Українська акторка Ольга Сумська стала на захист своєї сестри, народної артистки Наталії Сумської, яку користувачі мережі розкритикували за занадто швидкий темп читання Радіодиктанту національної єдності 2025 року.
У коментарі Oboz.ua Ольга зізналася, що також не завжди встигала писати під диктовку сестри, проте для неї цей момент став ностальгійним спогадом про дитинство.
“Чи встигала? Зізнаюсь чесно – не завжди. Записувала скороченими словами, а потім уже намагалася дописати те, що не встигла. Бо відчула, що Наталія В’ячеславівна задає ритм! І він мені знайомий з дитинства. Одразу згадала, як колись писала диктанти під диктування сестри. Вона мала такий самий наполегливий темп, що не дає розслабитися” – розповіла акторка.
Ольга пригадала, що старша сестра завжди допомагала їй у навчанні, зокрема з математикою, адже Наталія навчалася у школі з математичним ухилом.
Вона також додала, що не встигла дописати диктант до кінця, проте для неї це не головне, адже найбільше вона насолодилася голосом і тембром сестри.
“Тембр у Наталії В’ячеславівни – неймовірний. До речі, ми з нею колись разом записували спільні радіовистави. Скажімо, є унікальна абсолютно постановка Кайдашева сім’я, де я граю Мотрю, Наталія – Кайдашиху” – поділилася акторка.
Ольга також пояснила, що швидкість читання Наталії – не через хвилювання, а через сценічну звичку передавати емоцію й динаміку.
“Це не про нерви – радше про особливий ритм, який Наталія задала інтуїтивно. Вона звикла до сценічного темпу, до живої енергії, де головне – передати емоцію, динаміку, а не дотриматися диктантної точності. Вона забула, що ми всі тут – учні, а вона – вчителька” – сказала Сумська.
Наостанок акторка прокоментувала хвилю критики, що здійнялася після ефіру:
“А щодо хвилі хейту, яка здійнялася після ефіру… Ну, що ж – це, на жаль, уже наша національна риса. Ми навіть фільм про це зняли – Десять блогерят. Та за все зараз хейтять, повірте”.
Позначка: Українська мова
-
Ольга Сумська підтримала сестру після хейту за Радіодиктант
-
Поплавський розповів, як у КНУКіМ святкували День мови
У Київському університеті культури провели святково-патріотичний захід Мова – код нації, присвячений Дню української писемності та мови. Про це на на своїй сторінці в Instagram розповів президент вишу Михайло Поплавський.
“Українська мова – генетичний код нації. Вона об’єднує українців по всьому світу. Наш талісман, душа і наше продовження, що лунатиме крізь століття вустами наших дітей і онуків. Без освіти немає культури. Без культури немає нації. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською, навчатися в українських університетах, слухати українські пісні та створювати національні проєкти”, – написав він.
За словами Поплавського, у заході взяли участь студенти, викладачі та творчі колективи вишу.
“Захід об’єднав студентів, зіркових викладачів і творчі колективиуніверситету, створивши атмосферу єдності, любові до рідного слова й гордості за українську культуру”, – повідомив президент КНУКіМ.
Під час заходу студенти декламували поезії Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка та інших. Ансамбль народного танцю Київ факультету хореографічного мистецтва виконав хореографічні композиції Калинове диво та Колискова. Капела бандуристів Чураї під керівництвом Владислава Лисенка презентувала пісню Тільки в Києві. Український народний хор імені Станіслава Павлюченка разом із солісткою Національного хору України імені Григорія Верьовки, народною артисткою України Тетяною Пироговою, виконали пісню Народе мій.
“Зіркові викладачі факультету кіно і телебачення долучилися до святкування, даруючи гостям натхненні слова українських класиків. Телеведучий, журналіст і шоумен Григорій Решетнік прочитав вірш Ліни Костенко Крила, відомий актор театру і кіно Владислав Никитюк – Страшні слова, коли вони мовчать. Актор театру та кіно, майстер курсу факультету театру, кіно та естради В’ячеслав Довженко – рядки з поезії Володимира Забаштанського”, – розповів Поплавський.
А напередодні заходу, за його словами, понад 800 студентів і викладачів КНУКіМ долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. -
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало
Речник МЗС України засудив відео, де російськомовний чоловік агресивно нападає на україномовну сім’ю у швейцарському поїзді. Він заявив про неприпустимість мови ненависті та етнічної ворожнечі. МЗС звернулося до швейцарських органів з проханням розслідувати цей інцидент. На відео чоловік погрожував українцям фізичною розправою та закликав до війни. Інцидент викликав обурення та вимагає притягнення винних до відповідальності.
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український музикант Іван Дорн в інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю відверто розповів про своє ставлення до української мови. Він зізнався, що після вторгнення Росії в Україну він почав більше вживати українську мову, але не повністю перейшов на неї. Іван пояснив, що його майбутній альбом буде російськомовним, а не українськомовним, як планував раніше. Він зазначив, що відчуває попит на цю музику у суспільстві та орієнтується на свою інтуїцію при створенні музики.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант та продюсер Потап вперше висловився щодо мовного скандалу, що виник навколо його дружини Насті Каменських. В інтерв’ю з блогером Іллею Ланцманом він заявив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми в тому, щоб відповідати іншомовно. Потап вважає, що мовне питання в Україні часто перебільшується і політизується, і наголосив на важливості єдності в суспільстві. Артист також зазначив, що їхню родину атакують фейками, а вони співають різними мовами, включаючи і українську.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів про свій досвід вивчення української мови. Він зазначив, що навчитися мові він почав досить швидко – менше ніж за рік. Люленов відзначив, що спілкування з українцями та постійне перебування в українському інформаційному середовищі допомогли йому в цьому процесі. Однак він зауважив, що володіння мовою на високому рівні – це тривалий процес, і він продовжує вдосконалювати свої знання, щоб писати красиво, небанально і бути більш глибокою особистістю.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 порушення закону про державну мову. За інформацією пресслужби мовного омбудсмана, станом на 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. У результаті виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та надано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Серед міст з найбільшою кількістю порушень – Київ, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області.