За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
Позначка: Українці
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд ухвалив рішення про створення правових основ для оплати послуг юридичної допомоги українцям, які переслідуються за кордоном за участь у оборонних заходах України. Тепер закордонні дипломатичні установи матимуть можливість використовувати кошти державного бюджету для захисту прав та інтересів громадян. Також збільшено матеріальну допомогу для українців, які потрапили у скрутні ситуації за кордоном, і створено можливість оплати проїзду назад до України для захисників, що повертаються після лікування за кордоном.
-
У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем
У Вроцлаві група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, підступно заманивши його через фейковий профіль у соцмережах. Коли чоловік прийшов на зустріч, його жорстоко побили, поголили голову та намалювали на обличчі нацистські символи. Поліція розслідує цей випадок як серйозний злочин з елементами самосуду та ідеологічними мотивами. Частина учасників нападу ще неповнолітня, тому справу розглядає також сімейний суд. Правоохоронці обіцяють, що зловмисники не залишаться безкарними.
-
Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі
Глава Польщі ініціював законопроєкт про заборону пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. У разі ухвалення закону, українці, які будуть публічно підтримувати цю ідеологію, можуть отримати до трьох років ув’язнення. Закон також передбачає посилення кримінального переслідування за незаконний перетин польського кордону та збільшення терміну проживання для отримання польського громадянства. Експерти вважають, що ці законодавчі зміни можуть обмежити права українців, які живуть у Польщі. Попередньо президент Польщі висловлювався за необхідність покарання за використання символіки ОУН-УПА на території країни.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції з запобігання катуванням. Цей крок Росії призвів до того, що міжнародні інспектори більше не матимуть доступ до російських в’язниць, а скарги від ув’язнених не будуть розглядатися. Ця конвенція, яку Росія ратифікувала у 1998 році, мала на меті запобігання тортурам та створення незалежного органу для контролю за умовами утримання в’язнів. Після вторгнення в Україну Росія почала систематичні катування українських полонених, зазначає ООН.
-
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги відбувся матч між командами Карагюмрюк та Трабзонспор, в якому виступило троє українських футболістів з Трабзонспора. Захисник Арсеній Батагов і вінгер Олександр Зубков грали з перших хвилин, а Данило Сікан замінив їх на 65-й хвилині. Гол, забитий Сіканом, допоміг їхній команді перемогти з рахунком 4:3. Ця перемога дозволила Трабзонспору піднятися на друге місце в турнірній таблиці.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі підписав закон про допомогу українським біженцям, змінивши умови попередньої допомоги. Це рішення обмежує пільги для українців, які не працюють у Польщі, зокрема, у сферах реабілітації, лікування наркоманії, охорони здоров’я та інших медичних послуг. Це означає кінець туризму з України за рахунок польських податків. За словами керівника президентської канцелярії, Польща повинна ставитися до українців так само, як і до інших іноземців, і не продовжувати надавати безкоштовні послуги некваліфікованим мешканцям.
-
З Польщі депортували пʼятьох українців
Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували -
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цей показник становив 27%, але у 2022 році впав до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні (20%) виражають бажання виїхати частіше, ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді віком 18-25 років бажання виїхати становить 19%, у той час як серед старших 51 року лише 5%. Наявність родичів за кордоном майже не впливає на бажання виїхати, але ті, у кого є такі родичі, виражають це бажання частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведене 20-22 липня на 1000 респондентах в усіх регіонах України з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.