За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
Позначка: Українська мова
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів про свій досвід вивчення української мови. Він зазначив, що навчитися мові він почав досить швидко – менше ніж за рік. Люленов відзначив, що спілкування з українцями та постійне перебування в українському інформаційному середовищі допомогли йому в цьому процесі. Однак він зауважив, що володіння мовою на високому рівні – це тривалий процес, і він продовжує вдосконалювати свої знання, щоб писати красиво, небанально і бути більш глибокою особистістю.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 порушення закону про державну мову. За інформацією пресслужби мовного омбудсмана, станом на 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. У результаті виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та надано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Серед міст з найбільшою кількістю порушень – Київ, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області.
-
Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки
Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською. -
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови. Цю інформацію оголосив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді. Попередні кандидатури на цю посаду – Павла Полянського та саму Івановську – були схвальними активістами, які вважали, що вони не мають необхідного досвіду для цієї роботи. Раніше Тарас Кременя був уповноваженим, але його призначення завершилося через п’ять років. Уряд взяв рішення про звільнення Кременя та призначення Івановської на його місце. Цей вибір був зроблений за допомогою голосування. Деякі політики закликали повторно призначити Кременя, але рішення вже було прийняте.
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України осудило рішення російських окупантів про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях. У МЗС заявили, що це є ще одним прикладом геноцидної політики Росії, спрямованої на русифікацію, асиміляцію та придушення національної ідентичності українського народу. Вони нагадали, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову понад 130 разів, але українська мова всеодно вижила. Міністерство закликало до відстоювання української мови та обіцяло, що окупанти згинуть, а українська мова залишиться живою. Також згадано, що Міністерство освіти РФ виключило українську мову з федеральної освітньої програми, заявивши, що вона буде викладатися лише на окупованих територіях України.
-
Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах
Польща планує підтримувати викладання української мови як другої іноземної мови в місцевих школах. Це рішення залежить від бажання батьків, наявності вчителя та згоди адміністрації школи. Міністри освіти Польщі та України обговорили це питання на зустрічі минулого тижня у Варшаві. Польща також розглядає можливість включення української мови до переліку мов для складання важливого екзамену “восьмикласника”. Ці кроки відбуваються в рамках реформи шкільної освіти у Польщі на наступні роки. Українські учні в польських школах також мають можливість скористатися різними формами підтримки, такими як додаткові заняття з мови та предметів, допомога асистентів та інші.