У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про те, що там може з’явитися ціла популяція цих комах. Ці комарі можуть вижити в підвалах і господарських будівлях під час зими, коли температура не опускається нижче нуля, і весною вони можуть стати активними знову. Цей вид комарів поширений у Європі, вони харчуються кров’ю людей, птахів і тварин і відносно стійкі до холоду. Етимолог припускає, що знахідка трьох комарів за короткий час у одному районі може означати наявність більшої кількості комах поблизу. Науковці передбачали появу комарів в Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явились мошки. Також зазначається, що рівень вуглекислого газу в атмосфері побив рекорд, а кількість тварин у лісах скоротилася вдвічі за останні 50 років. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
Позначка: Вчені
-
Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі успішно випробували новий електронний імплант Prima, який допомагає відновити частково зір у пацієнтів із макулодистрофією, що є головною причиною втрати зору у людей після 50 років. Мікрочип розміром 2×2 мм встановлюється під сітківку ока і підключається до системи окулярів доповненої реальності. Ця технологія дозволяє пацієнтам знову розрізняти літери та слова після періоду адаптації. Лікарі вважають, що імплант Prima може значно покращити якість життя людей із важкими зоровими порушеннями, надаючи їм можливість читати та бути більш незалежними.
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені виявили скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів на планеті. Знахідку зробили в горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Палеонтологи знайшли майже повний скелет маленького динозавра, якого назвали Huayracursor jaguensis. Його вік становить приблизно 230–225 мільйонів років. Цей вид був невеликим, до двох метрів завдовжки і важив близько 18 кілограмів. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на початкових етапах розвитку динозаврів.
-
У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку
Американські науковці розробили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка успішно зупинила ріст і поширення раку у дослідах на мишах. Вакцина була протестована на меланомі, раку підшлункової залози та потрійно негативному раку молочної залози. Дослідження, проведене на Університеті Массачусетсу в Емгерсті, показало, що до 88% мишей, яким вводили вакцину, залишилися без пухлин. Вакцина активує імунну систему кількома шляхами та має потенціал не лише зменшувати наявні пухлини, а й запобігати виникненню раку. Дослідники створили “суперад’ювант на основі ліпідних наночастинок”, який дозволяє імунній системі ефективніше розпізнавати й знищувати ракові клітини. Ця вакцина може стати універсальною платформою для боротьби з кількома видами раку. Вчені вважають, що ця вакцина може стати одним із перших методів лікування, здатних повністю зупинити поширення раку в організмі.
-
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, виявлено, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Науковці дослідили понад 12500 МРТ-знімків від 4726 людей без порушень у когнітивних функціях і виявили, що чоловіки втрачають об’єм сірої речовини у більшій кількості ділянок мозку, ніж жінки. Ця усадка мозку в чоловіків була більш помітна у зонах, які відповідають за дотик, біль і відчуття положення тіла. Незважаючи на це, жінки частіше стикаються з хворобою Альцгеймера, що може бути пов’язано з іншими факторами, такими як тривалість життя, гормональні зміни та чутливість до захворювання. Дослідники підкреслюють, що ці результати потребують подальших досліджень з більшими вибірками учасників, оскільки виявлені закономірності можуть бути вплинуті рівнем освіти учасників.
-
Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС
За останнє десятиліття кількість видів диких бджіл у Європі, яким загрожує вимирання, подвоїлася. Також збільшилася кількість видів метеликів, які потрапили до Червоної книги. Дослідники зазначають, що багато видів бджіл і метеликів знаходяться під загрозою зникнення через руйнування природних місць існування, сільське господарство, випас худоби, використання добрив і пестицидів, а також через кліматичні зміни. Деякі види вже вимерли, і це може призвести до втрати численних видів диких рослин. Найбільше страждають види, які живуть у горах і в екстремальних умовах, таких як Південна Іспанія, Середземномор’я та Арктика. Єврокомісія наголошує на необхідності термінових заходів для збереження диких бджіл і метеликів.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав
Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
“Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів. -
Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл
Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
“Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
“Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”. -
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.