Позначка: Україна

  • Справу пропагандиста з пулу Медведчука Молчанова передали до суду

    Справу пропагандиста з пулу Медведчука Молчанова передали до суду

    Служба безпеки завершила досудове розслідування і скерувала до суду обвинувальний акт на “політексперта” із медійного пулу Віктора Медведчука Кирила Молчанова. Про це повідомила пресслужба СБУ в пятницю, 24 жовтня.

    Фігурант обвинувачується у проведенні інформдиверсій проти України на замовлення ФСБ та зовнішньої розвідки Росії.

    Слідство встановило, що після роботи на підсанкційних телеканалах Медведчука Молчанов у 2022 році виїхав до Москви. Там він став одним із ключових учасників кремлівських медійних проєктів Другая Украина та Голос Європи (Voice of Europe). Керувати їхньою діяльністю російський диктатор доручив Медведчуку під контролем російських спецслужбістів. За їхньої координації “політексперт” регулярно виступав в ефірах кремлівських пропагандистів, де підтримував збройну агресію РФ та поширював фейки про ситуацію в Україні.

    Крім того, на замовлення Москви Молчанов організовував на вулицях Європейського Союзу акції, на яких закликав до згортання міжнародної підтримки України. Одночасно з цим він використовував підконтрольні телеграм-канали та відеохостинг Ютуб для поширення дезінформації з метою розхитування ситуації в країнах-партнерах України.

    Підозрюваний обвинувачується за трьома статтями Кримінального кодексу України:

  • державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану;
  • організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з країною-агресором;
  • виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників та колабораційна діяльність.
  • Молчанову загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Хрущовкам дадуть нове життя: що чекає на застарілий житловий сектор

    Хрущовкам дадуть нове життя: що чекає на застарілий житловий сектор

    Було тимчасовим житло – стало аварійним Раніше цей застарілий фонд планували зносити, а на його місці зводити новобудови. Зараз стратегія змінилася – вони підлягатимуть реновації.
    Під реновацією мають на увазі вдосконалення наявної споруди, комплексу будівель, цілих районів. Одна з головних особливостей цього процесу полягає в тому, що об’єкти після такої трансформації залишають свою колишню функцію й іноді отримують додаткові. Наприклад, це може бути поліпшення житлових умов за рахунок добудови, а також зміни технічних характеристик самих споруд.
    Реновацію хрущовок планують проводити в рамках післявоєнної комплексної відбудови.
    Свого часу такі будинки зводили як тимчасове житло. Але термін служби їх давно вичерпано.
    Вирішення питання застарілого житлового фонду порушувалось неодноразово, адже будівлі, зведені за радянськими нормами, більше не відповідають сучасним вимогам безпеки, енергоефективності та комфорту. “Проєктувалися хрущовки як тимчасове житло, але зараз більшості з них уже 60–70 років, тобто термін експлуатації вичерпано. Бетон і арматура втрачають міцність, стики між панелями розгерметизовуються, опорні конструкції не витримують навантажень. Є ризики тріщин, просідання, аварійного стану”,- зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк в інтервʼю виданню Мінфін. За її словами, варіанти вирішення проблеми таких будинків почали обговорювати ще у 2006 році, і тоді вже йшлося не про знесення п’ятиповерхівок такого формату, оскільки це дуже дорого, а про їхню реновацію. Зараз це ще більш актуальна історія, оскільки наслідком повномасштабного вторгнення стало руйнування десятків мільйонів квадратних метрів житла. “Чи вирішить житлове питання українців знесення хрущовок? Звісно, ні. Натомість реновація застарілого житлового фонду – реальніша історія. Особливо з урахуванням наявного фінансування для таких проєктів – будувати з нуля дорожче”,- пояснила народний депутат. Вона розповіла, що ще у вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом – лише коли інші способи неможливі за результатами техобстеження, енергоаудиту й Техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
    Депутаттакож нагадала поширений міф про “силове виселення” мешканців хрущовок на час робіт з оновлення, який не відповідає дійсності. Адже міжнародна практика передбачає згоду більшості мешканців для цього – від 75% і більше. Крім того, європейський досвід показує, що знесення часто економічно програє через витрати на демонтаж і утилізацію відходів. Натомість переважають термомодернізація, перепланування, надбудова поверхів, оновлення фасадів. І старі аварійні будинки змінюються до невпізнанності. “Щодо строків: після першого читання документ отримав багато правок і суттєво доопрацьовується. Велика війна змінює вихідні дані, тому фінальна редакція має врахувати нові виклики, інакше закон не буде ефективним”, – підсумувала Шуляк. Замість сірої депресивності – яскравість У Європі теж оновлюють старий житловий сектор. У Німеччині проблему застарілого житла вирішили за рахунок програм державного кредитування під невеликі відсотки. Такі позики надавали лише за умови, що реконструкція включатиме енергоефективні заходи. Певну частку фінансування забезпечували й муніципалітети.
    Протягом 20 років німцям вдалося реконструювати понад 90 тисяч старих будинків. І лише деякі з них, що вже не витримували критики, розбирали, суцільні панелі з них дробили і використовували для будівництва доріг.
    П’ятиповерхові “хрущовки” у Східній Німеччині часто перетворюють на 3-4-поверхові будівлі з великими терасами та привабливою архітектурою.
    При реновації застарілого житла в Польщі зробили акцент на утепленні та перетворенні сірих депресивних будинків на яскраві й естетично привабливі.
    У Латвії таку реконструкцію проводили через комплексні капітальні ремонти п’ятиповерхівок. У них укріплювали фундамент, міняли комунікації, утеплювали фасади тощо. Значну частину таких робіт профінансували фонди ЄС та співвласники багатоквартирних будинків, які отримували пільгові багаторічні кредити. “Клітки для кроликів” Як і більшість країн Східної Європи, що входили до радянського блоку, Чехія успадкувала великі райони, забудовані типовими панельними багатоповерхівками.
    Про це повідомляє Bloomberg CityLab.
    У передмістях Праги та інших чеських міст масове зведення панельних будинків відбувалося у 1950–1980-х роках. Основна мета цієї забудови полягала у тому, щоб швидко забезпечити населення, яке активно переїжджало до міст, доступним житлом.
    Архітектурний стиль та підхід наслідували радянські зразки, однак у підсумку чеські панельки мало відрізнялися від подібного модерністського житла, яке в ті ж роки споруджували у Швеції, Франції, Західній Німеччині, Великій Британії та інших країнах.
    Панельні будинки мали як переваги, так і недоліки. Серед проблем – невелика площа квартир та слабка звукоізоляція. Проте для більшості чехів, які переїжджали сюди, нові помешкання стали значним кроком уперед. Адже раніше чимало людей жили в оселях без каналізації, водогону чи централізованого опалення, часто – у темних і сирих приміщеннях. Нові ж квартири пропонували балкони, центральне опалення, водопостачання, водовідведення та хороше природне освітлення.
    З часом панельні масиви отримали суперечливу репутацію – насамперед через асоціацію з радянською епохою та бідністю. Втім, сьогодні в празьких панельках мешкають представники майже всіх соціальних груп, окрім, мабуть, найзаможніших.
    Після Оксамитової революції 1989 року тодішній президент Вацлав Гавел, син будівельника, назвав панельні будинки “клітками для кроликів”, які, на його думку, варто було б знести. Та сталося навпаки.
    Квартири в таких будинках почали приватизовувати, і в умовах ринкової економіки їхня ціна швидко зросла. За словами економіста та соціолога з Чеської академії наук Мартіна Люкса, вартість панельних квартир підвищилася навіть більше, ніж цегляних будинків.
    Хоча житло перейшло у приватну власність, держава взяла на себе частину турбот про реновацію. Витрати на оновлення ділять між собою власники, держава та ЄС, який надає грантову підтримку.
    Будинки утеплюють, фарбують фасади, замінюють вікна й двері, ремонтують покрівлі та сходові клітки. У деяких випадках добудовують балкони там, де їх не було. Роботи проводять комплексно – одразу оновлюють увесь фасад і всі балкони. Уряд навіть створив онлайн-журнал із прикладами успішних реновацій та корисними порадами.
    Галина Гірак

  • Вибух на Житомирщині: поліція повідомила подробиці

    Вибух на Житомирщині: поліція повідомила подробиці

    На пероні в місті Овруч Коростенського району Житомирcької області 23-річний чоловік підірвав вибуховий пристрій. Загинув підривник і ще троє жінок, включно з прикордонницею. Ще 10 людей отримали поранення, повідомила Нацполіція у п’ятницю, 24 жовтня.
    Попередньо встановлено, що працівники Державної прикордонної служби України (ДПСУ) проводили перевірку документів у пасажирів потяга.
    “У цей час на пероні один із чоловіків дістав вибуховий пристрій, після чого стався вибух. У результаті загинув 23-річний житель Харкова, який мав вибухівку. Смертельні поранення також отримали троє жінок віком 29, 58 та 82 років – жительки Коростенщини. Серед загиблих – прикордонниця”, – йдеться в повідомленні.
    За останніми даними, станом на 14:00 відомо про 10 поранених, серед них – двоє прикордонників. Вони перебувають у медичному закладі та отримують необхідну допомогу.
    Поліцейські проводять першочергові заходи. Попередня правова кваліфікація події умисне вбивство, посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (п.п.1, 5 ст.115, ст.348 КК України.
    За повідомленням ДПСУ, підривник раніше затримувався за спробу незаконного перетину кордону країни.
    “Попередньо з’ясовано, що чоловік, який здійснював підрив, був жителем Харкова та нещодавно затримувався за спробу порушення державного кордону на західній ділянці держрубежу. Наразі проводяться невідкладні слідчі дії”, – йдеться у повідомленні.
    Відомо, що пункт пропуску на залізничній станції Овруч знаходиться за 40 км від кордону України з Білоруссю.
    Дивіться фото: Вибух на Житомирщині: поліція повідомила подробиці
    Раніше у п’ятницю стало відомо, що вибух пролунав у потязі в місті Овруч, бо чоловік підірвав гранату. Відразу повідомлялося про чотирьох загиблих і двох постраждалих.

  • Стало відомо, якої погоди очікувати у вихідні

    Стало відомо, якої погоди очікувати у вихідні

    В Україні у суботу, 25 жовтня, вночі помірні дощі, в більшості північних, центральних та південних областей значні дощі, подекуди грози; вдень у північних та східних областях помірні дощі, на решті території без опадів. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
    Прогнозується вітер переважно західний, 7-12 м/с, вночі на Лівобережжі, вдень у Карпатах місцями пориви 15-20 м/с.
    Вночі 6-11°, у західних областях 2-7° тепла; вдень 8-13°, на півдні країни до 17°.
    В Карпатах вночі невеликий мокрий сніг, вдень без опадів; температура вночі близько 0°, вдень 2-7° тепла.
    У Києві в суботу вночі значний, вдень помірний дощ. Вітер переважно західний, 7-12 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 10-12°.
    За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 24 жовтня найвища температура вдень була 21,1° в 1923р., найнижча вночі 6,8° морозу в 2014р..
    У неділю, 26 жовтня, вночі у західних, вдень у південних областях місцями невеликі дощі; на решті території без опадів.
    Вітер переважно південний, 7-12 м/с, в Карпатах місцями пориви 15-20 м/с.
    Вночі 2-7° тепла; вдень 8-13°, на півдні країни до 17°.
    В Карпатах вночі невеликий мокрий сніг, вдень без опадів; температура вночі близько 0°, вдень 2-7° тепла.
    У Києві в неділю без опадів. Вітер переважно південний, 7-12 м/с. Температура вночі 5-7° тепла, вдень 8-10°.

  • Росія вперше вдарила КАБами по Одеській області

    Росія вперше вдарила КАБами по Одеській області

    Російські загарбники вперше атакували керованими авіабомбами (КАБ) Одеську облать. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ і Одеська ОВА в п’ятницю, 24 жовтня.
    “КАБ курсом на Південне/Чорноморське”, – повідомили військові.
    Незабаром після цього на Одещині пролунали вибухи, а в ОВА підтвердили застосування КАБа.
    “Під час сьогоднішньої повітряної атаки російська армія вперше використала керовані авіабомби по цивільній інфраструктурі нашого регіону”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що це нова серйозна загроза для Одещини, адже такі удари несуть колосальну небезпеку для людей і можуть завдати значних руйнувань.
    Раніше стало відомо, що вперше російські авіабомби впали на Полтавщині. Цю інформацію офіційно підтвердили Повітряні сили ЗСУ. розбирався, яку загрозу несуть російські “реактивні” КАБи.
    Пізніше в ГУР заявили, що Росія виходить на серійне виробництво керованих авіабомб з дальністю до 200 кілометрів. Останні випробування показали до 193 кілометрів.

  • Зеленський прибув у Лондоні і зустрівся з королем

    Зеленський прибув у Лондоні і зустрівся з королем

    Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом у Велику Британію і вже зустрівся з королем Чарльзом ІІІ. Про це повідомив телеканал Sky News у п’ятницю, 24 жовтня.
    Вказано, що переговори глави держави з монархом відбулися у Віндзорському палаці, який розташований поблизу Лондона. Це їхня третя зустріч у поточному році. Вперше вони зустрілися в березні, а потім знову влітку.
    Пізніше Зеленський вирушить на Даунінг-стріт, щоб зустрітися з прем’єр-міністром Кіром Стармером.
    Потім лідери зустрінуться з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом, а також з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
    Також сьогодні вдень відбудеться зустріч “коаліції охочих”, до якої підключаться ще 20 лідерів.
    Раніше Володимир Зеленський озвучив деталі мирного плану Європи. Україна розробляє його спільно з європейськими союзниками. Мова йде про припинення війни по поточній лінії фронту.

  • Фіктивне батьківство для виїзду за кордон: на Волині викрили ділків

    Фіктивне батьківство для виїзду за кордон: на Волині викрили ділків

    На Волині поліцейські викрили учасників злочинної групи, які сприяли чоловікам призовного віку у виїзді за межі України на підставі підроблених документів. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в п’ятницю, 24 жовтня. До схеми залучали жінок із малолітніми дітьми та оформлювали на “клієнтів” фіктивне батьківство на третю дитину. Вартість такої “послуги” становила від 2000 до 5000 доларів з особи. Організував злочинну схему 34-річний місцевий житель. Для реалізації свого задуму фігурант заручився підтримкою ще кількох осіб.

    Так, в одному з епізодів лідер угруповання запропонував 48-річному “клієнту” ухилитися від мобілізації шляхом оформлення на нього фіктивного батьківства на третю дитину. Чоловік уже мав двох власних неповнолітніх дітей, тому одразу погодився на аферу, аби мати можливість безперешкодно виїхати з країни.

    Один із учасників групи залучив до “схеми” знайому жінку, яка виховує кількох малолітніх дітей. Саме на одного з них мати погодилася оформити фіктивне батьківство. Ділки зустріли жінку разом із “клієнтом” у РАЦСі для оформлення документів про батьківство. За свою участь в “угоді” жінка отримала 2500 доларів, які згодом організатор злочинної групи розподілив між усіма учасниками.

    На підставі наданих до ТЦК фіктивних документів “клієнт” здобув право на відстрочку від мобілізації та законні підстави для виїзду за кордон.

    Загалом поліцейські задокументували три факти оформлення чоловіками батьківства на чужих дітей за участі різних жінок.

    Правоохоронці провели 13 обшуків на території Волинської області. Вилучено документацію, що підтверджує набуття фіктивного батьківства, зокрема свідоцтва про шлюб і народження дітей, грошові кошти в розмірі близько 500 тисяч гривень, два автомобілі, паспорти, військово-облікові документи, мобільні телефони, банківські картки та чорнові записи.

    Організатору “схеми” та двом його спільникам повідомлено про підозру за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

    Організатору обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів його спільникам. За скоєне фігурантам може загрожувати до дев’яти років ув’язнення із конфіскацією майна.

  • Чим відрізняються український та російський бюджети

    Чим відрізняються український та російський бюджети

    Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
    У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
    Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
    Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
    Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
    Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
    Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
    Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
    Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
    Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
    Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
    На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
    Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
    Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
    Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
    Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
    У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Українців попередили про затримки руху на пункті пропуску Устилуг – Зосин

    Українців попередили про затримки руху на пункті пропуску Устилуг – Зосин

    На митному посту Устилуг через ремонт з української сторони буде сповільнено рух транспорту та вантажів, що прибувають у пункт пропуску з польського Зосина. Також можливе додаткове накопичення автомобілів на суміжній стороні. Про це повідомляє Державна митна служба.
    Зазначається, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області запланувала повне перекриття “червоного коридора” Устилуга з 27 жовтня до 01 листопада включно, часткове перекриття – з 03 до 08 листопада 2025 року.
    У митній службі додали, що у випадку тривалого очікування на перетин кордону через пункт пропуску Зосин-Устилуг рекомендовано обирати альтернативні шляхи. Найближчий до Устилуга “пасажирський” пункт пропуску Долгобичув-Угринів, де дозволено рух транспортних засобів масою до 7,5 тонн, з польської сторони розташований за 45 км.
    Раніше повідмлялося, що у п/п Краківець-Корчова на кордоні з Польщею з 15 жовтня до 15 грудня 2025 року можливе сповільнення руху вантажного транспорту.
    ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

  • Під Києвом чоловік із ножем напав на 16-річну дівчину

    Під Києвом чоловік із ножем напав на 16-річну дівчину

    У Бучі Київської облсасті 29-річний чоловік напав із ножем на неповнолітню дівчину, а згодом, в Ірпені, поранив місцевого мешканця. Про це повідомила пресслужба поліції Київщини в п’ятницю, 24 жовтня.

    Інцидент стався 22 жовтня близько 19:30 поблизу залізничної станції у Бучі. Зловмисник скористався темрявою та відсутністю людей, напав на 16-річну дівчину та завдав їй ножових поранень у шию та спину. Потерпілу вчасно госпіталізували, її життю наразі нічого не загрожує.
    Того ж вечора нападник, перебуваючи у місті Ірпінь, під час суперечки, вдарив ножем у спину 49-річного чоловіка, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.

    Поліцейські затримали 29-річного зловмисника та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Фігуранту про підозру за замах на умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження.