Експорт товарів з Китаю до Росії зменшився у жовтні, що стало найбільшим падінням за вісім місяців. Головні причини – санкції Заходу, проблеми з логістикою та менший попит. Постачання в Росію знизилися на 22% до 60,46 млрд юанів. Це вже сьомий місяць поспіль зі зниженням. Тим часом, імпорт російських товарів до Китаю зросли лише на 2,5% у жовтні. Загалом, експорт Китаю до Росії впав на 11,9% за перші десять місяців 2025 року порівняно з попереднім роком. Китай стикається з новими тарифами США, а Росія – зі стримуванням західними санкціями через конфлікт з Україною. Російські нафтові компанії також почали відчувати наслідки санкцій, наприклад, китайські компанії призупинили закупівлі російської нафти через море. Прем’єр-міністр Росії відвідав Китай для переговорів, де обговорили спільну боротьбу з односторонніми санкціями Заходу. Нові санкції проти російських нафтових компаній, які запрацюють з 21 листопада, створять додаткові виклики для російських експортерів.
Позначка: Торгівля
-
Китай призупинив дію частини мит на товари США
Китай вирішив призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні. Проте 10% мита, також введені у відповідь на заходи, прийняті адміністрацією президента США Дональда Трампа, залишаться. Крім того, Китай відмінив мита до 15%, які стосувались деяких сільськогосподарських товарів з США з 10 листопада. Однак покупці сої з Китаю все ще повинні платити 13% мита, включаючи існуюче 3%-не базове мито. Це робить американську сою менш привабливою для китайських покупців порівняно з бразильськими аналогами. Такі дії спричинені торговельною війною між США та Китаєм, яка почалася за часів президента Трампа. Після зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном в Південній Кореї інвестори сподіваються на полегшення напруги, але є сумніви, щодо того, чи швидко відновиться торгівля соєю між країнами.
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт з України певних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику та інші, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства стверджує, що нова угода не враховує пропозиції Польщі щодо мінімізації можливих негативних наслідків імпорту українських товарів на польське сільське господарство. Таким чином, заборона на імпорт з України до Польщі залишається в силі, незважаючи на угоду між ЄС та Україною, яка стосується імпорту товарів до всієї Європейської співдружності.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
Сі Цзіньпін попросить Трампа про зменшення підтримки Тайваню – ЗМІ
Зустріч лідерів США і Китаю – Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна зпланована на четвер, 30 жовтня. Тематика перемов буде зосереджена на Тайвані та торгових питаннях, де обидві сторони прагнуть узгодити стратегічні позиції. Про це повідомляє газета The New York Times.
Сі Цзіньпін зустрінеться з Дональдом Трампом у Південній Кореї. Основною метою переговорів стане обговорення Тайваню і відносин між двома країнами у сфері торгівлі.
Згідно з даними ЗМІ, китайська сторона прагнутиме переконати Трампа зменшити підтримку Тайваню з боку США, що могло б зміцнити позицію Пекіна на міжнародній арені.
Трамп заявив, що на зустрічі прагне зосередитися на питаннях торгівлі, навіть якщо Сі Цзіньпін порушуватиме тему Тайваню.
Утім, президент США зазначив, що Тайвань недостатньо вкладається у власну оборону і посідає домінуюче становище у виробництві напівпровідників, що, на його думку, вимагає перегляду підходу США.
Аналітики зазначають, що китайські чиновники можуть використати зустріч для того, щоб змусити Трампа уточнити позицію США щодо Тайваню.
Сі, ймовірно, спробує домогтися, щоб США публічно заявили про невизнання незалежності острова, що відповідало б позиції попередніх адміністрацій і було б схвалено Пекіном.
Експерти вважають, що результати переговорів можуть визначити майбутню динаміку відносин між США і Китаєм. Підсумки зустрічі можуть стати важливим індикатором того, як США вибудовуватимуть стратегію в Азії найближчими роками.
Як ми вже писали, Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити з Сі також питання російської нафти.
Стратегічна авіація Китаю проводить навчання поблизу берегів Тайваню
та WhatsAp -
ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви
Попри санкції, запроваджені за війну проти України, Євросоюз залишається серед головних торговельних партнерів Росії – обсяг торгівлі у 2024 році сягнув €67,5 млрд. Про це повідомляє Bild із посиланням на Німецький економічний інститут.
Загальний обсяг товарообігу між сторонами становив 67,5 млрд євро. Втім, більшість країн ЄС скоротили закупівлі в Росії. Зокрема Німеччина зменшила імпорт на 92% порівняно з довоєнним 2021 роком, проте, загальний обсяг торгівлі між країнами все ще сягає 9,5 млрд доларів.
Різке падіння обсягів торгівлі з РФ також зафіксовано в Італії (-83%), Бельгії (-67%), Іспанії (-63%), Чехії (-51%) і Словаччині (-31%). Водночас Угорщина, навпаки, збільшила цей показник на 31%, до 6,2 млрд доларів. Товарообіг із Францією та Нідерландами становив по 6 млрд доларів для кожної.
За підрахунками IW, у 2024 році загальний обсяг російського експорту зріс на 18% у річному вимірі – до 330 млрд доларів. Головним торговельним партнером Росії залишається Китай, на який припадає 244,8 млрд доларів товарообігу, переважно завдяки постачанню нафти, газу та вугілля. Загалом Москва продала Пекіну енергоносіїв на 130 млрд доларів. На другому місці серед імпортерів російських товарів опинилася Індія.
Окрім того, торговельні відносини з Росією розширили Вірменія (+423%), Ізраїль (+240%), Узбекистан (+135%), Бразилія (+98%), Азербайджан (+76%), Єгипет (+70%) і Туреччина (+53%).
-
Трамп планує зберегти 50%-ві мита на індійський імпорт
Президент США Дональд Трамп планує зберегти 50%-ві мита на індійський імпорт доти, доки ця країна купує російську нафту. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що Трамп повторив заяву про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв припинити закупівлі російської нафти
“Я розмовляв із прем’єр-міністром Моді, і він сказав, що не буде більше займатися російською нафтою”, – сказав Трамп журналістам на борту літака Air Force One.
За його словами, якщо Індія вирішить заперечувати факт розмови, то зіткнеться з “величезними тарифами”.
“Якщо вони хочуть так говорити, тоді їм доведеться продовжувати платити величезні тарифи, а вони цього не хочуть”, – наголосив американський лідер.
Трамп уперше заявив про телефонну розмову з Моді ще 15 жовтня, стверджуючи, що прем’єр особисто пообіцяв припинити імпорт нафти з Росії.
Однак Міністерство закордонних справ Індії заявило, що не має інформації про будь-який телефонний контакт між лідерами.
У Делі наголосили що основний пріоритет Індії – “захист інтересів індійських споживачів”.
Однак Трамп продовжує стверджувати, що обіцянку Моді було дано, і пов’язує питання з тарифною політикою США.
За словами офіційного представника Білого дому, Індія вже скоротила закупівлі російської нафти приблизно вдвічі.
Джерела в самій Індії це спростували, зазначивши, що жодних істотних змін поки що не відбулося.
За даними аналітичної компанії Kpler, поставки російської нафти в Індію в жовтні зростуть приблизно на 20% – до 1,9 млн барелів на добу. Зростання поставок пов’язане з тим, що Росія збільшила експорт після пошкоджень нафтопереробних заводів через атаки українських дронів. -
Ціна на золото продовжує бити рекорди
Ціна на золото встановила новий історичний максимум у четвер, зростаючи вже п’яту сесію поспіль. Ціна за трійську унцію збільшилася на 1,24% до $4253,50, а під час сесії досягла рекордних $4259,10. З початку року золото подорожчало на 61%. Інвестори звернулися до золота як безпечного активу через торговельні суперечки між США та Китаєм, призупинення роботи уряду США та очікування зниження процентних ставок. Розбіжності у торгівлі між країнами посилили невизначеність у глобальних ланцюжках поставок, що спонукало інвесторів інвестувати у золото. Ціна унції ймовірно залишиться вище $4200 згідно з експертами. Зростання ціни на золото викликане різними факторами, включаючи очікування зниження процентних ставок, політичну та економічну невизначеність, покупки центральними банками, приплив коштів до фондів золота та слабкість долара. Також варто зазначити, що шатдаун у США може забрати до $15 млрд на тиждень, а напруга між США та Китаєм може призвести до глобального хаосу. Нарешті, золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах центробанків, обійшовши євро.
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз прийняли рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Це рішення набере чинності через 15 днів і дозволить українським експортерам отримати нові можливості вже цього року. Воно є безстроковим і наступний перегляд відбудеться у 2028 році.