СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Торгівля

  • ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
    Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.

    Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.

    Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.

    Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.

  • НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.

    За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.

    Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.

    “Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.

    Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.

    ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати

  • ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
    Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
    Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
    “Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
    Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
    Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.

  • У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю

    У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю

    У Швеції з 1 червня відбудуться зміни у торгівлі алкогольними напоями. Тепер дрібні виробники пива, вин і горілки можуть продавати свою продукцію напряму клієнтам, а не через державну мережу магазинів, яка була єдиною у цій сфері протягом більш як століття. Ця зміна призначена допомогти малому бізнесу зрости, але при цьому зберегти головну роль державних алкомагазинів Systembolaget. Виробники зможуть продавати алкоголь напряму покупцям лише після екскурсії на їхньому виробництві та з обмеженнями на кількість і години продажу. Ці зміни обговорювалися з 2021 року, і за шість років планується провести аналіз впливу цих нововведень на споживання алкоголю.

  • США підвищать мита на імпортну сталь

    США підвищать мита на імпортну сталь

    Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпортовану сталь до 50%. Він пояснив, що такий крок призначений для захисту виробників сталі в Сполучених Штатах. Попередньо розглядалася можливість підвищення мита навіть до 40%, але керівники галузі висловили бажання бачити його на рівні 50%. Це рішення призвело до збурення на ринку та реакції з боку імпортерів. Наразі точна дата введення нових мит ще не відома. Варто зазначити, що виробництво сталі в США зростає, але споживання перевищує внутрішнє виробництво, що змушує країну імпортувати сталь з інших країн.

  • Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди

    Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди

    Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
    За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
    “Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
    Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
    При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
    Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.

  • Суд у США визнав мита Трампа незаконними

    Суд у США визнав мита Трампа незаконними

    Суд у США вирішив, що президент Трамп перевищив свої повноваження, ввівши мита, і визнав їх незаконними. В судовому рішенні зазначено, що тільки Конгрес має право регулювати торгівлю з іншими країнами. Президент Трамп використовував федеральний закон про надзвичайне економічне становище для введення мит, але суд визнав це дії неправомірними. Кілька компаній та 13 штатів виступили проти цих мит, стверджуючи, що вони шкодять їхньому бізнесу. Адміністрація Трампа подала апеляцію на це рішення. Також Трамп анонсував 50% мита на товари з ЄС, але потім вирішив відкласти їх введення до липня для проведення торговельних переговорів.

  • В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”

    В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”

    З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів для українських експортерів, які забезпечували пільговий режим торгівлі. Це означає, що перехідні заходи, які надавали певні пільги, також втратять чинність. Ця інформація була надана речником Єврокомісії. Нові заходи, які були затверджені Європейською комісією, дозволять українським експортерам отримати доступ до тарифних квот в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Ці перехідні заходи діятимуть до завершення переговорів щодо умов торгівлі між Україною та ЄС, які мають забезпечити довгострокову передбачуваність для обох сторін.

  • На Донеччині правоохоронець перепродавав трофейну зброю

    На Донеччині правоохоронець перепродавав трофейну зброю

    У Донецькій області викрили правоохоронця та його спільника, які створили нелегальний канал для продажу трофейної зброї. Правоохоронець з Покровська разом із знайомим почав торгувати вогнепальною та іншою зброєю. Вони купували трофейну зброю радянського виробництва та продавали через інтернет. Спільник правоохоронця відповідав за доставку зброї. Ціна за зброю коливалася від 50 до майже 120 тисяч гривень.

    Під час обшуку у їхніх помешканнях та автотранспорті правоохоронці знайшли та конфіскували автомат, пістолет, п’ять ручних гранат, магазини до автоматичної зброї та понад 2000 набоїв різних калібрів. Виявленої зброї та боєприпасів не було жодних дозволів.

    Обом чоловікам пред’явлено підозру у незаконному придбанні, зберіганні та продажу вогнепальної зброї без необхідних дозволів за попередньою змовою. Їх тримають під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 908 тисяч гривень для правоохоронця та 450 тисяч гривень для спільника. Зловмисникам загрожує до семи років ув’язнення.

  • ЄС відновить квоти для агропродукції України

    ЄС відновить квоти для агропродукції України

    Європейський Союз вирішив тимчасово відновити квоти на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після скасування обмежень у 2022 році через вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Це означає, що Україна матиме можливість експортувати лише частину свого річного обсягу цих товарів. ЄС також працює над переглядом зони вільної торгівлі з Україною. Це рішення було прийнято без проти голосів країн-членів, але вісім країн утрималися від голосування.