Знижки на експорт російської нафти до Китаю цього тижня досягли нового рекорду, бо продавці намагаються стимулювати попит у Китаї та компенсувати ймовірні втрати від продажів в Індії. Про це повідомляє Reuters.
Зниження цін для Китаю відбулося після того, як президент США Дональд Трамп оголосив у понеділок про торговельну угоду з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, яка передбачала припинення закупівель нафти з Росії, але без уточнень коли це відбудеться.
Припинення закупівель з боку Індії зробить Китай єдиним великим клієнтом дешевої російської нафти. Росія, другий за величиною експортер нафти у світі, вже бореться зі зниженням попиту з боку Індії через західні санкції, в той час, як запаси російської нафти у плавучих сховищах зростають.
Незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, залишаються основними покупцями підсанкційної нафти, а обсяги російської нафти, що надійшли в січні до центру “чайників” у провінції Шаньдун, досягли рекордного рівня.
Китайські державні НПЗ призупинили морські закупівлі російської нафти з жовтня, після того, як США наклали санкції на Роснефть і Лукойл.
За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт російської нафти морським транспортом до Китаю в січні зріс до рекордних 1,7 млн барелів на добу, тоді як Індія скоротила імпорт до 1,1 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з листопада 2022 року.
OilX оцінює січневий імпорт Китаю в 1,64 млн барелів на добу, що є найвищим показником з березня 2024 року.
Позначка: Торгівля
-
РФ знижує ціни на нафту для Китаю, щоб компенсувати “втрату” Індії – ЗМІ
-
Трамп назвав країну, яка купуватиме нафту Венесуели
Індія купуватиме нафту у Венесуели. Про це повідомив президент США Дональд Трамп журналістам ввечері 31 січня під час польоту до Флориди. Американський лідер також закликав Китай укласти угоду про купівлю нафти у Венесуели.
“Китай може прийти та укласти чудову угоду з нафти. Знаєте, ми будемо раді бачити їх. Ми вже уклали угоду: Індія купуватиме венесуельську нафту замість того, щоб купувати її в Ірану. Тож ми вже погодили концепцію угоди. Але Китай також може це робити”, – заявив Трамп.
За словами американського президента, США ще не обговорювали з Венесуелою те, як розподілятиметься прибуток від продажу нафти.
“Вони (Венесуела – ред.) виконують чудову роботу… Вони будуть заробляти більше, ніж будь-коли. І це буде вигідно для нас. Я думаю, що Венесуела справді впорається”, – наголосив рчільник Білого дому.
На думку Трампа, угоду про купівлю нафти захоче підписати й Куба.
Нагадаємо, американський президент заявив, що Сполучені Штати розпочали переговори з керівництвом Куби. Секретна зброя США. Як оглушили охоронців Мадуро
-
В Каспійському морі зазнало аварії іранське судно, що йшло до РФ
Іранське суховантажне судно Caspian Shiva сіло на мілину в Каспійському морі за сім кілометрів від Махачкалінського торговельного порту. Про це повідомило головне управління МНС по Дагестану.
Росморречфлот заявив, що судно дістало пробоїну: вода надходить у трюм та машинне відділення, постраждалих і розливу нафтопродуктів немає.
На допомогу суховантажу відправили два буксири, проте вони не змогли провести рятувальну операцію через шторм.
На борту перебувають 10 членів екіпажу, вони відкачували воду самостійно. Пізніше судно все ж таки відбуксували в порт Махачкали.
Це вже другий інцидент із іранським суховантажем у Каспійському морі з початку місяця: 14 січня під час прямування маршрутом, який використовується для постачання зброї з Ірану до Росії, зазнало аварії судно під назвою Rona. Екіпаж із 14 осіб врятували берегові служби Туркменістану. 116-метрове суховантажне судно Caspian Shiva (IMO 8721428) ходить під прапором Ірану з 2024 року. Раніше він мало назву Absheron і Vostok.
За даними моніторингових сервісів, це судно, як і Rona, неодноразово заходило до порту Астрахані з іранського порту Анзелі.
Між цими точками пролягає основний канал постачання зброї з Ірану в Росію, зазначає CNN. За даними The Wall Street Journal, цим маршрутом Москва одержує сотні тисяч артилерійських снарядів та інших боєприпасів.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Іран звернувся до РФ за допомогою в розробці ядерної зброї.
Іран продав Росії ракет на $2,7 млрд – ЗМІ -
ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю
Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у Європі”, – сказав він.
В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.
Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.
-
ЄС та Індія домовилися про зниження мит на авто у межах нової угоди – ЗМІ
Індія планує знизити імпортні мита на автомобілі з Європейського Союзу до 40% у межах торговельної угоди між сторонами. Про це повідомили джерела Reuters, обізнані з перебігом переговорів.
Як зазначається, сторони планують підписати пакт про вільну торгівлю, який називають “матір’ю всіх угод”.
Уряд прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді погодився негайно зменшити податок на обмежену кількість автомобілів із країн ЄС з імпортною ціною понад 15 тисяч євро – з нинішніх 70-110% до 40%. Надалі мито планують поступово знизити до 10%.
Як зазначають джерела, зниження мит не поширюватиметься на електромобілі протягом перших п’яти років. Після цього для них застосовуватимуться аналогічні ставки. Рішення пов’язане із захистом інвестицій місцевих виробників.
Індія та ЄС, за інформацією співрозмовників агентства, можуть оголосити про завершення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю вже у вівторок. Після цього сторони повинні фіналізувати деталі та ратифікувати документ.
Своєю чергою, міністр фінансів США Скотт Бессент коментуючи угоду, заявив, що Європа фінансує війну проти самої себе, купуючи російську нафту через Індію, інфорує ЄП. “США пішли на набагато більші жертви, ніж європейці. Ми ввели 25-відсоткові мита на Індію за купівлю російської нафти. Вгадайте, що сталося минулого тижня? Європейці підписали торговельну угоду з Індією”, – зазначив він.
Раніше голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення співпраці між Європейським Союзом та Індією.Нагадаємо, російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі.
-
Трамп пригрозив Канаді 100% митом через угоду з Китаєм
Американський президент Дональд Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна. ВІдповідну заяву він зробив в суботу, 24 січня у своїй соцмережі Truth Social. Хазяїн Білого дому згадав у своєму дописі прем’єр-міністра Канади Марка Карні, якого він назвав “губернатором”. “Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до США, він глибоко помиляється”, – запевнив Трамп.
Китай “з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її”, переконаний американський лідер.
На його думку, така угода призведе до знищення канадського бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя.
У разі укладення угоди Канада “негайно матиме 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться в США”, пригрозив Трамп. -
Китай збільшив закупівлю російського газу – ЗМІ
Китай нарощує закупівлі російського скрапленого природного газу з кінця 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg.
Дані китайської митниці показали, що імпорт російського ЗПГ у грудні зріс до рекордних 1,9 млн тонн. Це більш як удвоє перевищує 850 тисяч тонн, що були оцінені у даних відстеження суден, зібраних Bloomberg.
Митна статистика за листопад також була на 90% вищою за дані про судноплавство.
Невідповідність вказує на те, що китайський попит за останні два місяці перевищив низькі сподівання ринку після приблизно року зниження імпорту. Розбіжність у даних могла виникнути через те, що Росія використовує більше танкерів “тіньового флоту”, які маскують своє місцезнаходження, для перевезення санкціонованого газу.
Аналітики припустили, що розбіжність може свідчити про доставку більшої кількості санкціонованих США вантажів, які фальсифікують своє місцезнаходження.
Китай торік придбав 9,8 млн тон російського ЗПГ, що є історичним максимумом. Тим часом загальний імпорт минулого року скоротився на 11% через низький попит, збільшення запасів та значний імпорт трубопроводами.
Раніше Bloomberg російський експортний завод зрідженого природного газу доставив свою першу партію Китаю з моменту запровадження санкцій США у січні.
Росія продає Китаю газ зі знижкою у 40% -
ЄП призупинить ратифікацію торговельної угоди зі США
Європарламент вирішив призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС та США, яка була укладена у липні 2025 року. Це рішення було прийняте у зв’язку зі загостренням відносин між Європейським союзом та адміністрацією президента США Дональда Трампа. Про це повідомила президентка групи соціал-демократів Іратксе Гарсія Перес. Більшість політичних груп підтримує замороження угоди, укладеної минулого року між ЄС та США.
-
ЄС і Меркосур уклали угоду про зону вільної торгівлі
Країни Євросоюзу та Меркосуру уклали велику угоду про зону вільної торгівлі, яка охоплює близько 700 мільйонів громадян. Угода була підписана в Парагваї після 25 років переговорів. Більшість країн ЄС підтримали угоду, хоча Франція та Польща висловили заперечення. Президентка Європейської комісії наголосила, що ця угода має велике геополітичне значення. Церемонія підписання відбулася в Центральному банку Парагваю, де у 1991 році було підписано Асунсьйонський договір про створення Меркосуру. У церемонії брали участь представники країн-учасниць обох союзів.
-
США уклали торговельну угоду з Тайванем
США і Тайвань уклали торговельну угоду, яка передбачає зниження мит на товари з Тайваню та інвестиції у технологічну галузь США на суму 250 мільярдів доларів. Угода знижує мита на тайванські товари з 20% до 15%, рівень мит для інших країн у регіоні. Це допоможе американському сектору напівпровідників. Тайвань також планує інвестувати в США у виробництво напівпровідників, штучний інтелект та енергетику. Угода також передбачає звільнення від мит імпортних товарів, таких як лікарські засоби та авіаційні компоненти з Тайваню. Це остання угода, яку уклав президент Трамп, після угод з ЄС та Японією, спрямована на зменшення торговельного дисбалансу.