Іран планує відправити Сполученим Штатам свою пропозицію щодо ядерної угоди через Оман. Речник іранського МЗС назвав американську пропозицію неприйнятною і заявив, що Іран висуне власний варіант через Оман. Іран хоче переконатися у реальних економічних вигодах перед зняттям санкцій, зокрема у відновленні банківських та торговельних зв’язків з іншими країнами. Іран готує негативну відповідь на американську пропозицію, оскільки вона не вирішує ключові питання щодо ядерної програми. Не відомо дата шостого раунду переговорів між Іраном і США. Верховний лідер Ірану відкинув пропозицію США, обіцяючи продовжувати збагачення урану на території країни.
Позначка: Угода
-
Іран відкинув ядерну пропозицію США
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив 4 червня, що відмова від збагачення урану повністю суперечить інтересам країни, тим самим відкинувши ключову вимогу США у переговорах щодо врегулювання тривалої ядерної суперечки. Про це повідомляє Reuters у середу, 4 червня.
Зі слів Хаменеї, збагачення урану є “серцевиною” ядерної програми Ірану, і саме тому, за його словами, “вороги” намагаються її зупинити.
“Пропозиція, яку представили американці, на 100% суперечить нашим інтересам”, – наголосив він під час телезвернення.
Пропозицію США передали Ірану 1 червня за посередництва Оману, який виступає як нейтральний посередник між іранським МЗС та спецпредставником президента США Дональда Трампа.
У центрі суперечки залишається відмова Ірану припинити збагачення урану на власній території та небажання вивозити накопичений запас високо збагаченого урану за кордон.
Попри різке неприйняття пропозиції, Хаменеї не оголосив про припинення переговорів, але розкритикував підхід США як такий, що “принижує національну гідність” та суперечить принципу “Ми можемо”.
Іран наполягає, що ядерна програма має виключно мирний характер, хоча Захід підозрює Тегеран у прагненні створити ядерну зброю.
Зі свого боку президент США Дональд Трамп відновив кампанію “максимального тиску” на Тегеран, знову посиливши санкції та пригрозивши військовим ударом у разі провалу переговорів. У свою першу каденцію Трамп вийшов із ядерної угоди 2015 року, що призвело до масштабного розширення Іраном своєї ядерної програми. -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни. -
У Volkswagen 20 тисяч працівників погодилися на звільнення
Німецький автоконцерн Volkswagen досяг важливого етапу у програмі скорочення витрат: близько 20 тисяч працівників погодилися достроково залишити компанію. Дві третини з них йдуть на пенсію. Про це повідомляє Bild у вівторок, 3 червня.
Цю програму раніше погодили з профспілками наприкінці минулого року. Загалом до 2030 року концерн планує скоротити 35 тисяч робочих місць на німецьких заводах. Ті, хто добровільно звільняється, отримують грошову компенсацію – залежно від стажу вона може сягати 400 тисяч євро.
Окрім звільнень, із 2026 року компанія зменшить кількість місць для стажування – з 1400 до 600 на рік.
За оцінками керівництва, ці заходи дозволять зекономити до 1,5 мільярда євро на оплаті праці щорічно.
Також близько 130 тисяч співробітників погодилися на замороження зарплат: замість підвищення 5% відраховуватимуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуть, зокрема гнучкі графіки роботи. Крім того, компанія скасувала виплати підвищеної відпускної допомоги.
Раніше повідомляли, що Volkswagen не закриє жодного заводу, але проведе масштабне скорочення. -
З російського полону повернулись 303 військових
Україна та Росія провели третій етап обміну військовополоненими за форматом 1000 на 1000. У результаті обміну Україна отримала назад 303 своїх військовополонених. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відомостях, що надійшли від нього в неділю, 25 травня. Цей обмін був останнім в рамках узгодженої формули. В рамках цього етапу було вдало повернути військовослужбовців з різних військових підрозділів. Зеленський подякував команді, яка працювала цілодобово для успішної реалізації цього обміну. Раніше президент анонсував проведення третього етапу обміну військовополоненими за форматом “1000 на 1000”.
-
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Президент США Дональд Трамп вирішив не шукати компромісу з Європейським Союзом після того, як оголосив про введення 50% мита на товари з ЄС. Він заявив про це під час брифінгу і висловив думку, що перемови з ЄС не прогресують, тому запропонував ввести мито починаючи з 2025 року. Трамп також сказав, що час діяти без компромісів і він вже прийняв рішення про 50% мито.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США оголосили про початок роботи інвестиційного фонду, який був створений у рамках угоди про надра. Цю новину повідомило Міністерство економіки. Зазначено, що віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від тимчасової повіреної у справах США в Україні про завершення всіх необхідних процедур. Це дозволить розпочати діяльність Американсько-українського інвестиційного фонду. Фонд буде інвестувати гроші у проекти з видобутку природних ресурсів, розвиток портів та інфраструктуру країни. Також він сприятиме зв’язкам українських компаній з потенційними інвесторами і працюватиме без обмежень у часі, проте що 10 років результати будуть переглядатися.
-
Британія передумала віддавати Маврикію архіпелаг Чагос з авіабазою
Верховний суд Великої Британії за кілька годин до підписання угоди заблокував передачу Маврикію архіпелагу Чагос в Індійському океані. Про це повідомляють Sky News та BBC.
Зазначається, що угоду про передачу архіпелагу повинні були підписати у четвер, 22 травня. Постанова британського суду з’явилася близько о 2:25.
Позов до суду проти Міністерства закордонних справ Британії з оскарженням угоди подали дві жінки з племені Чагос Бернадетт Дюгасс та Бертріс Помпе, які живуть у Британії. Вони вважають, що британський уряд діє, нехтуючи правами народу Чагосу.
Як відомо, премʼєр-міністр Кір Стармер планував повернути острови Маврикію, зберігаючи при цьому контроль над американо-британською військовою базою Дієго-Гарсія. Угоду вважають суперечливою, бо Британія також мала б заплатити мільярди фунтів стерлінгів Маврикію. Важливим фактором залишається і те, що Маврикій залежить від імпорту з Китаю.
Колишній міністр оборони від Консервативної партії Грант Шаппс назвав план чинного британського уряду “божевільним” через можливість шпигування Китаю за авіабазою. Такої ж думки дотримується колишній міністр юстиції Роберт Дженрік.
“Британську суверенну територію віддають союзнику Китаю, а мільярди фунтів з кишені британських платників податків витрачають на це “задоволення””, – заявив він.
Як відомо, Велика Британія контролює регіон з 1814 року. Архіпелаг Чагос був відокремлений від Маврикію в 1965 році, коли Маврикій ще був британською колонією. Британія придбала острови за 3 млн фунтів стерлінгів, але Маврикій стверджує, що його незаконно змусили віддати архіпелаг, щоб отримати незалежність від Британії. Наприкінці 1960-х років Британія запросила США побудувати військову базу на острові Дієго-Гарсія, через що виселили тисячі людей. Імміграційний наказ, виданий у 1971 році, заборонив остров’янам повернутися. Жителів племені Чагос переселили на Маврикії та Сейшельські острови, деякі живуть у Британії. У 2019 році Міжнародний суд ООН встановив, що відокремлення архіпелагу Чагос від Маврикію порушувало міжнародне право. Того ж року Генасамблея ООН закликала Британію повернути острови Маврикію. -
ВООЗ ухвалила першу в історії угоду про готовність до пандемій
Країни-члени Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прийняли історичну угоду щодо боротьби з пандеміями. Ця угода передбачає створення фінансового механізму та глобальної мережі постачання медикаментів. Рішення було ухвалено на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я, де більшість країн підтримали угоду. Генеральний директор ВООЗ вважає це перемогою для громадського здоров’я і науки. Наступним кроком буде розробка системи доступу до патогенів і розподілу вигод. Угода також передбачає створення нового фінансового механізму для запобігання та реагування на пандемії.
-
Китай закликав до “справедливої угоди” щодо України
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї провів переговори з главами МЗС Німеччини та Польщі – Йоганном Вадефулем і Радославом Сікорським. Він підтвердив, що Китай підтримує політичне вирішення конфлікту між Росією та Україною. Китай завжди підтримував мирні переговори і готовий допомагати у вирішенні конфлікту. Ван Ї зазначив, що Росія та Україна розпочали прямі переговори, що є першим кроком до миру, незважаючи на наявність розбіжностей. Китай очікує, що всі сторони будуть готові вирішити кризу політичним шляхом. Глави МЗС Німеччини та Польщі висловили сподівання, що Китай допоможе припинити конфлікт в Україні. Однак у публічних заявах Китаю відсутнє розуміння миру, яке поділяють Україна та її партнери. У китайському “мирному плані” з лютого 2023 року не було зазначено про територіальну цілісність України, хоча це було першим пунктом за нормами ООН.