Дослідники Гарвардського університету представили інноваційний пристрій, схожий на жилет, який допомагає людям із хворобами опорно-рухової системи або тим, хто відновлюється після інсульту. Про це повідомляє Popular Science.
Розробку називають “роботом, який потрібно носити”. Пристрій виконаний із тканини, виглядає як жилет із довгими рукавами та живиться від акумулятора. Під пахвами розташовані надувні актуатори, які змінюють об’єм залежно від руху користувача. Керування відбувається завдяки датчикам та алгоритмам машинного навчання, які відрізняють свідомі рухи від випадкових.
“Технологія досить проста за своєю суттю. Це сорочка з надувними, схожими на повітряні кульки, актуаторами (виконавчими механізмами) під пахвою. Під тиском куля допомагає користувачеві протидіяти гравітації та підіймати верхню частину руки та плече” – пояснив професор Гарварду Томаззо Проєтті.
Остання модель здатна обчислювати мінімальний тиск для підтримки кінцівки, що робить рухи більш природними. У тестуванні пристрій показав точність у 94% випадків, тоді як попередня версія – лише 32%.
Розробку вже випробували на п’ятьох пацієнтах, які пережили інсульт, та чотирьох із бічним аміотрофічним склерозом. Результати свідчать, що такий “жилет-робот” може стати важливим інструментом у фізичній терапії й допомогти людям із тяжкими порушеннями відновити базові навички – наприклад, чистити зуби чи тримати склянку.
Позначка: Вчені
-
Вчені створили жилет, що допомагає відновити рухливість після інсульту
-
У Великій Британії відкрили новий вид динозавра з “парусом” на спині
Вчені ідентифікували новий вид динозавра з виразною парусоподібною структурою вздовж спини та хвоста, яка, ймовірно, слугувала для привернення уваги партнерів під час шлюбного періоду, повідомляє The Guardian.
Динозавр належить до групи ігуанодонтів, а його скам’янілості були знайдені на острові Вайт (Велика Британія). Відкриття зробив доктор Джеремі Локвуд, аспірант Університету Портсмута та співробітник Лондонського Музею природознавства. Він дав знахідці назву Istiorachis macarthurae – поєднавши слова “парусний хребет” та прізвище британської яхтсменки Еллен МакАртур, яка у 2005 році встановила світовий рекорд найшвидшого навколосвітнього самостійного плавання без зупинок.
До цього аналізу рештки, вік яких сягає 125 мільйонів років, вважалися частиною одного з двох раніше відомих видів динозаврів, знайдених на острові. Однак після детального порівняння з базою даних схожих скам’янілостей стало зрозуміло, що йдеться про унікальний екземпляр. Локвуд пояснив, що кістяк був не настільки повним, як деякі інші знахідки, проте саме ця особина мала незвично видовжені нейронні остисті відростки хребців – ознаку, що виділяє її серед інших.
За його словами, ці кісткові відростки формували своєрідний “парус” на спині. Локвуд зазначив, що у сучасних рептилій подібні елементи часто виражені сильніше у самців, що вказує на їхню роль у привабленні самиць або відлякуванні суперників. “Еволюція іноді віддає перевагу ефектності над практичністю. Призначення таких структур довго було предметом дискусій -від терморегуляції до зберігання жиру, але найбільш ймовірним поясненням у цьому випадку є візуальні сигнали, можливо, пов’язані з демонстрацією під час шлюбного періоду”, – додав дослідник. -
Австрійський вчений назвав новий вид молі на честь дружини
Австрійський ентомолог Петер Гуемер виявив новий вид молі, яку понад століття вважали поширеною Carcina quercana.
Науковець назвав його Carcina ingridmariae – на честь своєї дружини Інгрід Марії, присвятивши відкриття 42-й річниці їхнього весілля, повідомляє Phys.org.
“Це, без сумніву, найгарніший вид, який я зустрічав за всю свою наукову кар’єру”, – сказав він
Міль має яскраве рожево-жовте забарвлення, розмах крил близько 2 см і мешкає у східному Середземномор’ї – в Хорватії, Греції та Туреччині. Її личинки, ймовірно, живляться різними видами дуба.
Від близького родича новий вид відрізняється понад 6% у ДНК та особливостями морфології, зокрема в будові статевих органів. Відкриття стало можливим лише після генетичного аналізу.
За 35 років роботи Гуемер описав понад 200 нових видів комах у Європі. Статтю про Carcina ingridmariae опублікували в журналі Alpine Entomology. -
Часте використання ШІ знижує уважність лікарів – дослідження
Постійне використання штучного інтелекту під час колоноскопії може призводити до зниження якості обстежень без його допомоги. До такого висновку дійшли польські вчені після багатопрофільного дослідження, проведеного у чотирьох медичних центрах та опублікованого в медичному журналі The Lancet.
Дослідження охопило період із вересня 2021-го по березень 2022 року. У цих клініках наприкінці 2021-го запровадили систему ШІ для виявлення поліпів, після чого колоноскопії проводили як із її допомогою, так і без неї, залежно від дати обстеження.
Науковці порівняли якість стандартних колоноскопій (без ШІ) за три місяці до та після впровадження технології. Вони проаналізували дані 1443 пацієнтів, серед яких 58,7% були жінки, а медіанний вік становив 61 рік.
Результати виявилися несподіваними: показник виявлення аденом під час стандартних процедур знизився з 28,4% до 22,4% після того, як лікарі почали регулярно працювати з ШІ, тобто показник впав на 6%.Статистичний аналіз також показав, що на показник також впливали стать пацієнта (вищий у чоловіків), вік понад 60 років і сам факт попереднього використання ШІ.
Вчені наголошують, що ці результати не ставлять під сумнів користь ШІ для виявлення поліпів, але підкреслюють необхідність додаткових тренувань для збереження навичок лікарів. -
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії. -
Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані
Група дослідників виявила новий глибоководний екосистемний комплекс на дні океану, де існує життя завдяки хемосинтезу. Вчені виявили метаногенних мікробів і морських безхребетних, які живуть у суворих умовах глибини. Цей комплекс є найглибшою відомою екосистемою, де організми використовують метан для виживання. Хадальна зона, до якої відноситься цей комплекс, є одним з найглибших і найменш вивчених середовищ на Землі. Вчені виявили, що метаногенні мікроби створюють власне джерело поживних речовин, що дозволяє організмам виживати у темряві. Це відкриття вказує на те, що хемосинтетичні спільноти можуть існувати в інших глибоководних жолобах, відкриваючи нові можливості для вивчення виживання живих організмів у екстремальних умовах.
-
Поганий режим сну пов’язаний з ризиком понад 90 хвороб – дослідження
Міжнародне дослідження виявило зв’язок між порушеннями режиму сну і підвищеним ризиком десятків серйозних захворювань, повідомляє ScienceDaily. Вчені з Пекінського університету та Медичного університету армії Китаю проаналізували дані про сон 88461 дорослого за період у середньому 6,8 років із біобанку Великобританії.
За результатами, у 92 із 172 досліджуваних хвороб понад 20% ризику можна було пов’язати з нездоровими звичками сну. Зокрема, засинання після 00-30 асоціювалося з у 2,57 рази вищою ймовірністю розвитку цирозу печінки. А нестабільний циркадний ритм – із у 2,61 рази більшим ризиком гангрени.
Автори наголошують, що увага має приділятися не лише тривалості сну, а й його регулярності. Попередні припущення про шкоду “занадто довгого сну” дослідники поставили під сумнів: за об’єктивними даними, тривалість понад 9 годин корелювала з лише одним захворюванням. У понад 21% так званих “довгосплячих” фактичний сон становив менше 6 годин – це свідчить про плутанину між перебуванням у ліжку і реальним сном.
“Наші результати підкреслюють, що стабільний режим сну – не менш важливий, ніж його тривалість”, – зазначив професор Шенфен Ван, провідний автор роботи.
Деякі висновки було підтверджено на американських вибірках. Водночас вчені вказують на ймовірну участь запальних процесів як біологічного механізму. Наступним кроком стане дослідження причинно-наслідкових зв’язків і впливу поліпшення сну на профілактику хронічних хвороб. -
Австралії виявили новий вид комах завдовжки 40 см
В австралійському Квінсленді вчені відкрили новий вид гігантської паличкоподібної комахи. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що вонавражає розмірами: близько 40 см завдовжки і вагою приблизно 45 грамів. Вид отримав назву Acrophylla alta й був знайдений на висотах плато Атертон.
Комаха, за словами дослідників, може бути важчою за гігантського таргана – одного з найбільших відомих видів в Австралії. Її виявлення стало можливим завдяки допису в соцмережах: науковець Росс Коупленд натрапив на фото незнайомої паличкоподібної істоти, що виглядала не схожою на жоден відомий вид.
Коупленд разом з професором Ангусом Еммоттом з Університету Джеймса Кука вирушили на пошуки загадкової комахи. Після кількох безсонних ночей у лісі їм вдалося знайти велику самку, яка сиділа високо на дереві. Її зняли довгою палицею та передали на вивчення.
За словами вчених, вид Acrophylla alta залишався невідомим через свою непомітність і життя в кронах дерев, де рідко з’являються люди.
“Ця комаха живе високо в кронах дерев. Тож, якщо тільки не налетить циклон або птах не знесе її вниз, дуже мало людей зможуть її побачити”, – пояснює Еммотт.
Наразі вчені мають на меті знайти самця цього виду, що може виявитися ще складнішим завданням. У паличників самці часто значно менші за самок і настільки відрізняються зовні, що їх легко прийняти за окремий вид.
Angus Emmott/James Cook University -
На плато Наска виявили сотні невідомих малюнків
248 нових геогліфів виявили японські науковці на знаменитому плато Наска в Перу.
Відкриття стало можливим завдяки польовим дослідженням із застосуванням штучного інтелекту, що тривали з 2023 до 2024 року. Про це повідомляє телеканал NHK.
Геогліфи -гігантські зображення, висічені на землі, які видно лише з висоти -вважаються однією з найбільших археологічних загадок людства. Нові фігури, знайдені командою університету Ямаґата, зображують зокрема священнослужителя з відрубаною людською головою, качани кукурудзи та лисицю.
Науковці підтвердили, що окремі групи геогліфів мають спільні теми, що може свідчити про ритуальне або міфологічне значення цих малюнків для людей того часу. За словами дослідників, нові знахідки можуть стати ключем до розуміння вірувань, спогадів і мови мешканців регіону Наска.
Усі 248 нових геогліфів будуть представлені публіці на виставці в павільйоні Перу під час Всесвітньої виставки ЕКСПО-2025 в Осаці. -
Рак печінки стане вдвічі частішим до 2050 року, якщо не вжити заходів
До середини століття кількість нових випадків раку печінки у світі може зрости майже вдвічі – з 870 тисяч до 1,52 мільйона на рік, якщо не буде вжито заходів для боротьби з основними чинниками ризику. Про це йдеться у масштабному дослідженні, опублікованому в медичному журналі The Lancet.
Рак печінки вже є шостим за поширеністю видом онкології, а також третім за смертністю: до 2050 року хвороба може забрати 1,37 мільйона життів щороку. Однак експерти зазначають, що близько 60% випадків цього захворювання можна запобігти.
Серед головних причин – вживання алкоголю, вірусні гепатити В і С, а також накопичення жиру в печінці внаслідок ожиріння, відоме як MASLD (неалкогольна жирова хвороба печінки).
Найбільшу загрозу, як очікується, й надалі становитимуть віруси гепатиту В і С. Найефективніший спосіб профілактики – вакцинація новонароджених, проте її охоплення залишається низьким у країнах із низьким рівнем доходу, особливо в регіоні Африки на південь від Сахари. Якщо ситуація не зміниться, кількість смертей між 2015 і 2030 роками внаслідок гепатит В може сягнути 17 мільйонів.
Водночас частка випадків раку печінки, пов’язаних із вживанням алкоголю, до 2050 року зросте до понад 21%, що на понад два відсотки більше, ніж у 2022-му. Зросте й кількість випадків, спричинених ожирінням: з 8,9% до 11%.
Автори дослідження закликали до негайних глобальних дій і підвищення обізнаності про ризики раку печінки. Особливу увагу рекомендують звернути на людей з ожирінням або діабетом у США, Європі та Азії, інформуючи їх про небезпеку жирової хвороби печінки.