Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку.
Позначка: Україна
-
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
-
У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями
Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.
“Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.
Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.
“Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.
Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами
-
Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти
Російські загарбники цілеспрямовано атакували будівлю Херсонської обласної державної адміністрації (ОДА). Вони намагаються зруйнувати життя в мирних містах. Про це написав президент Володимир Зеленський в Telegram у четвер, 5 червня.
“Два удари авіабомбами. Цілеспрямовані удари, не випадкові. Жодного військового сенсу. Відверто руйнують життя. Абсолютно хворі істоти”, – зазначив він.
Зеленський підкрелсив, що для того, аби змусити Росію перестати руйнувати і вбивати, потрібна сила.
“І для всіх у світі очевидно, хто саме володіє такою силою, але досі її не застосовує заради миру. На жаль, не застосовує”, – звернув увагу він.
Президент подякував усім у світі, хто допомагає змінити ситуацію та наблизити досягнення реальної безпеки для українців. -
Росіяни ведуть штурми на 12 напрямках – Генштаб
Від початку доби на фронті відбулося 99 бойових зіткнень. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в четвер, 5 червня.
Так, на Харківському напрямку росіяни намагаються просунутися в районі Вовчанська. Наразі там триває бій.
На Куп’янському напрямку успішно зупинено дві спроби противника просунутись вперед в районах населених пунктів Западне та Петропавлівка.
На Лиманському напрямку ворог 12 разів атакував у районах населених пунктів Греківка, Новий Мир, Рідкодуб, Карпівка, Зелена Долина,Торське та в бік Григорівки. Наразі тривають бої в трьох локаціях.
На Сіверському напрямку відбулося три бойових зіткнення поблизу Верхньокам’янського. Один бій ще не завершено.
На Краматорському напрямку відбулось два бойових зіткнення в районах Часового Яру та Курдюмівки. Триває одне боєзіткнення.
На Торецькому напрямку противник здійснив 13 штурмів біля населених пунктів Диліївка, Торецьк, Неліпівка, Щербинівка та в напрямку населених пунктів Олександро-Калинове, Яблунівка, Русин Яр. Два бойових зіткнення наразі триває.
На Покровському напрямку окупанти здійснили 42 атаки в районах населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Малинівка, Єлизаветівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Котлине, Новосергіївка, Новоолександрівка, Горіхове, Новоукраїнка, Андріївка та в бік Покровська і Олексіївки. Сили оборони вже відбили 38 штурмів.
На Новопавлівському напрямку росіяни 13 разів атакували поблизу населених пунктів Багатир, Костянтинопіль, Рівнопіль, Новосілка, Зелене Поле та в бік Олексіївки. Одна атака триває досі.
На Гуляйпільському напрямку ворог п’ять разів без успіху намагався прорвати оборону ЗСУ в районі Малинівки.
На Оріхівському напрямку загарбники здійснили чотири марні атаки поблизу Степового, Малих Щербаків та в напрямку Новоандріївки.
На Придніпровському напрямку ворог один раз без успіху намагався наблизитися до укріплень наших оборонців.
На Курському напрямку українські оборонці відбили сім атак російских військ. -
Зрадник, який наводив КАБи на Запоріжжя, отримав 15 років тюрми
Агент російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), який шпигував у Запоріжжі, отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Про це повідомила пресслужба СБУ в четвер, 5 червня.
Чоловік коригував повітряні атаки Росії по прифронтовому місту та “зливав” окупантам маршрути руху Сил оборони у напрямку передової.
Агентурні завдання ворога виконував 22-річний колишній строковик, який раніше проходив службу в одному із військових гарнізонів України. Навесні 2024 року він демобілізувався та оселився у Запоріжжі. Згодом його дистанційно завербував співробітник 316-го розвідцентру російського ГРУ.
У поле зору воєнної розвідки Росії чоловік потрапив через своїх батьків, які проживають на тимчасово захопленій частині регіону та співпрацюють з агресором. В обмін на співпрацю демобілізованому пообіцяли “швидкі заробітки”.
Спочатку агент виконав “тестове” завдання – передав окупантам геолокації військової частини, в якій проходив строкову службу. Після цього зрадник почав обходити Запоріжжя, щоб фотографувати оборонні об’єкти, фіксувати їхні координати, а потім “звітувати” куратору.
Також він стежив за бронетехнікою Сил оборони, яка рухалась у напрямку південного фронту.
Контррозвідка СБУ затримала зрадника у вересні 2024 року біля оборонного об’єкта, де він “звіряв” координати потенційної цілі, по якій росіяни планували застосувати керовану авіабомбу.
На підставі доказів, зібраних слідчими Служби безпеки, суд визнав агента винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Чоловік отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Росіяни знищили будівлю Херсонської ОВА
Вдень у четвер російські агресори завдали повторного удару по будівлі обласної державної адміністрації (ОДА) і знищили її. Про це повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у Телеграм 5 червня.
“Росіяни знищили будівлю Херсонської обласної державної адміністрації. Інформацію щодо потерпілих уточнюємо”, – написав він і опублікував фото з наслідками удару по будівлі.
Радниця глави Офісу президента Андрія Єрмака Дарія Зарівна також опублікувала фото з Херсону та знищеної будівілі.
“Рідний Херсон, росіяни знищили будівлю ОДА”, – написала вона в Телеграм.
Раніше сьогодні росіяни скинули чотири КАБи на центр Херсона і пошкодили будівлю ОДА. Тоді постраждали троє людей.
Також сьогодні вночі російські війська атакували Харків ракетою і дронами. В результаті атаки виникла пожежа у багатоповерхівці. Постраждали 19 людей, серед яких четверо дітей.
А в Прилуках Чернігівської області через атаку дронів загинули п’ятеро людей. Серед жертв – родина начальника пожежної частини: його дружина, донька (патрульна поліцейська), а також її однорічний син. -
Противників все більше: чи вступить Україна в ЄС
Перший кластер – відкриють 25 червня 2024 року ЄС офіційно розпочав переговори з Україною про вступ. Вже на початку червня 2025-го комісар з питань розширення та політики добросусідства ЄС Марта Кос заявила, що Україна та Молдова виконали свої домашні завдання і можуть розпочати предметні перемовини про вступ до Євросоюзу.
За словами Кос, варто відкрити перший кластер переговорів про вступ України до ЄС. Єврокомісар наголосила на тому, що зближення Києва і Брюсселя є ключовим елементом безпеки для Європи.
Марта Кос заявила, що динаміку реформ в Україні треба зберегти – й, нарешті, відповісти на найбільші виклики безпеці Європи з часів Другої світової війни. “36 індикаторів реформ були досягнуті завдяки постійним зусиллям у сфері традиційних реформ, боротьби з корупцією, лібералізації енергетичного ринку, корпоративного управління та бізнес-клімату. Ці реформи, досягнуті в найскладніших умовах, не є абстрактними. Вони безпосередньо підтримують вступ України до ЄС і наближають її до Союзу в усіх сенсах – політичному, правовому та економічному”,- заявила єврокомісар. А в українському уряді вже затвердили переговорні позиції щодо першого, другого та шостого кластерів, які Київ має опрацювати з Брюсселем для вступу країни до ЄС. Саме шостий кластер дасть змогу Україні зробити внесок у безпечне майбутнє Європи та захистити континент від російської загрози.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє: Україна рекордно швидко пройшла дистанцію від подачі заявки до членства в Євросоюзі до старту передвступних переговорів. Амбітна мета на 2025 рік – відкрити на паралельній основі всі 6 переговорних кластерів з ЄС, каже очільник уряду. Він підтвердив, що Єврокомісія вже в червні налаштована відкрити переговори щодо кластера номер один.
Але Україні точно буде непросто. Що скаже Польща Україна і Молдова разом мають відкрити перший переговорний кластер для вступу в ЄС. Однак раніше в Брюсселі розглядали варіант відокремити Молдову від України – усе тому, що Угорщина блокує зусилля Києва стосовно приєднання.
Угорський уряд прямо заявляє, що прискорений вступ України до ЄС нібито негативно вплине на життя всіх угорців і завдасть країні величезних збитків. У квітні 2025 року угорців закликали голосувати проти членства України в ЄС у національному опитуванні.
Але на цьому прем’єр-міністр країни Віктор Орбан не зупинився. 3 червня прокоментував вступ України до ЄС, заявивши, що в такому разі Київ “висмокче кожен євро, форинт і злотий”. Орбан цинічно заявив, що хоче “захистити Угорщину і Європейський Союз від лихоманки брюссельської мрії про вступ України”.
Що стосується Угорщини, то ЄС шукає способи, які дадуть змогу запобігти блокуванню Будапештом початку переговорів про вступ України. Ще в травні під час закритих обговорень деякі держави-члени закликали Європейську комісію розглянути варіанти відкриття першого кластера переговорів, всупереч запереченням, висунуті Будапештом.
А в березні президент Володимир Зеленський назвав Угорщину “єдиною країною”, яка блокує членство України в ЄС. Втім після виборів президента в компанії противників євроінтеграції нашої держави може опинитися і Польща. -
Кремль: Путін і Трамп обговорили операцію Павутина
Російський диктатор Володимир Путін дійсно “попередив” президента США Дональда Трампа про майбутню відповідь РФ на українську операцію Павутина. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським ЗМІ в четвер, 5 червня.
Відповідаючи на запитання, чи справді Путін говорив Трампу, що Росія відповість на атаки, Пєсков відповів: “Так, дійсно”.
При цьому він додав, що Росія “відповість на атаку по аеродромах тоді і так, як вважатимуть за доцільне військові”.
За словами речника Кремля, Трамп у розмові Путіним заявив, що нібито не знав про підготовку операції Павутина. Але в Москві хотіли б почути від президента США засудження дій України.
“Якщо говорити загалом про міжнародну оцінку, звичайно, ми хотіли б почути жорстке засудження, як мінімум, цього терористичного акту”, – сказав Пєсков. -
Дві людини померли від ботулізму в Україні з початку року
В Україні з початку року на ботулізм захворіла 41 людина, зареєстровано два летальні випадки.
Про це повідомив заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя Олексій Даниленко в ефірі телемарафону в четвер, 5 червня.“Станом на сьогодні маємо інформацію про зареєстрований 31 осередок ботулізму, де постраждала 41 людина і серед них четверо дітей. І, на жаль, у 2025-му році маємо два летальних випадки, тому що це серйозне захворювання, яке може призводити до ускладнень і навіть з летальними випадками”, – сказав він.
За словами Даниленка, ботулізм виникає у результаті отруєння ботулотоксином, зокрема, внаслідок споживання харчових продуктів, які забруднені ботулотоксином.
Серед перших симптомів ботулізму – порушення зору, мовлення, сухість у роті, загальні симптоми, такі як стомлюваність, запаморочення. Також серед симптомів може бути ураження травної системи, розлади шлунку, здуття кишківника.
Перші симптоми можуть зʼявлятися як через кілька годин від моменту споживання зіпсованих харчових продуктів, так і через 10 днів. Джерелами зараження можуть бути рибні, м’ясні консерви, приготовлені у домашніх умовах, вʼялена, сушена річкова риба.
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу.