Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.
Позначка: Українська економіка
-
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
-
Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу
Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
“Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
“Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять. -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
Україна наростила експорт жита
Пресслужба Мінагрополітики повідомила, що станом на 2 червня Україна експортувала 38,3 млн тонн зернових і зернобобових культур у межах 2024/2025 маркетингового року. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому сезоні, коли було експортовано майже 47 млн тонн. Найбільше зменшилася кількість експортованої кукурудзи – з 26,6 млн тонн до 20,5 млн тонн. Також скоротилися поставки пшениці (з 17,4 млн тонн до 14,8 млн тонн) та ячменю (з 2,4 млн тонн до 2,3 млн тонн). Проте експорт жита зріс – з 1,6 тис. тонн до 10,8 тис. тонн. Крім того, з початку сезону було експортовано 65,0 тис. тонн борошна, з яких 60,6 тис. тонн – пшеничне, що менше, ніж у попередньому році, коли було експортовано 87,2 тис. тонн борошна.
-
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом щодо нового перегляду програми ефективного управління фондом. Це означає, що країна може отримати новий кредит у розмірі 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Він також додав, що загалом Україна може отримати понад 10 мільярдів доларів за цією програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою навіть у складних умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ), де обговорили подальшу співпрацю. Протягом програми EFF Україна отримала близько 10,1 млрд доларів, а зараз готується до восьмого перегляду програми, що може принести транш в розмірі близько 500 млн доларів США. Прем’єр підкреслив, що уряд продовжує реформи в економіці, зокрема удосконалення управління публічними інвестиціями та митницею, а також покращення інвестиційного клімату. Також обговорили відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестиції у відбудову та використання російських активів.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США оголосили про початок роботи інвестиційного фонду, який був створений у рамках угоди про надра. Цю новину повідомило Міністерство економіки. Зазначено, що віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від тимчасової повіреної у справах США в Україні про завершення всіх необхідних процедур. Це дозволить розпочати діяльність Американсько-українського інвестиційного фонду. Фонд буде інвестувати гроші у проекти з видобутку природних ресурсів, розвиток портів та інфраструктуру країни. Також він сприятиме зв’язкам українських компаній з потенційними інвесторами і працюватиме без обмежень у часі, проте що 10 років результати будуть переглядатися.
-
ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП України
Європейський банк розвитку та реконструкції (ЄБРР) оновив прогнози щодо зростання економіки України. За новими даними, у 2025 році реальний ВВП країни зросте на 3,3%, що трошки менше, ніж очікувалося раніше (3,5%). Прогноз на 2026 рік залишився незмінним і становить 5,0%. ЄБРР вказує на те, що глобальні торговельні проблеми та війна впливають на економічні очікування для України. Однак, допомога від Євросоюзу та інші фінансові джерела допоможуть покрити дефіцити та підтримають стабільність. Банк відзначає, що економіка України зазнає впливу конфлікту з Росією, що призводить до сповільнення зростання та збільшення інфляції. У 2024 році зростання ВВП України також сповільнилося через різні фактори, такі як дефіцит електроенергії, низький врожай та дефіцит робочої сили. Однак, деякі сектори економіки все одно показують стійке зростання, а бізнес проявляє адаптивність.
-
Річна інфляція в Україні подолала важливий рубіж
У квітні в Україні спостерігалося зростання споживчих цін на 0,7%, що менше, ніж у попередньому місяці. Річна інфляція досягла 15,1%, що також трохи вище, ніж у попередньому місяці. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої підвищилися на 1,8%, особливо дорожчали свинина та фрукти. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також зросли. У той же час ціни на транспорт знизилися на 0,3% через падіння цін на паливо. Національний банк України погіршив прогноз зростання ВВП до 3,1% та інфляції до 8,7% у цьому році.