Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Україна
-
Чим відрізняються український та російський бюджети
-
Українців попередили про затримки руху на пункті пропуску Устилуг – Зосин
На митному посту Устилуг через ремонт з української сторони буде сповільнено рух транспорту та вантажів, що прибувають у пункт пропуску з польського Зосина. Також можливе додаткове накопичення автомобілів на суміжній стороні. Про це повідомляє Державна митна служба.
Зазначається, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області запланувала повне перекриття “червоного коридора” Устилуга з 27 жовтня до 01 листопада включно, часткове перекриття – з 03 до 08 листопада 2025 року.
У митній службі додали, що у випадку тривалого очікування на перетин кордону через пункт пропуску Зосин-Устилуг рекомендовано обирати альтернативні шляхи. Найближчий до Устилуга “пасажирський” пункт пропуску Долгобичув-Угринів, де дозволено рух транспортних засобів масою до 7,5 тонн, з польської сторони розташований за 45 км.
Раніше повідмлялося, що у п/п Краківець-Корчова на кордоні з Польщею з 15 жовтня до 15 грудня 2025 року можливе сповільнення руху вантажного транспорту.
ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати -
Під Києвом чоловік із ножем напав на 16-річну дівчину
У Бучі Київської облсасті 29-річний чоловік напав із ножем на неповнолітню дівчину, а згодом, в Ірпені, поранив місцевого мешканця. Про це повідомила пресслужба поліції Київщини в п’ятницю, 24 жовтня.
Інцидент стався 22 жовтня близько 19:30 поблизу залізничної станції у Бучі. Зловмисник скористався темрявою та відсутністю людей, напав на 16-річну дівчину та завдав їй ножових поранень у шию та спину. Потерпілу вчасно госпіталізували, її життю наразі нічого не загрожує.
Того ж вечора нападник, перебуваючи у місті Ірпінь, під час суперечки, вдарив ножем у спину 49-річного чоловіка, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.Поліцейські затримали 29-річного зловмисника та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Фігуранту про підозру за замах на умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження.
-
Вбивство Парубія: підозрюваному продовжено арешт
Суд залишив під вартою 52-річного львів’янина, якого підозрюють у вбивстві народного депутата Андрія Парубія. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 24 жовтня.
Вкзано, що підозрюваний і надалі перебуватиме під вартою без права внесення застави.
Йому інкримінують державну зраду, посягання на життя народного депутата та незаконне поводження зі зброєю (ч. 2 ст. 111, ст. 112, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України).
Як відомо, 30 серпня Андрія Парубія вбили у Львові. Вбивця здійснив вісім пострілів і втік з місця події. Вже в ніч на 1 вересня підозрюваного в убивстві затримали у Хмельницькій області. Це мешканець Львова Михайло Сцельніков. -
Моменти влучань у Херсоні показали на відео
Війська РФ вранці 24 жовтня атакували житлові квартали Херсона, застосувавши реактивні системи залпового вогню. Відео, на якому зафіксовані моменти прильотів, опубліковано в ТГ-каналі українського журналіста Андія Цаплієнко.
“Ворог, демонструючи підступність та використовуючи можливості своєї техніки, завдав удару по мирних районах. Наслідки цієї атаки жахливі: зруйновано або пошкоджено понад 30 приватних та більше 15 багатоквартирних будинків. Серед цивільного населення є загиблі та поранені”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Сили оборони Півдня працюють над мінімізацією наслідків: частину дронових атак було нейтралізовано завдяки засобам РЕБ. З кожною російською гарматою ведеться контрбатарейна боротьба. -
В Україні засекретили втрати газовидобутку
Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
“Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
“Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
“Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари. -
В Україні розробляють Стратегією повернення біженців
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності працює над Стратегією повернення громадян з-за кордону в Україну. Про це повідомив міністр Денис Улютін.
“Примусово ми їх повернути не зможемо (людей з-за кордону – ред), а добровільне повернення має відбуватися на певних їх бажаннях. Якраз ця частина з нашого боку має бути добре пропрацьована. Ми зараз над цим працюємо – саме над Стратегією повернення”, – зазначив він.
Улютін розраховує, що документ буде підготовлено ще в поточному році. -
Поліція розслідує смерть чоловіка в розподільчому пункті у Києві
Розпочато кримінальне провадження за фактом смерті чоловіка, який отримав травми у приміщенні розподільчого пункту. Про це 24 жовтня повідомила поліція Києва.
Зазначається, що 43-річний киянин перебуваючи у приміщенні розподільчого пункту в Подільському районі впав на підлогу та травмувався. Присутні мобілізовані надавали йому домедичну допомогу.
Слідчі Подільського управління поліції внесли даний факт до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для встановлення причини смерті тіло скеровано для проведення судово-медичної експертизи.
Правоохоронці опитали більше десятка свідків. Розслідування триває. -
Росіяни пошкодили залізничний міст і колії на Сумщині
Протягом минулої доби росіяни поцілили по залізничній інфраструктурі в Конотопському районі Сумщини: пошкоджені міст і колії через річку. Про це повідомила пресслужба обласної поліції в п’ятницю, 24 жовтня.
“Війська РФ поцілили ударними БПЛА по залізничній інфраструктурі в Конотопському районі. Внаслідок чого пошкоджено залізничний міст та колії через річку. Рух потягів було припинено” – йдеться у повідомленні.Поліцейські допомагали евакуювати пасажирів потяга та супроводжували автобуси з громадянами до безпечного місця.
Нагадаємо, раніше Укрзалізниця повідомляла, що через обстріли РФ на Сумщині ускладнено рух потягів. Вночі 23 жовтня росіяни завдали удару безпілотником по залізничній станції у Сумах. Унаслідок атаки постраждали двоє працівників залізниці. -
Відключення світла діють у 12 областях – Укренерго
Станом на ранок у п’ятницю у 12 регіонах України вимушено застосовуються заходи обмеження споживання електроенергії. Про це повідомило Укренерго 24 жовтня.
“Через наслідки попередніх російських обстрілів, зокрема – масованої ракетно-дронової атаки на енергосистему 22 жовтня – сьогодні з 07:00 до 23:00 у 12 регіонах застосовуються графіки погодинних відключень обсягом від 1,5 до 2,5 черг одночасно. Також у цей же період на всій території України діють графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу”, – йдеться у повідомленні.
Окрім того, внаслідок чергових російських ударів по енергооб’єктах є знеструмлені споживачі у Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Також складною залишається ситуація на Чернігівщині.
У свою чергу Міненерго інформує, що росіяни завдали ударів по енергетичних об’єктах Дніпропетровської, Кіровоградської та Сумської областей.
Водночас споживання електроенергії тримається на стібільно високому рівні. Сьогодні зранку воно було таким, як і в четвер.
“Зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні. Якщо зараз у вас є електроенергія – будь ласка, максимально обмежте користування потужними електроприладами до 23:00”, – просять в Укренерго.