Серед українців, яких у четвер, 6 лютого, звільнили з полону, 15 осіб у Росії мали вирок до довічного позбавлення волі. Про це повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, передає Радіо Свобода.
“Особливістю цього обміну є те, що зараз повернулися ті, хто мав судові вироки, зокрема 15 – ті, хто мав вирок до довічного ув’язнення”, – сказав представник штабу.
Він не уточнив, за що були засуджені в Росії ці українці.
“Вони (звільнені сьогодні з полону – ред.) представляють майже всі сили безпеки і оборони: це і Сухопутні війська, це оборонці Маріуполя, це захисники з Донецького, Луганського, Херсонського, Запорізького напрямків”, – додав Яценко.
Наразі звільнених з полону привезли до медичного закладу, де вони будуть проходити огляд і подальшу реабілітацію. Стан здоров’я чоловіків – поганий, каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
“Більшість з них потребує тривалої реабілітації, реінтеграції в суспільство. В них проблеми з опорно-руховим апаратом, інколи – з ментальним здоров’ям, проблеми з травною системою. Понад три роки в полоні даються в знаки”, – підсумував Яценко.
Позначка: Українці
-

Були засуджені довічно: стали відомі особливості обміну полоненими
-

У Чехії покарали водія трамвая, який вигнав із салону українців з дитиною
Суд у Празі засудив водія трамвая до 200 годин громадських робіт за те, що він ображав і вигнав із салону пару українців з дитиною. Про це повідомляє IDNES у середу, 4 лютого.
Водія визнали винним у хуліганстві та присудили 200 годин громадських робіт і проходження “програми соціального перевиховання” у зв’язку з конфліктом з українськими пасажирами трамвая..
Чоловіка спочатку звинувачували у неправомірній поведінці та образах за ознакою національності. За цими звинуваченнями йому загрожувало до п’яти місяців в’язниці.
Нагадаємо, інцидент стався наприкінці лютого 2025 року. Водій трамвая виштовхав із салону українців – літню пару з онуком – та облаяв, а також вдарив чоловіка.
Конфлікт стався після того, як хлопчик став ногами на сидіння та постукав по скляній перегородці. У суді чоловік пояснював, що не заважав онуку це зробити, тому що того везли із садочка на дитячому візку і взуття було фактично чисте, та що сказав малому не стукати далі, після того, як він зробив це перший раз.
Водій почав на підвищених тонах звинувачувати українців, що вони “забруднили трамвай” і сказав виходити, а також наголошував на їхній національності.
Видання зазначає, що за два роки роботи водієм трамвая на чоловіка надійшло вісім скарг від пасажирів. Після конфлікту з українцями його звільнили.
-

ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.
УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.
При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).
За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.
Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.
До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.
“Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.
За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.
У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.
Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.
Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.
Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.
Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.
Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.
Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати
-

В уряді пояснили, як усім охочим верифікувати Starlink
Уряд опублікував інструкцію для військовослужбовців та цивільних українців, як верифікувати свої термінали супутникової системи Starlink. Про це повідомили на сторінці Міноборони.
Авторизацію проводять в межах несанкціонованого використання терміналів на російських ударних БПЛА.
Для верифікації терміналів на території України, військові мають зробити три кроки:- перевірити КІТ-номер або UTID термінала;
- власники Starlink мають зареєструвати його в Армія+ (цю опцію МО має згодом активувати);
- начальники зв’язку або уповноважені мають внести дані в DELTA.
Своєю чергою Міністерство цифрової трансформації також опублікувало інструкції для інших громадян, ФОПів, бізнесу та держслужбовців:
Фізичні особи та ФОП мають верифікувати свої термінали Starlink через ЦНАП. Для цього потрібно знайти KIT-номер (серійний номер комплекту), UTID (унікальний ідентифікатор антени) або Dish ID та номер облікового запису користувача (за наявності).
Особою потрібно мати паспорт або ID-картку, на кого зареєстрований термінал, та безкоштовно верифікувати його в адміністратора ЦНАПу.
Для юридичних осіб процедура повністю цифрова через Дію. Потрібно вказати KIT-номер термінала, UTID термінала або Dish ID та номер облікового запису користувача на порталі Starlink.
Далі треба подати заяву через портал Дія за допомогою КЕП юридичної особи, далі – обрати послугу Повідомлення про використання терміналів Starlink та вручну внести дані. Заяву автоматично передають до Мінцифри.
Раніше стало відомо, що росіяни все частіше використовують Starlink на ударних дронах, намагаючись обходити українську ППО.
З огляду на ці обставини Міноборони зв’язалося з компанією SpaceX для розв’язання цієї проблеми.
Згодом радник міністра оборони з технологічних питань Сергій Бескрестнов заявив, що SpaceX обмежила функціональність Starlink у певних регіонах, впровадивши перші заходи протидії використанню російських Starlink-терміналів на дронах.
В Україні запускають верифікацію Starlink -

В уряді пояснили, як охочим верифікувати Starlink
Міністрество оборони України опублікувало інструкцію для військовослужбовців та цивільних українців, як верифікувати свої термінали супутникової системи Starlink. Про це повідомили на сторінці Міноборони.
Авторизацію проводять в межах несанкціонованого використання терміналів на російських ударних БПЛА.
Для верифікації терміналів на території України, військові мають зробити три кроки:- перевірити КІТ-номер або UTID термінала;
- власники Starlink мають зареєструвати його в Армія+ (цю опцію МО має згодом активувати);
- начальники зв’язку або уповноважені мають внести дані в DELTA.
Міністерство цифрової трансформації також опублікувало інструкції для інших громадян, ФОПів, бізнесу та держслужбовців:
Фізичні особи та ФОП мають верифікувати свої термінали Starlink через ЦНАП. Для цього потрібно знайти KIT-номер (серійний номер комплекту), UTID (унікальний ідентифікатор антени) або Dish ID та номер облікового запису користувача (за наявності).
Особою потрібно мати паспорт або ID-картку, на кого зареєстрований термінал, та безкоштовно верифікувати його в адміністратора ЦНАПу.
Для юридичних осіб процедура повністю цифрова через Дію. Потрібно вказати KIT-номер термінала, UTID термінала або Dish ID та номер облікового запису користувача на порталі Starlink.
Далі треба подати заяву через портал Дія за допомогою КЕП юридичної особи, далі – обрати послугу Повідомлення про використання терміналів Starlink та вручну внести дані. Заяву автоматично передають до Мінцифри.
Раніше стало відомо, що росіяни все частіше використовують Starlink на ударних дронах, намагаючись обходити українську ППО.
З огляду на ці обставини Міноборони зв’язалося з компанією SpaceX для розв’язання цієї проблеми.
Згодом радник міністра оборони з технологічних питань Сергій Бескрестнов заявив, що SpaceX обмежила функціональність Starlink у певних регіонах, впровадивши перші заходи протидії використанню російських Starlink-терміналів на дронах.
В Україні запускають верифікацію Starlink -

Українці визначалися щодо “передачі” Донбасу Росії
Половина опитаних українців виступає проти так званої “передачі” Донбасу Росії в обмін на гарантії безпеки – таких 52%. Проте 40% готові на такий компроміс. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Значна частина респондентів – 52% – вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас. Водночас 40% готові на таку поступку, хоч більшість із них визнають, що це складна умова.
Іще 7% опитаних українців не змогли визначитися зі своєю позицією.
Серед киян 59% вважають здачу Донбасу категорично неприйнятною, а готові прийняти такий варіант – 31%.
На заході України 57% проти, 38% готові погодитися. У центральних та північних регіонах 49% виступають проти і 42% готові на компроміс, на півдні – 49% проти та 44% допускають, на сході – 50% проти і 39% готові прийняти. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів серед 1003 респондентів віком від 18 років.
Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Як ми вже писали, більшість українців вважають, що у випадку заморожування війни Росія спробує напасти знову, і в той же час вірять, що Європа надасть необхідну підтримку у випадку повторного вторгнення.
Зросла кількість українців, які готові терпіти війну “скільки потрібно” -

Українські спортсмени прибувають до олімпійських селищ Італії
Українські спортсмени починають прибувати до олімпійських селищ на зимових Олімпійських іграх 2026 року в Італії. Про це повідомив Національний олімпійський комітет України (НОК).
“Українські спортсмени вже починають прибувати до олімпійських селищ. Першими заселилися представники санного спорту та скелетону, які вже прикрасили модульні будиночки синьо-жовтими кольорами”, – сказано в повідомленні.
В Комітеті нагадали, що цьогорічні зимові Олімпійські ігри стануть унікальними: вони охоплять усю Північну Італію.
Замість одного величезного мегаполіса на атлетів чекають шість локальних селищ, що дозволить спортсменам жити всього в кількох хвилинах від змагальних арен.
Так, Мілан прийматиме фігурне катання і шорт-трек: головне селище розташоване в районі Porta Romana.
Кортіна-д’Ампеццо прийматиме санний спорт, скелетон і гірськолижний спорт (жінки): селище облаштували у мальовничій зоні Fiames.
В Лівіньо змагатимуться атлети у сноубордингу та фристайлі. Селище збудували за модульним принципом, щоб не порушувати екосистему високих гір.
В Антерсельві пройдуть змагання з біатлону, а біатлоністи житимуть у альпійських готелях.
Предаццо прийматиме лижні гонки, стрибки на лижах з трампліна і лижне двоборство. Селище теж збудували за модульним принципом, і після Олімпіади будиночки вони стануть навчальним центром для італійських рятувальників та правоохоронців.
В Борміо пройдуть змагання з гірськолижного спорту (чоловіки), а селище облаштували на базі оновлених готелів та існуючої інфраструктури міста.
На зимових Олімпійських іграх 2026 року (6-22 лютого) в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо (Італія) спортсмени змагатимуться за 195 медалей у 16 олімпійських видах спорту.
Україну на Іграх представлятимуть 46 атлетів, які вибороли ліцензії у 11 зимових видах спорту: біатлон (10 осіб), гірськолижний спорт (2), лижне двоборство (2), лижні гонки (6), санний спорт (10), скелетон (1), сноубординг (1), стрибки на лижах з трампліна (2), фристайл (9), фігурне катання на ковзанах (1), шорт-трек (2). До склад офіційної делегації національної збірної команди України увійшли 103 особи, з яких 46 спортсменів та спортсменок, 42 тренери, лікарі, масажисти та інший технічний персонал, 15 членів штабу національної збірної команди України.
Як ми вже писали, напередодні зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор у містах Мілан і Кортіна-д’Ампеццо, ООН звернулася із закликом до тимчасового припинення збройних конфліктів на 52 дні.
Папа Лев XIV закликав до перемир’я на час Олімпіади -

Зросла кількість українців, які готові терпіти війну “скільки потрібно”
Більшість українців і далі готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Згідно з результатами, 65% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. 17% опитаних вважають, що зможуть витримати її лише пів року або кілька місяців.
У порівнянні з попередніми місяцями, настрої українців залишаються стабільними: у грудні та вересні 2025 року готових терпіти війну “стільки, скільки потрібно” було по 62%.
Попри спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, більшість громадян налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.
За регіонами готовність українців терпіти війну виглядає так:
- Київ – 72%
- Захід – 66%
- Центр та Північ (без Києва) – 64%
- Південь – 64%
- Схід – 58%
Серед тих, хто не готовий витримувати війну тривалий час, найбільш поширені причини: загроза життю близьких і загибель людей – 29%, обстріли та руйнування – 17%, економічні проблеми – 17%, перебої з електро- та теплопостачанням – 15%, психологічна втома – 10%.
В цілому, за підрахунками КМІС, лише 5% дорослого населення не готові терпіти війну через проблеми з енергопостачанням.
Опитування громадської думки КМІС проводилося з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах, підконтрольних уряду України. Було опитано 1003 респонденти віком від 18 років. -

Кабмін пообіцяв адресну допомогу вразливим категоріям населення
Маломобільним громадянам та одиноким пенсіонерам нададуть адресну допомогу на тлі складної ситуації в енергосистемі. Вона буде забезпечена Кабміном та групою Нафтогаз. Про це у неділю, 1 лютого, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
“Поряд із загальнонаціональними програмами підтримки забезпечуємо точкову допомогу тим, хто найбільше її зараз потребує”, – зазначила Свириденко.
За її словами, 10 тисяч жителів районів Києва та області, де ситуація найскладніша, вже отримали Пакунки тепла. Передовсім допомогу надали мешканцям Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів столиці, а також Борисполя та Броварів на Київщині.
“Пакунок містить речі, які допоможуть пройти холодний період, зігрітися, залишатися на зв’язку, зарядити медичні пристрої”, – зазначила Свириденко.
Вона наголосила, що внаслідок безпрецедентних ударів російської армії по енергетичній інфраструктурі, а також через сильні морози ситуація в енергосистемі наразі залишається складною. -

Українці визначилися зі ставленням до Трампа
Дві третини українців негативно ставляться до президента США Дональда Трампа. Про це свідчать результати опитування групи Рейтинг.
Результати дослідження такі: 47% опитаних громадян мають до президента США радше негативне ставлення, а ще 25% українців ставляться дуже негативно.
Тоді ж як про позитивне ставлення до американського лідера заявили 22% респондентів. Порівняно ліпше ставлення до Трампа спостерігається серед чоловіків віком 18-35 років (35%).
Опитування, в якому взяли участь 1000 громадян, відбулось в період з 11 по 14 листопада методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера.
Зауважимо, що понад третина американців теж не схвалюють те, як Трамп виконує свої обов’язки. Нині рівень схвалення дій американського лідера в США становить 37%.
Як ми вже писали, енергетична допомога Україні у розмірі близько 250 млн доларів, виділена екс-президентом США Джо Байденом, і досі невиплачена через закриття USAID.
USAID ще за попереднього президента США Джо Байдена повідомило Конгрес про намір виділити принаймні частину цих грошей. Проте рішення Трампа стосовно закриття агентства залишило фінансування “у підвішеному стані”.