СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Україна

  • Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні

    Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні

    Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів. Про це інформує Радіо свобода.
    Документ підтримали 77 сенаторів з обох партій, 20 висловилися проти.
    Законопроєкт містить понад 3 тисячі сторінок та передбачає рекордне фінансування національної оборони у 2026 фінансовому році. Витрати в 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше.
    Серед положень документа передбачена допомога Україні на 400 мільйонів доларів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Кошти скерують на реалізацію Ініціативи сприяння безпеці України, яка забезпечує підсилення Збройних сил щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності, сприяє інституційній трансформації та просуванню політичних і військових стратегій США. Також у документі зазначено підтримку союзників США по НАТО, розвиток програми “Безпека Балтії” та заборону міністру оборони скорочувати американський військовий контингент у Європі до рівня менше 76 тисяч військових.

    Тепер документ має підписати Дональд Трамп.

    Раніше повідомляли, що законодавці США 7 грудня представили остаточний текст законопроєкту про оборонну політику, який передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також допомогу Україні. У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ

  • Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.

    Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.

    Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.

    Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.

    Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
    Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

    Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

    Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
    За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
    “Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
    Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
    За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання.

  • Слуга народу обрала нового лідера партії

    Слуга народу обрала нового лідера партії

    Партія Слуга народу обрала нового голову. Ним став перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія у Телеграм в середу, 17 грудня.
    “Щойно Слуга народу обрала нового голову партії. Ним став перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко”, – написав він.
    Арахамія висловив вдячність Олені Шуляк “за її якісну та чесну роботу на цій посаді” та побажав “Олександру подальших успіхів та натхнення”.
    Відомо, що Корнієнко був головою партії з 10 листопада 2019-го до кінця 2021 року, а потім цю посаду обіймала Шуляк.

  • Підписано угоди з ФРН на €1,2 млрд – Міноборони

    Підписано угоди з ФРН на €1,2 млрд – Міноборони

    Україна і Німеччина підписали низку нових важливих домовленостей на суму понад 1,2 млрд євро. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у Телеграм в середу, 17 грудня.
    За його словами, йдеться про довготермінове постачання запасних частин до систем Patriot, що дозволить швидше ремонтувати, модернізувати та відновлювати наявні комплекси.
    Також домовленості стосуються закупівлі українських безпілотників на суму 200 млн євро.
    Крім того, йдеться про найбільший артилерійський проєкт на виробництво 200 одиниць САУ Богдана на новому шасі Zetros загальною вартістю в 750 млн євро для нарощення артилерійських спроможностей України.
    Також, як словами Шмигаля, реалізується спільне виробництво українських дронів Лінза у кооперації української компанії Frontline Robotics та німецької компанії Quantum Systems в межах Build with Ukraine. Ці БпЛА забезпечать масштабування тактичної розвідки.
    Сторони також уклали контракти на безперебійне постачання новітніх засобів РЕБ на тактичному рівні.
    Денис Шмигаль нагадав, що у наступному році Німеччина зобов’язалася виділити на підтримку України 11,5 млрд євро.

  • Скасовано тендер на будівництво дороги до Буковелю

    Скасовано тендер на будівництво дороги до Буковелю

    Тендер на розробку проєктної документації для зведення дороги на Івано-Франківщині, котра проходитиме через Буковель, скасували. Про це повідомляє Державне агентство розвитку громад та територій у середу, 17 грудня.
    “Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області скасувала тендер за кодом 021:2015-71320000-7 “Послуги з інженерного проєктування”, який передбачав пошук виконавця для розробки проєктної документації на будівництво автомобільної дороги на ділянці від с.Бистриця до с.Яблуниця через с.Поляниця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область”, – зазначили у повідомленні.
    Підставою для скасування стала відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.

  • Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні

    Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні

    Грузія підписала міжнародну угоду про заснування механізму, що розподілятиме репарації, отримані з російських коштів, між українськими громадянами і бізнесами, котрі постраждали від російської агресії. Про це повідомляє ЄП.
    Це стало несподіваним кроком.
    Навіть те, що на дипломатичну конференцію, присвячену підписанню відповідної конвенції, приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі вирізнялося від більшості країн, які були представлені переважно послами.
    Видання зазначає, що Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, ані словом не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. І зрештою країна без жодних зауважень та застережень підписала “антиросійську” конвенцію.
    Щобільше, грузини відрядили до Гааги групу власних журналістів, щоби про цю подію дізнався і пересічний грузинський глядач.
    “Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо. До певної міри, визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву”, – зазначає видання.
    Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Водночас Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі. Тоді як Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства, щоби він послухав, але відмовилася будь-що підписувати.

  • У Львові адвокат заволодів частиною приміщень Нацспілки художників

    У Львові адвокат заволодів частиною приміщень Нацспілки художників

    У Львові повідомили про підозру адвокату, який заволодів частиною приміщень Національної спілки художників України. Про це інформує пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 17 грудня.
    За даними слідства, адвокат – засновник і керівник низки підприємств – організував схему з незаконного заволодіння окремими приміщеннями Національної спілки художників України у Львові.

    Разом зі спільниками він уклав фіктивні договори нібито на виконання будівельних робіт, які фактично не проводилися. Надалі було штучно створено заборгованість, у рахунок “погашення” якої без відома та згоди власника частину приміщень переоформили на підконтрольні підприємства.

    Для цього виготовили нові технічні паспорти з іншими ідентифікаційними ознаками, що дозволило перереєструвати право власності. Згодом нерухомість внесли до статутного капіталу іншого підконтрольного товариства для надання оборудці вигляду законної.

    Сума завданих збитків – близько 800 тисяч гривень.

    Під час обшуків вилучено документи, носії інформації та інші докази причетності до злочину. На незаконно відчужене майно накладено арешт. Адвокату повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у легалізації такого майна.

  • Казахстан переходить на стандарти НАТО: в РФ пригрозили Астані

    Казахстан переходить на стандарти НАТО: в РФ пригрозили Астані

    Казахстан в межах національного проекту ASPAN планує побудувати та запустити чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів та мін. Вони відповідатимуть стандартам НАТО, повідомляє міжнародний російськомовний телеканал RTVI.
    Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів. Нині будується перший завод – ASPAN-1, який запрацює у 2027 році і випускатиме корпуси для снарядів та мін.
    Дати запуску решти трьох підприємств поки не визначено.
    “Казахстан довгий час не мав власного виробництва не тільки артилерійських снарядів та мін, а й патронів до стрілецької зброї. Тому боєздатність нашої армії критично залежала від складів, що були на території Казахстану, ще радянського озброєння і поставок з Росії та колишніх радянських республік”, – розповів високопоставлений казахстанський військовий в коментарі телеканалу.
    За його словами, в поточній геополітичній ситуації країні “вкрай важливо” мати власне виробництво снарядів.
    Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов відреагував на цю новину та заявив в коментарі для провладної Газети.ру, що таке рішення Казахстану – “недружній” крок щодо Росії.
    “Ми намагаємося не помічати, як братня на вигляд республіка жваво відмовилася не тільки від російської мови, а й від кирилиці. Як влаштовують “юрти незламності”, підтримуючи Україну. А тепер переходять на натовські стандарти боєприпасів, очевидно, збираючись у майбутньому відмовитися від російських зразків озброєння, замінивши їх західними”, – поскаржився він.
    Депутат нагадав, що 1992 року Казахстан включили до Ради північноатлантичного співробітництва, а 1994-го країна уклала рамковий договір з НАТО під назвою Партнерство заради миру.
    Зараз же постає питання: а чому НАТО так цікавиться саме Казахстаном? Може тому, що він межує з Росією, і з цієї країни можна влаштувати черговий русофобський форпост?..
    Всі ми знаємо, чим така співпраця з НАТО обернулася для Києва”, – пригрозив Журавльов.
    Як ми вже писали, Казахстан стане новим учасником так званих “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
    Казахстан посилив експортний контроль для постачань Росії – СЗР

  • Норвегія придбає для України зброю на 270 млн євро

    Норвегія придбає для України зброю на 270 млн євро

    Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 мільярда крон (269 млн 248 тис євро). Про це оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере, повідомив уряд країни у середу 17 грудня.
    “Сьогодні я можу повідомити, що Норвегія профінансує новий пакет озброєння для України на суму 3,2 млрд крон. Пакет складається з озброєння та боєприпасів для винищувачів F-16, а також протиповітряних ракет. Норвегія купує це обладнання у США в рамках встановленої програми підтримки України”, – заявив він на пресконференції.
    Стере нагадав, що окрім підтримки України через програму Нансена, Норвегія бере активну участь у політичних переговорах, як-от у Берліні в понеділок.
    “Зараз триває реальна політична та дипломатична робота з метою досягнення угоди. Це відбувається переважно між США та Україною. Водночас триває постійний контакт з європейськими радниками з питань безпеки. Метою є побудова більш міцного спільного підходу між Україною, США та Європою”, – сказав він.
    За словами норвезького уряду, Європа сама по собі не має достатньої сили, щоб змінити політику Росії, і Україна знає, що американська участь у мирному процесі є вирішальною.
    “У цій дипломатичній роботі сторони досягли найбільшого прогресу в питанні гарантій безпеки. Сторони також працювали над планом відновлення та економічного розвитку України. І тут також досягнуто значного прогресу. Найбільш невирішеним питанням залишається територія”, – заявив Стере і додав, що це “доленосні дні для України”, а отже, і для безпеки в Європі на багато років вперед.
    Напередодні після засідання у форматі Рамшиайн стало відомо, що Норвегія зробить внески на підтримку американських систем ППО, які є в розпорядженні України, а також профінансує “чеську ініціативу” із закупівлі снарядів. Також Норвегія пообіцяла близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році.