти у Венесуелі.
-
Кремль на межі втрати: війна США у Венесуелі руйнує вплив Росії
Президент США Дональд Трамп дозволив ЦРУ проводити секретні операції на території Венесуели, що призвело до розриву геополітичного прикриття. Це рішення вплинуло на світову політику в Карибському регіоні.
-
Трамп дозволив ЦРУ проводити таємні операції проти Мадуро у Венесуелі – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа дозволила Центральному розвідувальному управлінню (ЦРУ) проводити таємні операції у Венесуелі з метою відсторонення від влади президента Ніколаса Мадуро. Це нове рішення дає ЦРУ право здійснювати широкий спектр спецоперацій, включаючи використання смертельної сили. Раніше американська розвідка мала обмежені повноваження у Латинській Америці, але тепер їй дозволено діяти в Карибському басейні, включаючи можливість фізичної ліквідації противників. ЦРУ також може діяти самостійно або у співпраці з американськими військовими. Це рішення припадає на час збільшення військової присутності США біля узбережжя Венесуели, де американські війська здійснили серію операцій проти наркоторговців, у результаті яких було ліквідовано 27 осіб. Відомо також, що США планують операцію з ударами дронами по наркоторговцях у Венесуелі, яка може початися незабаром.
-
Венесуела закрила посольство в Норвегії після “нобелівки” опозиціонерці
Уряд Венесуели прийняв рішення закрити своє посольство в Норвегії після того, як лідерці опозиції Марії Мачадо була присуджена Нобелівська премія миру. Норвегія отримала повідомлення про це без пояснень від венесуельського посольства. Речник МЗС Норвегії висловив шкоду і зазначив, що Норвегія хоче підтримувати діалог з Венесуелою. Посольство Венесуели в Норвегії також обслуговувало венесуельців в Данії, Фінляндії, Швеції та Ісландії. Уряд Венесуели пояснив, що це рішення входить у рамки реструктуризації зовнішньої служби країни. Консульські послуги для венесуельців у цих країнах будуть надаватися через інші дипломатичні місії. Планується відкриття нових посольств у Буркіна-Фасо та Зімбабве, які є важливими союзниками Венесуели.
-
Венесуела відновила поставки нафтопродуктів з РФ
Венесуела знову почала отримувати нафтопродукти, зокрема лігроїн, з Росії, замість США. Це сталося через торговельну політику США, яка спонукає країни до зміцнення співпраці з іншими країнами. За даними Kpler, з початку 2025 року поставки американського лігроїну впали до мінімуму, тоді як російського зросли до понад 7 мільйонів барелів. Це перша хвиля поставок лігроїну з Росії до Венесуели за останні шість років. Венесуела шукала нового постачальника після скасування ліцензії енергетичним компаніям країни американським лідером Дональдом Трампом. Це призвело до завершення 18-місячного періоду, протягом якого Венесуела купувала лігроїн у США. Росія ж змогла збувати свої надлишки нафтопродукту внаслідок цієї угоди з Венесуелою.
-
Трамп образився. Нобелівська премія миру
Нобелівську премію миру за 2025 рік отримала лідер опозиції Венесуели Марія Коріна Мачадо. У заяві Нобелівського комітету сказано, що Мачадо нагороджена за “її невтомну працю з просування демократичних прав для народу Венесуели та за її боротьбу, спрямовану на досягнення справедливого і мирного переходу від диктатури до демократії”.
Хто така Мачадо
Марія Коріна Мачадо стала єдиним кандидатом від опозиції на виборах президента Венесуели у 2024 році, але влада заблокувала її кандидатуру. Вона зібрала на праймеріз опозиції більше 90% голосів, і навколо її фігури об’єдналися найрізноманітніші опозиційні партії, зокрема ворожі між собою.
Однак ще до праймеріз венесуельська влада звинуватила Мачадо в підтримці санкцій проти Венесуели і на 15 років заборонила їй брати участь у виборах. Вона подала апеляцію, але Верховний суд, укомплектований прихильниками Мадуро, скаргу відхилив.
Вона почала політичну діяльність, заснувавши організацію з моніторингу виборів Súmate. У 2004 році це рух очолив кампанію зі збору підписів за проведення референдуму про дострокову відставку тодішнього президента Уго Чавеса (він залишився на посаді після референдуму).
Після референдуму організаторів руху, зокрема й Мачадо, звинуватили у державній зраді, але до суду ця справа так і не дійшла.
У 2010 році вона була обрана депутатом Національної асамблеї Венесуели, отримавши найбільшу кількість голосів серед усіх інших кандидатів. За словами Мачадо, це означало, що венесуельці втомилися від правління Чавеса і готові до змін.
У 2011 році Мачадо балотувалася на виборах президента країни, і тоді її почали називати «новим обличчям опозиції»; проте праймеріз вона тоді програла.
У 2014 році її виключили з асамблеї силами прихильників нового президента Ніколаса Мадуро. Причиною стало її публічне виступлення в Організації американських держав. У тому ж році Мачадо стала лідером протестів проти влади Мадуро, а згодом почала вести власну політичну радіопрограму.
У 2023 році Мачадо зробила ще одну спробу балотуватися на президентських виборах, але була дискваліфікована на п’ятнадцять років Генеральним контролером Венесуели.
Причиною стало те, що Мачадо підтримувала введення санкцій проти Венесуели після приходу Мадуро до влади. Замість Мачадо на виборах виступив інший кандидат, але вона продовжує залишатися головною фігурою в опозиції Венесуели.
Чому не Трамп
“Вони ніколи не дадуть мені Нобелівську премію миру. Я її заслуговую, але вони ніколи її не дадуть”, — заявляв президент США у лютому 2025 року. 30 вересня, виступаючи перед американськими генералами, Трамп ще раз підняв цю тему: якщо премію отримає хтось інший, “це буде великим образою для нашої країни”, сказав він.
У відповідь на питання, чому премію не отримав Трамп, представник Нобелівського комітету заявив, що організація базує свої рішення лише на працях Альфреда Нобеля, а не на публічних кампаніях.
Останнім — і, можливо, найважливішим досягненням Трампа стало угода про припинення вогню і повернення ізраїльських заручників, підписана в середу Ізраїлем і палестинським рухом ХАМАС.
Однак експерти нагадують, що останнє засідання Нобелівського комітету відбулося в понеділок, тобто ще до того, як було оголошено про цю угоду.
Як пише Reuters, секретар Нобелівського комітету Крістіан Берг Харпвікен, один із п’яти членів, які приймають рішення в цьому органі, зазначав, що Премію миру не дають за досягнення, яких кандидати здобули в останній момент.
“Ця нагорода в основному стосується роботи, виконаної у 2024 році та попередні роки, вона не присуджується за роботу в найостанніші тижні чи місяці”, — сказав Харпвікен у п’ятницю норвезькому громадському мовнику NRK.
Президенти США вже були
У минулому Нобелівську премію миру отримали чотири президенти США: Барак Обама (у 2009 році), Джиммі Картер (у 2002-му), Вудро Вільсон (у 1919-му) і Теодор Рузвельт (у 1906-му).
Окрім Картера, на момент присудження нагороди вони всі виконували президентські обов’язки, а Обамі Премія миру дісталася через вісім місяців після інавгурації, тобто він був у тому ж положенні, що й Трамп зараз.
За даними Нобелівського комітету, на Премію миру 2025 року було номіновано 338 кандидатів, зокрема 244 особи і 94 організації. Це значно більше, ніж минулого року, коли номінантів було 286. У 2016 році на Нобелівську премію миру номінували рекордно велику кількість кандидатів: 376.