На тимчасово окупованих територіях Запорізької області цьогоріч врожайність зернових культур виявилася надзвичайно низькою. Раніше середня врожайність соняшника тут становила 15-17 центнерів на гектар, але зараз вона впала до 1-5 центнерів на гектар. Однією з причин такої ситуації є тиск окупантів, які змушують фермерів продавати свою продукцію за дуже низькими цінами. Також впливає субсидії за лояльність, які надаються лише тим фермерам, які співпрацюють з окупантами. На врожайність також впливає відсутність доступу до сучасних агротехнологій через окупацію цих територій. У цілому в Україні наразі обмолочено понад 62% площ під зерновими та зернобобовими культурами і намолочено майже 30 мільйонів тонн збіжжя.
Позначка: Україна
-
Вбивство біля сміттєвого контейнера на Київщині: затримано підозрюваного
У селі Морозівка Київської області сталася трагедія через конфлікт між чоловіком і мешканцями. Чоловік заклав гранату в контейнер для сміття, внаслідок чого загинула жінка, а її чоловік отримав поранення. Пізніше з’ясувалося, що підозрюваний незаконно зберігав гранату та інші вибухові пристрої. Поліція затримала чоловіка і знайшла у нього ще п’ять гранат та інше небезпечне зброю. Чоловіку пред’явили підозру у вбивстві та незаконному зберіганні вибухівок та зброї.
-
В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку
Україна завершила кампанію зі збирання ріпаку, зібравши понад 3,3 млн тонн продукції з 1,27 млн гектарів. Також триває збір соняшнику, сої та цукрових буряків. Фермери почали збирати кукурудзу, обмолотивши вже 90 тис. гектарів і зібравши 389 тис. тонн зерна. Загалом на 19 вересня в Україні обмолочено вже майже 7,1 млн гектарів землі і зібрано 29,77 млн тонн збіжжя. Основна частина врожаю припадає на пшеницю, ячмінь, горох та інші зернові культури. Найвищі показники збору зерна демонструють південні області України, з Одеською областю на чолі.
-
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія
Європейський проєкт “Стіна дронів” планує захищати східні держави-члени Європейського Союзу, а також Україну від потенційних атак дронів. Цю інформацію повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє. Проєкт отримав підтримку від урядів країн-членів ЄС на сходному фланзі, а також від України. Уряди мають подати національні плани на розгляд Єврокомісії до 30 листопада, де згадають основні компоненти проєкту. Це допоможе створити “Стіну дронів”, яка захистить Україну, країни ЄС та деякі держави-члени НАТО. Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив про готовність України долучитися до цього проєкту.
-
На підприємстві на Волині працівники ТЦК застосували сльозогінний газ
У місті Ковель на Волині стався конфлікт між військовослужбовцями Територіального центру комплектування та соціальної підтримки і працівниками підприємства критичної інфраструктури. Військові проводили мобілізаційні заходи і запросили чоловіка показати документи, але він відмовився і спробував втекти на територію підприємства. Працівники підприємства почали чинити опір і погрожувати військовим. Згодом до них приєдналась ще група людей, які перешкоджали виконанню службових обов’язків, шарпали військових та пошкодили їх автомобіль. Для самозахисту військові застосували сльозогінний газ. Поліція зараз розслідує цей інцидент, а місцеве видання повідомляє, що підприємством критичної інфраструктури є Газові мережі. У результаті конфлікту постраждали п’ятеро людей, двох з них госпіталізували.
-
Фон дер Ляєн представила 19 пакет санкцій проти РФ
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила пропозиції до 19-го пакету санкцій проти Росії через її агресивні дії в Україні. Серед заходів – заборона імпорту російського СПГ в Європу, санкції проти енергетичних компаній та заборона операцій для банків у Росії та третіх країнах. Також вводяться обмеження на транзакції в криптовалютах та прямий експорт товарів для військового комплексу. Фон дер Ляєн наголосила, що санкції мають великий вплив на російську економіку та будуть продовжені, доки Росія не сяде за переговорний стіл з Україною.
-
Гарантії безпеки: що обіцяють Україні
Україна прагне отримати нові гарантії безпеки, які були б юридично зобов’язальними та не схожі на Будапештський меморандум. Ці гарантії мають бути комплексними і включати військовий, економічний та політичний компонент. Вони повинні включати чіткі зобов’язання забезпечення самооборони України та готовність надати допомогу у випадку агресії. Деякі з цих гарантій мають бути безстроковими, уключаючи навчання та постачання зброї.
-
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Судді Конституційного суду України не вдалося обрати нового голову під час спеціального засідання. У суді відсутні як голова, так і його заступник, тому тимчасово керує судом Олександр Петришин. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року, суд втратив кворум і не міг проводити засідання. Кворум відновився наприкінці червня, коли президент призначив нового суддю. Наразі виникають проблеми з проведенням засідань через відсутність необхідної кількості суддів. Добір суддів до Конституційного суду здійснюється через Дорадчу групу експертів. Парламент ще не призначив суддів за своєю квотою, а триває конкурс на посаду судді за квотою З’їзду суддів.
-
Викрито міжнародний шахрайський call-центр
Поліція повідомила про розкриття шахрайського call-центру, який видаавав себе за юридичну компанію та обдурював громадян Центральної Азії та Європи. Зловмисники телефонували жертвам, пропонуючи послуги з повернення інвестицій після співпраці з фейковими онлайн-брокерами. Вони використовували соціальну інженерію, технологію Deepfake та інші методи, щоб обманювати людей та вимагати гроші. Організація мала чітку ієрархію, включаючи інвесторів, “хеда”, тім-лідерів та агентів. Правоохоронці вилучили комп’ютери, документи та інші матеріали, які дозволили з’ясувати ролі кожного учасника. Дев’ять осіб були підозрювані у шахрайстві та створенні злочинної організації. Вони можуть отримати до дванадцяти років ув’язнення.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був представлений урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко виступив доповідачем з цього питання. Опозиція намагалася перешкодити початку розгляду бюджету, але не змогла зібрати достатньо голосів. Голова Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів висловити свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього вони будуть розглянуті та передані уряду для подальшого розгляду. В цілому розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.