Згідно з новим дослідженням, багато людей у світі, які страждають на діабет, не мають діагнозу або не отримують належного лікування. Дослідження провели у Вашингтонському університеті разом з міжнародною мережею науковців, враховуючи дані з 2000 по 2023 рік у 204 країнах. За прогнозами, до 2050 року кількість людей із діабетом сягне 1,3 мільярда, і якщо більшість навіть не знає про свою хворобу, то це може призвести до тихої епідемії. Дослідження показало, що у 2023 році 44% людей із діабетом не були в курсі свого стану. Найбільше недіагностування виявлено серед молодих дорослих. Ті, хто отримав діагноз, лише 42% досягли оптимального контролю цукру в крові. Виявлені суттєві регіональні відмінності у рівні діагностики та лікування діабету. Наприклад, у Північній Америці з високим рівнем доходів більше людей знають про свою хворобу, в Азії-Тихоокеанському регіоні більше отримують лікування, а в Південній Латинській Америці краще контролюють рівень цукру в крові. У Центральній частині Африки найменше людей з діабетом знають про свій стан. Дослідження було опубліковане в журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology.
Позначка: Вчені
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають українських військових
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців разом з інструкторами з різних країн. Він оглянув умови навчання та поспілкувався з військовослужбовцями та інструкторами, щоб дізнатися їхні думки про процес навчання. Також Шмигаль взяв участь у церемонії завершення курсу для групи з 150 воїнів, які незабаром приєднаються до Сил оборони України. Він вручив військовослужбовцям відзнаки та подякував їм за готовність до важливої роботи. Операція Interflex – це програма підготовки українських військових за стандартами Королівських збройних сил Великої Британії, спільно організована з іншими країнами-учасницями та союзниками.
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають бійців для ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців. Йому показали умови навчання, де працюють інструктори з різних країн. Шмигаль поспілкувався з українськими та іноземними військовими, які беруть участь у програмі підготовки за стандартами британських збройних сил. Він також взяв участь у церемонії завершення курсу для групи військових, які незабаром долучаться до армії України. Шмигаль нагородив учасників курсу відзнаками та подякував за готовність допомагати в перемозі.
-
Вчені створили першу детальну карту прийняття рішень у мозку
Вперше науковцям вдалося скласти карту процесу прийняття рішень у мозку ссавця з роздільною здатністю на рівні однієї клітини. Дослідження провела Міжнародна лабораторія мозку, а його результати описує видання Interesting Engineering.
У ході експерименту миші керували невеликим “кермом”, аби переміщати об’єкти на екрані. За правильну дію вони отримували винагороду -ковток цукрової води. Це дозволило вченим відстежити нейронну активність у момент ухвалення рішень.
Аналіз даних із різних лабораторій охопив понад 600 тисяч нейронів у 279 ділянках мозку 139 мишей. Як пояснила професорка Принстонського університету Ілана Віттен, висновки свідчать, що прийняття рішень -це не функція окремих центрів, а розподілений процес, що охоплює навіть ті ділянки, які раніше пов’язували лише з руховими функціями.
Науковці наголошують, що створена карта є унікальним ресурсом для подальших досліджень. Водночас вони зазначають, що це лише початок у розумінні складної взаємодії нейронів у мозку. -
Нова універсальна вакцина від раку показала ефективність у мишей
Вчені зробили важливий крок у створенні універсальної вакцини від раку, яка здатна боротися з різними типами пухлин, повідомляє ScienceAlert. Дослідження команди з Університету Флориди показало, що новий підхід може активізувати імунну систему так, щоб вона атакувала навіть ті пухлини, які зазвичай залишаються упущеними з різних причин.
Препарат створено на основі мРНК, яка виробляє сигнальні білки, що пробуджують імунну систему та роблять пухлинні клітини вразливішими до атаки. Важливо, що ці білки не були специфічними до певного виду раку, а діяли як “сигнал тривоги” для організму, залучаючи до боротьби навіть ті імунні клітини, які зазвичай не реагують на онкологію.
“Ми виявили, що використання вакцини, яка стимулює потужну імунну реакцію без прив’язки до конкретного виду раку, здатне викликати дуже сильну протипухлинну відповідь”, – пояснив невролог Дуейн Мітчелл. За його словами, це відкриває перспективу створення “універсальної” вакцини, яку можна було б застосовувати до широкого кола пацієнтів.
Ще одним ключовим елементом терапії стали інгібітори контрольних точок імунітету – протиракові препарати, які знімають обмеження з імунної відповіді. У поєднанні з вакциною вони дали найбільш виражений ефект: у мишей спостерігалася сильна протипухлинна реакція навіть проти тих новоутворень, які вважалися стійкими до лікування. У деяких випадках пухлини повністю зникали.
Фахівці підкреслюють, що будь-яке втручання в імунітет несе ризики побічних ефектів, але перші результати виглядають обнадійливими. Команда вже працює над новими формулами препарату та готується до клінічних випробувань на людях, які допоможуть оцінити ефективність і безпеку підходу. Вчені також хочуть перевірити, чи може вакцина не лише лікувати, а й запобігати рецидивам раку. -
У Патагонії знайшли скам’янілі рештки крокодилоподібного хижака
Аргентинські науковці повідомили про відкриття унікальної скам’янілості – добре збережених решток великої крокодилоподібної рептилії, яка мешкала близько 70 мільйонів років тому на рівнинах Патагонії. Новий вид отримав назву Kostensuchus atrox.
Знахідку зробили у відкладеннях геологічного утворення Чоррільйо. У пізньому крейдовому періоді цей регіон був теплим і вологим, з багатими заплавами, де жили динозаври, перші ссавці та інші тварини.
Найбільшою особливістю відкриття є надзвичайно добре збережений скелет, який включає череп, щелепи та частину тулуба. Це дає вченим рідкісну можливість детально вивчити будову й спосіб життя стародавнього хижака.
За оцінками дослідників, Kostensuchus atrox сягав до 3,5 метра в довжину та важив близько 250 кілограмів. Потужні щелепи з великими зубами дозволяли йому полювати навіть на середніх за розміром динозаврів.
Назва виду має символічний сенс: “Kosten” мовою техуельче означає “вітер Патагонії”, “Souchos” відсилає до крокодилоголового божества в єгипетській міфології, а “atrox” латинською перекладається як «лютий».
Новий вид належав до групи пейросавридів -давніх родичів сучасних крокодилів та алігаторів, які почувалися комфортно як у воді, так і на суші. Він став другим за розміром хижаком у формації Чоррільйо та першим виявленим у цих відкладах представником крокодилоподібних. Це відкриття свідчить про більш складну екосистему Патагонії, ніж вважалося раніше.
Палеонтолог Фернандо Новас з Аргентинського музею природничих наук зазначив, що це відкриття не тільки описує новий вид, але й надає більше знань про взаємодію між хижаками та їхньою здобиччю в цьому регіоні. -
Гарячі напої виявилися головним джерелом мікропластику – дослідження
Нове дослідження Бірмінгемського університету показало, що одним із найбільших джерел мікропластику є гарячі напої.Про це повідомляє The Independent.
Вчені перевірили 155 популярних безалкогольних напоїв, серед яких кава, чай, енергетичні та газовані. Виявилося, що найбільше мікропластику містять гарячий чай і кава, особливо у разі використання одноразових стаканчиків. У середньому одна порція гарячого чаю з стаканчика містила близько 22 мікропластикових частинок, тоді як зі скляного -14. Дорожчі чайні пакетики показали ще вищі показники -від 24 до 30 частинок на чашку.
У випадку гарячої кави вчені дійшли висновку, що основним джерелом мікропластику є саме матеріал одноразових стаканчиків. Для порівняння, холодні напої -чай і кава -містили значно менше пластикових домішок.
“Ми споживаємо мільйони чашок чаю та кави щоранку, тому це питання, на яке точно варто звернути увагу. Уряд і міжнародні організації повинні вжити законодавчих заходів, щоб обмежити вплив мікропластику на людину… він є всюди”-зазначив професор Бірмінгемського університету Мохамед Абдалла.
Науковці наголошують, що результати дослідження мають стати підставою для перегляду підходів до оцінки ризиків і вироблення нових законодавчих норм, аби зменшити вплив мікропластику на здоров’я людей. -
Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо
Дослідники з Університету Базеля у Швейцарії створили унікальну молекулу, натхненну процесом фотосинтезу в рослинах. Як повідомляє ScienceDaily, це відкриття є ключовим кроком на шляху до штучного фотосинтезу та виробництва вуглецево-нейтрального палива.
У природі фотосинтез дозволяє рослинам перетворювати енергію сонячного світла на багаті енергією молекули цукру з вуглекислого газу. Тварини та люди споживають ці сполуки, виділяючи назад СО2 та замикаючи природний цикл. Науковці прагнуть відтворити цей механізм, щоб створювати так зване “сонячне паливо” – водень, метанол чи синтетичний бензин, які під час спалювання виділятимуть лише ту кількість вуглекислого газу, що була використана для їх виробництва. Таким чином, паливо буде вуглецево нейтральним.
Команда професора Олівера Венгера описала у журналі Nature Chemistry молекулу, яка здатна одночасно накопичувати два позитивні та два негативні заряди. Це ключова умова для того, щоб перетворювати світло на хімічну енергію, адже саме заряди запускають реакції -наприклад, розщеплення води на водень і кисень.
Структура молекули побудована із п’яти частин, розташованих послідовно. Два сегменти з одного боку віддають електрони та набувають позитивного заряду. Два інші на протилежному кінці приймають електрони й стають негативно зарядженими. Центральний компонент поглинає світло й ініціює процес перенесення електронів.
Щоб накопичити чотири заряди, дослідники застосували двоступеневий підхід. Перший спалах світла запускає формування одного позитивного та одного негативного заряду, які розходяться до протилежних кінців молекули. Другий спалах повторює реакцію, у результаті чого молекула вже містить чотири заряди.
Новий метод дозволяє працювати з набагато слабшим світлом, наближеним за інтенсивністю до природного сонячного випромінювання. Раніше подібні експерименти вимагали потужних лазерів, що робило їх далекими від практичного застосування. Крім того, заряди в молекулі залишаються стабільними достатньо довго, аби їх можна було використати для подальших хімічних реакцій.
Однак, нова молекула ще не створила функціонуючу систему штучного фотосинтезу. Але, як стверджують дослідники, вони вже створили ключову частину такої системи. -
Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння
Тривалий вплив теплових хвиль пришвидшує процеси старіння організму так само, як куріння, алкоголь чи неправильне харчування. До такого висновку дійшли науковці, результати яких опубліковані у журналі Nature Climate Change, пише The Guardian.
Протягом 15 років учені спостерігали за понад 25 тисячами людей на Тайвані, щоб з’ясувати, як спека впливає на біологічний вік – показник, що відображає не лише роки життя, а й стан здоров’я. Для цього враховували рівень холестерину, тиск, роботу легенів, печінки та нирок, а також маркери запалення.
Результати виявилися тривожними: кожні чотири додаткові дні спеки за два роки “додавали” людині дев’ять днів біологічного віку. Особливо вразливими виявилися люди, які працюють просто неба – у них старіння прискорювалося ще більше, до 33 днів.
“Якщо вплив спеки накопичується десятиліттями, наслідки для здоров’я будуть набагато серйознішими, ніж ми вже бачимо”, – наголосив керівник дослідження доктор Цуй Го з Гонконзького університету.
Науковці підсумували: повторюваний вплив теплових хвиль становить довгострокову небезпеку для всього населення, оскільки поступово прискорює старіння організму та підвищує ризик передчасної смерті. -
Українські науковці вперше отримали сперматозоїди зі стовбурових клітин
Українські науковці зробили значний крок у репродуктивній медицині – вперше отримали людські сперматозоїди з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив завідувач відділення ембріології та біотехнології I.D. Clinic, кандидат наук Юрій Лесняк.
“Спільними зусиллями наша наукова команда 18 листопада 2023 року вперше отримала сперматозоїди людини з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Ці клітини були виділені за спеціально розробленим нами протоколом”, – зазначив Лесняк.
За його словами, вченим вдалося стимулювати появу активних клітин кісткового мозку у кров’яному руслі пацієнтів, після чого зібрані клітини лабораторно оброблялися. Отримані сперматозоїди використали для запліднення яйцеклітин, у результаті чого були створені ембріони.
Про це досягнення українська команда під керівництвом Іслама Альдабасеха доповіла на Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини у травні 2024 року.
Зараз методика проходить апробацію та готується до клінічних досліджень. У перспективі її планують застосовувати для лікування чоловічого безпліддя.