Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів.
Позначка: Ціна нафти
-
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
-
ОПЕК+ планує ще одне збільшення видобутку нафти – ЗМІ
Країни організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) мають намір схвалити ще одне значне збільшення видобутку у вересні. Про це у понеділок, 7 липня, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел.
Зазначається, що група країн-виробників нафти ймовірно, схвалить збільшення приблизно на 550 000 барелів на добу на вересень на своєму засіданні 3 серпня.
Це завершить добровільне скорочення видобутку вісьмома членами і повернення на ринок 2,17 мільйона барелів на добу. Окрім того, в ОАЕ збільшиться видобуток на 300 000 барелів на добу, оскільки країна переходить на більшу квоту на виробництво, повідомили джерела агентства.
Раніше ОПЕК+, яка видобуває близько половини світового обсягу нафти, кілька років скорочувала видобуток, щоб підтримати ринок. Але цього року вона змінила курс, щоб відновити свою частку ринку, оскільки президент США Дональд Трамп зажадав від групи збільшити видобуток, щоб допомогти утримати низькі ціни на бензин. -
В ОПЕК+ погодили різке збільшення видобутку нафти
Вісім країн-учасниць угоди ОПЕК+ вирішили прискорити збільшення видобутку нафти у серпні на 548 тис. барелів за добу. Про це повідомила Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) в суботу, 5 липня.
“Зважаючи на стійкі світові економічні перспективи та поточні здорові ринкові засади, відображені в низьких запасах нафти” вісім країн-учасниць здійснять коригування видобутку у розмірі 548 тис. грн. б/д у серпні 2025 року порівняно з липнем.
Представники Саудівської Аравії, Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру і Оману зазначили, що цей крок поступового збільшення видобутку може бути призупинений або скасований залежно від зміни ринкових умов.
“Вісім країн ОПЕК+ також заявили, що цей захід надасть країнам-учасницям можливість пришвидшити процес компенсації (за попереднє скорочення видобутку – ред.)”, – йдеться у повідомленні.
Наступна зустріч учасників ОПЕК+ відбудеться 3 серпня, щоб визначитися з рівнем видобутку у вересні.
Раніше ЗМІ повідомили, що країни ОПЕК+ обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно, обвалить ціни на ринку. Зазначалось, що члени альянсу змінюють стратегію – замість захисту ціни на нафту переходять до збереження ринку. -
В ОПЕК збираються обвалити ціни на нафту – ЗМІ
Країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно,обвалитьціни на ринку. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомило видання Bloomberg із посиланням на учасників зустріччі альянсу, яка має відбутися онлайн у суботу.
Зазначається, що Саудівська Аравія ініціювала збільшення видобутку в рамках ОПЕК+ на 411 тисяч барелів на добу впродовж останніх трьох місяців. Наразі учасники групи обговорюють можливість ще більшого підвищення обсягів видобутку в серпні.
Ця активна стратегія дозволяє групі повернути частку ринку у конкурентів поза межами ОПЕК+ та реалізується попри ризик глобального перенасичення ринку, що може чинити додатковий тиск на ціни.
Нещодавнє падіння цін на нафту є вигідним для президента США Дональда Трампа, який розглядає здешевлення енергоносіїв в якості інструменту зниження витрат для споживачів, що постраждали від інфляції.
Як повідомив один із делегатів, вісім ключових країн-учасниць об’єднання розглядають збільшення видобутку на понад 500 тисяч барелів на добу. Інший делегат зазначив, що це дозволить завершити повернення на ринок 2,2 млн барелів на добу зупиненого раніше видобутку вже до вересня – раніше, ніж планувалося.
В п’ятницю ф’ючерси на нафту Brent торгувалися біля 68 доларів за барель у Лондоні, що на 13% нижче ніж два тижні тому. Перехід Ізраїлю та Ірану від збройного конфлікту до нестійкого перемир’я, майже не позначився на експорті енергоносіїв з регіону Близького Сходу.
“Оскільки ОПЕК+ перейшла від стратегії захисту ціни до збереження ринкової частки, утримання номінального добровільного скорочення видобутку втрачає сенс”, – заявив керівник аналітичного підрозділу компанії Onyx Capital Group Гаррі Чилінгірян.
За його словами, доцільніше завершити процес швидше і рухатися далі. -
Саудівська Аравія та ОАЕ збільшили видобуток нафти у червні
У червні країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) збільшили видобуток нафти, особливо завдяки Саудівській Аравії та Об’єднаним Арабським Еміратам. За даними Reuters, у цьому місяці ОПЕК видобула 27,02 млн барелів на добу, що на 270 тис. барелів більше, ніж у травні. Найбільший зріст видобутку був зафіксований у Саудівській Аравії. Згідно угоди восьми членів ОПЕК+, п’ять з них, що входять до ОПЕК (Алжир, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ), мали збільшити видобуток на 313 тис. барелів на добу. Проте фактично видобуток зрос на 267 тис. барелів на добу, зокрема, Саудівська Аравія збільшила видобуток на 200 тис. барелів на добу. Ірак зменшив видобуток, а ОАЕ збільшили його на 100 тис. барелів на добу, хоча все одно добувають менше своєї квоти в рамках ОПЕК+.
-
Нафта дешевшає на тлі новин з Близького сходу
На азійських ринках у понеділок, 30 червня, ціни на нафту впали на 1%. Як повідомляє Reuters, таке зниження пов’язане з покращеними прогнозами щодо поставок на тлі зменшення геополітичних ризиків на Близькому Сході й очікуваннями нового збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ у серпні.
Видання пише, що ф’ючерси на нафту Brent втратили 0,97% і наразі торгуються на рівні 67,11 долара за барель. У свою чергу, американська нафта марки West Texas Intermediate впала в ціні на 1,43%, досягнувши позначки 64,58 долара за барель.
Минулого тижня обидва індекси зазнали найбільшого тижневого спаду з березня 2023 року. Це було викликано загостренням напруженості між Ізраїлем та Іраном під час їхньої чергової конфліктної ескалації.
Однак фахівці прогнозують, що обидві марки завершать сезон із позитивною динамікою, демонструючи другий поспіль місячний приріст.
Нагадаємо, що 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти ядерних і військових об’єктів Ірану. У відповідь між країнами відбулося взаємне ракетне обстрілювання.
Ці події значно вплинули на світові ринки. Після ізраїльських ударів вартість нафти і золота суттєво зросла, а фондові ринки зазнали падіння. Однак після двох днів найстрімкішого спаду з 2022 року ціни на нафту почали відновлюватися завдяки перемир’ю між Іраном та Ізраїлем.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про ініціативу запровадження санкцій проти країн, які активно закуповують російську нафту.
-
У ЄС не домовилися щодо стелі на нафту для РФ – ЗМІ
Черговий, 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії можуть ухвалити без нових обмежень на ціну нафти. Про це повідомляє Суспільне із посиланням на одного з топдипломатів ЄС.
За його словами, політичне рішення щодо цього пакету очікується під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, а формальне ухвалення тексту заплановане на п’ятницю, 28 червня, на рівні послів ЄС.
“Дискусії, які ведуться і в публічній площині, показують, що немає одностайності щодо верхньої межі ціни на нафту”, – зазначив дипломат.
За словами іншого європейського дипломата, позиції держав розділилися приблизно навпіл.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що через зростання ціни на нафту попереднє обмеження “справді виконує свою функцію”.
Окрім того, ЗМІ писали, що США проти зниження стелі цін на нафту з РФ, що на саміті G7 планували просувати Європейський Союз і Велика Британія. -
Нафту лихоманить: як війна на Близькому Сході провокує цінові стрибки
Експерти пишуть, що перекриття Ормузької протоки впливає на ціни нафти та може змінити бюджет країн-експортерів нафти, включаючи Росію. Росія використовувала прибутки від нафтового видобутку для фінансування війни в Україні. Після атаки Ізраїлю на Іран ціни на нафту суттєво зросли через страхи щодо порушення постачання на світовому ринку. Іран, який є третім найбільшим виробником сирої нафти в ОПЕК, погодився на закриття протоки. Таке рішення може призвести до зростання цін на нафту, але також спровокувати конфлікт з іншими країнами-виробниками. Президент США Дональд Трамп оголосив про перемир’я між Ізраїлем та Іраном, але вже наступного дня були нові атаки. Це призвело до зниження цін на нафту, але експерти залишаються обережними щодо дальшого розвитку ситуації.
-
Ціни на нафту впали на тлі заяв Трампа
Ціни на нафту раптово впали після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення перемир’я між Іраном та Ізраїлем. Це зменшило страхи щодо можливих перебоїв у поставках нафти з Близького Сходу, який є ключовим регіоном для видобутку нафти. Ціни на ф’ючерси на Brent впали на 2,9%, до 69,40 долара за барель, а на WTI – на 3,0%, до 66,50 долара. Аналітики вважають, що якщо угода буде виконана, ринок нафти може повернутися до стабільного стану. Також була заява про те, що Ізраїль та Іран погодилися на перемир’я, але згодом ізраїльські кореспонденти повідомили про ракетний обстріл з боку Тегерану.
-
Ціни на нафту відреагували на удар по базах США
Ціни на нафту впали через те, що атаки Ірану на американські військові об’єкти в Катарі виявилися менш серйозними, ніж очікували інвестори. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) знизилися на понад 4%, опустившись до рівня менше 72 доларів за барель, а Brent опустився до приблизно 76 доларів після ранкового зростання. Інформація про запуск Іраном ракет викликала короткочасне занепокоєння щодо закриття Ормузької протоки, якою проходить значна частина світових морських поставок нафти. Однак ці удари не завдали значних пошкоджень. Іран попередив про закриття повітряного простору над Дохою та надав вказівки для укриття, що може свідчити про бажання уникнути подальшої ескалації конфлікту.