Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень.
Позначка: Товари
-
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
-
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Трамп заявив про “масштабну” торгівельну угоду з Японією
Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “масштабної” торгівельної угоди з Японією. Домовленість передбачає 15% взаємний тариф, повідомив голова Білого дому в дописі на платформі Truth Social.
Японія інвестує 550 мільярдів доларів у Сполічені Штати та сплачує 15% взаємного тарифу. Він додав, що відповідно до цього плану США матимуть 90% прибутку.
“Ця угода створить сотні тисяч робочих місць, нічого подібного ще ніколи не було. Мабуть, найголовніше, що Японія відкриє свою країну для торгівлі, включаючи автомобілі та вантажівки, рис та деякі інші сільськогосподарські продукти, а також інші товари”, – запевнив Трамп.
Він також заявив, що США та Японія близькі до укладення угоди про спільний експорт зрідженого природного газу з Аляски, повідомляє Bloomberg.
Однак президент США не надав додаткових подробиць щодо проєкту.
Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба привітав заяву Трампа та підтвердив, що він досяг угоди зі США, зазначає BBC.
Ішіба також підтвердив, що імпортні мита США на японські автомобілі будуть знижені з 25% до 15%.
“Угода не передбачає жодного зниження тарифів з японської сторони, зокрема на сільськогосподарську продукцію”, – додав він.
Він назвав це результатом послідовного відстоювання інтересів та активного лобіювання США з того часу, як запропонував Трампу “інвестиції замість тарифів” в лютому цього року. -
В Чехії розслідують експорт підсанкційних товарів у Росію
Чеські правоохоронці почали розслідування проти місцевих компаній, чиї товари за даними митниці та інформації, наданої Офісом Президента України, потрапляють в РФ через посередників у третіх країнах. Про це повідомляє чеське видання Denik N.
Чеська влада два тижні тому почала перевіряти інформацію зі списку, в якому вказано вісім чеських фірм, підозрюваних в обході обмежень на експорт до Росії.
Згідно з митними документами, металорізальні верстати, що підпадають під санкції ЄС, потрапили в Росію в 2023 році. В одному випадку експорт здійснювався через Сербію через підставні компанії, які раніше навіть не займалися такими поставками.
Серед названих чеських фірм вказано компанію Pilous з міста Брно. Її машинне обладнання – в упаковці з маркуванням бренду Pilous – продовжують з’являтися за адресою її колишньої дочірньої компанії в Санкт-Петербурзі.
Сама ж фірма стверджує, що “втратила контроль над своєю дочірньою компанією” після вторгнення РФ в Україну.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Національний кешбек: українці у травні отримали рекордну суму
У травні понад 3,5 мільйона учасників програми Національний кешбек отримали 490 мільйонів гривень за покупку українських товарів. Це на 10% більше, ніж у попередньому місяці, і найбільша сума виплат з моменту старту програми у вересні 2024 року. Загалом від початку програми українці отримали близько 2,9 мільярда гривень кешбеку. Гроші можна витратити до кінця 2025 року на різні послуги, книжки, ліки, благодійність, військові облігації або підтримку ЗСУ.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади, Франсуа-Філіп Шампань, оголосив про продовження безмитного ввезення українських товарів до 9 червня 2026 року. Ця ініціатива Канади спрямована на підтримку економіки України, яка бореться за свій суверенітет, територіальну цілісність та демократію. З початку дії безмитного режиму у 2022 році Канада імпортувала українських товарів на суму понад 35 мільйонів канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 мільйонів канадських доларів. Продовження цього заходу сприятиме ще більшій економічній взаємодії між обома країнами, а також дозволить зекономити приблизно 1,2 мільйона канадських доларів.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив тимчасово відновити квоти на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після скасування обмежень у 2022 році через вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Це означає, що Україна матиме можливість експортувати лише частину свого річного обсягу цих товарів. ЄС також працює над переглядом зони вільної торгівлі з Україною. Це рішення було прийнято без проти голосів країн-членів, але вісім країн утрималися від голосування.
-
Завершення “економічного безвізу” з ЄС: в Раді зробили прогноз для України
Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що оновлені умови торгівлі з Євросоюзом після закінчення “економічного безвізу” можуть коштувати Україні близько 3,5 мільярдів євро на рік. Зокрема, розглядаються два можливих підходи щодо квот на окремі товари, зокрема розподіл річних квот на 12 місячних. Це означає, що обмеження на безмитне ввезення товарів можуть вводитися щомісяця, що ускладнить укладання та виконання контрактів. Внаслідок цих змін виробники кукурудзи та цукру можуть зазнати найбільших втрат. Крім того, обмеження стосуватимуться також інших товарів, наприклад, меду та м’яса птиці. Гетманцев попереджає, що нові умови торгівлі можуть негативно вплинути на експорт, а втрати можуть становити до 3,5 мільярдів євро на рік, що може бути складно відновити через відсутність можливостей компенсувати їх на інших ринках.
-
Чим торгуємо та чому попри вигідну для себе торгівлю, ЄС змінює правила
У 2024 році Європейський союз експортував до України рекордну кількість товарів на суму 42,8 мільярда євро та імпортував на 24,5 млрд євро. Це призвело до профіциту в торгівлі між ЄС та Україною у розмірі 18,3 млрд євро. Основними товарами, які ЄС експортував в Україну, були мінеральне паливо, електричне та машинне обладнання. У той же час, Україна найбільше експортувала сільськогосподарські продукти, зернові культури та олійне насіння. ЄС купує від України більше, ніж продає, через зростання імпорту критично важливих товарів та обмеження українського експорту через війну з Росією. Незважаючи на це, ЄС розглядає можливість скасування автономних торговельних заходів для України, які були введені як підтримка української економіки після агресії РФ.