За новим супутниковим дослідженням, виявлено, що всі 28 найбільших міст в Сполучених Штатах поступово потопають через різні причини, такі як урбанізація, зміни рівня ґрунтових вод, посуха або підвищення рівня моря. У більшості міст принаймні 20% території показали ознаки просідання між 2015 і 2021 роками, а в деяких містах ця проблема впливає на більше ніж 65% території. Це стосується близько 34 мільйонів американців, що становить близько 12% населення країни.
Найбільш уразливими мегаполісами є Чикаго, Даллас, Г’юстон, Нью-Йорк, Денвер, Шарлотт і Колумбія, де просідання може перевищувати критичний показник 5 мм на рік. Основними причинами є надмірне викачування ґрунтових вод і видобуток нафти й газу. Дослідження також виявило понад 29 тисяч будівель у високоризикових зонах, і науковці рекомендують обмеження викачування води з підземних резервуарів для уповільнення просідання.
Кожне місто потребуватиме індивідуальних рішень для вирішення цієї проблеми, таких як покращення дренажних систем, укріплення або підняття ґрунтів. Узбережжя, де рівень моря зростає, потребують систем захисту від солоної води та штормів. Дослідження було опубліковане в журналі Nature Cities.
Позначка: Вчені
-
Найбільші 28 міст США повільно тонуть – дослідження
-
Вчені розробили технологію 3D-друку всередині тіла за допомогою звуку
Команда дослідників з Каліфорнійського технологічного інституту розробила новий метод 3D-друку полімерів всередині живого організму, який назвали DIS. Цей метод відрізняється від попередніх тим, що використовує ультразвук для підвищення температури в обраній ділянці тіла, щоб запровадити процес полімеризації. Для цього вчені використовують ліпосоми зі спеціальними агентами, які допомагають зшивати полімери. Під час ультразвукового нагрівання ці ліпосоми вивільняють агенти, що спричиняє процес друкування. Метод вже успішно протестували на мишах, друкуючи полімери з хіміотерапевтичним препаратом поруч із пухлиною, що призвело до більшої ефективності у лікуванні ракових клітин. Крім того, ця технологія може бути використана для моніторингу життєвих функцій та навіть для друкування у русі, наприклад, усередині б’ючого серця. Наступним кроком буде тестування на великих тваринах, а в подальшому можливе випробування на людях. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science.
-
Вчені знайшли нове джерело дорогоцінного елементу в космосі
Вчені виявили, що золото може утворюватися не лише під час зіткнення нейтронних зірок, а й завдяки спалахам магнетарів – рідкісного виду нейтронних зір з сильним магнітним полем. Вони виявили, що магнетари можуть викидати речовину, яка під дією нагрівання сприяє синтезу важких елементів, включаючи золото. Це відкриття є важливим для розуміння походження складної матерії у Всесвіті. Хоча ідея ще потребує подальшого дослідження, науковці вважають, що магнетари могли б виробляти до 10% усіх елементів важчих за залізо у Галактиці.
-
Вчені створили першу екологічну технологію нанесення срібла в електроніці
Дослідники з Південної Кореї розробили нову екологічно чисту технологію срібного гальванопокриття, яка замість токсичного ціаніду використовує фосфоровмісні сполуки. У їхній технології використовується кисле гальванічне середовище, де завдяки фосфоровим сполукам утворюються стабільні срібні плівки. Це дозволяє наносити срібне покриття на електронні компоненти без шкоди для навколишнього середовища. Також вчені використовували ліганди фосфіну для стабілізації іонів срібла та оптимізували концентрацію електролітів на основі фосфору для покращення якості покриття. Ця технологія може знайти застосування у різних галузях, таких як електроніка, автомобілебудування, медицина, оптичні сенсори та поновлювана енергетика. Вірогідно, що вона допоможе підвищити екологічні стандарти у виробництві та перейти до сталого виробництва.
-
У США знайшли скам’янілість мозазавра часів динозаврів
У штаті Міссісіпі виявили скам’янілість мозазавра, величезного морського хижака з крейдяного періоду. Геологи знайшли кістку під час 3D-картографування геологічних шарів. За оцінками науковців, цей екземпляр належить до виду Mosasaurus hoffmannii і мав довжину близько 9 метрів. Мозазаври були домінантними хижаками океанів наприкінці ери динозаврів, але вимерли близько 66 мільйонів років тому.
-
Вчені розповіли, як вимерли доісторичні кенгуру Австралії
Науковці з Австралії вперше докладно відтворили життя гігантських доісторичних кенгуру, які жили на цій території багато мільйонів років тому, і з’ясували причини їхнього вимирання. Вони використали аналіз хімічних речовин у скам’янілостях, щоб відтворити маршрути пересування тварин, їхній раціон та обставини смерті.
Виявилося, що давні кенгуру були набагато більшими, ніж сучасні: їхні предки важили до 170 кг. Вони жили біля тропічних лісів, які забезпечували їх їжею, проте через кліматичні зміни ліси почали зникати, зменшуючи площі зелених зон і призводячи до зменшення чисельності кенгуру.
Деякі групи гігантських кенгуру вижили в інших регіонах Австралії та на Папуа-Новій Гвінеї, але останні сліди цих тварин датуються близько 40 тисяч років тому. Дослідники вважають, що цей аналіз допоможе краще зрозуміти долю всієї австралійської мегафауни, від велетенських сумчастих до гігантських ящірок, які колись населяли континент. -
У Канаді виявили унікального метелика, ізольованого понад 40 тисяч років
У канадських горах вчені відкрили новий вид метеликів, який за останні 40 тисяч років жив у ізоляції. Цей вид отримав назву Satyrium curiosolus, що означає “цікаво ізольований метелик”. Його раніше плутали з іншим видом – Satyrium semiluna. Виявлений метелик є надзвичайно рідкісним і зустрічається лише в Національному парку Вотертон-Лейкс у провінції Альберта. Дослідження показало, що цей вид перебував у ізоляції протягом довгого часу. Вчені пропонують надати йому статус охорони, схожий на статус його родича. Щодо можливості схрещення з іншими видами метеликів, потрібно провести додаткові дослідження, оскільки це може вплинути на популяцію. Вчені закликають до подальшого вивчення виду та знаходження шляхів забезпечення його виживання.
-
Коралові рифи опинилися під загрозою
За останнім дослідженням Міжнародної ініціативи з коралових рифів, коралові рифи по всьому світу зазнали масштабного знебарвлення, яке є найсильнішим за всю історію наукових спостережень. За даними експертів, 84% усіх рифів світу вже постраждали. Це вже четверта глобальна криза знебарвлення, і поточна ситуація є ще серйознішою, ніж попередні випадки від 2014 до 2017 року. Експерти стверджують, що ця криза повністю змінює нашу планету та здатність океанів підтримувати життя. Висока температура поверхні океанів у 2023 році дуже небезпечна для коралів, які є важливими для біорізноманіття, постачання морепродуктів та захисту узбережжя від стихійних лих. Вчені змушені були оновити шкалу попередження про знебарвлення через масштаби кризи. Деякі дослідники в Таїланді та інших країнах працюють над вирощуванням коралів у лабораторіях, але головне рішення полягає в радикальному зменшенні викидів парникових газів, особливо від спалювання викопного палива.