СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Українці

  • Ребров наполягає на здатності його гравців бути вищими, сильнішими, кращими

    Ребров наполягає на здатності його гравців бути вищими, сильнішими, кращими

    На офіційному сайті Української федерації футболу з’явилася замітка про те, у якому настрої підопічні Сергія Реброва підходять до матчу відбору на чемпіонат світу 2026 року, який українцям належить зіграти зі збірною Ісландії 10 жовтня.

    Національна збірна України, як стверджує головний тренер, безумовно, гратиме на перемогу.

    Такий настрій на поєдинок, за словами тренера, є обов’язковою умовою.

    Водночас, каже керманич, зустрівши опір, футболістам потрібно боятися лише одного – зробити недостатньо для перемоги.

    “Я взагалі вважаю, цей тиск повинен бути завжди, бажання грати на перемогу. Коли я працював у Динамо – де б я не працював – тиск завжди є. Я завжди кажу гравцям: не треба боятися програти, треба боятися зробити недостатньо для перемоги.

    Треба думати про себе, що ти покажеш, коли вийдеш на футбольне поле. Якщо в тебе немає зауважень до себе після гри… Дуже важливо, щоб ми вийшли й завтра віддали все для перемоги. А який буде результат – побачимо.”

    Нагадаємо, перед очним протистоянням цих двох збірних положення в них у таблиці групи D, у якій вони грають, таке: у ісландців після двох ігор три бали, українці мають лише один.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи

    За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи

    Перші суботні та недільні українські школи, які працюють за кордоном, пройшли верифікацію. Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися у них за програмою українознавчого компонента. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України в четвер, 9 жовтня.

    Зазначається, що результати навчання у верифікованих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.

    “Такі школи – це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс Я досліджую світ.

    Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети – українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет Захист України”, – йдеться у повідомленні.

    Нагадаємо, в Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань

  • Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
    На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
    З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
    В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
    У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
    Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
    Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень.

  • Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

    Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

    У штаті Північна Кароліна прийняли новий закон, відомий як “Закон Ірини”, на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Закон посилює перевірку злочинців перед їх звільненням під заставу, забороняючи безготівкову заставу за насильницькі злочини та для рецидивістів. Також вимагає психічного обстеження обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор Штайн наголосив, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства та підвищити безпеку громадян, спонукуючи судову владу робити особливо обережні вирішення стосовно застави у випадках підвищеного ризику.

  • До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    Українці виявили найбільш позитивне ставлення до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія, за результатами опитування, проведеного Центром Разумкова. Негативне сприйняття виявилося щодо країн як Індія, Китай та Білорусь. Особливо критично українці ставляться до Росії через війну.

    Також українці висловили свої симпатії до Польщі та інших країн, таких як Данія, Фінляндія, Чехія, Японія, Туреччина та Румунія. Дослідження включало 1210 респондентів у віці від 18 років на територіях, які контролюються урядом України та на яких не йшли бойові дії.

    Крім того, українці також визначили своїх улюблених політиків, з якими вони співчувають. Лідером у позитивному сприйнятті став президент Франції Емманюель Макрон. Ці дані свідчать про те, що українське суспільство є стійким завдяки єдності.

  • Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    Згідно з опитуванням Центру Разумкова, українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, бо 80,5% опитаних оцінили його позитивно. Також високу оцінку отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У той же час, лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, отримали негативні оцінки від українців. Опитування проводилося з 12 по 17 вересня 2025 року на базі відповідей 1210 респондентів віком від 18 років.

  • Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.

  • Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.

  • Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ

    Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ

    Уряд ухвалив рішення про створення правових основ для оплати послуг юридичної допомоги українцям, які переслідуються за кордоном за участь у оборонних заходах України. Тепер закордонні дипломатичні установи матимуть можливість використовувати кошти державного бюджету для захисту прав та інтересів громадян. Також збільшено матеріальну допомогу для українців, які потрапили у скрутні ситуації за кордоном, і створено можливість оплати проїзду назад до України для захисників, що повертаються після лікування за кордоном.

  • У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем

    У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем

    У Вроцлаві група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, підступно заманивши його через фейковий профіль у соцмережах. Коли чоловік прийшов на зустріч, його жорстоко побили, поголили голову та намалювали на обличчі нацистські символи. Поліція розслідує цей випадок як серйозний злочин з елементами самосуду та ідеологічними мотивами. Частина учасників нападу ще неповнолітня, тому справу розглядає також сімейний суд. Правоохоронці обіцяють, що зловмисники не залишаться безкарними.