Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Позначка: Вчені
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
-
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
Троє вчених – Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США – отримали Нобелівську премію з фізики 2025 року за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кожен з вчених має великий науковий доробок у галузі фізики, зокрема в області квантових технологій. Джон Кларк – британський фізик, викладає в Каліфорнійському університеті у Берклі. Мішель Деворе – французький вчений, який спеціалізується на квантових схемах, працює в Єльському університеті. Джон М. Мартініс – американський фізик, який співпрацює з Google у розробці квантових комп’ютерів. Детальніше про їх дослідження можна дізнатися з пресрелізу Нобелівського комітету.
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці зробили важливий крок у боротьбі з хворобою Альцгеймера, розробивши ін’єкцію на основі наночастинок, яка відновлює захисний бар’єр мозку. Вони провели експерименти на мишах і показали, що цей метод допомагає видалити токсичний білок бета-амілоїд, що спричинює розвиток хвороби. Після введення препарату мишам з хворобою Альцгеймера вдалося відновити функції мозку і поведінку. Зараз вчені перевіряють безпечність нанопрепарату, і якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися в найближчі роки. Це відкриття може відкрити нові можливості у лікуванні нейродегенеративних хвороб, активуючи природні захисні механізми мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з медицини й фізіології за 2025 рік. Нагороду отримали науковці Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі нападати на власний організм. Ці відкриття допомогли краще зрозуміти роботу імунної системи та розвивати нові методи лікування раку та аутоімунних захворювань. Результати досліджень лауреатів вже застосовуються в клінічній практиці та сприятимуть удосконаленню трансплантацій.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA виявили, що хмари на планеті Венера містять приблизно 60% води, а не лише сірчану кислоту, як раніше вважалося. Вони дослідили склад хмар і виявили, що вони складаються з гідратів – сполук води з різними солями, такими як сульфати заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери становить 62%, а сірчана кислота – близько 22%. Крім того, вчені виявили сполуки заліза у хмарах, яке можливо потрапило туди разом із космічним пилом. Ці відкриття переосмислюють наше розуміння складу атмосфери планети Венера.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід вивільняє залізо з мінералів ефективніше, ніж рідка вода. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які набувають помаранчевого відтінку через викид заліза з мінеральних відкладів. Експерименти показали, що при низькій температурі лід виділяє більше заліза, оскільки між кристалами льоду утворюються рідинні “кишені”, які підвищують кислотність і сприяють вивільненню речовин з мінералів. Зі зростанням температури на планеті цей процес може стати ще активнішим, що може негативно вплинути на якість води та екосистему у великих регіонах.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження з Університету Джорджії показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Дослідження базувалося на даних понад 1,2 млн опитаних у США і виявило, що користувачі вейпів мають на 7% більший ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростав на 15%, але найбільша небезпека була виявлена серед тих, хто вживає і тютюнові вироби, і електронні сигарети одночасно. У них імовірність розвитку переддіабету була на 28% вищою, ніж у некурців, а ризик переходу у повноцінний діабет – на 9%. Дослідження також показало, що люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники деяких етнічних спільнот стикаються з більшим ризиком. Хоча дослідження має свої обмеження, його результати свідчать про те, що вейпінг може негативно впливати на метаболічне здоров’я людини.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Китайські вчені з Цзілінського університету та Китайської академії наук розробили нову тип батареї, яка може зберігати енергію стабільно при кімнатній температурі. Ця акумуляторна батарея використовує гідрид-іони водню як носії заряду і має ємність до 984 мА·год на грам – це у шість разів більше, ніж у звичайних літій-іонних батареях. Вчені створили прототип, який успішно живив світлодіод і показав ефективність нової технології. Вони вважають, що проблему зі зниженням ємності після кількох циклів заряджання і розряджання можна вирішити за допомогою вже існуючих методів. Використання гідрид-іонів також допоможе уникнути утворення дендритів, які знижують довговічність і безпеку літієвих акумуляторів.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може потрапляти в організм людини і навіть знаходитися в кістках. Дослідження показали, що мікропластик може пошкодити кісткову тканину, порушити роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяти утворенню клітин, що руйнують кістку. Експерименти показали, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, прискорювати старіння, змінювати їхню роботу та спричиняти запальні процеси. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, щоб краще зрозуміти можливі наслідки для здоров’я. Мікропластик може стати додатковим фактором ризику для кісткових хвороб, і це важливо враховувати в лікуванні та профілактиці таких захворювань.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Недавно вчені з Цюріхського університету провели дослідження на мишах і виявили, що трансплантація людських нейрональних стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Після трансплантації клітини не лише перетворилися на нові нейрони, а й сприяли процесам регенерації, включаючи відновлення рухових функцій. Дослідники ввели клітини у зону ураження мозку через тиждень після інсульту і спостерігали за ними протягом п’яти тижнів. Вони помітили покращення рухових функцій у мишей, а також зміцнення судин, зменшення запальних процесів і підвищення стійкості гематоенцефалічного бар’єра. Ці результати є обнадійливими для подальшого застосування в клініці, особливо для лікування інсульту.