Міністерство закордонних справ України засудило ізраїльський удар по столиці Катару і закликало всі сторони припинити насильство та повернутися до переговорного процесу. Про це йдеться у заяві зовнішньополітичного відомства, оприлюдненій у середу, 10 вересня.
“Міністерство закордонних справ України вважає неприйнятним удар, завданий 9 вересня по столиці Держави Катар – Досі, по густонаселеному району, де, зокрема, розміщуються іноземні дипломатичні представництва. Удар по території держави, яка виступає посередником у мирних переговорах з врегулювання у Секторі Газа, є грубим порушенням міжнародного права та йде всупереч зусиллям міжнародної спільноти з деескалації в регіоні”, – йдеться у заяві.
У МЗС висловили солідарність з урядом і народом Держави Катар та наголосили на неприпустимості порушення її суверенітету.
Зазначено, що Україна підтримує зусилля катарської сторони, спрямовані на досягнення стійкого припинення вогню в секторі Газа та врегулювання ситуації дипломатичним шляхом.
“Переконані у потребі усіх сторін утримуватися від дій, які можуть негативно позначитися на посередницьких зусиллях Держави Катар і призвести до додаткового загострення безпекової ситуації в регіоні. Закликаємо всі сторони негайно припинити насильство та повернутися до переговорного процесу”, – наголошується в заяві.
Як відомо, 9 вересня Ізраїль здійснив авіаудар по керівництву ХАМАС в Катарі. При цьому у ХАМАС стверджують, що члени переговорної групи вижили.
детально розібрав цю атаку Ізраїлю, яка стала першим в історії ударом по території Катару – важливого союзника США на Близькому Сході.
Позначка: Україна
-
Україна засудила удар Ізраїлю по території Катару
-
Вбивство школярів на Вінничині: з’явились нові подробиці
Ймовірним вбивцею двох підлітків у місті Шаргород є їхній колишній вчитель. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура у середу, 10 вересня.
“Зловмисник, дочекавшись дітей, які йшли до школи, раптово наніс їм колото-різані проникаючі поранення в область шиї. Учні 10 та 11 класу місцевого ліцею, внаслідок отриманих травм, померли на місці події. Чоловік з місця події втік”, – йдеться у повідомленні.
На місці події працює слідчо-оперативна група під особистим керівництвом очільника обласної прокуратури Олега Ткаленка.
“Ймовірного зловмисника, який вчинив зухвале вбивство двох підлітків, затримано. Ним виявився 23-річний їхній колишній вчитель”, – додали у відомстві.
Розпочато досудове розслідування за фактом умисного вбивства двох школярів (п.1 ст. 2 ст. 115 КК України).
Раніше стало відомо про вбивство двох школярів у Шаргороді. Місцеві пабліки писали, що вбивцею дітей є вчитель фізкультури, з яким раніше вже були конфлікти.
А напередодні в Одесі затримали жінку, яка викинула з вікна новонароджену дитину. Немовля загинуло від травм, отриманих під час падіння з шостого поверху гуртожитку у Приморському районі. -
Шмигаль підвів підсумки 30 Рамштайну
Україна під час 30 засідання у форматі Рамштайн у Лондоні отримала важливий сигнал про те, що її підтримка світом триватиме та ставатиме сильнішою. Про це сказав міністр оборони України Денис Шмигаль, повідомляє пресслужба відомства у середу, 10 вересня.
Шмигаль навів перелік ключових домовленостей засідання Контактної групи з питань оборони України:
Євросоюз: є зобов’язання передати 2 млн боєприпасів – 80% від цього показника вже зібрано; обговорена можливість спрямування EUR6,6 млрд з Фонду миру ЄС для закупівлі американського озброєння для потреб України. Також погоджено інвестиції в оборонну промисловість за допомогою механізму SAFE і обговорено наближення EUR4 млрд у жовтні та EUR4 млрд у листопаді на підтримку України.
Німеччина: передача двох систем Patriot; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR500 млн; фінансування закупівлі українських далекобійних дронів на EUR300 млн.
Велика Британія: фінансування декількох тисяч далекобійних ударних дронів, які виготовлять у Британії та доправлять в Україну протягом наступних 12 місяців.
Норвегія: виділення $8 млрд на підтримку України у 2026 році; завершення контрактування дронів-перехоплювачів; постачання зброї для бригади ЗСУ, яку спільно оснастять країни Скандинавії та Балтії, запуск в роботу спільного центру підготовки українських військовослужбовців.
Данія: початок роботи спільного з Україною підприємства з виробництва далекобійної зброї.
Канада: фінансування ініціативи PURL у розмірі $500 млн; $220 млн на фінансування українських дронів та інші види військової допомоги; $165 млн на розвиток “коаліції спроможностей”.
Швеція: завершення роботи над новим, вже 20 пакетом допомоги.
Литва: внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR30 млн; виділення EUR30 млн на фінансування систем Patriot, які будуть поставлені Німеччиною.
Чехія: постачання більше 1 млн боєприпасів у 2025 році; передача понад 80 одиниць техніки; підготовка пакета допомоги на EUR61 млн; підготовка пілотів-інструкторів літаків F-16.
Бельгія: спрямування EUR100 млн на ініціативу PURL; підготовка нового пакета військової допомоги.
Люксембург: долучення до ініціативи PURL.
Нідерланди: допомога у розмірі EUR1,2 млрд до кінця року; EUR450 млн на ініціативу JUMPSTART для підтримки та забезпечення літаків F-16 в Україні; інвестиції у два проєкти з deep strike, до яких можуть долучитися й інші партнери.
Польща: підготовка нового пакета військової допомоги, який надійде в Україну вже незабаром; передача 10 тисяч снарядів калібру 155 мм в найближчий тиждень.
Іспанія: передача боєприпасів до системи ППО IRIS-T.
Латвія: передача пакета підтримки обсягом EUR2,5 млн; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR5 млн; поставки БТР Patria для бригади ЗСУ.
Франція: прискорення реалізації спільних індустріальних проєктів, зокрема у сфері боєприпасів та дронів; передача літаків Mirage та підтримка авіаційних спроможностей України.
“Дякую партнерам за продуктивну зустріч та важливі домовленості… Роль НАТО у розвитку формату Рамштайн буде зростати, зокрема у координації між союзниками”, – заявив міністр оборони. -
Про що мовчить Навроцький: ЄС, НАТО, “Волинь” і “800+”
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС. -
Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС. -
Курс долара стабілізувався, євро – дешевшає
Станом на середу, 10 вересня, курс гривні залишався стабільним в обмінних пунктах в порівнянні з доларом, але трохи зміцнився по відношенню до євро. Середні ціни продажу показали, що долар коштував 41,40 гривень, а євро – 48,65 гривень. У цей день в обмінниках долар можна було купити за 40,90 гривень, а євро – за 47,65 гривень. На міжбанку ціни на долар трохи зросли і становили 41,16-41,19 гривень за долар. Нацбанк також знизив курс долара до мінімального значення з квітня – 41,1237 гривень за долар. Офіційний курс євро склав 48,2916 гривень. Крім того, Нацбанк зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн у минулому тижні, що відповідає рівню попереднього тижня.
-
Депутатку Дніпропетровської облради судитимуть за фіктиву військову службу
ДБР повідомило, що завершено досудове розслідування щодо депутатки Дніпропетровської обласної ради, яка фіктивно мобілізувалася до війська заради політичного іміджу та незаконних виплат з держбюджету. Обвинувальний акт направлено до суду, де також буде розглядатися справа офіцера Збройних Сил України, який допоміг у реалізації цієї афери. Депутатка отримала понад 200 тис. грн за фіктивну службу у війську, але фактично не виконувала жодних обов’язків. В результаті розслідування їй та офіцеру загрожує до 10 років ув’язнення за ухилення від військової служби шляхом обману та шахрайство. Також до них заявлено цивільний позов на відшкодування незаконно отриманих коштів.
-
На Івано-Франківщині стався землетрус
10 вересня на Прикарпатті стався землетрус з магнітудою 2,7. Цю інформацію оприлюднив Головний центр спеціального контролю. Зазначено, що епіцентр землетрусу був у селі Верхнянська ТГ Калуського району Івано-Франківської області на глибині 10 км. Інформація про стихійне лихо невідкладно поширюється серед громадян для вжиття необхідних заходів безпеки. Зазначається, що землетрус був невідчутним для людей.
-
Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Україна отримає від Євросоюзу кредит у розмірі 6 мільярдів євро для розвитку виробництва безпілотників. Ці кошти будуть надані за рахунок російських активів, які знаходяться в Європейському союзі. Фон дер Ляєн також зазначила, що це фінансування допоможе Україні не лише сьогодні, а й у майбутньому, забезпечуючи безпеку країни. Крім того, Євросоюз пропонує нову програму “Якісна військова перевага”, яка буде підтримувати інвестиції в Збройні сили України. Президент ЄК наголосила, що Європа вже надала значну військову та фінансову допомогу Україні, але для подальшої підтримки потрібні і зусилля Росії. Таким чином, це фінансування від ЄС допоможе Україні розвинути свій оборонний потенціал та зміцнити безпеку країни.
-
НАТО на визнає дрони у Польщі нападом Росії – ЗМІ
Сьогодні вночі російські дрони вторглися на територію Польщі, але НАТО не вважає це нападом на державу-члена Альянсу. За інформацією Reuters, було зафіксовано вторгнення шести-десяти російських безпілотників, на які відразу ж відреагували літаки НАТО. В операції брали участь польські винищувачі, голландські та італійські літаки, а також літаки-заправники. Речник НАТО заявив, що альянс веде консультації з Польщею та підтримує зв’язок з польським керівництвом у зв’язку з цим інцидентом.