Україна та Угорщина знову опинилися у дипломатичних суперечках через заяви президента України Володимира Зеленського про угорського прем’єра Віктора Орбана. Зеленський звинуватив Орбана у використанні війни на сході України для політичних цілей перед внутрішніми виборами. Угорщина в свою чергу відповіла, що Зеленський агітує за угорську опозиційну партію та ігнорує інтереси Угорщини. Конфлікт також стосується виявленої угорською агентурою на Закарпатті, що спровокувало обмін звинуваченнями між сторонами. Україна прагне побудувати добросусідські відносини з Угорщиною, але вимагає взаємності в цих стосунках.
Позначка: Угорщина
-
Зеленський розповів про шпигунів Угорщини
Угорська військова розвідка активно діяла у Закарпатскій області, поки Україна веде війну з Росією. Будапешт цікавило питання, як поставляться жителі українського регіону до “угорських миротворців”. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Valasz, оприлюдненому у вівторок, 10 червня.
За його словами, Угорщина намагалася втрутитися у внутрішні справи України “десятками різних способів”. Зокрема, Київ припинив незаконну роздачу паспортів на Закарпатті ще до війни. При цьому більшість питань вирішувалася “тихо”. Але все змінилоя у травні, коли СБУ заявила про арешт угорських шпигунів на Закарпатті.
“Чому ми зробили нинішню справу публічною? У нас є додаткові фотографії та відео різних зустрічей, організованих Угорською військовою службою національної безпеки (KNBSZ) на території Угорщини, які ми також опублікуємо за необхідності. Я не хочу нікому погрожувати, але все у нас є”, – сказав Зеленський.
Він запевнив, що є інформація, як KNBSZ платила своїм шпигунам: “Ми все задокументували. Угорська мережа розвивалася з 2021 року, а військові питання порушувалися у 2024-2025 роках. Остання передача інформації відбулася 25 березня цього року”.
Президент розповів, що KNBSZ шукала вразливі місця в прикордонному регіоні Українии.
“Навіщо угорцям потрібна була інформація про те, де ми розмістили там зенітно-ракетну систему С-300? Ось що їх цікавило. У них навіть був список запитань на телефонах – у нас вони теж є – з 11 запитаннями, включно з тим, що жителі Закарпаття скажуть про присутність угорських миротворців. І де розміщені наші різні військові частини. Як нам слід реагувати на це під час війни?”, – риторично запитав глва держави.
Він зазначив, що запитав чиновників НАТО, чи просили вони угорців збирати такі дані.
“Вони відповіли, що ні. Я президент країни, яка перебуває у стані війни, як би ви відреагували, якби були на моєму місці?”, – заявив Зеленський і додав, що не звинувачує в цьому прем’єр-міністра Віктора Орбана, а звинувачує KNBSZ. -
Орбан зробив несподівану заяву щодо Росії
Угорський прем’єр Віктор Орбан в інтерв’ю французькому телеканалу висловив думку, що путінська Росія є слабкою, що підтверджує війна в Україні. Він вважає, що Росія не може перемогти Україну і не має можливості атакувати НАТО. Орбан стверджує, що спочатку потрібно досягти режиму тиші в Україні, а потім укладати мирну угоду між США та Росією, а не між Україною та Росією. Він закликає до сильної Європи, яка мовою сили зможе вплинути на Росію. Орбан також висловив готовність зустрітися з Путіним у Будапешті. Водночас, він вважає, що Україна не повинна входити до НАТО чи ЄС, оскільки це може викликати конфлікт з Росією.
-
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ про стійкість ЄС
Угорщина та Словаччина відмовилися підписати документ про посилення демократичної стійкості Європейського Союзу, який був підготовлений для затвердження Радою ЄС. Цей документ передбачав боротьбу з дезінформацією, фальсифікаціями та посилення демократичних ЗМІ. Міністр у справах Європи Польщі Адам Шлапка повідомив, що Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати цей документ. Польща як головуюча країна вирішила видати текст як висновки головування, які підтримали інші 25 держав-членів ЄС. Деякі депутати Європарламенту закликали заморозити фінансування для Угорщини через порушення демократії та цінностей ЄС.
-
МЗС заперечило “заборону” угорської організації на Закарпатті
Міністерство закордонних справ України відкинуло заяви глави МЗС Угорщини Петера Сіярто про заборону “Товариства угорської культури Закарпаття”. Речник українського МЗС Георгій Тихий назвав ці звинувачення неправдивими та відзначив, що двосторонні відносини вже мають достатньо проблем. Петер Сіярто раніше заявив про очікування пояснень від Києва. У свою чергу, угорський міністр Янош Бока звинуватив Україну в інформаційних операціях, які, на його думку, ускладнюють переговори про вступ України до ЄС.
-
Швеція вимагає рішучих кроків через заборону прайду в Угорщині
Міністерка Швеції у справах ЄС, Джессіка Розенкранц, виступила з вимогою, щоб Європейський Союз вживав всі можливі правові заходи для захисту демократичних цінностей у відповідь на дії Угорщини. Вона висловила занепокоєння щодо порушень верховенства права в Угорщині, зокрема у сфері прав громадянського суспільства та заборони прайд-параду. Швеція та Нідерланди разом із іншими країнами ЄС засудили тиск угорської влади на ЛГБТ-спільноту та закликали Єврокомісію реагувати на ці порушення. Розенкранц закликала ЄС діяти рішуче проти країн, які не дотримуються спільних цінностей.
-
Угорщина і Сербія реалізують “нафтовий міст” з Росії
Угорщина та Сербія планують спорудити нафтопровід до 2027 року для транспортування російської нафти до Сербії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що трубопровід на угорській території буде довжиною 180-190 км. Обидві країни також планують збільшити пропускну здатність електромереж між собою. У Сербії вже затверджено план будівництва частини нафтопроводу від Хоргоша до Нового Саду з пропускною здатністю 5,5 млн тонн нафти на рік. Загальна довжина трубопроводу перевищить 300 км і з’єднає Новий Сад з нафтопроводом Дружба в Угорщині.
-
Опозиція в Угорщині випереджає партію Орбана на 7% – опитування
На цій неділі в Угорщині відбулися парламентські вибори, де партія Тиса очолювана Петером Мадяром випередила правлячу Фідес на 7 відсоткових пунктів, за результатами опитування центру Publicus на замовлення Nepszava. За даними опитування, 43% виборців підтримують партію Тиса, а лише 36% – Фідес. Виборці проявляють незадоволення станом справ у країні, більшість готові підтримати опозицію на виборах 2026 року. При цьому, підтримувачі Фідес демонструють високу мобілізацію, але серед опозиції цей показник ще вищий. Особливу увагу звертають на групу невизначених виборців, які можуть вплинути на результати виборів. Також в Угорщині спостерігається рекордний дефіцит бюджету, що може призвести до зміни влади.
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
Рада ЄС обговорить позбавлення Угорщини права голосу
На засіданні Ради ЄС із загальних питань (General Affairs Council), яке відбудеться в Брюсселі 27 травня, буде обговорена можливість позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі.Про це повідомили в пресслужбі Ради ЄС, передає Європейська правда.
“Міністри проведуть восьме слухання щодо Угорщини в рамках процедури за статтею 7, ініційованої аргументованою пропозицією Європейського парламенту у вересні 2018 року”, – йдеться у проєкті порядку денного Ради ЄС із загальних питань.
Стаття 7 Договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне і постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС.