Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували
Позначка: Українці
-
З Польщі депортували пʼятьох українців
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цей показник становив 27%, але у 2022 році впав до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні (20%) виражають бажання виїхати частіше, ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді віком 18-25 років бажання виїхати становить 19%, у той час як серед старших 51 року лише 5%. Наявність родичів за кордоном майже не впливає на бажання виїхати, але ті, у кого є такі родичі, виражають це бажання частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведене 20-22 липня на 1000 респондентах в усіх регіонах України з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Українські сім’ї тепер можуть отримати базову соціальну допомогу через сервіс Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну, спрощуючи процес отримання допомоги для сімей у складних життєвих ситуаціях. Розмір допомоги залежить від базової величини, яка наразі складає 4 500 грн. Щоб скористатися цією послугою, потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Сервіс також дозволяє оформити допомогу для малозабезпечених сімей, одиноких матерів та дітей, чиї батьки не сплачують аліменти. Проєкт стартував як пілотний у липні 2025 року і планується розширити його на постійній основі.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, в якому було опитано 1000 українців у віці від 18 років, абсолютна більшість опитаних вважає найважливішим у житті перемогу у війні (62%) та родину і близьких (53%). Також значну важливість віддають здоров’ю (34%), незалежності України (26%) та іншим аспектам, таким як відновлення країни, збереження мови та культури, згуртованість української нації. Більшість українців вірять у позитивне майбутнє для України (76%) і для себе особисто (72%), вважають, що можуть впоратись з власними проблемами та вірять у правильні рішення держави в кризових ситуаціях. Також було виявлено, що більшість українців ідентифікують себе громадянами України (81%), представниками свого етносу чи нації (60%) та мешканцями свого регіону (46%). Європейцями себе ідентифікують менше, а радянською людиною ще менше. Результати дослідження не показали значної залежності від макрорегіону, віку, статку чи типу поселення.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Українці, не дивлячись на війну, демонструють здатність адаптуватися до складних умов. Дослідження добробуту в Україні показало, що середній рівень задоволеності життям серед мешканців країни становить лише 5,4 бала з 10. Це нижче, ніж у країнах з високим соціальним захистом. Проте відчуття сенсу в житті українців залишається на високому рівні – 7,1 бала з 10. Дослідження також показало зростання тривожності серед населення, але більшість респондентів все ж зберігають позитивне відношення до свого життя. Автори дослідження наголошують, що відчуття сенсу в житті є важливою психологічною опорою для українців у кризових умовах.
-
Парний матч на Кубку Біллі Джин Кінг українки так само програли
Український тенісний дует у складі Людмили Кіченок та Марти Костюк зазнав поразки від італійських суперниць Сари Еррані та Жасмін Паоліні на турнірі Кубка Біллі Джин Кінг у Шеньчжені, Китай. Українки підкорилися італійцям у двох сетах, не зумівши використати свої шанси. Хоча вони показали яскраву гру у другому сеті, але все одно поступилися з рахунком 6:2, 6:3. Ця поразка призвела до вибування України з турніру, оскільки це був третій матч, у якому вони поступилися італійській збірній. Цікаво, що одна з італійських тенісисток, Жасмін Паоліні, виграла як одиночну гру, так і парну. А українці змогли показати себе лише в парному поєдинку.
-
Суд на Балі засудив українця до довічного ув’язнення
Українця Романа Назаренка засудили до довічного ув’язнення в Індонезії за виробництво наркотиків на острові Балі. Чоловіка заарештували після рейду поліції, під час якого виявили лабораторію з вирощування марихуани та виробництва екстазі. Назаренко стверджував, що його змусили брати участь у наркоторгівлі, але суд вважає його одним із організаторів. Його засудили до довічного ув’язнення, а також трьох інших осіб до різних термінів позбавлення волі за схожі звинувачення. Росіянина, якого вважають головним організатором, залишили на волі. Також у Ірландії та Києві розглядаються судові справи щодо контрабанди наркотиків, в яких також затримані громадяни України.
-
В Німеччині вперше за 15 років зменшилась кількість біженців
У Німеччині кількість біженців уперше за 14 років зменшилася на 50 тисяч осіб у першій половині 2025 року, скоротившись з 3,545 млн до 3,495 млн. Це сталося через депортації, добровільні виїзди та натуралізацію. Більше 83 тисяч колишніх громадян Сирії отримали німецьке громадянство. Проте 492 тисячі осіб залишаються без визначеного статусу, серед них багато українців. Уряд планує введення суворіших правил щодо соціальної допомоги для безробітних, включаючи українських біженців. Представниця Лівої партії вважає, що зменшення кількості біженців не є приводом для радості та закликає не скасовувати виплати українським біженцям.
-
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували
У Польщі прийняли рішення про вигнання 21-річного українця за те, що він несанкціоновано керував безпілотником над історичним центром Варшави. Українець отримав заборону в’їзду до країн Шенгенської зони на п’ять років і сплатив штраф у розмірі 4000 злотих. Його відправлять додому через кордонний пункт з Україною. Його співучасницю, 17-річну білоруску, відпустили як свідка. Агентство внутрішньої безпеки перевірило телефони українця, але не знайшло жодних доказів його зв’язків з іноземними спецслужбами.
-
У Польщі депутатку відсторонили через через образи таксиста з України
Депутатка з Гданська, яка представляє партію Громадянська коаліція, була відсторонена через скандал, пов’язаний зі своєю неприйнятною поведінкою щодо українського таксиста. Під час поїздки на таксі вона в грубій формі висловилася про водія, закликаючи його “повернутися до своєї країни”. Вона також звинуватила водія у нападі на неї, але на відео, яке потрапило в інтернет, цього не було видно. Спочатку депутатка написала у соцмережах, що водій не вміє польською та застосував проти неї перцевий газ, але потім видалила цей допис, коли виявилося, що це не правда. Після широкого розголосу партія відсторонила депутатку від членства в депутатському клубі, а правоохоронні органи розслідують цей інцидент. Депутатка визнала свою провину в застосуванні “надто сильних слів”, але водночас звинувачує водія у фізичній агресії. Інцидент продовжує розслідуватися, і обидві сторони висловлюють свої погляди на ситуацію.