Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.
Позначка: Українська економіка
-
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
-
НБУ утретє поспіль зберіг рівень облікової ставки
Національний банк України утретє поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це регулятор повідомив у четвер, 24 липня.
“Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, – йдеться у повідомленні.
У центробанку зазначили, що інфляція очікувано почала знижуватися, а інфляційні очікування залишаються контрольованими.
Що стосується ситуації на валютному ринку то вона була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект, підкреслили в НБУ.
Наразі регулятор не вбачає потреби в додаткових кроках з підвищення облікової ставки.
“Однак, зважаючи на повільніше, ніж очікувалося, зниження інфляції та баланс ризиків для цінової динаміки, НБУ наразі не бачить і простору для пом’якшення процентної політики”, – додали в Нацбанку.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу
Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
“Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
“Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять. -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
Україна наростила експорт жита
Пресслужба Мінагрополітики повідомила, що станом на 2 червня Україна експортувала 38,3 млн тонн зернових і зернобобових культур у межах 2024/2025 маркетингового року. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому сезоні, коли було експортовано майже 47 млн тонн. Найбільше зменшилася кількість експортованої кукурудзи – з 26,6 млн тонн до 20,5 млн тонн. Також скоротилися поставки пшениці (з 17,4 млн тонн до 14,8 млн тонн) та ячменю (з 2,4 млн тонн до 2,3 млн тонн). Проте експорт жита зріс – з 1,6 тис. тонн до 10,8 тис. тонн. Крім того, з початку сезону було експортовано 65,0 тис. тонн борошна, з яких 60,6 тис. тонн – пшеничне, що менше, ніж у попередньому році, коли було експортовано 87,2 тис. тонн борошна.
-
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом щодо нового перегляду програми ефективного управління фондом. Це означає, що країна може отримати новий кредит у розмірі 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Він також додав, що загалом Україна може отримати понад 10 мільярдів доларів за цією програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою навіть у складних умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ), де обговорили подальшу співпрацю. Протягом програми EFF Україна отримала близько 10,1 млрд доларів, а зараз готується до восьмого перегляду програми, що може принести транш в розмірі близько 500 млн доларів США. Прем’єр підкреслив, що уряд продовжує реформи в економіці, зокрема удосконалення управління публічними інвестиціями та митницею, а також покращення інвестиційного клімату. Також обговорили відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестиції у відбудову та використання російських активів.