В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот. Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157. {point.key}”}},”area”:{“stacking”:”normal”,”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:”{point.key}”}},”pie”:{“size”:”80%”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”useHTML”:true,”allowOverlap”:false,”crop”:true,”format”:”{point.name} {point.percentage:.1f}%”},”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:””,”pointFormat”:”\n \n \n ● {series.name}\n{point.valueFormatted}\n{point.name}\n{point.percentage:.2f}%\n \n Загалом {point.totalFormatted}\n \n”}}},”tooltip”:{“useHTML”:true,”dateTimeLabelFormats”:{“millisecond”:”%H:%M:%S.%L”,”second”:”%H:%M:%S”,”minute”:”%H:%M”,”hour”:”%H:%M”,”day”:”%A, %b %e, %Y”,”week”:”%A, %b %e, %Y”,”month”:”%B %Y”,”year”:”%Y”},”backgroundColor”:”#fffffff0″,”borderWidth”:1,”borderColor”:”#cccccc66″,”borderRadius”:12,”padding”:16,”shadow”:false,”style”:{“color”:”#111″,”fontSize”:”18px”}},”navigation”:{“buttonOptions”:{“enabled”:false}},”chart”:{“zoomType”:”x”,”type”:”line”,”displayErrors”:true,”spacingBottom”:80,”spacingTop”:20,”height”:350},”navigator”:{“enabled”:false,”series”:{“dataLabels”:{“enabled”:false}},”handles”:{“lineWidth”:0,”width”:8,”height”:30,”backgroundColor”:”rgb(197,197,197)”}},”yAxis”:{“title”:{“text”:””}},”responsive”:{“rules”:[{“condition”:{“maxWidth”:480},”chartOptions”:{“plotOptions”:{“pie”:{“dataLabels”:{“style”:{“fontSize”:”12px”},”distance”:10}}}}}]}}” data-v-71c02257=””> Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. \n\n ● {point.name}\n {point.value}\n\n \n”},”credits”:{“enabled”:false},”series”:[{“name”:”Географія церков із російським слідом”,”states”:{“hover”:{“brightness”:0.1}},”borderColor”:”#8899CC66″,”keys”:[“hc-key”,”value”],”nullColor”:”#cccccc”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”format”:”{point.value}”,”nullFormat”:””},”data”:[[“ua-my”,411,”#C4463A”],[“ua-ks”,328,”#E2A17B”],[“ua-kc”,235,”#FFFBBC”],[“ua-zt”,135,”#80A5A7″],[“ua-sm”,346,”#E2A17B”],[“ua-dt”,685,”#C4463A”],[“ua-dp”,522,”#C4463A”],[“ua-kk”,312,”#E2A17B”],[“ua-lh”,251,”#FFFBBC”],[“ua-pl”,353,”#E2A17B”],[“ua-zp”,266,”#FFFBBC”],[“ua-ch”,328,”#E2A17B”],[“ua-rv”,388,”#E2A17B”],[“ua-cv”,289,”#FFFBBC”],[“ua-if”,8,”#004F92″],[“ua-km”,428,”#C4463A”],[“ua-lv”,6,”#004F92″],[“ua-tp”,81,”#004F92″],[“ua-zk”,487,”#C4463A”],[“ua-vo”,416,”#C4463A”],[“ua-ck”,141,”#80A5A7″],[“ua-kh”,169,”#80A5A7″],[“ua-kv”,241,”#FFFBBC”],[“ua-mk”,189,”#80A5A7″],[“ua-vi”,495,”#C4463A”]]}]}” data-v-71c02257=””>
Позначка: УПЦ МП
-
Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату
В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот.
Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. -
ФСБ провела обшуки в Криму у справі про “замах на духівника Путіна”
Федеральна служба безпеки Російської Федерації здійснила обшуки в окупованому Криму у справі про замах на “митрополита Сімферопольського та Кримського” Тихона. Обшуки також пройшли в Москві та Псковській області. ФСБ оприлюднила відео допитів нових підозрюваних та показала “знайдену” українську символіку під час обшуків. Зазначено, що отримано відомості про причетність інших осіб до злочину, проте не розкрито їхню особу чи статус. Митрополит Тихон вважається вірним послушником президента Росії Володимира Путіна.
-
Стало відомо, скільки карних справ порушено щодо священників УПЦ МП
З 2022 року Служба безпеки розпочала 208 кримінальних проваджень щодо антиукраїнської діяльності та інших злочинів з боку представників Української православної церкви Московського патріархату. Серед фігурантів – 27 вищих чинів церкви, які підозрюються у співпраці з Росією. Клірики виконували завдання російських спецслужб для дестабілізації ситуації в Україні. Деякі з них також причетні до злочинів, таких як розповсюдження дитячої порнографії та ухилянтські схеми. Чотири архієреї були засуджені до ув’язнення, а 19 кліриків було позбавлено українського громадянства. Серед них – очільник УПЦ МП Онуфрій. Також підозру отримав московський патріарх Кирил, який підтримував війну проти України. Наразі Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції щодо 17 священнослужителів УПЦ МП та 23 керівників РПЦ. У Чернівцях також викрили священнослужителя, який допомагав ухилянтам за гроші.
-
Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині
У Донецькій області настоятелю Святогірської лаври Арсенію повідомлено про нову підозру. Суд відправив його під арешт, інформують СБУ і регіональна прокуратура у вівторок, 4 листопада.
Як встановило розслідування, навесні 2022 року під час літургії клірик заперечував причетність росіян до масованих обстрілів Донеччини, коли було пошкоджено декілька місцевих храмів разом із насельниками.
Більше того, фігурант виправдовував збройну агресію Росії та розповсюджував дезінформацію про українських захисників, які ведуть постійні бої з рашистами на східному фронті.
На підставі зібраних доказів митрополиту повідомили митрополиту про підозру за статтею про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників (чч.1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
Клірику обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Настоятеля монастиря УПЦ МП судитимуть за побиття чоловіка до смерті
У Старокостянтинові на Хмельниччині настоятель монастиря УПЦ МП буде судитися за те, що в стані алкогольного сп’яніння він завдав тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого помер чоловік. Цей інцидент стався у серпні на території монастиря під час сутички між священиком і чоловіком. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, і обвинувальний акт вже направлено до суду. Якщо вину буде доведено, священику загрожує до десяти років ув’язнення. Також варто зауважити, що раніше поліція вже спростовувала інформацію про вбивство на території монастиря. У монастирі проживає дев’ятеро насельників, а сам монастир розташований у Старокостянтинові.
-
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції
Національна поліція України показала відео, де зафіксовано процес надання першої допомоги постраждалим після російського авіаудару по храму в Костянтинівці, де перебували мирні жителі.
У своїй заяві від 11 жовтня поліцейські зазначили, що під час обстрілів вони евакуйовували поранених та дитину. Інтенсивність атак була настільки високою, що кожні кілька хвилин дрони знову і знову атакували, змушуючи правоохоронців розосереджуватись і шукати укриття.
“Співробітники поліції забирали поранених і дитину під обстрілом. Кожні кілька хвилин на поліцейських пікірували дрони, через що доводилось розосереджуватись і ховатись”, – повідомили правоохоронці.
Також зазначено, що всіх постраждалих вдалося евакуювати до лікарні, а дитину – доставити в шелтер. Зараз вирішується питання про переміщення родини в більш безпечний регіон.
Відео містить чутливі кадри!
Нагадаємо, 11 жовтня під час авіаудару російські війська атакували територію церкви Іова Почаївського в Костянтинівці Донецької області, де перебували цивільні особи. Зазначається, що росіяни скинули бомбу ФАБ-250 з УМПК. За останніми даними, загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Четверо з них були швидко евакуйовані до лікарні в місті Дружківка.
Поліція уточнила деталі: загиблі – це чоловіки 49 та 56 років. Поранення отримали чоловіки 47 і 74 років та жінки 56 і 62 років. Серед врятованих – дворічний хлопчик, син священника. Його мати стала жертвою обстрілу минулого тижня. Окрім того, поранення отримала 54-річна жінка під час іншого авіаудару.
-
Росіяни скинули бомбу на храм УПЦ в Костянтинівці: є загиблі
Російські окупанти обстріляли Костянтинівку Донецької області керованими авіабомбами в суботу вдень 11 жовтня; в місті пошкоджено церкву УПЦ МП, є загиблі та поранені. Про це розповіли начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов та голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Авіаудар ворога по місту призвів до загибелі двох мирних жителів, а четверо цивільних дістали поранення різного ступеня тяжкості, розповів Горбунов.
Він додав, що росіяни скинули на місто авіабомбу ФАБ-250.
За його словами, вибух стався на території Іова Почаївського храму Горлівської єпархії Української православної церкви – в момент атаки там перебували цивільні.
Вибухом пошкодило фасад церкви та дев’ять приватних будинків.
“Поранених оперативно доставили співробітники поліції до лікарні міста Дружківка для надання медичної допомоги…”, – написав Горбунов.
Іще одна людина, яка постраждала від ще одного авіаційного удару керованою авіабомбою ФАБ-250, самостійно звернулася по медичну допомогу до лікарні міста Дружківка.
Згідно з інформацією Філашкіна, внаслідок удару загинуло двоє людей, а поранено було п’ятеро. Загиблі – місцеві чоловіки 49 і 56 років. На місці удару поліція виявила 2-річного хлопчика. Він не постраждав, але поранення дістали його батько і дідусь.
“Дитина евакуйована до Краматорська”, – додав він. -
Представників УПЦ МП виселили з собору на Волині
Правоохоронці забезпечують порядок під час виконання рішення суду щодо звільнення УПЦ МП будівлі Успенського кафедрального собору у місті Володимир Волинської області. Про це повідомляє пресслужба поліції.
Як зазначається, станом на ранок порушень громадського порядку не зафіксували..
“Уранці тут розпочали виконання рішення Господарського суду щодо зобов’язання Свято-Успенського кафедрального собору повернути Волинській обласній військовій адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимир, шляхом їх звільнення та підписання акту приймання-передачі”, – додали у повідомленні.
Біля собору зібралися близько 80 прихожан, нині з ними комунікують поліціянти.
Зауважується, що на місці продовжують працювати спеціалісти.
Як відомо, до 29 травня громада мала звільнити Успенський собор, котрий є пам’яткою національного значення і належить державі. 2 листопада 2024 року Господарський суд Волинської області ухвалив рішення про виселення релігійної громади УПЦ МП з Успенського собору. А 11 березня 2025 року Північно-західний апеляційний господарський суд у Рівному остаточно підтвердив це рішення, відхиливши апеляційну скаргу громади.
31 березня виконавча служба офіційно вручила представникам УПЦ МП припис про необхідність залишити собор. За ігнорування рішення вже було накладено штраф на єпархію.