У жительки Одеської області, яка була засуджена до семи років ув’язнення за побиття свого співмешканця до смерті, під час суду виникло бажання укласти контракт на вступ до Збройних сил України. Інцидент стався у січні в селі Балкове, коли під час сварки під впливом алкоголю жінка побила чоловіка, який потім помер у лікарні через тяжку травму. На суді вона визнала свою вину, вибачилася та виразила бажання служити в армії. Раніше повідомлялося, що приблизно 9500 осіб, які відбували покарання в колоніях, приєдналися до військової служби, включаючи 100 жінок із судимостями.
Позначка: Ув’язнені
-
Із в’язниці – на фронт: скільки засуджених стали до лав захисників
Кому не дозволять мобілізуватися У Мін’юсті прогнозували, що до ЗСУ приєднаються 20-30% від загальної кількості засуджених в Україні, зважаючи на те, що не всім, хто потрапив за ґрати, це дозволено.
Усього станом на 1 липня 2025 року, в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та обмеження волі відбувало 22 866 осіб, з них 1 415 жінок. У виправних колоніях перебувало 19 623 особи, у виправних центрах – 956 осіб, у виховних колоніях – 66 осіб.
Про це повідомила начальник управління документального та адміністративно-господарського забезпечення департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту Олена Левкович у відповіді на запит “Главкома”.
Згідно з законодавством, не мають права бути мобілізованими ув’язнені за такі злочини:
– проти основ національної безпеки України;
– за умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
– за сексуальне насильство (статті 152-156/1);
– за тероризм, за частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України (ДТП в стані сп’яніння і з загиблими), якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;
– за посягання на життя правоохоронців;
– за особливо тяжкі корупційні порушення;
– пов’язані з будь-якими протиправними діями, якщо їх здійснили ті, хто займав особливо відповідальне становище – міністри, депутати, їх заступники, помічники тощо.
Решта ув’язнених, які висловлять бажання бути мобілізованими, зможуть піти служити після рішення суду та проходження ВЛК. Але до завершення їхнього терміну покарання має бути не більше трьох років.
Враховуючи це, станом на 22 липня 2025 року вже стали добровольцями та несуть службу в лавах Збройних сил України близько 9,5 тисяч осіб, засуджених за різні злочини, у тому числі 100 жінок.
За даними Державної кримінально-виконавчої служби України, частина таких військовослужбовців нині виконує бойові завдання безпосередньо на передовій, а жінок переважно залучають до служби в підрозділах зв’язку, логістики та медичного забезпечення.
Як повідомили у відомстві, 55% з числа залучених були засуджені за майнові злочини, 11% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, 9% – за завдання тілесних ушкоджень, 6% – за ДТП із постраждалими, ще 6% – за вбивства. Мотивація “зашкалює” Після ухвалення закону, який запровадив інститут умовно-дострокового звільнення засуджених для їхньої участі в обороні країни, перші групи добровольців з числа звільнених з установ виконання покарань потрапили до бойових підрозділів вже у серпні 2024 року.
Зокрема, вони приєдналися до 1 окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла “Да Вінчі”, 225 окремого штурмового полку, 92 окремої штурмової бригади, 93 механізованої бригади “Холодний Яр”, 95 окремої ДШБ та Третьої штурмової. “Ми регулярно взаємодіємо з командуванням підрозділів, де нині служать колишні засуджені та ув’язнені. Цей діалог дозволяє нам отримувати актуальну інформацію про потреби фронту – які саме навички, спеціалізації та компетенції наразі затребувані. З іншого – ми дізнаємося, скільки триватиме підготовка наших умовно-достроково звільнених, на яких посадах вони будуть служити, яке до них ставлення. Це дуже потрібна інформація під час проведення рекрутингу в установах, щоб ув’язнені усвідомлено прийняли рішення стати бійцями ЗСУ”, – повідомив Укрінформ з посиланням на Департамент з питань виконання покарань Мін’юсту. А заступник командира 1 ОШБ “Да Вінчі” Дмитро Кулик наголосив, що колишні засудженні воюють не просто добре, а дуже героїчно, оскільки їхня мотивація буквально “зашкалює”. “Мабуть, таку ми бачили лише в перші місяці повномасштабного вторгнення. Тому ми дійсно дуже бережемо “спецконтингент”, як, до речі, і всіх своїх бійців без винятку. І зрозуміло, спільно з ДКВС максимально долучаємося до рекрутингу колишніх ув’язнених та засуджених у наш підрозділ”, – підсумував військовий. Воюють без відпусток Законодавчо передбачена лише добровільна участь засуджених у бойових діях.
Що стосується проходження військової служби, то для ув’язнених немає ніяких “особливостей”, крім того, що вони її проходитимуть у спецпідрозділах. “Ці спецпідрозділи нічим не будуть відрізнятися. Грошове забезпечення таке ж, як і в інших військовослужбовців, відпустки за сімейними обставинами. Але єдиний нюанс: ці люди не будуть мати відпустки 30 діб. Проте, якщо в них щось буде траплятися вдома, то вони зможуть мати цю відпустку”, – заявив на брифінгу начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. А в Центрі прав людини ZMINA пояснили, як відбувається процес мобілізації засуджених:
– ув’язнені подають заяви на проходження військової служби до установи, де відбуває покарання;
– вони проходить медогляд у в’язниці;
– після ухвалення рішення ТЦК щодо мобілізації відбувається перевірка у військово-лікарській комісії, зокрема – фізіологічно-психічного стану;
– пакет документів надсилають до суду, який і ухвалює остаточне рішення. “Якщо рішення суду позитивне, Нацгвардія доставляє засудженого до ТЦК, де формують відповідні спеціалізовані підрозділи військових частин. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють. А ще цих людей будуть брати на окремий облік у військовій частині”, – пояснили автори законопроєкту. У Центрі звернули увагу на те, що Україна входить до десятки європейських країн з найбільшою кількістю тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі. В середньому – 125 ув’язнених припадають на 100 тис. населення, що є вищим за середній показник у Європі – 106 в’язнів на 100 тис. населення.
Вони також пояснили, що багато українських засуджених перебувають за ґратами, зокрема, через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків.
Галина Гірак -
У РФ вигадали новий спосіб відправки в’язнів на війну – розвідка
У Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Серед обвинувачень – “дискредитація армії”, “поширення фейків” про війну та “заклики до тероризму”.
За даними розвідки, один із таких випадків – вирок 34-річному Андрію Вороніну. 17 липня його засудили ще на шість років за те, що він нібито поширював “фейки” про ЗС РФ, перебуваючи в СІЗО та колонії Псковської області.
Зазначається, що подібних вироків вже понад сто лише за першу половину 2025 року, і їхня кількість зростає.
Для вербування на війну влада РФ також продовжує використовувати проти ув’язнених класичні методи тиску – обмеження у питній воді (до трьох літрів на тиждень), тортури та залякування.
На цьому тлі уряд готує до закриття 19 в’язниць. Середня чисельність засуджених з початку повномасштабної війни скоротилася на 200 тисяч – до історичного мінімуму в 313 тисяч. При цьому кількість нових засуджених у 2024-му майже не змінилася – лише на 0,34 % менше, ніж торік. -
Стало відомо, скільки засуджених служать у ЗСУ
До лав Збройних сил України долучилися близько 9,5 тисячі добровольців з-поміж засуджених осіб, серед них 100 жінок. Про це повідомила Державна кримінально-виконавча служба України.
Зазначається, що близько 9,5 тис. засуджених виконують завдання на фронті, зокрема на передовій, однак не всі з них чоловіки.
“100 жінок, які отримали вироки, служать у ЗСУ. Зазвичай їх залучають у підрозділи зв’язку, логістики та медичного забезпечення”, – йдеться у повідомленні. У ДКВС також уточнили, що 55% колишніх засуджених, які потрапили на фронт, відбували покарання у місцях несвободи за майнові злочини. 11% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків; 9% – за заподіяння тілесних ушкоджень; 6% – колишні засуджені після скоєння ДТП з потерпілими; 6% засуджених відбували покарання за вбивства. -
Масова депортація українців з РФ: що відомо
На російсько-грузинському прикордонному пункті Верхній Ларс із червня відбувається гуманітарна криза. Там, застрягли близько сотні депортованих з РФ українців. Більшість з них – це колишні в’язні, проте серед утриманих є жінки та кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
Усіх українці утримують в підвалі буферної зони, практично без їжі та води. Детальніше про ситуацію – читайте в сюжеті. Що відомо Росія депортувала щонайменше 95 громадян України, повідомила правозахисниця, юридична радниця ГО Захист в’язнів України Ганна Скрипка. Всі вони застрягли на кордоні РФ та Грузії на КПП Верхній Ларс.
Серед тих, що утримуються є колишні ув’язнені з окупованих територій, люди з ВІЛ, туберкульозом, інвалідністю, а також сім жінок, кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
За словами Скрипки, ці люди вже зазнали порушень прав – серед них як депортовані з окупованих регіонів – Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, так і цивільні з Криму, що відмовилися отримувати російські паспорти.
Депортованих не годують та не надають медичної допомоги. Спальних місць не вистачає – їх менше 20. У приміщенні душно, стан багатьох погіршується, одна людина раніше вже опинилась у лікарні. Чому Грузія не приймає українців У МВС Грузії заявили, що відмовляються пускати українців на територію країни через держбезпеку. За даними відомства, більшість із них мають судимості за тяжкі чи особливо тяжкі злочини.
“Це підтверджується наданими довідками про звільнення з пенітенціарних установ. Крім того, вони самі заявляють, що відбували покарання у виправних установах Східної України за скоєні злочини. Відповідно, на користь держбезпеки їм було відмовлено у в’їзді на територію Грузії”, – йдеться у заяві.
При цьому волонтери і самі утримувані наголошують, що серед тих, хто перебуває на КПП, є ті, хто не скоїв жодних злочинів і не має судимості.
Підвал для депортованих українців, яким заборонили в’їзд до РФ, але при цьому через відсутність документів не пустили до Грузії, на КПП Верхній Ларс працює як мінімум з 2023 року. МВС Грузії стверджує, що запропонувало Україні забрати своїх громадян, але Київ начебто не прийняв рішення. Акція протесту У ніч на 21 липня близько 70 людей вийшли з підвалу на територію КПП з протестом. Українці вимагали забезпечити мінімальні умови – зокрема доступ до питної води. Учасники акції також запропонували розділити хворих на туберкульоз та здорових – зараз вони перебувають в одному приміщенні.
“Ми не витримуємо. Нас тримають тут тижнями. На вулицю – лише на кілька хвилин. Їжі не вистачає, води немає. Ми попросили хоча б зайти в Duty Free і купити води – нам відмовили”, – розповідають українці.
Після протесту на місце прибуло близько 30 озброєних спецпризначенців. Один з учасників протесту – українець, за свідченнями інших – був закутий у кайданки та виведений у невідомому напрямку. На території транзитної зони посилено охорону. Реакція Києва Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив Росію у використанні депортацій як інструменту тиску та запропонував Москві не депортувати українських громадян до кордону з Грузією, а передавати їх безпосередньо на кордон з Україною.
“Росія використовує депортацію українських громадян через Грузію як інструмент тиску. З червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, до кордону з Грузією. Унаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні”, – зазначив Сибіга.
За його словами, зараз консули активно працюють над тим, щоб надати цим людям документи та забезпечити їхній транзит до України через Молдову.
“43 громадянина, включаючи колишнього політв’язня Андрія Коломійця, вже були евакуйовані цим шляхом. Однак інші досі перебувають у складних умовах на кордоні”, – додав Сибіга.
Водночас він зауважив, що “немає жодної гарантії, що Росія не збільшить кількість депортованих”.
Пізніше президента Володимир Зеленський заявив, що українські дипломати працюють над тим, щоби організувати транзит цим громадянам назад до України.
“Щодо громадян України, яких фактично “викидають” із російської території без документів та попередження як України, так і грузинської сторони. Зокрема, це українці, яких росіяни випускають із тюрем і таборів на контрольованій Росією території. Українські дипломати займаються організацією транзиту цих громадян нашої держави в Україну”, – сказав президент. -
Майже третина російських зеків, що пішли воювати, вже загинули – ГУР
Південний військовий округ ЗС Росії безповоротно втратив щонайменше 28% новоприбулих військовослужбовців з-поміж засуджених осіб. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України у п’ятницю, 11 липня.
Зазначається, що у період з липня 2024 року по кінець квітня 2025 року до Південного військового округу ЗС РФ зарахували на службу 14 560 осіб з-поміж засуджених і тих, хто перебував під слідством. Вказані громадяни підписали контракти з Міноборони РФ з метою уникнення кримінальної відповідальності та заробітку.
“Згідно зі звітами самих окупаційних військ, лише в період із січня по квітень 2025 року безповоротні втрати серед таких “вояків” становили щонайменше 4 212 осіб – загиблих або зниклих безвісти, без урахування поранених. Це понад 28% від загальної кількості новоприбулого “спецконтингенту”, – зазначили в ГУР.
Серед загиблих – значна кількість осіб віком 18-19 років. Наймолодшим виявився рядовий 111-го стрілецького полку, 2006 року народження.
“Ці факти – чергове свідчення цинічної політики Кремля, що перетворює молодь та маргіналізовані групи населення на розхідний матеріал у війні проти України”, – заявили в ГУР.
-
В окупованому Криму зростає кількість політв’язнів – правозахисники
Після окупації Криму Росія системно застосовує політичні переслідування, використовуючи власне законодавство як інструмент репресій проти проукраїнських активістів та представників кримськотатарського народу. Про це повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.
За весь період окупації кількість осіб, переслідуваних у політично мотивованих кримінальних справах, досягла 412, з них 244 – кримські татари.
Як зазначається, у російських тюрмах політв’язні з України відсиділи від двох до десяти років. Однак, їм призначили ще випробувальний термін або ж адміністративний нагляд.
Багато політв’язнів уже повністю відбули незаконні терміни ув’язнення в російських тюрмах. Серед них – Олександр Костенко, Рустем Ваїтов, Наріман Мемедемінов, Микола Шиптур, Владислав Єсипенко та інші. Загалом мова про щонайменше 25 осіб, звільнених протягом 2018-2025 років. Усі вони були позбавлені волі за активну громадянську позицію або публічну проукраїнську діяльність.
Однак навіть після звільнення ці люди залишаються під адміністративним тиском. Багатьох з них обмежують у свободі пересування, працевлаштуванні, доступі до медичних послуг і соціальних гарантій.
Російська влада продовжує використовувати репресивні механізми для придушення інакомислення на тимчасово окупованій території.
Правозахисники вимагають від Росії негайного звільнення всіх політичних в’язнів та закликають міжнародну спільноту посилити тиск на РФ. Зокрема – шляхом запровадження персональних санкцій проти осіб, причетних до порушень прав людини у Криму.
Як повідомлялося, колишні бранці розповідають про різноманітні катування – від жорстокого побиття й тривалого перебування у стресових положеннях тіла до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками.
ООН виявила нові докази катування українців у Росії і на ТОТ -
У Пакистані понад 200 в’язнів втекли з тюрми під час землетрусу
Понад 200 в’язнів втекли з в’язниці у найбільшому місті Пакистану Карачі після серії потужних землетрусів, які призвели до хаосу та паніки в установі. Про це повідомляє Reuters у вівтрок, 3 червня.
Після кількох підземних поштовхів у в’язниці почали побоюватися руйнування будівель закладу. Тому вирішили випустити майже тисячу осіб у внутрішній тюремний двір. Поліція повідомила, що в’язні вихопили зброю у персоналу в’язниці та після перестрілки відчинили головні ворота.
За словами правоохоронців, з тих, хто втік з в’язниці, 80 ув’язнених схопили одразу. Тривають пошуки понад 130 людей. В результаті операції один ув’язнений загинув, а двоє співробітників в’язниці отримали поранення.
Багато з тисяч ув’язнених повернулися до камер після того, як поліція здійснила попереджувальні постріли.
Цей заклад у Карачі в окрузі Малір є другою за величиною в’язницею провінції Сінд і сильно переповнений. При нормі 2200 осіб там утримується близько 5000 в’язнів.
-
В Мін’юсті розповіли, скільки засуджених стали до лав ЗСУ
Процес залучення засуджених до лав Збройних сил України триває. Нині на розгляді перебуває 1500 заяв. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов у коментарі Укрінформу.
“Цей процес триває. За останніми даними, 8500 засуджених вступили до ЗСУ за рік від початку дії відповідного закону, ще приблизно півтори тисячі заяв на розгляді”, – розповів посадовець.
Мобілізовані з-поміж засуджених воюють досить добре, серед бойових підрозділів існує великий попит на рекрутинг цієї категорії осіб, зазначив чиновник.
Він також відповів на запитання, за які злочини відбували покарання засуджені, які долучилися до лав ЗСУ. Зокрема, за його інформацією, більш як половина були ув’язнені за злочини майнового характеру – крадіжки, розбій, грабежі, – а ще приблизно 10% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків. Крім того, 6% – за вбивства, а решта – за різні інші злочини. -
У США відновлять роботу в’язниці Алькатрас
Президент США Дональд Трамп оголосив у соціальній мережі Truth Social про своє рішення відкрити і розширити Алькатрас, колишню в’язницю на острові біля Каліфорнії. Він назвав цей крок символом закону, порядку і справедливості, і планує утримувати там найнебезпечніших і найжорстокіших злочинців Америки. Алькатрас, спочатку фортеця, потім в’язниця, приймала відомих гангстерів, таких як Аль Капоне та інші. В’язницю закрили у 1963 році через високі витрати на її утримання, і зараз вона функціонує як туристична пам’ятка.