Уряд на позачерговому засіданні прийняв рішення про вдосконалення захисту та відновлення критичних об’єктів. Було створено Координаційний центр інженерного захисту, який буде відповідати за розподіл фінансування та відновлення пошкоджень. Також ухвалено оновлений перелік видатків, які держава фінансуватиме у пріоритетному режимі для забезпечення неперервної роботи енергетичних об’єктів під час ворожих обстрілів. Крім того, виділено додаткові кошти на захист і відновлення інфраструктури у прифронтових областях та для Укрзалізниці. Мета цих рішень – зробити Україну стійкою до негараздів та покращити кризове реагування на наслідки воєнного конфлікту.
Позначка: Уряд
-
Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ
За повідомленням видання Bloomberg, Китай протягом десятиліть проводив шпигунську діяльність проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем з конфіденційною інформацією. Хакери країни отримали доступ до конфіденційних матеріалів про політику, комунікації та дипломатичні телеграми, але найбільш секретна інформація залишилася недоторканою. Однак, є вказівки на порушення у центрі обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація. Важливою є та обставина, що ця інформація була продана організації, пов’язаній із Китаєм, за правління консервативної партії. Цей інцидент набуває політичного контексту через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера, а також у зв’язку з провалами судових справ проти двох чоловіків, яких звинувачували у шпигунстві на користь Китаю. Експерти вважають, що ці події свідчать про серйозну загрозу, яку Китай становить для Великої Британії.
-
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент висловив занепокоєння через те, що тривале закриття уряду у Сполучених Штатах суттєво ускладнює позитивну динаміку економіки. Він заявив, що щоденні збитки від шатдауну сягають приблизно 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиції в американську економіку продовжують зростати, але закриття уряду стає серйозною перешкодою для розвитку цієї тенденції. Причиною політичного паралічу стали непорозуміння щодо бюджету, а президент Трамп загрожує скоротити програми і звільнити федеральних службовців у разі продовження кризи урядового фінансування. Такий стан речей може мати вплив і на інші країни, включаючи Україну.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив не призначати нового прем’єр-міністра, а розпустити парламент у разі висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню. Цю інформацію підтвердила речниця французького уряду Мод Брежон. Зазначено, що пропозиції щодо висловлення недовіри уряду розглядаються як пропозиції про розпуск парламенту. Деякі політичні партії висловили недовіру уряду Лекорню, і це може призвести до розпуску парламенту. Прем’єр-міністр Лекорню вже зробив кроки до поступок, пропонуючи призупинити пенсійну реформу до 2027 року, ввести податок для найбагатших та відмовитися від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд України вирішив змінити терміни опалювального сезону в країні. Тепер опалювальний сезон буде тривати з 1 листопада по 31 березня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як раніше. Це стало відомо 13 жовтня. Таке рішення було ухвалене з метою оптимізації роботи ринку природного газу та забезпечення інтересів у виробництві теплової енергії та бюджетних установ. Нові терміни опалювального сезону будуть діяти з 2025 року.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада. -
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-
В Японії розпалась правляча коаліція
У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня.