Торговці російською нафтою вимагають від індійських держкомпаній оплачувати поставки у китайських юанях. Таким чином вони намагаються спростити угоди на тлі потепління у відносинах між Індією та Китаєм. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Indian Oil Corporation (IOC) — найбільша державна нафтопереробна компанія Індії — недавно здійснила оплату двох-трьох партій російської нафти в юанях.
Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році внаслідок вторгнення в Україну, у нафтовій торгівлі почали ширше використовувати альтернативні валюти, зокрема, китайський юань та дирхам ОАЕ, замість долара.
Індійські державні компанії в 2023 році вже частково розраховувались у юанях, але перестали це через негативну реакцію уряду на тлі напружених відносин із Пекіном. Приватні компанії продовжили використовувати китайську валюту.
Тепер трейдери планують прибрати зайву ланку у розрахунках — раніше вони були змушені конвертувати долари або дирхами в юані, а потім у російські рублі, що збільшувало витрати.
Постачальники виставляють ціни у доларах, щоб дотримуватись обмежень ЄС щодо граничної вартості російської нафти, але вимагають еквівалентну оплату в юанях.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти після того, як західні країни припинили її імпорт через санкції.
Аналітики вважають, що використання юаня розширить доступ індійських держкомпаній до російської нафти, оскільки не всі трейдери погоджуються на оплату в інших валютах.
Позначка: Ціна нафти
-
Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ
-
Між Саудівською Аравією і РФ суперечка через видобуток нафти – ЗМІ
Вісім країн, що складають групу ОПЕК+, ведуть переговори про можливе збільшення видобутку нафти. Саудівська Аравія настоює на значному підвищенні, тим часом як Росія пропонує скромніше зростання. Зустріч восьми членів ОПЕК+ запланована на неділю, де обговорять питання збільшення видобутку у листопаді. Росія вважає, що потрібно збільшити видобуток на 137 тис. барелів на добу, тоді як Саудівська Аравія прагне до подвоєного, потроєного або навіть почетвереного збільшення цієї цифри. Ціни на нафту знизилися на 7% через можливе збільшення поставок ОПЕК+, і ціна нафти марки Brent становить 64,5 долари за барель.
-
Нафта впала через плани OПEК+ і новини з Іраку
Увечері в понеділок ціни на нафту на світовому ринку помітно знизилися через очікування збільшення видобутку країнами ОПЕК+ та відновлення постачання з Курдистану. Вартість нафти сорту Brent на лондонській біржі зменшилася на $2,37 до $66,85 за барель, а ціни на нафту WTI на Нью-Йоркській товарній біржі впали на $2,52 до $63,20 за барель.
-
Ціни на нафту на рекордному рівні за три місяці
Світові ціни на нафту піднялися і можуть досягти найвищого рівня за три місяці. Це пов’язано з різними факторами, включаючи удари українських безпілотників проти російської нафтової інфраструктури, попередження НАТО Росії про реагування на порушення повітряного простору, а також обмеження експорту палива з Росії. Це призвело до збільшення цін на нафту на світових ринках. Крім того, падіння потужностей з переробки нафти в Росії призвело до скорочення видобутку сирої нафти. Важливим фактором також стала оцінка валового внутрішнього продукту США, який зрос на 3,8%, що може вплинути на рішення Федеральної резервної системи щодо процентних ставок. Угода між федеральним урядом Іраку та курдським регіональним урядом щодо відновлення експорту нафти також вплинула на ринок.
-
Трамп заявив про екномічний тиск на РФ
Президент США Дональд Трамп заявив в ефірі телеканалу Fox, що США збільшили видобуток нафти та намагаються знизити її вартість. Він вважає, що це може сприяти припиненню війни в Україні, створюючи економічний тиск на Росію. Трамп закликав інші країни також знизити ціни на нафту, вважаючи, що це допоможе припинити конфлікт. Також він висловив своє розчарування у президента Росії Путіна і підкреслив, що безпричинно гинуть тисячі людей на сході України.
-
Трамп пояснив, як змусити Росію припинити війну
Президент США Дональд Трамп заявив, що якщо ціна на нафту впаде, Росія може погодитися на врегулювання війни проти України. Він висловив готовність посилити тиск на РФ, але лише за умови, що країни Європи припинять купувати російську нафту. Президент також зазначив, що російському лідеру Володимиру Путіну доведеться завершити війну, якщо ціни на нафту впадуть. Трамп наголосив, що готовий прийняти інші заходи, але лише у випадку, якщо країни Європи припинять купувати російську нафту.
-
Австралія ввела санкції проти “тіньового флоту” РФ і знижує ціну на нафту
Уряд Австралії вирішив знизити граничну ціну на російську нафту та ввести санкції проти ще 95 суден російського “тіньового флоту”. Ці заходи призведуть до зниження ринкової вартості російської нафти та позбавлять воєнну економіку РФ доходів. Австралія співпрацює з Євросоюзом, Великою Британією, Канадою, Новою Зеландією та Японією у вживанні цих заходів, а також має повну заборону на імпорт нафти та нафтопродуктів з Росії.
-
Саудівська Аравія наполягає на збільшенні видобутку ОПЕК+
Ключові країни ОПЕК+ у неділю проведуть відеоконференцію, на якій розглянуть питання щодо відновлення постачань нафти обсягом 1,66 млн барелів на добу. Дискусія відбуватиметься з урахуванням прискореного відновлення попередніх обсягів протягом минулих п’яти місяців. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Саудівська Аравія, котра ініціювала процес, планує додатково збільшити видобуток, щоб компенсувати падіння цін зростанням обсягів. Водночас частина членів альянсу може виступити проти такого кроку, прагнучи підтримати вищий рівень цін.
За інформацією делегатів, Ер-Ріяд прагне повернути частку ринку, яку країна втратила на користь конкурентів, зокрема американських виробників сланцевої нафти. У листопаді принц Мухаммед бін Салман планує відвідати Вашингтон для зустрічі з Дональдом Трампом, який закликає до зниження цін на паливо.
Збільшення видобутку може призвести до надлишкової пропозиції у четвертому кварталі та подальшого тиску на ціни. Водночас ринок зберіг відносну стабільність після того, як ОПЕК+ відновила постачання у 2,2 млн барелів на добу, попри побоювання щодо готовності споживачів до таких обсягів.
Експерти зазначають, що додаткові поставки вигідні споживачам і відповідають закликам США, але водночас становлять фінансові ризики для сланцевих виробників у США та самих членів альянсу. Ситуація відображає зміну пріоритетів ОПЕК+ на користь збереження частки ринку, а не цінової стабільності.
Тим часом, світові ціни на нафту продовжили падіння та завершують тиждень у “червоній зоні”.
Листопадові ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures подешевшали на $1,5 (-2,24%), до $65,49 за барель.
Жовтневі контракти на WTI на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) втратили $1,53 (-2,41%), знизившись до $61,95 за барель.
Раніше під час торгів Brent опускалася до $65,35, а WTI – до $61,77 за барель.
Передбачається, що трейдери очікують на засідання ОПЕК+ 7 вересня. -
Росії довелося значно знизити ціну на нафту для Китаю й Індії – ЗМІ
Сполучені Штати звинувачують Індію в тому, що вона наживається, купуючи зі знижкою російську нафту і продаючи за ринковими цінами одержане з неї паливо, забезпечуючи грошима військову машину Росії. Проте введення 50% мит проти Індії, разом з санкціями Євросоюзу проти індійського НПЗ Роснефти, зробило російську нафту ще дешевшою для покупців. Зокрема мова про Китай, що став перехоплювати частину індійських поставок, повідомляє Bloomberg
Експерти позитивно оцінюють таке явище та наголошують, що в цьому і полягає суть економічних обмежень: зменшити прибуток Росії.
Знижка на нафту Urals зросла до 3-4 доларів за барель по відношенню до Brent (з урахуванням доставки). Тим часом ще на тім тижні Urals пропонувався приблизно на 2,5 долара дешевше, а в липні – і зовсім на 1 долар за барель.
У порівнянні з аналогічним сортом з Оману Росія дає знижку 7 доларів за барель, і індійським НПЗ важко відмовитися від такої привабливої пропозиції.
Нині барель Urals коштує їм на 1 долар менше, ніж коли Білий дім пригрозив підвищити мита з 25% до 50%.
До купівлі партій Urals підключилися китайські компанії, які традиційно отримують інші сорти – далекосхідні та арктичні. Китайські закупівлі нафти з постачанням у жовтні зросли майже в 10 разів порівняно з партіями, які купувалися з постачанням у вересні, – з 50 до майже 420 тисяч барелів на добу, розповів Том Рід, віце-президент Argus Media.
Як відомо, Індія відкинула вимоги США зупинити імпорт російської нафти, бо такі постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ -
У нафтових компаній РФ різко обвалилися прибутки
Усі найбільші нафтові компанії Росії заявили про падіння прибутків у 2-3 рази у першому півріччі 2025 року. Про це у суботу, 30 серпня пише The Moscow Times із посиланням на звіти компаній.
Як зазначає видання, падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і міцний рубль вдарили російську економіку в сировинне серце.
Роснєфть, яка видобуває половину нафти РФ, повідомила про падіння прибутку, що відноситься до акціонерів, втричі – з 773 до 245
Країни ОПЕК активно нарощували видобуток, що втратило світові ціни, а крім того, “спостерігалося розширення дисконтів на російську нафту у зв’язку з посиленням санкційних обмежень ЄС та США”, пояснив президент Роснєфті Ігор Сєчин.
Компанія Лукойл втратила половину прибутку: вона склала 287 млрд рублів проти 590 млрд роком раніше. Прибуток Газпром нафти скоротився на 54%, до 150 м. Татнєфті – обвалилася майже втричі, до 54,2 млрд рублів, Руснєфті в 3,2 рази, до 11,8 млрд.
Сургутнафтогаз і зовсім став збитковим мінус 452,7 млрд рублів за півроку.
В цілому нафтогазова промисловість, від якої залежить кожен четвертий рубль в бюджеті і майже 20% національного ВВП, втратила 50,4% сальдованого прибутку, випливає з даних Росстату. При цьому 45% компаній закінчили півріччя зі збитком на 749,5 млрд рублів.
“Результати нафтогазового сектора залишаються під тиском міцного рубля та низьких цін на нафту”, – пишуть аналітики Цифра Брокер. Барель сорту Urals, який на початку року коштував майже $70, до травня подешевшав до $52,1, а у червні коштував $59,8. Його рубльова ціна за 6 місяців впала майже 30%.
Крім того, через загрозу вторинних санкцій виявилися дестабілізовані відносини нафтовиків із ключовими клієнтами, зазначають експерти Інституту Гайдара: так, експорт до Китаю за перше півріччя впав на 11% у фізичному обсязі, а в грошах – на 24%.