Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов.
Позначка: Вчені
-
Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу
-
Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків
Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
“Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко. -
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з університету в Единбурзі розробили нову технологію, яка дозволяє переробляти пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, у знеболювальний препарат – парацетамол. Вони використали хімічні процеси та бактерії кишкової палички для перетворення поліетилентерефталату (ПЕТ) у проміжну речовину PABA, а потім у парацетамол. Цей процес відбувався природно та ефективно завдяки генетичній модифікації бактерій. Це відкриває нові можливості у виробництві ліків та допомагає боротися з проблемою пластикових відходів. Хоча це ще не готовий продукт на ринку, це важливий крок у створенні більш сталого та екологічного підходу до виробництва фармацевтичних препаратів.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виробляють гормон кортикотропін і регулюють стресові реакції. Активація цих нейронів порушує сон і погіршує пам’ять, а їх блокування може поліпшити якість сну та здатність запам’ятовувати. Дослідження проводили на мишах, яких піддавали стресовим ситуаціям, і виявили, що ситуації стресу призводили до порушень сну та пам’яті. Це відкриття може вказувати на нові можливості лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
У США виявили новий вимерлий вид саламандри
Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
“Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону. -
Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів
Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років. -
Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Вперше отримано фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії
Науковці з Австралії створили новий тест для швидкого та простого виявлення целіакії – хвороби, що виникає при споживанні глютену. Тест виявляє імунний маркер інтерлейкін-2, який з’являється в організмі після контакту з глютеном. Цей метод дозволяє уникнути необхідності споживання глютену перед аналізами, що часто супроводжується неприємними симптомами. Дослідження показали, що тест має точність у 97% випадків. Цей інноваційний підхід може стати доступним у рутинних лабораторіях, проте експерти зауважують, що в деяких випадках тест може бути менш чутливим у пацієнтів, які приймають імуносупресанти.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попередили, що стан світових океанів гірший, ніж вважалося раніше. Дослідники виявили, що рівень кислотності морської води досяг критичної позначки, що становить загрозу для морських екосистем і економік прибережних регіонів. Нове дослідження показало, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть стати на межу вимирання. Дослідники закликають до зменшення викидів CO2 для зупинення глобальної кислотності океану, а також до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів та видів.