Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань.
Позначка: Україна
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
-
Удар по Києву: знайдено тіло дев’ятої жертви
Кількість загиблих у Києві в результаті російської атаки зросла до дев’яти людей. Про це повідомилл МВС у четвер, 31 липня.
“Станом на 15:30 поблизу зруйнованих багатоповерхівок тривають пошуково-рятувальні роботи. Працівники ДСНС вже вивезли майже 500 тонн будівельних конструкцій, прибрали 36 знищених транспортних засобів. До пошуку людей під завалами залучено чотири кінологічні розрахунки. Психологи поліції та ДСНС надали допомогу майже сотні потерпілих”, – йдеться у повідомленні.
Поліцейські отримали від громадян близько 2000 повідомлень, зокрема про пошкоджене майно. На місці події слідчі продовжують приймати заяви від громадян.
Також на місцях ворожих ударів працюють мобільні центри міграційної служби та мобільні сервісні центри МВС. Вони допомагають людям, як залишились без документів.
Всього до ліквідації наслідків обстрілу у Києві залучено понад 1200 поліцейських та рятувальників. -
Росіяни вдарили по центру Краматорська
У центрі Краматорська 31 липня пролунав потужний вибух. Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко заявив про постраждалих.
Сьогодні центр Краматорська опинився під ворожим російським ударом. Після вибуху у небо здійнявся стовп диму.
Як зазначив Гончаренко станом на зараз є постраждалі.
За попередньою інформацією російський удар по житловій забудові в центрі міста.
Військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував момент удару.
КП КТТУ повідомляє про тимчасову зміну схеми руху автобусних маршрутів: №11, № 11л, № 16А.
Як ми вже писали раніше, російські військові обстріляли Краматорськ і Слов’янськ Донецької області. Є жертви, постраждалі та руйнації.
Нічна атака на Краматорськ: стали відомі наслідки -
Зеленський підписав закон щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП. Про це глава держави повідомив у відеозверненні в четвер, 31 липня.
“Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави”, – сказв глава держави.
Зеленський зазначив, що закон гарантує відсутність будь-яких зовнішніх впливів, втручань, зокрема гарантує завдяки перевіркам на детекторі брехні – регулярним перевіркам для всіх тих працівників органів правопорядку, які мають доступ до державної таємниці або які мають родичів у Росії.
Також глава держави підписав закон, який гарантує належне бюджетне фінансування для Сил оборони на зброю, на дрони, на виплати воїнам та рідним воїнів ЗСУ. Мова йде про додаткові 412 млрд гривень.
“Надзвичайно важливо. Щойно теж підписав, і це гарантія, що будуть виплати нашим воїнам на передовій і всі належні виплати рідним наших полеглих героїв”, – заявив президент.
Окрім того, глава держави погодив рішеня щодо додаткових 15 днів відпустки для військових. Ця норма запрацює вже у серпні. Також ухвалено закон, який дає більше можливостей ветеранським підприємствам.
“Ці закони вже є, ці закони вже будуть працювати. Тож цей день справді результативний – і відчутний для людей”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. -
Зеленський провів першу розмову з Навроцьким
Президент України Володимир Зеленський провів першу розмову з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Про це він повідомив у Телеграм в четвер, 31 липня.
“Сьогодні була хороша наша перша розмова з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Привітав із перемогою на виборах 1 червня та побажав успіху. Розраховуємо, що Польща й надалі залишатиметься нашим надійним партнером і союзником”, – написав глава держави.
Зеленський запевнив, що Україна цінує всю підтримку, надану Польщею від самого початку повномасштабної війни: військову, політичну та гуманітарну. Він розповів про наслідки чергової масованої атаки Росії.
“Поінформував про наслідки цього обстрілу та про ситуацію на фронті. Для нас дуже важливо, щоб Польща продовжувала допомагати Україні. Адже ми захищаємо не лише себе, а й усю нашу Європу, і зокрема Польщу”, – зазначив Зеленський.
За його словами, обговорювалиь ключові події, які відбудуться найближчими місяцями.
“Домовилися про обмін візитами, під час яких обговоримо всі актуальні питання двосторонньої співпраці. Обов’язково визначимо формати взаємодії, які дадуть реальний результат для наших країн, наших людей. Дякую за готовність працювати разом і запевнення в подальшій підтримці України”, – резюмував президент.
У свою чергу речник Навроцького Рафал Лешкевич у соцмережі X повідомив, що розмова відбулася з ініціативи Зеленського.
“Кароль Навроцький наголосив, що співпраця між двома країнами має грунтуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом воєнного злочинця Владіміра Путіна. Тож Україна, що бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться у його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький заявив, що він є голосом нації, яка вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент оголосив, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів речник. -
Зеленський назвав головну особливість нічого удару РФ по Києву
Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічна атака на Київ була спеціально прорахована таким чином, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони.
“Атака була дуже підлою та спеціально прорахованою так, щоб перевантажити систему ППО. Київ був основною мішенню для “шахедів”, інших дронів і ракет, але також є пошкодження в інших наших регіонах”, – зазначив президент.
За його словами, рятувальні роботи триватимуть стільки, скільки потрібно для з’ясування долі кожної людини.
“Сил і засобів достатньо. Я вдячний кожному, хто працює для порятунку людей і надає допомогу”, – додав Зеленський. -
Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні
Полтавщина перша серед регіонів за площами вирощування кавунів і динь – в області засіяли понад п’ять тисяч гектарів баштанних культур. Попри збільшення посівів, урожай очікується на рівні минулого року через холодну весну. Про це інформує Суспільне, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА у четвер, 31 липня.
“Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – мовиться у публікації.
У регіоні засіяли кавунами на дві тисячі гектарів більше проти минулого року. Втім, збір баштанних очікується на рівні минулого року – близько 80 ц/га.
На врожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Зауважується, що масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.
“До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, – розповів голова фермерського господарства Григорій Хан. -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє
НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна готує проект реформи ОБСЄ – Сибіга
Україна готує комплексну реформу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час візиту до Гельсінкі з нагоди 50-річчя Гельсінського заключного акту ОБСЄ, повідомляє МЗС у четвер, 31 липня.
“Україна невдовзі запропонує комплексну реформу ОБСЄ – п’ять кроків, які здатні вивести організацію з глухого кута”, – сказав міністр.
Глава МЗС зауважив, що з часів ухвалення Гельсінського заключного акту в 1975 році Радянський Союз розпався, але режим у Москві став лише більш агресивним. Він наголосив, що Росія прагне розширити війну, свідченням чого є зокрема залучення північнокорейських військ та озброєння, іранських дронів та найманців з усього світу.“Гельсінський заключний акт був дітищем Холодної війни. Це була спроба знизити напругу в Європі. З тих пір за п’ятдесят років багато чого змінилося. Холодна війна завершилася. Але зараз в Європі йде гаряча війна. Поки на території України. Але Росія точно прагне її розширити,” – заявив очільник МЗС України.
Сибіга заявив, що на засіданні, присвяченому річниці Акту, українська сторона працювати над “пошуком рішень для відновлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру для України, який означатиме також мир для Європи та світу, заснований на верховенстві права”.
“Бомбардування України сьогодні вночі – це спосіб Путіна “відсвяткувати” 50-ту річницю Гельсінського заключного акту. Ми маємо захистити наші фундаментальні принципи, знайти інструменти для їх дотримання та зробити ОБСЄ більш функціональною”, – наголосив глава МЗС.