Позначка: Церква

  • У Римі зафарбували фреску янгола з обличчям Мелоні

    У Римі зафарбували фреску янгола з обличчям Мелоні

    У римській базиліці Святого Лаврентія-ін-Лучина зафарбували обличчя янгола, яке після реставрації став схожим на прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні. Рішення ухвалив настоятель храму після публічного скандалу, повідомляє Reuters. Фреска розташована в каплиці церкви в центрі Рима, неподалік урядових будівель. Один із двох янголів отримав риси, майже ідентичні 49-річній очільниці уряду Італії. Ситуація викликала обурення в опозиції та роздратування у церковному середовищі.

    “Я від початку казав: якщо це зображення викликатиме розбіжності, ми його приберемо. Була ціла черга людей, які прийшли подивитися на це замість того, щоб слухати месу або молитися. Це було неприйнятно”, – заявив настоятель Даніеле Мікелетті.
    Реставратор Бруно Валентінетті, автор розпису 2000 року, заявив, що його попросили зафарбувати обличчя на вимогу Ватикану.

    Сама Мелоні відреагувала іронічно. Вона опублікувала фото фрески в Instagram з підписом: “Ні, я точно не схожа на янгола”, додавши смайлик зі сміхом.

  • У Римі херувим на фресці після реставрації став схожим на Мелоні

    У Римі херувим на фресці після реставрації став схожим на Мелоні

    Римська єпархія заявила, що розпочинає розслідування після того, як херувим на фресці в церкві Сан-Лоренцо-ін-Лучина після реставраційних робіт став схожим на прем’єр-міністерку Джорджію Мелоні. Про це у понеділок, 2 лютого, повідомило видання Ansa.
    За словами реставратора Бруно Вентінетті, він просто відновив оригінальні лінії фрески, і не мав наміру надавати образу рис конкретної людини. Тим часом випадок викликав неоднозначну реакцію в італійському суспільстві, а опозиційні політичні сили вимагали прозорого розслідування.
    Сама Мелоні відреагувала на резонанс у соцмережах жартом і написала: “Невже я схожа на херувима?”.
    У церкві також були не у захваті від схожесті. Там заявили, що “негайно розпочнуть необхідні розслідування, щоб визначити потенційну відповідальність причетних сторін”.
    Видання пише, що художня реставрація стала приводом для дискусій на фоні останніх культурних проєктів у Ватикані, зокрема після презентації важливої фрескової зали Рафаеля минулого літа.

  • Мінкульт передав ПЦУ два корпуси Нижньої Лаври

    Мінкульт передав ПЦУ два корпуси Нижньої Лаври

    Міністерство культури передало у користування монастирській громаді Православної церкви України два корпуси на території Нижньої Києво-Печерської лаври. Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна.
    “Важливий крок для Києво-Печерської лаври і для всієї української духовної спільноти. Міністерство культури України передало у безоплатне користування монастирській громаді Православної церкви України два корпуси на території Нижньої Лаври. Створюємо юридичні умови для діяльності релігійних громад, які долучаються до збереження національної культурної спадщини та підтримують Україну”, – зазначила Бережна.
    Ще у 2022 році указ президента та рішення Ради національної безпеки і оборони запустили юридичні й управлінські процеси переосмислення ролі Києво-Печерської лаври як важливого безпекового та духовного чинника.
    Міністерка нагадала, що у 2023 держава провела повну перевірку правових підстав користування майном на території Заповідника.
    “Зафіксували численні порушення умов договорів і ухвалили непрості, але юридично вивірені рішення щодо їх припинення. Це дозволило повернути державі контроль над пам’ятками національного значення і діяти виключно в правовому полі”, – зазначила міністерка.
    Сьогоднішня передача корпусів №49 та №70 дозволяє юридично закріпити присутність монастирської громади ПЦУ в Лаврі через прозорі договори, з чітко визначеними правами та обов’язками, відповідальністю за збереження пам’яток і дотримання режиму національного заповідника.
    “Саме такий підхід дозволяє поєднати духовне служіння, державні інтереси і захист культурної спадщини в умовах війни. Ми послідовно будуємо сталу модель державно-церковного партнерства, де ключовими є закон, відповідальність і повага до української культурної та духовної спадщини”, – додала Бережна.

  • У Харкові священнослужитель УПЦ принижував українців

    У Харкові священнослужитель УПЦ принижував українців

    Правоохронці затримали в Харкові священнослужителя Української православної церкви (УПЦ), який публічно принижував українців і виправдовував збройну агресію РФ. Про це повідомила обласна прокуратура в п’ятницю, 30 січня.
    Вказано, що упродовж березня-липня 2025 року священнослужитель систематично поширював антиукраїнські наративи.
    “У проросійських Telegram-каналах клірик залишав коментарі, у яких принижував українців, формував зневажливий і стереотипно негативний образ українського народу. Крім того, у своїх дописах він транслював кремлівські пропагандистські тези, зокрема заявляв, що “Харьков всегда был, есть и будет русским городом”, фактично виправдовуючи збройну агресію російської федерації проти України”, – йдеться у повідомленні.
    Під час обшуків у релігійній споруді УПЦ, де мешкав клірик, правоохоронці вилучили мобільний телефон із доказами протиправної діяльності, а також грошові кошти в російських рублях та інших валютах на загальну суму понад 2,6 млн грн.
    “Ці кошти могли бути отримані як винагорода за здійснення інформаційно-підривної діяльності на користь держави-агресора”, – заявили у прокуратурі.
    Священнослужителю повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу України:

  • умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та ненависті (ч.1 ст.161);
  • виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, вчинене повторно (ч.ч.2, 3 ст.436-2).
  • Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
    “Також у ході досудового розслідування встановлено ознаки вчинення інших кримінальних правопорушень, спрямованих проти державної безпеки України, зокрема несанкціонованого поширення інформації про місця розташування підрозділів Збройних сил України. Під час слідства буде вирішуватися питання щодо додаткової правової кваліфікації дій підозрюваного”, – додали в прокуратурі.

  • Стало відомо, скільки в Україні дії церков Московського патріархату

    Стало відомо, скільки в Україні дії церков Московського патріархату

    В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот. Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157. {point.key}”}},”area”:{“stacking”:”normal”,”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:”{point.key}”}},”pie”:{“size”:”80%”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”useHTML”:true,”allowOverlap”:false,”crop”:true,”format”:”{point.name} {point.percentage:.1f}%”},”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:””,”pointFormat”:”\n \n \n ● {series.name}\n{point.valueFormatted}\n{point.name}\n{point.percentage:.2f}%\n \n Загалом {point.totalFormatted}\n \n”}}},”tooltip”:{“useHTML”:true,”dateTimeLabelFormats”:{“millisecond”:”%H:%M:%S.%L”,”second”:”%H:%M:%S”,”minute”:”%H:%M”,”hour”:”%H:%M”,”day”:”%A, %b %e, %Y”,”week”:”%A, %b %e, %Y”,”month”:”%B %Y”,”year”:”%Y”},”backgroundColor”:”#fffffff0″,”borderWidth”:1,”borderColor”:”#cccccc66″,”borderRadius”:12,”padding”:16,”shadow”:false,”style”:{“color”:”#111″,”fontSize”:”18px”}},”navigation”:{“buttonOptions”:{“enabled”:false}},”chart”:{“zoomType”:”x”,”type”:”line”,”displayErrors”:true,”spacingBottom”:80,”spacingTop”:20,”height”:350},”navigator”:{“enabled”:false,”series”:{“dataLabels”:{“enabled”:false}},”handles”:{“lineWidth”:0,”width”:8,”height”:30,”backgroundColor”:”rgb(197,197,197)”}},”yAxis”:{“title”:{“text”:””}},”responsive”:{“rules”:[{“condition”:{“maxWidth”:480},”chartOptions”:{“plotOptions”:{“pie”:{“dataLabels”:{“style”:{“fontSize”:”12px”},”distance”:10}}}}}]}}” data-v-71c02257=””> Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. \n\n ● {point.name}\n {point.value}\n\n \n”},”credits”:{“enabled”:false},”series”:[{“name”:”Географія церков із російським слідом”,”states”:{“hover”:{“brightness”:0.1}},”borderColor”:”#8899CC66″,”keys”:[“hc-key”,”value”],”nullColor”:”#cccccc”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”format”:”{point.value}”,”nullFormat”:””},”data”:[[“ua-my”,411,”#C4463A”],[“ua-ks”,328,”#E2A17B”],[“ua-kc”,235,”#FFFBBC”],[“ua-zt”,135,”#80A5A7″],[“ua-sm”,346,”#E2A17B”],[“ua-dt”,685,”#C4463A”],[“ua-dp”,522,”#C4463A”],[“ua-kk”,312,”#E2A17B”],[“ua-lh”,251,”#FFFBBC”],[“ua-pl”,353,”#E2A17B”],[“ua-zp”,266,”#FFFBBC”],[“ua-ch”,328,”#E2A17B”],[“ua-rv”,388,”#E2A17B”],[“ua-cv”,289,”#FFFBBC”],[“ua-if”,8,”#004F92″],[“ua-km”,428,”#C4463A”],[“ua-lv”,6,”#004F92″],[“ua-tp”,81,”#004F92″],[“ua-zk”,487,”#C4463A”],[“ua-vo”,416,”#C4463A”],[“ua-ck”,141,”#80A5A7″],[“ua-kh”,169,”#80A5A7″],[“ua-kv”,241,”#FFFBBC”],[“ua-mk”,189,”#80A5A7″],[“ua-vi”,495,”#C4463A”]]}]}” data-v-71c02257=””>

  • Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату

    Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату

    В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот.
    Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157.
    Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.

  • Вселенський Патріарх зустрівся з з делегацією українських громад

    Вселенський Патріарх зустрівся з з делегацією українських громад

    У Константинополі Вселенський Патріарх Варфоломій зустрівся з делегацією благодійників та представників українських громад у Центральній Європі. На зустрічі обговорили діяльність українських парафій, підтримку біженців та роботу новоствореного Архієрейського округу в складі Австрійської Митрополії. Учасниками зустрічі були митрополит Австрійський Арсеній, благодійники та представники українських громад. Підчас зустрічі один з благодійників, Олександр Петровський, висловив подяку Патріарху за підтримку українців та передав церковні подарунки. Делегація також обговорила важливість допомоги Україні та роль українських парафій у збереженні духовного життя громади за кордоном. Наразі в Австрії та Угорщині діють 8 українських парафій, які проводять різноманітні гуманітарні та освітні проєкти.

  • Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині

    Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині

    У Донецькій області настоятелю Святогірської лаври Арсенію повідомлено про нову підозру. Суд відправив його під арешт, інформують СБУ і регіональна прокуратура у вівторок, 4 листопада.
    Як встановило розслідування, навесні 2022 року під час літургії клірик заперечував причетність росіян до масованих обстрілів Донеччини, коли було пошкоджено декілька місцевих храмів разом із насельниками.
    Більше того, фігурант виправдовував збройну агресію Росії та розповсюджував дезінформацію про українських захисників, які ведуть постійні бої з рашистами на східному фронті.
    На підставі зібраних доказів митрополиту повідомили митрополиту про підозру за статтею про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників (чч.1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
    Клірику обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову

    УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
    Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
    Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
    В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
    На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
    Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
    В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
    За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
    29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
    Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
    20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
    9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
    17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
    Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
    27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
    29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
    Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.

  • Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції

    Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції

    Національна поліція України показала відео, де зафіксовано процес надання першої допомоги постраждалим після російського авіаудару по храму в Костянтинівці, де перебували мирні жителі.

    У своїй заяві від 11 жовтня поліцейські зазначили, що під час обстрілів вони евакуйовували поранених та дитину. Інтенсивність атак була настільки високою, що кожні кілька хвилин дрони знову і знову атакували, змушуючи правоохоронців розосереджуватись і шукати укриття.

    “Співробітники поліції забирали поранених і дитину під обстрілом. Кожні кілька хвилин на поліцейських пікірували дрони, через що доводилось розосереджуватись і ховатись”, – повідомили правоохоронці.

    Також зазначено, що всіх постраждалих вдалося евакуювати до лікарні, а дитину – доставити в шелтер. Зараз вирішується питання про переміщення родини в більш безпечний регіон.

    Відео містить чутливі кадри!

    Нагадаємо, 11 жовтня під час авіаудару російські війська атакували територію церкви Іова Почаївського в Костянтинівці Донецької області, де перебували цивільні особи. Зазначається, що росіяни скинули бомбу ФАБ-250 з УМПК. За останніми даними, загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Четверо з них були швидко евакуйовані до лікарні в місті Дружківка.

    Поліція уточнила деталі: загиблі – це чоловіки 49 та 56 років. Поранення отримали чоловіки 47 і 74 років та жінки 56 і 62 років. Серед врятованих – дворічний хлопчик, син священника. Його мати стала жертвою обстрілу минулого тижня. Окрім того, поранення отримала 54-річна жінка під час іншого авіаудару.