Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США
Позначка: Уряд
-
Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів
-
Уряд затвердив зміни для підтримки фронту
На позачерговому засіданні Кабміну за дорученням Ставки Верховного головнокомандувача міністри ухвалили рішення, котрі допоможуть швидко закрити потреби фронту. Про це поінформувала глава уряду Юлія Свириденко.
Так, за словами прем’єрки, мова зокрема про те, що:
Військові частини зможуть напряму купувати вживані пікапи, квадроцикли, багі та мотоцикли – без зайвої бюрократії. Вартість визначатимуть за експертною оцінкою або ринковими даними. Це дозволить оперативно оновлювати техніку, що зношується на передовій.
Майно, втрачене або зношене в боях, списуватимуть у спрощеному порядку. Якщо воно до 1,7 млн грн – процес буде швидшим, щоб підрозділи могли без затримок отримувати заміну.
Сім’ї захисників, які загинули у полоні, отримають 15 млн грн допомоги. Також подовжено до року термін звернення по одноразову допомогу для поранених або тих, хто втратив працездатність після служби.
Міноборони ініціювало законодавчі зміни про відкладення публікації декларацій військових на рік після завершення воєнного стану, щоб ворог не міг використати ці дані.
Раніше Міністерство оборони внесло зміни до урядової постанови, щоб прискорити забезпечення фронту необхідним транспортом.
Також Шмигаль заявив, що уряд збільшує інвестиції в українські дрони та зміцнення Сил оборони.
Як ми вже писали, в липні в Україні запустили нову цифрову систему постачання озброєння для ЗСУ – DOT-Chain Defence. -
Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра
Президент Литви Гітанас Найуседа підписав указ і подав до Сейму кандидатуру Інгриди Ругінене на посаду прем’єр-міністерки. Про це інформує LRT у четвер, 14 серпня.
Ругінене, котра нині виконує обов’язки міністерки соціального захисту і праці та представляє Соціал-демократичну партію, після зустрічі з президентом повідомила, що конкретних прізвищ майбутніх міністрів чи змін у складі уряду не обговорювали. За її словами, це була “робоча розмова без попередніх висновків чи оцінок”.
Вона може стати третьою жінкою на посаді прем’єр-міністерки в історії Литви. Її кандидатуру ще має затвердити парламент.
Перший віцеспікер Сейму Юозас Олекас повідомив, що в понеділок парламентська президія вирішить, коли скликати позачергову сесію для затвердження кандидатури.
Після схвалення парламентом новий прем’єр протягом 15 днів має представити узгоджений із президентом склад уряду та програму, яку також має затвердити Сейм. -
Підтримка прифронтових регіонів: ухвалено рішення
Кабінет міністрів України 13 липня ухвалив низку рішень для підтримки прифронтових регіонів, в основі якої лежать п’ять ключових пріоритетів: житло, безпека, люди, бізнес та здоров’я. Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
“Ми розробляємо програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях – це 6,6 млн українців, серед яких 3,7 млн вразливі групи населення”, – зазначила вона.
Доступне житло має бути забезпечене за програмою “єОселя” – держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для ВПО та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат по кредиту у перший рік, додатково виділяється 40 тис грн на оплату всіх зборів, пов’язаних з оформленням іпотеки.
Безпековий пріоритет буде забезпечений спорудженням укриттів та захисних споруд у школах та дитсадках, закладах культури та громадських просторах.
Для підтримки людей уряд виділяє 19 400 грн на тверде паливо кожному домогосподарству та компенсує 100 кВт електроенергії на людину щомісяця, збільшує оплату суспільно корисних робіт на 33%. Скасовуються адмінзбори та держмита – реєстрація бізнесу і майна стає безкоштовною. Забезпечується безоплатне харчування для учнів у прифронтових школах.
Задля підтримки бізнесу уряд виділяє субсидію для аграріїв у 1 000 грн на кожен гектар у зонах бойових дій, також передбачені гранти на сади та теплиці до 400 тис. грн/га з компенсацією до 80% витрат. Критично важливі підприємства зможуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.
В охороні здоров’я для медзакладів в сільських і віддалених громадах буде надана 20% надбавку за надання первинної допомоги. Також зростуть коефіцієнти оплати для екстреної медичної допомоги.
Свириденко додала, що паралельно готується другий пакет підтримки прифронтових регіонів, який значно розширить можливості для життя та роботи в прифронтових громадах.
“Плануємо спеціальні режими ведення бізнесу з покриттям воєнних ризиків, розширену програму відновлення житла, пріоритетне забезпечення медзакладів ліками та обладнанням. Також працюємо над підвищенням зарплат та пенсій, програмами підтримки незахищених верств населення”, – зазначила вона. -
Уряд призначив Цивінського директором БЕБ
Уряд призначив Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Вона зазначила, що після конкурсної комісії, перевірок і поліграфа не було жодних застережень щодо кандидатури Цивінського. Уряд сподівається на покращення роботи Бюро, зміцнення інституції та підвищення довіри між БЕБ і підприємцями України. Прем’єр також наголосила на важливості запобігання тіньовим схемам у економіці та наданні поваги бізнесу з боку держави. Раніше Цивінський очолював підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро.
-
Допомога українським біженцям – новий фронт дебатів у німецькому уряді
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Седер висунув ініціативу скоротити соціальну допомогу українським біженцям в Німеччині, перейшовши на рівень допомоги для шукачів притулку. Це викликало критику від соціал-демократів та інших політиків, які наголошують на важливості збереження поточного формату допомоги для українських переселенців. Ця ідея вже стала причиною напруження в уряді, оскільки ставить під сумнів стабільність у підходах до підтримки українських біженців. Також варто зазначити, що уряд Німеччини розглядає плани посилення вимог до отримання соціальної допомоги безробітним, включаючи біженців з України, а в Швейцарії також розглядають можливість скасування захисту для українських біженців.
-
Уряд Литви пішов у відставку
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас оголосив про свою відставку разом з урядом на засіданні у понеділок. Причиною цього стала критика його підприємницького минулого, зокрема отримання компанією, де він є співзасновником, субсидованого кредиту під час його перебування на посаді прем’єр-міністра. Тепер президент Литви має підписати указ про відставку уряду і призначити виконувача обов’язків прем’єр-міністра до утворення нового кабінету міністрів. Після цього президент має внести кандидатуру постійного прем’єра на розгляд Сейму, який повинен затвердити новий уряд та його програму.
-
Кандидат на посаду директора БЕБ пройде поліграф
Кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський пройде поліграф, про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Вони обговорили, як зняти всі сумніви у спосіб, щоб БЕБ мав довіру бізнесу та суспільству. Цивінський погодився на проходження поліграфа, щоб уникнути маніпуляцій і рухатися вперед. Прем’єр сподівається, що наступного тижня буде ухвалено рішення, яке сприятиме позитивному перезавантаженню відносин між державою та бізнесом.
-
Уряд змінив порядок надсилання повісток поштою
Кабмін ухвалив постанову, що передбачає зміну порядку вручення повісток українцям, придатним до служби. Тепер їх можуть надсилати поштою рекомендованим листом. Про це свідчить відповідна постанова уряду.
Зміни стосуються осіб, які:- нещодавно пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК);
- мають чинний висновок ВЛК, але не мають чинної відстрочки.
У випадку, коли відстрочка завершилась, а медична комісія чинна – слід чекати повістку поштою.
Розпорядження надсилатиметься як цінний лист через Укрпошту.
Вручення документів фіксуватиметься офіційно, а спроба уникнути одержання листа може трактуватись як ухилення.
Як відомо, торік восени уряд виділив майже 72 млн грн на централізований друк 900 тисяч повісток.
Уряд змінив правила вручення повісток через пошту -
Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів
Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів – так званого “міністра без портфеля”. Про це свідчить постанова №927 від 30 липня.
Визнано такою, що втратила чинність постанова уряду від 24 червня 2016 року №394 Про затвердження положення про міністра Кабінету міністрів України.
Зазначається, що Координацію роботи з підготовки середньострокового плану дій уряду та плану пріоритетних дій уряду здійснює міністр економіки, довкілля та сільського господарства або за дорученням прем’єр-міністра державний секретар Кабінету міністрів. Раніше цим займався міністр Кабміну або за його дорученням держсекретар Кабміну.
Координація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабміном, здійснюється прем’єр-міністром або через відповідного міністра за пропозицією, внесеною на розгляд уряду прем’єром.
Серед іншого, зазначається, ще тепер на засіданні уряду з кадрових питань доповідає прем’єр-міністр або за дорученням прем’єра держсекретар Кабміну (раніше міністр Кабміну – ред.).