Позначка: Торгівля

  • Китай рекордно збільшив закупівлі золота в РФ – ЗМІ

    Китай рекордно збільшив закупівлі золота в РФ – ЗМІ

    У листопаді 2025 року Росія поставила до Китаю золоті зливки на максимальну за всю історію торгівлі між двома країнами суму – 961 млн. доларів США або 818,6 млн. євро. Про це у суботу, 20 грудня. Проц е повідомляють росЗМІ з посиланням на дані китайської митниці.
    Трохи менший обсяг золота РФ постачила Китаю у жовтні: тоді загальна сума становила 930 млн. доларів (792,2 млн. євро). Всього за 11 місяців 2025 року китайський імпорт російського золота становив $1,9 млрд (1,6 млрд євро).
    Тоді як у жовтні-листопаді 2024 року російське золото взагалі не експортувалося до Китаю, водночас пікова вартість постачань у тому році становила лише 223 млн. доларів (189,9 млн. євро).
    У середині листопада британська газета The Financial Times повідомила, що аналітики не вірять у низькі обсяги золота, що закуповується, про які щомісяця повідомляє Народний банк Китаю. За даними експертів французького фінансового конгломерату Société Générale, загальний обсяг закупівель Китаю в 2025 році становить 250 тонн – це більше ніж третина від загального попиту центральних банків інших країн світу.
    Крім того, цей обсяг більш ніж у 10 разів вищий за офіційні дані, представлені Китаєм. Там зазначено, що Китай у січні-вересні 2025-го купив 23,95 тонни цього дорогоцінного металу. Аналітики пояснюють високий інтерес країни до золота відмовою від зберігання резервів у доларах.
    Як ми же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів

  • Китай таємно постачає російські пиломатеріали до Європи

    Китай таємно постачає російські пиломатеріали до Європи

    Німецькі журналісти компанії SWR виявили, що російська деревина, яка підпадає під міжнародні санкції, надалі потрапляє на європейський ринок через Китай. Олексій Мордашов, російський мільярдер, володар найбільшого лісопромислового холдингу в Росії Свеза, виграє найбільше від цього бізнесу. Щорічно до ЄС незаконно постає деревина на 1 млрд євро, що порушує санкції ЄС та регламент щодо лісоматеріалів. Російські виробники використовують Китай для переорієнтації торгівлі після санкцій, перемарковуючи деревину як китайську перед відправкою до ЄС. Це ставить під загрозу європейську лісову промисловість. Торговці використовують рекламу під назвою “russian quality”, щоб продати російську деревину відкрито, навіть на міжнародних виставках. Схему виявлено через китайський підрозділ німецько-швейцарської компанії Hape International. Після розслідування SWR оголошення про продаж російської деревини було видалено.

  • Торговельний профіцит КНР вперше перевищив $1 трильйон

    Торговельний профіцит КНР вперше перевищив $1 трильйон

    За даними Financial Times, в торгівельній сфері Китаю в цьому році відзначається зростаючий експорт, який призвів до перевищення сальдо в 1 трлн доларів США. Незважаючи на “митну війну” зі сторони президента США Дональда Трампа, китайський експорт зрос на 5,9% у листопаді, а імпорт на 1,9%. Хоча експорт до США суттєво скоротився, зростання поставок до інших регіонів, зокрема до Південно-Східної Азії, сприяло збільшенню профіциту торговельного балансу. Економісти вважають, що деякі товари, що експортуються до Південно-Східної Азії, потрапляють до США. У цілому, профіцит торговельного балансу Китаю за весь минулий рік становив трохи менше 1 трлн доларів США. Крім того, Китай дозволив експорт товарів подвійного призначення для оборонки до США та закликає інші країни не втручатися в його торгівельні відносини з Росією.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна стала одним з головних постачальників продовольства та кормів до Європейського Союзу, а частково замістила експорт з Росії. Цю інформацію оприлюднили у Раді ЄС. Європейські країни вважають, що Україна має потенціал стати важливим партнером у сфері диверсифікації білків. У звіті Ради ЄС зазначено, що спрощення регулювання продовольчої галузі ЄС та подальша співпраця з Україною є важливими для продовольчої безпеки країн Європи. Недавно набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка сприятиме взаємовигідній лібералізації торгівлі та враховуватиме інтереси різних секторів ЄС.

  • США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
    Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
    За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
    Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
    Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
    Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
    Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.

  • У Кремлі зробили заяву про Трампа і війну в Україні

    У Кремлі зробили заяву про Трампа і війну в Україні

    Російська Федерація має надію, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп допоможе їм завершити війну проти України шляхом “дипломатії”. Про це заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі CNN.
    Росія “хоче покращувати відносини зі США, відкривати нові можливості для торгівлі та економічного співробітництва” і “рухатися швидко” в цьому питанні, запевнив російський посадовець.
    Представник правлячого режиму РФ також поскаржився, що Москва та Вашингтон “втрачають час, гроші і прибуток”, поки перед ними відкриваються “дуже блискучі перспективи”.
    “Зрозуміло, ми щиро надіємося, що президент Трамп, як і раніше, готовий сприяти політичному і дипломатичному врегулюванню “проблеми” з Україною”, – додав він.

  • Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ

    Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ

    Росія та Північна Корея будують перший автомобільний міст, який має з’єднати їхні території. За даними американського журналу Newsweek, на основі аналізу супутникових фотознімків від Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, міст буде довжиною майже п’ять кілометрів. Він буде проходити через річку Туманну на кордоні між державами. Наразі російська сторона вже побудувала опори для мостових стовпів, а північнокорейська сторона також активно веде будівельні роботи. Поблизу мосту будують склад, митницю, автосервіс та інші будівлі для обслуговування транспорту. Аналітики вважають, що цей міст стає важливим зв’язком для зростання торгівлі між Росією та Північною Кореєю, особливо в умовах конфлікту Росії з Україною. Експерти вважають, що це сполучення допоможе Росії уникнути санкцій, які можуть стосуватися її торгових суден.

  • Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    Експорт товарів з Китаю до Росії зменшився у жовтні, що стало найбільшим падінням за вісім місяців. Головні причини – санкції Заходу, проблеми з логістикою та менший попит. Постачання в Росію знизилися на 22% до 60,46 млрд юанів. Це вже сьомий місяць поспіль зі зниженням. Тим часом, імпорт російських товарів до Китаю зросли лише на 2,5% у жовтні. Загалом, експорт Китаю до Росії впав на 11,9% за перші десять місяців 2025 року порівняно з попереднім роком. Китай стикається з новими тарифами США, а Росія – зі стримуванням західними санкціями через конфлікт з Україною. Російські нафтові компанії також почали відчувати наслідки санкцій, наприклад, китайські компанії призупинили закупівлі російської нафти через море. Прем’єр-міністр Росії відвідав Китай для переговорів, де обговорили спільну боротьбу з односторонніми санкціями Заходу. Нові санкції проти російських нафтових компаній, які запрацюють з 21 листопада, створять додаткові виклики для російських експортерів.

  • Китай призупинив дію частини мит на товари США

    Китай призупинив дію частини мит на товари США

    Китай вирішив призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні. Проте 10% мита, також введені у відповідь на заходи, прийняті адміністрацією президента США Дональда Трампа, залишаться. Крім того, Китай відмінив мита до 15%, які стосувались деяких сільськогосподарських товарів з США з 10 листопада. Однак покупці сої з Китаю все ще повинні платити 13% мита, включаючи існуюче 3%-не базове мито. Це робить американську сою менш привабливою для китайських покупців порівняно з бразильськими аналогами. Такі дії спричинені торговельною війною між США та Китаєм, яка почалася за часів президента Трампа. Після зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном в Південній Кореї інвестори сподіваються на полегшення напруги, але є сумніви, щодо того, чи швидко відновиться торгівля соєю між країнами.