У Токіо 20 жовтня дві політичні партії – Ліберально-демократична партія Японії і Партія інновацій – уклали коаліційну угоду. Нова лідерка ЛДП Санае Такаїчі може стати першою жінкою-прем’єркою в історії Японії. Ця угода була укладена після розпаду попередньої коаліції ЛДП з Комейто. Представник Ліберально-демократичної партії заявив, що угода з Партією інновацій допоможе вирішити політичну кризу та дозволить Такаїчі стати прем’єр-міністром Японії. Угода була підписана офіційно о 18:00 за місцевим часом.
Позначка: Уряд
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
Захист критичної інфраструктури посилять – уряд
Уряд на позачерговому засіданні прийняв рішення про вдосконалення захисту та відновлення критичних об’єктів. Було створено Координаційний центр інженерного захисту, який буде відповідати за розподіл фінансування та відновлення пошкоджень. Також ухвалено оновлений перелік видатків, які держава фінансуватиме у пріоритетному режимі для забезпечення неперервної роботи енергетичних об’єктів під час ворожих обстрілів. Крім того, виділено додаткові кошти на захист і відновлення інфраструктури у прифронтових областях та для Укрзалізниці. Мета цих рішень – зробити Україну стійкою до негараздів та покращити кризове реагування на наслідки воєнного конфлікту.
-
Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ
За повідомленням видання Bloomberg, Китай протягом десятиліть проводив шпигунську діяльність проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем з конфіденційною інформацією. Хакери країни отримали доступ до конфіденційних матеріалів про політику, комунікації та дипломатичні телеграми, але найбільш секретна інформація залишилася недоторканою. Однак, є вказівки на порушення у центрі обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація. Важливою є та обставина, що ця інформація була продана організації, пов’язаній із Китаєм, за правління консервативної партії. Цей інцидент набуває політичного контексту через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера, а також у зв’язку з провалами судових справ проти двох чоловіків, яких звинувачували у шпигунстві на користь Китаю. Експерти вважають, що ці події свідчать про серйозну загрозу, яку Китай становить для Великої Британії.
-
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент висловив занепокоєння через те, що тривале закриття уряду у Сполучених Штатах суттєво ускладнює позитивну динаміку економіки. Він заявив, що щоденні збитки від шатдауну сягають приблизно 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиції в американську економіку продовжують зростати, але закриття уряду стає серйозною перешкодою для розвитку цієї тенденції. Причиною політичного паралічу стали непорозуміння щодо бюджету, а президент Трамп загрожує скоротити програми і звільнити федеральних службовців у разі продовження кризи урядового фінансування. Такий стан речей може мати вплив і на інші країни, включаючи Україну.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив не призначати нового прем’єр-міністра, а розпустити парламент у разі висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню. Цю інформацію підтвердила речниця французького уряду Мод Брежон. Зазначено, що пропозиції щодо висловлення недовіри уряду розглядаються як пропозиції про розпуск парламенту. Деякі політичні партії висловили недовіру уряду Лекорню, і це може призвести до розпуску парламенту. Прем’єр-міністр Лекорню вже зробив кроки до поступок, пропонуючи призупинити пенсійну реформу до 2027 року, ввести податок для найбагатших та відмовитися від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд України вирішив змінити терміни опалювального сезону в країні. Тепер опалювальний сезон буде тривати з 1 листопада по 31 березня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як раніше. Це стало відомо 13 жовтня. Таке рішення було ухвалене з метою оптимізації роботи ринку природного газу та забезпечення інтересів у виробництві теплової енергії та бюджетних установ. Нові терміни опалювального сезону будуть діяти з 2025 року.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.