Позначка: Танкер

  • Китай почав закупівлю російського газу з підсанкційного проєкту – ЗМІ

    Китай почав закупівлю російського газу з підсанкційного проєкту – ЗМІ

    У Китаї прибув четвертий газовоз зі зрідженим природним газом з проєкту Арктик СПГ-2, який перебуває під санкціями. Це стало відомо за даними LSEG та Reuters. СПГ-танкер Buran прибув до терміналу Beihai LNG у Китаї. Це вже четверте судно, яке доставляє газ з цього проєкту. Попередні три газовози Arctic Mulan, Voskhod та Zarya також вже вивантажували газ в цьому порту. У зв’язку з ризиком вторинних санкцій та дефіцитом танкерного флоту ускладнюється перевезення газу з Арктик СПГ-2. Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт Росії, який був пов’язаний з постачанням газу до Китаю через газопровід Сила Сибіру-2.

  • РФ попри санкції збільшила тіньовий флот нафтових танкерів

    РФ попри санкції збільшила тіньовий флот нафтових танкерів

    Росія розширила свій тіньовий флот нафтових танкерів, не дивлячись на санкції, які на неї накладено. Головний економіст компанії Trafigura Саад Рахім повідомив на конференції APPEC 2025, що цей флот відіграє важливу роль у поставках російської нафти покупцям, не зважаючи на обмеження, спрямовані на скорочення нафтових доходів Москви. Він зауважив, що розмір тіньового флоту збільшується через зростання санкцій. Російський танкерний парк продовжує оновлюватися, Москва замінює судна, які опинилися в чорних списках, що дозволяє РФ продовжувати експорт нафти.

  • КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ

    КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ

    До Китаю прибув вже другий за останній час російський танкер, який перевозить скраплений природний газ. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що російський танкер-газовоз “Схід” стояв на якорі біля терміналу ЗПГ у порту Тешань у південно-західній провінції Гуансі в Китаї. Танкер під російським прапором із вантажем 150 000 кубометрів ЗПГ був завантажений на заводі Arctic LNG 2 у Гидані на півночі Сибіру 19 липня.
    Це другий вантаж із санкціонованого проекту, доставлений до Китаю після того, як наприкінці серпня на термінал ЗПГ у Бейхаї прибув танкер Arctic Mulan, який також перебуває під санкціями.
    Як відомо, видобуток у рамках арктичного проекту розпочався у грудні 2023 року, проте постачання газу відстають від графіка через брак газовозів льодового класу та західні санкції. Arctic LNG 2, 60% акцій якого належать російській компанії “Новатек”, мав стати одним із найбільших у країні заводів ЗПГ із цільовою продуктивністю 19,8 млн тон на рік, але санкції перекреслили його перспективи.
    Як повідомляється, наразі ще два танкери з російським газом пришвартовані на півострові Камчатка на Далекому Сході Росії, а третій знаходиться у Південно-Китайському морі між Тайванем та островом Хайнань.

  • Біля Чукотки вибухнув танкер “тіньового флоту” РФ

    Біля Чукотки вибухнув танкер “тіньового флоту” РФ

    Біля берегів російської Чукотки 25 серпня стався вибух на танкері Онемен АТ Анадирьморпорт. Про це повідомила адміністрація морського порту.
    Там заявили, що за 110 км від Анадиря на судні був “хлопок” парів паливної рідини без подальшого займання.
    Відомо про двох постраждалих членів екіпажу.
    Тоді як Центрі протидії дезінформації повідомляє, що російські пропагандисти підкреслюють відсутність розливу нафтопродуктів, насправді намагаючись применшити значення аварії. Втім, цей інцидент підтверджує тривожну тенденцію та вкотре демонструє: технічний стан російського танкерного флоту перебуває на критично низькому рівні.
    В умовах санкцій Москва не має доступу до якісного ремонту й сертифікованих комплектуючих, тому регулярні аварії стали буденністю.
    “Вибухи, пожежі та витоки нафти або токсичних речовин – прямий наслідок “тіньової логістики”, якою Кремль намагається обходити санкційний тиск”, – додали у ЦПД.
    У Центрі наголосили, що позиція влади РФ щодо використання “тіньового флоту” створює небезпеку не лише для екіпажів, а й для довкілля у різних регіонах.
    Наприклад, аварія двох танкерів у грудні 2024 року в Керченській протоці уже спричинила масштабну екологічну катастрофу. Однак Росія продовжує ігнорувати ці ризики та лише нарощує обсяги перевезень, використовуючи зношений і неконтрольований танкерний парк.

  • Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта

    Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта

    Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
    За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
    Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
    У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
    Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
    Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
    Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року.

  • Танкери з нафтою РФ застрягли біля Індії – ЗМІ

    Танкери з нафтою РФ застрягли біля Індії – ЗМІ

    Нескілька танкерів із російською нафтою зараз чекають у водах поблизу західного узбережжя Індії через те, що місцеві нафтопереробні заводи ще не визначилися з їхнім призначенням. Ці танкери, зокрема Achilles, Elyte, Destan та Horae, перебувають під санкціями ЄС та Великої Британії. Більшість з них очікує в порту Сікка, де обслуговуються компанії Reliance Industries Ltd. та Bharat Petroleum Corp Ltd. Ця ситуація виникла після того, як президент США Дональд Трамп загрожував Індії тарифами та штрафами за співпрацю з Росією, що призвело до зупинки державних НПЗ Індії з імпорту російської нафти. Тим часом, найбільший нафтопереробний завод Індії Reliance Industries вже шукає альтернативу російській нафті.

  • Зеленський схвалив санкції щодо тіньового флоту РФ

    Зеленський схвалив санкції щодо тіньового флоту РФ

    Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо застосування санкцій до суден і повітряних суден, які причетні до російського тіньового флоту. Про це свідчать дані у картці законопроєкту №13020 на сайті Верховної Ради у середу, 30 липня.
    Закон передбачає накладення санкцій на судна та повітряні судна, які причетні до російського тіньового транспортування нафти і нафтопродуктів, зброї та військових.
    Документ передбачає внесення змін до закону України Про санкції щодо застосування санкцій до суден та повітряних суден, діяльність яких створює реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.
    Службі безпеки України та розвідці надається завдання щодо виявлення та встановлення фактів використання таких суден.
    Регламентується, що до Державного реєстру санкцій має вноситися інформація про всіх суб’єктів, а також судна і повітряні судна, щодо яких застосовано санкції.
    Раніше у липні Головне управління розвідки Міноборони ідентифікувало ще 20 суден російського “тіньового флоту” й 11 суден іранської “армади привидів”. Тепер у переліку 626 суден тіньового танкерного флоту РФ та Ірану, які забезпечують російські морські експортні потоки нафти.

  • Перший танкер відмовився везти нафту на індійський НПЗ Роснафти

    Перший танкер відмовився везти нафту на індійський НПЗ Роснафти

    Європейські санкції проти “найбільшого НПЗ Роснафти в Індії” спершу позбавили його покупців – танкери почали відмовлятися забирати нафтопродукти, які Брюссель заборонив постачати до ЄС. Нині ж від власника заводу Nayara Energy, в якій Роснафті належить 49,13%, почали відвертатися й постачальники сировини. Про це повідомляє Reuters у четвер, 24 липня.
    Nayara вперше після запровадження санкцій не отримала партію сирої нафти Urals. Танкер Omni, що перевозив близько 700 000 барелів російської нафти, прибув до порту Вадінар у штаті Гуджарат, який належить Nayara, 18 липня – саме в день, коли ЄС представив 18-й пакет санкцій. Однак зараз судно стоїть на якорі біля порту Мундра в штаті Пенджаб. Згідно з цими даними, пункт призначення змінили з Вадінара на Мундру в середу.
    Раніше два танкери, які підходили до Вадінара, щоб забрати дизельне пальне, вироблене на НПЗ Nayara, скасували свої заявки, розвернулися і пішли порожніми. Спершу так вчинив зафрахтований танкер Talara, а потім – танкер Chang Hang Xing Yun, який тепер прямує до Кувейту, де має намір забрати аналогічний вантаж.
    Партію Urals, яку мав доправити Omni, за словами джерел Reuters, перепродали компанії HPCL-Mittal Energy у Мундрі.
    Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
    На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
    Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
    У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
    За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%.НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
    Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.

  • ЄС зняв санкції з японських танкерів, які перевозили російський СПГ

    ЄС зняв санкції з японських танкерів, які перевозили російський СПГ

    Європейський Союз виключив з санкційного списку три танкери – North Moon, North Ocean і North Light, котрі раніше брали участь у транспортуванні СПГ з російського проєкту Ямал СПГ до Азії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на документи ЄС.
    Судна належать японській компанії Mitsui O.S.K. Lines, котра виконувала перевалку СПГ поблизу острова Кільдін у Мурманській області. Вони були побудовані у 2023 році на корабельній Hanwha Ocean у Південній Кореї.
    Санкції проти цих суден запровадили у травні 2025 року.
    Водночас у межах 18-го пакета санкцій ЄС погодився їх скасувати після отримання чітких зобов’язань, що танкери більше не братимуть участі в транспортуванні газу з російських проєктів Ямал СПГ та Арктик СПГ-2.

  • Атака хуситів на грецьке судно: загинули четверо моряків, 15 зниклих

    Атака хуситів на грецьке судно: загинули четверо моряків, 15 зниклих

    Внаслідок атаки єменських бойовиків-хуситів на грецький суховантаж Eternity C під прапором Ліберії загинули четверо моряків, пошуки ще 15 тривають. Про це інформує Reuters у середу, 9 липня.
    Це вже друге судно, потоплене за останні кілька днів на цьому напрямку.
    За даними компаній, задіяних у рятувальній операції, екіпаж Eternity C складався з 25 осіб. Четверо з них загинули ще до того, як екіпаж полишив судно. Шістьох моряків вдалося врятувати – вони провели у воді понад добу. Решту продовжують шукати.
    Хусити підтвердили атаку 7 липня та заявили, що “єменський флот” нібито надав допомогу частині екіпажу й доправив їх у “безпечне місце”.
    Судно двічі атакували морськими дронами, ракетами та швидкісними катерами, що, за словами морських аналітиків, характерно для тактики хуситів. Рятувальні шлюпки знищили ще в перший день обстрілу.
    Судно Eternity C експлуатувала грецька компанія Cosmoship Management. Серед екіпажу був 21 філіппінець, один росіянин і троє охоронців.
    Хусити з осені 2023 року атакують комерційні та військові судна в регіоні Червоного моря, звинувачуючи у підтримці Ізраїлю.
    Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути.
    Хусити потопили балкер у Червоному морі