Кабінет Міністрів схвалив дві переговорні позиції України за Кластером 4 “Зелений порядок денний та стале з’єднання” та Кластером 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”, що означає завершення Україною всіх процедур для відкриття шести переговорних Кластерів. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Переговорні позиції підготували з урахуванням звітів Європейської Комісії за результатами скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС.
“Зараз Україна має схвалені переговорні позиції за всіма шістьма Кластерами. Ми послідовно й оперативно виконуємо взяті на себе зобов’язання на шляху до членства в Європейському Союзі. Протягом цього року завершено скринінг, розроблено та розпочато впровадження дорожніх карт реформ. Україна готова рухатися далі”, – прокоментував віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Кластер 4 охоплює такі напрями законодавства, як транспорт, енергетика, транс’європейські мережі, довкілля та зміни клімату.
Кластер 5 охоплює такі сфери, як сільське господарство та розвиток сільських територій, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, рибальство та водний промисел, регіональна політика та координація структурних інструментів, фінансові та бюджетні положення.
Позначка: Уряд
-

Україна завершила підготовку до переговорів щодо вступу в ЄС
-

Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня
Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:- порядок ведення реєстру Defence City;
- методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
- порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
- процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
- захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
- алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
- механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.
Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
“Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства -

В Україні знайшли “вільні” потужності на 800 МВт
В Україні знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 16 грудня.
Вона розповіла, що сьогодні провела нараду з головами обласних військово-цивільних адміністрацій щодо виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури.
“За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості”, – написала Свириденко.
За її словами, зі списків прибирали дві категорії: споживачі потужністю менше 100 кВт, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.
“Визначені під час перегляду переліків критичних важливих об’єктів споживачі супутнього навантаження, яке не є критичними, будуть переведені на графіки відключень за загальним порядком. Нагадуємо, що цей перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу”, – наголосила очільниця уряду.
Вона додала, що Міненерго і Держенергонагляд будуть тримати на контролі виконання рішення на місцях.
Як відомо в останні тижні в Україні погіршилась ситуація з енергопостачанням через російські атаки. Сьогодні зранку лише в двох областях без світла були понад 700 тисяч споживачів.
У відповідь на це уряд ухвалив низку рішень щодо енергопостачання. Ситуацію вирішили покращити за рахунок відключень об’єктів, які не мають критичного значення для функціонування регіонів в сьогоднішніх умовах. -

Уряд виділив додаткові 2,4 млрд для прифронтових областей
Кабінет міністрів погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях України. Про це напередодні повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм за підсумками поїздки до Харкова.
За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 млн грн на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Окрім цього, виділили загалом 1,8 млрд грн з резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях.
“Рішення ухвалили зокрема за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби – як війська, так і цивільного населення”, – написала Свириденко.
Вона уточнила, що 1,46 млрд грн виділені для Агентства відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській та Одеській областях.
Ще 306 млн грн спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській та Херсонській областях.
Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 млрд грн додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема для бюджетів прифронтових областей.
Раніше уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн. -

Парламент Болгарії підтримав відставку уряду
Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -

Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Уряд Болгарії під керівництвом прем’єр-міністра Росена Желязкова подав у відставку через масові антиурядові протести у країні. Желязков зазначив, що рішення прийнято на фоні вимог громадян, які виражають незадоволення правлінням. Він також наголосив на досягненнях уряду, зокрема вступі Болгарії до єврозони та підвищенні доходів громадян. Протести відбулися через незрозумілість соціальних заходів уряду та його способу влади. Парламент Болгарії також протистояв вето президента на покупку НПЗ Лукойл.
-

В уряді очікують зменшення тривалості відключень
У прем’єр-міністрки України Юлії Свириденко є плани скоротити тривалість відключень електропостачання вже цими вихідними. На засіданні енергетичного штабу, де були представники міністерств, компаній, регуляторів та депутатів, обговорювалися заходи для відновлення енергосистеми після обстрілів. Підкреслено, що головне завдання – забезпечити населення світлом. Також розпочалося приєднання когенераційних установок до мережі для зменшення дефіциту електроенергії. Уряд доручив усім міністерствам забезпечити альтернативні джерела живлення для об’єктів життєзабезпечення. Прем’єр закликала до зменшення тривалості відключень вже цими вихідними.
-

Уряд прискорив бронювання працівників бізнесу
Уряд 8 грудня затвердив зміни до правил бронювання військовозобов’язаних, щоб підтримати оборонно-промисловий комплекс та забезпечити економічну стійкість країни. Тепер підприємства можуть бронювати працівників на 45 днів для виправлення порушень у військовому обліку. Для критично важливих компаній скасовано 72-годинний строк перевірки списків працівників. Це дозволяє швидше захищати персонал та підтримувати неперервну роботу. Зміни почнуть діяти з моменту опублікування постанови уряду, що дозволить підприємствам швидко адаптуватися до нових правил бронювання та забезпечити безпеку своїм працівникам.
-

Уряд спростив автоматичне продовження відстрочок
Український уряд оновив механізм автоматичного продовження відстрочок для тих громадян, які є опікунами. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Рішенням уряду було уточнено перелік документів, які треба надати, щоб автоматично продовжити відстрочку опікунів.
Мовиться про тих, хто здійснює опіку, піклування, постійний догляд або утримання повнолітньої особи.
Відтепер вони зможуть надати реєстраційний номер облікової картки платника податків, за яким здійснюється опіка, піклування, постійний догляд або утримання.
Відомство зазначає, що це забезпечить ефективну електронну взаємодію між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів та іншими реєстрами (базами даних) під час автоматичного продовження відстрочки.
“Запроваджені зміни гарантують коректну та безперебійну роботу механізму автоматичного продовження відстрочок цій категорії громадян”, – наголосили в Міноборони.
Як ми вже писали, в застосунок Резерв+ додали відстрочку від мобілізації для військовозобов’язаних, чиї батько або мати має інвалідність I чи II групи. -

Уряд затвердив нові контракти для війська
Кабінет Міністрів 5 грудня схвалив законопроєкт щодо переходу Сил оборони на комплектування за контрактом шляхом запровадження мотиваційних контрактів. Про це повідомляє Міноборони.
Згідно з документом, можливість укладати контракти з підвищеними мотиваційними чинниками надаватиметься:- військовозобов’язаним, які перебувають у запасі;
- військовослужбовцям, які проходять службу за призовом під час мобілізації.
Законопроєкт передбачає більш гнучкі строки контрактів під час особливого періоду. Перший контракт з підвищеними мотиваційними чинниками укладатиметься на термін від 1 до 5 років. Наступні контракти – від 1 до 10 років (але не більше граничного віку перебування на військовій службі).
Як зазначається, важливою соціальною гарантією є запровадження нової підстави для відстрочки від призову. Законопроєкт вносить зміни до Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, встановлюючи право на відстрочку від призову протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби за мотиваційним контрактом (за винятком однорічних контрактів).
Раніше Денис Шмигаль повідомив, що у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. Водночас плануються покращені умови для служби за контрактом.
Держбюджет-2026: чому обурились військові