Президент США Дональд Трамп прибув до Ізраїлю у понеділок, 13 жовтня, на фоні процесу звільнення заручників з полону терористичного угруповання ХАМАС. Він був зустрітий делегацією на чолі з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та його дружиною Сарою. Літак Air Force One приземлився в аеропорту Бен-Гуріон біля Тель-Авіва після довгого перельоту з Вашингтона. Трамп тепло привітав Нетаньягу із приземленням, обійнявши його та посміхнувшись. Він назвав цей момент особливим через угоду про припинення вогню в Газі, яка набуває чинності, і сказав, що всі одночасно радіють цьому події. Після цього Трамп сів у літак і відлетів.
Позначка: Ув’язнені
-
Алієв звільнив російського пропагандиста після вибачень Путіна
Офіційний Баку відпустив з-під арешту виконавчого директора Sputnik Азербаджан Ігоря Картавих. Про це заявив так званий помічник російського диктатора Юрій Ушаков, повідомляє російське видання Коммерсантъ в Telegram.
Своєю чергою російська сторона звільнила одного з громадян Азербайджану. За даними джерела ЗМІ, на волю випустили колишнього директора Театру сатири Мамедалі Агаєва, якого затримали за підозрою у шахрайстві та розкраданні бюджетних коштів.
Рішення про звільнення ухвалили напередодні зустрічі президентів Росії та Азербайджану Володимира Путіна та Ільхама Алієва, яка відбулася у Душанбе 9 жовтня.
Переговори Москви та Баку з цього питання вели помічники президентів – Юрій Ушаков та Хікмет Гаджієв.
Глава медіагрупи Росія сьогодні, пропагандист Дмитро Кисельов повідомив, що для Картавих змінили запобіжний захід на домашній арешт.
Про можливе звільнення інших росіян та азербайджанців, затриманих на тлі загострення відносин двох країн, поки що нічого не повідомлялося.
Як відомо, наприкінці червня азербайджанські правоохоронні органи затримали сімох співробітників Sputnik Азербайджан, зокрема Ігоря Картавих.
До цього відносини Росії та Азербайджану загострилися через аварію літака Азербайджанських авіаліній (AZAL) у грудні 2024 року. Літак розбився внаслідок дії російської системи ППО, яка відбивала атаку українських дронів на регіони Північного Кавказу. Під час аварії загинули 38 людей, вижили 29.
Зустріч Путіна та Алієва в Душанбе стала першою після цього інциденту. Під час неї Путін визнав, що літак AZAL зазнав аварії через російські ракети ППО, і вибачився. -
Ґрета Тунберг заявила про знущання у в’язниці: в Ізраїлі відповіли
Ґрета Тунберг розповіла про досвід ув’язнення в ізраїльській в’язниці, заявивши, що після затримання флотилії в Секторі Гази вона та інші активісти зазнали жорстокого поводження. За її словами, затриманих викрали, а у в’язниці піддали тортурам: не надавали чистої води, а комусь із ув’язнених відмовляли в необхідних ліках. Ці заяви пролунали під час пресконференції в Стокгольмі, повідомляє агентство Reuters у середу, 8 жовтня.
Проте, говорячи про тортури, Тунберг утрималась від деталей, пояснюючи це небажанням бути використаною у скандальних заголовках ЗМІ.
“Особисто я не хочу розповідати про те, що мені довелося пережити, бо не хочу, щоб це потрапило в заголовки новин і з’явилися заголовки “Ґрету катували”, бо це не те, про що йдеться”, – сказала вона.
Активістка зазначила, що її особистий досвід є незначним у порівнянні з тим, з чим щодня стикаються мешканці Сектора Гази.
У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю категорично відкинули звинувачення активістки, заявивши, що всі затримані мали доступ до води, їжі та адвокатів, а їхні права було дотримано.
Нагадаємо, 2 жовтня ізраїльські військові перехопили кілька човнів Global Sumud Flotilla, котрі намагалися прорвати блокаду Сектору Газа. У складі флотилії було понад 40 цивільних судів із близько 500 активістами, юристами та політиками.
Також повідомляється, що 6 жовтня Тунберг вдруге депортували з Ізраїлю після спроби разом із іншими активістами потрапити до Сектора Гази. Вперше Ґрету депортували з країни у червні цього року: вона була затримана ізраїльськими військовими під час невдалої спроби доставити гуманітарний вантаж до узбережжя Гази.
-
Трамп висунув ультиматум Венесуелі
Президент США Дональд Трамп загрожує уряду Венесуели, вимагаючи повернути назад усіх в’язнів, яких вислали з американської території, включаючи людей з психіатричних лікарень. Трамп підкреслив, що якщо Венесуела не виконає цю вимогу, то заплатить велику ціну. Він заявив про те в соцмережі Truth Social, не уточнивши конкретні дії, які планує прийняти у цьому випадку.
-
На Полтавщині судитимуть шістьох працівників СІЗО, які катували ув’язненого
До суду направлено обвинувальний акт щодо шести співробітників Полтавського слідчого ізолятора, які жорстоко катували ув’язненого. Слідство встановило, що вони створили “камеру тортур”, де ув’язненого прикували до ліжка та залишали без їжі, води та можливості відвідати туалет. Начальник відділу спостерігав за катуванням через відеоспостереження та особисто контролював цей процес. Щоб приховати злочин, співробітники намагалися видалити відеозаписи, але їм не вдалося. Двоє з фігурантів вже звільнені, решта відсторонені від посад. Вони всі обвинувачуються у катуванні, за що можуть отримати до 12 років ув’язнення.
-
Лукашенко звільнив понад 50 політв’язнів
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що режим Александра Лукашенка у Білорусі звільнив 52 політв’язні, які вже перетнули кордон із Білорусі та перебувають у Литві. Серед звільнених є шестеро громадян Литви. Науседа висловив подяку президенту США Дональду Трампу за сприяння у цій справі. Він також наголосив, що в білоруських в’язницях залишається понад 1000 політичних в’язнів, і просить продовжувати діяти для їх звільнення.
-
ДБР завершило розслідування щодо катувань у Київському СІЗО
Працівники ДБР завершили досудові розслідування щодо злочинної вертикалі у найбільшому слідчому ізоляторі України – ДУ Київський слідчий ізолятор. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань у четвер, 4 вересня.
Обвинувальні акти у шести провадженнях направлено до суду. У цих провадженнях фігурують 14 підозрюваних: п’ять ув’язнених, сім працівників СІЗО та два медичні працівники філії ЦОЗ ДКВС України у Києві та Київській області.
Зазначається, що злочинну вертикаль у Київському СІЗО очолював так званий “смотрящий”. До функціонування цієї вертикалі він залучив частину персоналу СІЗО та медиків, які фактично діяли під контролем криміналітету.
У листопаді 2024 року ДБР та Мін’юст ініціювали кадрові зміни, які фактично зупинили діяльність злочинної мережі – хоча деякі працівники залишилися під кримінальним впливом.
Так, у грудні 2024 року на території прогулянкового двору СІЗО було зафіксовано випадок, коли так званий “смотрящий” спільно з наближеними до нього особами жорстоко побили іншого ув’язненого, внаслідок чого той помер.
Працівники СІЗО знали про побиття, але намагалися його приховати – підробили документи, ухвалили рішення про ізоляцію постраждалого без належної медичної допомоги. Лише наступного дня його доставили до лікарні, де 28 грудня він і помер.
Наразі, за результатами слідства, до суду направлені справи щодо трьох працівників СІЗО та двох медиків за низкою статей КК України. Санкції передбачають до 10 років позбавлення волі.
Нагадуємо, що раніше до суду вже направлено обвинувальні акти щодо чотирьох працівників СІЗО, а також окремо щодо п’яти ув’язнених (включаючи “смотрящого”) за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті.
-
Мешканка Одещини після вироку суду заявила про намір піти в ЗСУ
У жительки Одеської області, яка була засуджена до семи років ув’язнення за побиття свого співмешканця до смерті, під час суду виникло бажання укласти контракт на вступ до Збройних сил України. Інцидент стався у січні в селі Балкове, коли під час сварки під впливом алкоголю жінка побила чоловіка, який потім помер у лікарні через тяжку травму. На суді вона визнала свою вину, вибачилася та виразила бажання служити в армії. Раніше повідомлялося, що приблизно 9500 осіб, які відбували покарання в колоніях, приєдналися до військової служби, включаючи 100 жінок із судимостями.
-
Із в’язниці – на фронт: скільки засуджених стали до лав захисників
Кому не дозволять мобілізуватися У Мін’юсті прогнозували, що до ЗСУ приєднаються 20-30% від загальної кількості засуджених в Україні, зважаючи на те, що не всім, хто потрапив за ґрати, це дозволено.
Усього станом на 1 липня 2025 року, в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та обмеження волі відбувало 22 866 осіб, з них 1 415 жінок. У виправних колоніях перебувало 19 623 особи, у виправних центрах – 956 осіб, у виховних колоніях – 66 осіб.
Про це повідомила начальник управління документального та адміністративно-господарського забезпечення департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту Олена Левкович у відповіді на запит “Главкома”.
Згідно з законодавством, не мають права бути мобілізованими ув’язнені за такі злочини:
– проти основ національної безпеки України;
– за умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
– за сексуальне насильство (статті 152-156/1);
– за тероризм, за частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України (ДТП в стані сп’яніння і з загиблими), якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;
– за посягання на життя правоохоронців;
– за особливо тяжкі корупційні порушення;
– пов’язані з будь-якими протиправними діями, якщо їх здійснили ті, хто займав особливо відповідальне становище – міністри, депутати, їх заступники, помічники тощо.
Решта ув’язнених, які висловлять бажання бути мобілізованими, зможуть піти служити після рішення суду та проходження ВЛК. Але до завершення їхнього терміну покарання має бути не більше трьох років.
Враховуючи це, станом на 22 липня 2025 року вже стали добровольцями та несуть службу в лавах Збройних сил України близько 9,5 тисяч осіб, засуджених за різні злочини, у тому числі 100 жінок.
За даними Державної кримінально-виконавчої служби України, частина таких військовослужбовців нині виконує бойові завдання безпосередньо на передовій, а жінок переважно залучають до служби в підрозділах зв’язку, логістики та медичного забезпечення.
Як повідомили у відомстві, 55% з числа залучених були засуджені за майнові злочини, 11% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, 9% – за завдання тілесних ушкоджень, 6% – за ДТП із постраждалими, ще 6% – за вбивства. Мотивація “зашкалює” Після ухвалення закону, який запровадив інститут умовно-дострокового звільнення засуджених для їхньої участі в обороні країни, перші групи добровольців з числа звільнених з установ виконання покарань потрапили до бойових підрозділів вже у серпні 2024 року.
Зокрема, вони приєдналися до 1 окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла “Да Вінчі”, 225 окремого штурмового полку, 92 окремої штурмової бригади, 93 механізованої бригади “Холодний Яр”, 95 окремої ДШБ та Третьої штурмової. “Ми регулярно взаємодіємо з командуванням підрозділів, де нині служать колишні засуджені та ув’язнені. Цей діалог дозволяє нам отримувати актуальну інформацію про потреби фронту – які саме навички, спеціалізації та компетенції наразі затребувані. З іншого – ми дізнаємося, скільки триватиме підготовка наших умовно-достроково звільнених, на яких посадах вони будуть служити, яке до них ставлення. Це дуже потрібна інформація під час проведення рекрутингу в установах, щоб ув’язнені усвідомлено прийняли рішення стати бійцями ЗСУ”, – повідомив Укрінформ з посиланням на Департамент з питань виконання покарань Мін’юсту. А заступник командира 1 ОШБ “Да Вінчі” Дмитро Кулик наголосив, що колишні засудженні воюють не просто добре, а дуже героїчно, оскільки їхня мотивація буквально “зашкалює”. “Мабуть, таку ми бачили лише в перші місяці повномасштабного вторгнення. Тому ми дійсно дуже бережемо “спецконтингент”, як, до речі, і всіх своїх бійців без винятку. І зрозуміло, спільно з ДКВС максимально долучаємося до рекрутингу колишніх ув’язнених та засуджених у наш підрозділ”, – підсумував військовий. Воюють без відпусток Законодавчо передбачена лише добровільна участь засуджених у бойових діях.
Що стосується проходження військової служби, то для ув’язнених немає ніяких “особливостей”, крім того, що вони її проходитимуть у спецпідрозділах. “Ці спецпідрозділи нічим не будуть відрізнятися. Грошове забезпечення таке ж, як і в інших військовослужбовців, відпустки за сімейними обставинами. Але єдиний нюанс: ці люди не будуть мати відпустки 30 діб. Проте, якщо в них щось буде траплятися вдома, то вони зможуть мати цю відпустку”, – заявив на брифінгу начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. А в Центрі прав людини ZMINA пояснили, як відбувається процес мобілізації засуджених:
– ув’язнені подають заяви на проходження військової служби до установи, де відбуває покарання;
– вони проходить медогляд у в’язниці;
– після ухвалення рішення ТЦК щодо мобілізації відбувається перевірка у військово-лікарській комісії, зокрема – фізіологічно-психічного стану;
– пакет документів надсилають до суду, який і ухвалює остаточне рішення. “Якщо рішення суду позитивне, Нацгвардія доставляє засудженого до ТЦК, де формують відповідні спеціалізовані підрозділи військових частин. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють. А ще цих людей будуть брати на окремий облік у військовій частині”, – пояснили автори законопроєкту. У Центрі звернули увагу на те, що Україна входить до десятки європейських країн з найбільшою кількістю тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі. В середньому – 125 ув’язнених припадають на 100 тис. населення, що є вищим за середній показник у Європі – 106 в’язнів на 100 тис. населення.
Вони також пояснили, що багато українських засуджених перебувають за ґратами, зокрема, через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків.
Галина Гірак -
У РФ вигадали новий спосіб відправки в’язнів на війну – розвідка
У Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Серед обвинувачень – “дискредитація армії”, “поширення фейків” про війну та “заклики до тероризму”.
За даними розвідки, один із таких випадків – вирок 34-річному Андрію Вороніну. 17 липня його засудили ще на шість років за те, що він нібито поширював “фейки” про ЗС РФ, перебуваючи в СІЗО та колонії Псковської області.
Зазначається, що подібних вироків вже понад сто лише за першу половину 2025 року, і їхня кількість зростає.
Для вербування на війну влада РФ також продовжує використовувати проти ув’язнених класичні методи тиску – обмеження у питній воді (до трьох літрів на тиждень), тортури та залякування.
На цьому тлі уряд готує до закриття 19 в’язниць. Середня чисельність засуджених з початку повномасштабної війни скоротилася на 200 тисяч – до історичного мінімуму в 313 тисяч. При цьому кількість нових засуджених у 2024-му майже не змінилася – лише на 0,34 % менше, ніж торік.