Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він.
Позначка: Україна ЄС
-
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
-
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка. -
Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу
Україна узгодила план реформ, які мають підтвердити готовність країни до вступу до Євросоюзу. Єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка підтвердили це в спільній заяві після засідання Ради ЄС. Один з ключових результатів – запуск “фронтлоудингу”, який дозволить підготуватися до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі наголошується на необхідності проведення реформ в галузі верховенства права та протидії корупції. Зазначено 10 ключових пріоритетів, включаючи зміни до законодавства, покращення діяльності НАБУ та САП, реформування судової системи та інші заходи. Ці кроки вважаються критичними для успішного вступу України до ЄС.
-
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський. -
Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський союз планує провести переговори з Україною щодо можливого вступу на рівні робочих груп, не відкриваючи офіційно переговорні кластери. Це рішення було ухвалено через вето Угорщини. Єврокомісарка Марта Кос зазначила, що це не блокує процес вступу України до ЄС, а лише ускладнює ухвалення рішень. Деякі країни-члени ЄС, зокрема Угорщина, висловлюють опір розширенню ЄС, оскільки бояться конкуренції та впливу на внутрішні ринки. Є ідея прийняття нових країн без права голосу до внутрішніх реформ у ЄС. Україна показала позитивні результати в імплементації законодавства Євросоюзу, що вказує на просування у напрямку вступу до ЄС.
-
Сибіга назвав перешкоду для вступу України в ЄС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що на сьогоднішній день головною перешкодою для України на шляху до вступу в Європейський Союз є Угорщина, яка блокує цей процес. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловився проти членства України в ЄС і вважає, що краще укласти стратегічне партнерство без цього. Україна ж отримала позитивну оцінку від Єврокомісії за роботу над виконанням законодавства ЄС. Єврокомісія підтвердила готовність до відкриття переговорних кластерів, але Угорщина їх блокує.
-
Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, зростає кількість українців, які вірять у процвітання своєї країни та вступ до Європейського Союзу протягом наступних 10 років. З жовтня 2022 року до травня 2025 року спостерігалося зниження оптимізму серед населення, але вже на початку жовтня 2025 року оптимістичні настрої почали відновлюватися. Особливо це помітно серед молоді, де 49% вважають, що Україна буде процвітати, але також є й ті, хто песимістично налаштований. Серед українців віком 30-59 років та 60+ річних також спостерігається певний оптимізм. Опитання проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1008 респондентів.
-
Зброя та нові санкції. Зеленський на саміті ЄС
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті лідерів ЄС у Брюсселі. Під час спілкування з європейськими лідерами, він висловив надію на отримання від європейських держав далекобійних ракет, зокрема Tomahawk, для підтримки України в конфлікті з Росією. Зеленський вказав, що така зброя може вплинути на хід війни та змусити режим Путіна відчути наслідки. Він також закликав ЄС розширити свою підтримку України та нагадав про важливість інтеграції країни в Європейський союз. Зеленський висловив подяку ЄС за прийняття санкцій проти Росії, які спрямовані на посилення тиску на Кремль. Крім того, президент обговорив з європейськими партнерами заходи щодо захисту української енергетики від можливих російських атак та спільні оборонні проекти. Важливим було також обговорення можливості використання заморожених російських активів для підтримки України. Зеленський також провів зустрічі з лідерами Італії та Чехії, де обговорювалися питання співпраці в енергетичній сфері та оборонні проекти.
-
ЄС планує змінити правила членства, аби прискорити вступ України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів, що може пришвидшити інтеграцію України. Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Зазначається, що одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу. Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, більш гнучкою щодо розширення блоку.
Як пише видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення і потребує схвалення всіх держав-членів.
Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема – переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.
“Майбутні члени зобов’язані відмовитися від права вето доти, доки не буде реалізовано ключові інституційні реформи, як-от запровадження кваліфікованої більшості в більшості сфер політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС”, – заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.
За його словами, ініціатива дозволить державам-кандидатам – Україні, Молдові, Чорногорії та іншим – отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.
Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало б змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського. -
З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС
Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну, надали суворий сигнал Києву щодо необхідності проведення додаткових реформ для отримання членства в ЄС. Європейці зазначили, що працюють над подоланням опору Угорщини стосовно вступу України, а комісар ЄС Марта Кос відзначила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%. Європейські чиновники підкреслили, що якщо Україна впроваджуватиме реформи та дотримуватиметься норм правової держави, то знайдуть шлях для обходу опозиції Віктора Орбана та підтримають прогрес країни на шляху до вступу в ЄС.