Світові ціни на нафту впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року, свідчать результати торгів у вівторок, 16 грудня.
Так, лютневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,94 (1,55%) до $59,62 за барель.
У свою чергу січневі ф’ючерси на сорт нафти WTI впали на біржі NYMEX на $0,93 (1,64%), до $55,74 за барель.
Як пише Bloomberg, тиск на ціни спричиняють перспективи великого профіциту на нафтовому ринку та можливе врегулювання війни в Україні. Трейдери вважають, що мирна угода може призвести до пом’якшення санкцій проти РФ та збільшення постачання російської нафти на і без того перенасичений ринок.
Тиск на нафту посилився після заяви презижента США Дональда Трампа про те, що угода щодо припинення війни в Україні “близька як ніколи”. Ця заява прозвучала за підсумками його переговорів із українським президентом Володимиром Зеленським та європейськими лідерами.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США. Зеленський назвав переговори продуктивними. Він зазначив, що для України важливо, щоб мир став достойним, і важливо те, що США чують українську позицію.
Також європейські лідери оприлюднили мирний план, котрий зокрема, передбачає захист неба та вступ України до ЄС.
Позначка: Ціни
-

Ціни на нафту впали нижче психологічної межі
-

Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни
У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордон зменшилися на $3,59 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року, склавши $10,97 млрд. Це найнижчий показник з початку вторгнення Росії до України у 2022 році. Обсяг видобутку нафти у Росії також зменшився, спадаючи до 9,03 млн барелів на добу, що на 500 тис. барелів менше за квоту ОПЕК+. Експорт нафти та палива зменшився на 420 тис. барелів на добу до 6,86 млн барелів через санкції та ризики, пов’язані з ними. Це призвело до падіння ціни на нафту Urals на $8,2 до $43,52 за барель. Удари по нафтовій та експортній інфраструктурі в Чорному морі зменшили морський експорт на 42% до 910 тис. барелів на добу. Знижка на російську нафту в порівнянні з маркою Brent становить $25,8 за барель, наближаючись до історичних рекордів.
-

Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років
У Росії виявлено зменшення виробництва харчових продуктів уперше з 2009 року через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів зменшилося на 0,6%, а напоїв – на 4,1%. Жителі Росії почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також спостерігається скорочення кількості нових інвестиційних проєктів у галузі харчового виробництва, що знизилося на 46% порівняно з попереднім роком. Загалом, інвестиційна активність у секторі харчування майже повернулася до рівня 2013 року. Зменшення виробництва продуктів в країні пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та вища ключова ставка. Люди все частіше відмовляються від дорогих продуктів і обирають більш просту їжу, шукаючи знижки та переходячи до бюджетних магазинів.
-

Смартфони подорожчають через дефіцит пам’яті – ЗМІ
Запит на мікросхеми DRAM та інші старі формати раптово зросло через широке використання ШІ-систем. Ці компоненти стали надзвичайно дефіцитними, що створює проблеми для бюджетного сегменту ринку. Виробники смартфонів зазвичай мають запас пам’яті на 8-10 тижнів, але цього року цей запас зменшився. Це означає, що компаніям доведеться купувати компоненти за вищими цінами. Ціни на DRAM і Flash-пам’ять зросли удвічі і утричі відповідно. Очікується, що ціни на DRAM піднімуться більш ніж на 75% у річному вимірі у четвертому кварталі. Це може призвести до зростання цін на смартфони у 2025 році на 8-10%.
-

В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти
Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року. -

Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -

Лунін став цікавим для Мілана як заміна основному воротарю
Італійський футбольний клуб Мілан хоче змінити ситуацію, що складається з імовірним відходом основного голкіпера, на свою користь і у зв’язку із цим звернув погляди на українського воротаря мадридського Реала Андрія Луніна.
У зв’язку з тим, що перший голкіпер міланського клубу Майк Меньян має намір піти з клубу в червні 2026 року, коли закінчиться дія його контракту, а також у зв’язку з тим, що домовитися клубу і гравцю про продовження співпраці не вдалося, “россонері” бачать вихід у цій ситуації в придбанні українського воротаря “сливкових” Луніна.
Слід відзначити, що через неможливість зв’язати 30-річного французького воротаря новим трудовим договором італійський клуб, найімовірніше, відпустить гравця вільним агентом.
На тлі цього стосовно Луніна варто сказати, що українець не отримує ігрової практики в Реалі. Він неодмінно залишається дублером Тібо Куртуа.
Виходячи з повідомлення Defensa Central, ціна на українського воротаря для італійців буде прийнятною в районі 8-10 млн євро, але мадридці, як уточнено, цінують свого гравця вище.
Можна зробити припущення, що самого Луніна може зацікавити така пропозиція. А стати головним захисником воріт Мілана й повік, адже в нинішньому сезоні Лунін ще не був задіяний в жодному матчі за Реал.
Нагадаємо також, що контракт Луніна з Реалом розрахований до літа 2030 року.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-

У Росії рекордно подорожчали автомобілі
Середня ціна нового легкового автомобіля в Росії за підсумками жовтня досягла 3,43 млн рублів. Це рекорд за всю історію спостережень за ринком, пише The Moscow Times у четвер, 13 листопада. За даними Автостату, на рівні понад 3 млн рублів показник перебуває в останні 15 місяців, і з 2021 року він зріс на 60%. За останній місяць нові автомобілі подорожчали на 2,2%, тоді як за рік на 8%. У свою чергу середня ціна легкового автомобіля з пробігом також досягла рекордного значення – 1,23 млн руб. При цьому понад 1 млн рублів показник тримається понад два роки. Порівняно з вереснем машини подорожчали на 2,5%, а за рік на 3%.
Зростання цін відбулося на тлі рішення російської влади підвищити з 1 грудня 2025 року утилізаційний збір. Дистриб’ютори і дилери скористалися ажіотажем, що виник на ринку, і підняли ціни, однак це не позначилося на обсягах продажу.
За даними Автостату, у жовтні було продано 165,7 тис. нових легкових машин, що на 35% більше, ніж у вересні. Місячний результат став рекордним із листопада 2024 року.Учасники ринку прогнозують подальше подорожчання автомобілів у межах 3-4%.
Автомобілі з пробігом подорожчали через скорочення пропозиції раніше популярних західних, японських та корейських марок. На ринку поступово формується дефіцит якісних машин з пробігом, що надалі стимулюватиме їхнє планомірне подорожчання.
Уряд Росії запровадив утильзбір для автомобілів минулого року. Це одноразовий платіж, що стягується з імпортерів, виробників та покупців машин за переробку транспортного засобу. З 1 грудня утильсбор прив’яжуть до потужності двигуна за прогресивною шкалою. Пільгова ставка діятиме лише для машин із двигуном потужністю до 160 кінських сил. При цьому з 2026 року індексація буде проводитись щороку на 10-20%.
-

Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
