Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.
Позначка: Торгівля
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
-
Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів
Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
“Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
“Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ
-
Все про гроші: чому Трамп виходить з ролі миротворця і що робити
Президент США Дональд Трамп провів довгу телефонну розмову з російським президентом Путіним, під час якої заявив про успішний характер бесіди. Трамп повідомив, що Росія та Україна почнуть переговори про припинення вогню та завершення війни. Також він висловив позитивний настрій стосовно можливостей для торгівлі між РФ та США після завершення конфлікту. У той же час, президент України Зеленський заявив, що Україна залишає свої території і планує вступити до НАТО. Трамп також відмовився від погроз щодо санкцій проти Росії та висловив бажання максимізувати економічні можливості для американців. Європейські лідери неочікували підтримки в удосконаленні санкційного тиску на Росію з боку США після розмови Трампа з Путіним. Пропозиція папи Лева XIV провести наступні переговори між Росією та Україною у Ватикані отримала підтвердження. Україна вважає ефективним санкційний пакет проти Росії та пропонує ЄС інтегрувати його елементи в свої санкції.
-
Імпорт нафти з Росії до Індії наближається до 10-місячного піку
У травні Індія значно збільшила імпорт нафти з Росії до найвищого рівня за останні 10 місяців. Це сталося після падіння імпорту в лютому, коли США ввели санкції. Індійські компанії відновили поставки, залучивши танкери, які не підпадають під санкції. У квітні вони також закупили нафту з Далекого Сходу Росії. Планується, що обсяг поставок на червень знову зросте, що свідчить про підвищений інтерес Індії до російської нафти.
-
Уряд планує домовитися з ЄС про продовження торговельного безвізу – Шмигаль
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд планує домовитися з Європейською комісією про автономні торговельні правила для України до 5 червня. Це означає, що до цієї дати може бути укладено угоду про перехідний варіант безвізової торгівлі з ЄС. Шмигаль також зазначив, що робочі групи з Міністерства економіки, Мінагрополітики та Міністерства закордонних справ проводять перемовини з Єврокомісією стосовно автономних торгових правил. Уряд сподівається отримати торговельні преференції для України на весь час дії Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
-
Завершення “економічного безвізу” з ЄС: в Раді зробили прогноз для України
Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що оновлені умови торгівлі з Євросоюзом після закінчення “економічного безвізу” можуть коштувати Україні близько 3,5 мільярдів євро на рік. Зокрема, розглядаються два можливих підходи щодо квот на окремі товари, зокрема розподіл річних квот на 12 місячних. Це означає, що обмеження на безмитне ввезення товарів можуть вводитися щомісяця, що ускладнить укладання та виконання контрактів. Внаслідок цих змін виробники кукурудзи та цукру можуть зазнати найбільших втрат. Крім того, обмеження стосуватимуться також інших товарів, наприклад, меду та м’яса птиці. Гетманцев попереджає, що нові умови торгівлі можуть негативно вплинути на експорт, а втрати можуть становити до 3,5 мільярдів євро на рік, що може бути складно відновити через відсутність можливостей компенсувати їх на інших ринках.
-
Європа розглядає повне торговельне ембарго проти Росії – ЗМІ
Лідери Європейського союзу та Британії розглядають можливість введення повного торговельного ембарго проти Росії як спосіб тиску на неї після того, як Росія відмовилася від 30-денного перемир’я на фронті. Цей план надихнутий пропозицією американського сенатора Ліндсі Грема про накладення 500% санкцій на російський експорт. Хоча президент США Дональд Трамп може не підтримати такі санкції, прихильники України працюють над власним пакетом санкцій без участі США. Країни ЄС та їхні сусіди збираються на шостий саміт Європейської політичної спільноти в Албанії, де обговорюватимуть способи протистояння російській агресії. Також недавно посли країн-членів ЄС ухвалили 17 пакет санкцій проти Росії, які включають обмеження для “тіньового флоту” та санкції за порушення прав людини та гібридні втручання.
-
Вірменія відмовилась від купівлі зброї РФ на користь індійської
Вірменія припинила закупівлю російської зброї і почала придбавати озброєння в Індії та Франції. Остання угода з Росією на 400 млн доларів, укладена у 2021 році, ще не була повністю виконана. Відповідно до звіту Російської ради з міжнародних справ, Вірменія уклала контракти з Нью-Делі на понад 1,5 млрд доларів і з Парижем на 250 млн доларів. У Індії вони придбали ракетні системи, артилерію та інші системи, а від Франції отримають радари та інше озброєння.
-
Європейський союз “гірший за Китай” – Трамп
Президент США Дональд Трамп вважає, що Європейський Союз гірший за Китай у контексті торгівлі. Він стверджує, що між США та Китаєм досягнута торговельна угода, тоді як Європейський Союз веде себе несправедливо. Трамп також заявив про перезавантаження відносин із Китаєм після перших офіційних торгових переговорів з початку митного протистояння.