Позначка: Вчені

  • 85 секунд до кінця: оновлено Годинник Судного дня

    85 секунд до кінця: оновлено Годинник Судного дня

    27 січня в США було оновлено стан Годинника Судного дня до значення 85 секунд до Півночі – вигаданого моменту повного знищення людства. Це найкритичніший показник в історії цього проєкту. Про це у вівторок, 27 січня, повідомляє CNN.

    Для порівняння, у 2025 році стрілки були встановлені на позначці 89 секунд, у 2023 та 2024 роках – на 90 секунд. Водночас у 2022 році через російське вторгнення в Україну стрілки перемістились на 10 секунд ближче до катастрофи. Перед початком війни вони тривалий час залишалися нерухомими.

    Час до Півночі на Годиннику символізує потенційну близькість людства до самознищення через створені загрози: ядерну зброю, вплив на клімат і новітні технології. На жаль, прогрес у вирішенні цих проблем залишається недостатнім.

    Президент Bulletin Александра Белл наголосила, що загрози, спричинені ядерною зброєю, кліматичними змінами та революційними технологіями, зростають. За її словами, кожна секунда має значення, а людство стикається зі скороченням часу для дій.

    Годинник Судного дня – це проєкт, створений у 1947 році групою американських вчених, які були причетні до розробки першої атомної бомби. Серед засновників проєкту були Альберт Ейнштейн та Роберт Оппенгеймер. Його запуск ініціював журнал Bulletin of the Atomic Scientists.

    Годинник щороку адаптують відповідно до ситуації у світі. Стрілки рухаються залежно від рівня глобальної напруженості: чим більше викликів, тим ближче час до Півночі – умовного апокаліпсису.

    З моменту заснування проєкту вимірювання включали ризики ядерної війни, кліматичні зміни, а згодом додалися фактори новітніх технологій, таких як штучний інтелект. Однак творці Годинника зауважують, що його функція не полягає у точному визначенні загроз; його головною метою є привернення уваги до необхідності рішень для подолання проблем.

    Найбільша віддаленість від апокаліпсису була зафіксована у 1991 році – стрілки пересунули на 17 хвилин від Опівночі. Проте з того моменту вони ставали все ближче до показника абсолютної катастрофи.

    Нагадаємо, минулого року вчені перевели стрілку годинника Судного дня на одну секунду вперед. Відтоді вони стали показувати 89 секунд до ядерної опівночі, а не 90, як раніше.

    Ближче до кінця світу: чому Годинник Судного дня знову перевели

  • В Індонезії знайшли найдавніший у світі відбиток людської долоні

    В Індонезії знайшли найдавніший у світі відбиток людської долоні

    На острові Муна в Індонезії науковці виявили найдавніший в світі відбиток людської долоні, який має щонайменше 67 800 років. Це відкриття є старішим за попередній аналог з Іспанії на понад тисячу років. Дослідження показало, що давні люди, які створили цей відбиток, були Homo sapiens, які мігрували через індонезійські острови з Азії. Це свідчить про те, що вони володіли розвиненим художнім мисленням та символізмом ще майже 68 тисяч років тому. Дослідження може пересунути межі у розумінні розвитку мистецтва та символічного мислення у людини до більш раннього періоду, ніж раніше вважалося.

  • Альтернативна еволюція: вчені провели експеримент з бактеріями на МКС

    Альтернативна еволюція: вчені провели експеримент з бактеріями на МКС

    Вчені з Університету Вісконсин-Медісон провели дослідження впливу мікрогравітації на еволюцію бактерій E. coli та вірусів-бактеріофагів T7 на борту Міжнародної космічної станції. Вони порівняли зразки, які вирощували на Землі та в космосі, і виявили, що в умовах мікрогравітації процеси зараження відбуваються повільніше через відсутність перемішування рідини. В результаті бактерії та віруси адаптувалися до нових умов – віруси стали ефективніше заражати клітини, а бактерії стали більш стійкими до атак. Дослідники виявили унікальні мутації в космічних зразках, яких не було в контрольній групі на Землі.

  • Вчені відкрили новий квантовий стан матерії, який вважали неможливим

    Вчені відкрили новий квантовий стан матерії, який вважали неможливим

    Міжнародна група вчених виявила новий квантовий стан матерії, який не мав би існувати за усталеними теоріями. Це відкриття ставить під сумнів уявлення про те, як електрони поводяться в екстремальних умовах, і може мати велике значення для розвитку квантових технологій. Вчені виявили топологічну фазу напівметалу, яку теоретично передбачали для певної сполуки. Експерименти підтвердили, що при дуже низьких температурах цей матеріал переходить у новий квантовий стан, коли досягає квантової критичності. Виявлено, що електрони в такому стані не втрачають “частинкову” впорядкованість, а навпаки – виявляють топологічні властивості. Дослідники показали, що цей ефект спостерігався найсильніше там, де електронна структура була найбільш нестабільною, і ці квантові коливання допомагали стабілізувати новий стан. Вчені вважають, що це відкриття важливе для розвитку нових матеріалів з квантовими властивостями.

  • “Найсильніша у світі” батарея обіцяє на 70% більший запас ходу для авто

    “Найсильніша у світі” батарея обіцяє на 70% більший запас ходу для авто

    Дослідники з Технологічного університету Чалмерса представили нові дані про структурні батареї, які можуть накопичувати енергію та виконувати функцію несучих елементів конструкції. Ця технологія вже досягла рівня, коли її можна використовувати в промислових виробах. Структурні батареї відрізняються від традиційних тим, що можуть сприймати механічні навантаження й зберігати електроенергію. Нове покоління матеріалу майже дорівнює за енергетичною щільністю літій-іонним батареям та за жорсткістю металам, таким як алюміній і титан. Використання вуглецевого волокна у всіх електродах дозволяє відмовитися від важких металевих струмозбірників і підвищує безпеку. Такий підхід може знизити вагу системи, що має значення у багатьох галузях, включаючи споживчу електроніку та транспорт. Вчені вважають, що ця технологія може знайти застосування в електромобілях, дронах та інших областях, де важливо знизити вагу та підвищити продуктивність батарей.

  • Нова експериментальна камера вміє фокусуватися на всьому одночасно

    Нова експериментальна камера вміє фокусуватися на всьому одночасно

    Дослідники з Університету Карнегі-Меллона(Пенсильванія, США) представили експериментальну камеру, здатну одночасно фокусуватися на всіх елементах сцени незалежно від відстані до них, повідомляє The Verge. Якщо традиційні об’єктиви можуть чітко передавати лише одну фокальну площину за раз, розмиваючи передній або задній план, то нова розробка потенційно змінює сам принцип роботи камер.
    В основі технології лежить так звана система “просторово-змінного автофокусу”. Вона поєднує кілька підходів і фактично дозволяє камері самій вирішувати, які частини зображення мають бути різкими. За словами доцента університету Меттью О’Тула, це виглядає так, ніби кожен піксель отримує власну мікролінзу з можливістю індивідуального налаштування фокусу. Фото: Carnegie Mellon University Порівняння фото та методів роботи стандартної камери та нової експериментальної Ключовим елементом стала “обчислювальна лінза”, яка об’єднує лінзу Ломана – пару вигнутих кубічних лінз, що зміщуються відносно одна одної для зміни фокусу, – та фазовий просторовий модулятор світла. Останній керує тим, як саме світло заломлюється на рівні окремих пікселів, що дає змогу фокусуватися на кількох глибинах одночасно. Система також використовує два методи автофокусування: контрастний, який оптимізує різкість у різних зонах кадру, та фазовий, що визначає напрямок корекції фокусу.
    За словами професора Ашвіна Санкаранараянана з університету, така камера може принципово змінити уявлення про те, як оптичні системи “бачать” світ. Водночас розробка поки що залишається суто експериментальною і не використовується в жодній серійній камері. Чи з’явиться вона на споживчому ринку – питання відкрите.
    Втім, дослідники вважають, що потенціал технології виходить далеко за межі фотографії. Її можна застосувати для підвищення ефективності мікроскопів, створення більш реалістичного сприйняття глибини у VR-пристроях, а також для систем автономного керування, які потребують максимально чіткого бачення навколишнього середовища.

  • В Росії поскаржилися на труднощі у створенні “еліксиру молодості”

    В Росії поскаржилися на труднощі у створенні “еліксиру молодості”

    У Росії на даний момент немає можливості створити універсальний засіб, який продовжуватиме молодість. Про це заявив глава російського МОЗ Михайло Мурашко, передають росЗМІ.
    “Створити універсальну пігулку від старості поки що буде досить складно. Вона має насамперед, напевно, включати питання регулювання імунної системи. І цей напрямок довголіття сьогодні активно фінансується в нашій країні і за кордоном, оскільки збільшення тривалості життя і, головне, здорового життя є таким, загалом, принциповим для людства”, – зазначив Мурашко.
    За його словами, російські фахівці “просунулися у продовженні тривалості життя”. Втім, подробиці російський міністр не озвучив, додавши лише, що на можливість тривалого життя впливає низка факторів, включаючи аутоімунні захворювання, цукровий діабет та інші хвороби.
    Наприкінці листопада глава Сбербанку Герман Греф заявляв, що люди “приблизно до 2032 року” зможуть отримати шанс набути можливості вічного життя.
    Такий прогноз Греф озвучив, переказуючи думку американського футуролога Реймонда Курцвейла про умовний “еліксир безсмертя”. Своєю чергою, Путін підтримав тему, підняту Грефом, заявивши, що середня тривалість життя в Росії може бути доведена до 150 років.

    Зауважимо, у вересні на військовому параді в Пекіні Путін обговорював із Сі Цзіньпіном можливість “потенційного безсмертя” за допомогою сучасних технологій та пересадки органів. Лідер КНР тоді заявив, що в минулому люди рідко доживали до 70 років, а нині у цьому віці, мовляв, “ти ще дитина”. Путін відповів, що розвиток біотехнологій і трансплантації може наблизити людину до безсмертя. Сі додав, що шанс дожити до 150 років “уже є в цьому столітті”.

    Після повернення з Китаю Путін відвідав лабораторний комплекс Сіріус, де йому продемонстрували “молодильну полуницю”.

    У 2023 році The Times писала, що один із високопосадовців РФ доручив пришвидшити дослідження у галузі боротьби зі старінням. За даними видання, російське МОЗ вимагало від наукових установ звіти про роботу над методами протидії клітинному старінню, когнітивним розладам, остеопорозу та зміцненню імунітету.

    Цю галузь курирує 77-річний глава Курчатовського інституту Михайло Ковальчук, який також очолює державну програму генетичних досліджень. До програми залучена і старша донька Путіна Марія Воронцова.
    Дожити до 150. Розмова Путіна і Сі

  • У Таїланді вперше за 30 років зафіксували рідкісну дику кішку

    У Таїланді вперше за 30 років зафіксували рідкісну дику кішку

    У Таїланді виявили плоскоголового кота, одного з найрідкісніших видів диких котів у Південно-Східній Азії, вперше з 1995 року. Це стало важливою подією для природоохоронних програм. Департамент національних парків Таїланду та природоохоронна організація Panthera Thailand зафіксували тварин за допомогою фотопасток. Виявлення плоскоголового кота є великим досягненням, оскільки раніше вважалося, що цей вид “ймовірно зник”. Плоскоголовий кіт є найменшим диким котом регіону і веде нічний спосіб життя. Науковці оцінюють, що у світі існує лише близько 2,5 тисячі дорослих особин цього виду. Коти перебувають під загрозою через втрату середовища існування. Фотопастки зафіксували багато появ цих котів у заповіднику дикої природи імені принцеси Сіріндхорн, включаючи самицю з дитинчам, що свідчить про активне розмноження виду. Ці дані планують передати до комітету Червоного списку МСОП для перегляду статусу виду в Таїланді.

  • Кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками – вчені

    Кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками – вчені

    Учені виявили, що домашні кішки під час привітання частіше й голосніше нявкають до чоловіків, ніж до жінок. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в науковому журналі Ethology, повідомляє Live Science.

    За тисячі років одомашнення кішки навчилися використовувати вокалізацію як інструмент спілкування з людьми. Дослідники припускають, що нявкання може бути способом привернути увагу господаря або вплинути на його поведінку.

    Науковці наголошують, що кішки володіють значно вищими соціальними та когнітивними здібностями, ніж вважалося раніше. Хоча їх часто сприймають як одинаків, насправді ці тварини активно формують соціальні зв’язки з людьми та прагнуть не лише їжі, а й контакту.

    Для експерименту вчені залучили 40 власників кішок, яких попросили зафіксувати перші 100 секунд взаємодії зі своїм улюбленцем після повернення додому. Учасники мали поводитися звично, щоб зафіксувати типову поведінку тварин.

    Після аналізу відеозаписів дослідники дійшли висновку, що кішки значно частіше “розмовляли” саме з чоловіками. Під час аналізу враховували стать тварини, її породу та кількість котів у домі, однак єдиним фактором, який суттєво впливав на нявкання, виявилася стать людини.

    Автори дослідження припускають, що жінки зазвичай більше спілкуються з кішками вербально та краще розуміють сигнали своїх улюбленців. Чоловікам же, ймовірно, потрібно більше вокальних “підказок”, перш ніж вони відреагують і приділять увагу тварині.

    Водночас вчені зазначають, що це нявкання не відповідало жодному конкретному емоційному стану чи потребі, а отже не було пов’язане безпосередньо з голодом чи стресом.

    Науковці визнають, що дослідження має низку обмежень, зокрема невелику вибірку учасників. Також не враховувалися такі фактори, як рівень голоду кішок, присутність інших людей у домі чи тривалість самотності тварин. Тому результати не можна вважати універсальними для всіх кішок.

    Нагадаємо, у Нірзінгені жінка випадково надіслала посилку з власною кішкою всередині. Тварину врятували завдяки уважності співробітниці пекарні та оперативній роботі поліції.

    Українка розповіла, як заробляє її кіт

  • Над Антарктикою зафіксували найкоротшу озонову діру за шість років

    Над Антарктикою зафіксували найкоротшу озонову діру за шість років

    Науковці української антарктичної станції Академік Вернадський у співпраці зі службою моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) та агентством NASA зафіксували найкоротшу за тривалістю озонову діру з 2019 року. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
    За даними дослідників, цього року озонова діра над Антарктикою закрилася раніше очікуваного – процес її “затягування” завершився 1 грудня. Це найраніша дата закриття за останні шість років.
    Полярники нагадують, що саме на цій станції, яка раніше мала британську назву Фарадей, уперше було відкрито явище озонової діри – різкого зниження концентрації озону в стратосфері нижче 220 одиниць Добсона.
    У 2025 році українські науковці зафіксували перші зниження озону нижче критичного рівня 3 серпня, а стабільне повернення до норми – з 17 листопада. Протягом цього періоду знижені показники спостерігалися у 81% днів, а мінімальне значення становило 160 одиниць Добсона, що вище, ніж у попередні роки.
    Отримані дані узгоджуються зі спостереженнями CAMS і NASA Ozone Watch, які також зафіксували відносно невелику площу озонової діри другий рік поспіль. Учені зазначають, що це може свідчити про поступове відновлення озонового шару, пов’язане з глобальною забороною озоноруйнівних речовин, запровадженою ще у 1987 році.
    У НАНЦ наголошують: попри вплив природних чинників -сонячної активності, вулканів і океанів – цьогорічні результати дають підстави для обережного оптимізму щодо майбутнього озонового шару Землі.