Національне антикорупційне бюро України розслідує походження коштів, за які судді та прокурори придбали елітну нерухомість у Буковелі. За інформацією від hromadske, НАБУ проводить перевірку після розслідування щодо майна родини заступника прокурора та судді. У розслідуванні зазначалося, що родина придбала нерухомість за значно меншою ціною, ніж ринкова вартість. Також виявлено, що судді користуються будинком, який належить батькові судді. Журналісти також встановили, що аналогічне житло було продане за вищу ціну раніше.
Позначка: Суддя
-
Арештовано суддю за смертельну ДТП на Прикарпатті
Судді Підгаєцького районного суду, яка збила на смерть двох людей в Івано-Франківькій області, обрали запобіжний захід у вигляді арешту. Про це повідомила регіональна прокуратура в понеділок, 3 листопада
Суд обрав судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у понад 1 млн грн, – йдеться у повідомленні. -
За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-
На Одещині суддя виніс рішення, застосувавши вираз “рашистська педерація”
Суддя Овідіопольського районного суду Одещини Дмитро Гандзій відмовився змінювати у своєму рішенні словосполучення “рашистська педерація” на “російську федерацію”, зазначивши, що це не помилка, а цілком коректна назва. Про це повідомляє Думська.
Зазначається, що у своєму рішенні суддя використав вираз «рашистська педерація» щодо Росії у цивільній справі, де позивач просив встановити юридичний факт загибелі його брата на війні. Після цього заявник подав клопотання про виправлення назви країни-агресора, але отримав відмову.
“Заява про виправлення описки задоволенню не підлягає, виходячи з того, що зазначений вираз суду жодним чином не впливає на суть прийнятого судом рішення про встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником і його загиблим на рашистсько-українській війні братом – військовослужбовцем і не може мати наслідків або певних ускладнень для заявника і не є опискою або некоректною назвою вказаної недодержави, яка 24.02.2022 р. оголосила проти нашої держави відкриту неспровоковану, агресивну і загарбницьку війну, продовживши тим самим агресію по відношенню до України, яка вже триває 11 років”, – зазначив суддя. -
Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим
Суддя держави-агресора відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 27 жовтня.
Завершено спеціальне досудове розслідування in absentia та скеровано до суду обвинувальний акт щодо судді Південного окружного військового суду Росії.
Встановлено, що суддя ухвалював незаконні вироки стосовно українських військовослужбовців, які обороняли Маріуполь, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.
У травні 2022 року троє нацгвардійців потрапили в полон, а у 2024 році правоохоронці РФ сфабрикували проти них справи, звинувативши у “терористичній діяльності”. Попри вимоги Женевської конвенції, суддя визнав українських захисників “винними” – фактично покарав їх за виконання військового обов’язку.
-
Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.
Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.
Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс.
-
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Судді Конституційного суду України не вдалося обрати нового голову під час спеціального засідання. У суді відсутні як голова, так і його заступник, тому тимчасово керує судом Олександр Петришин. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року, суд втратив кворум і не міг проводити засідання. Кворум відновився наприкінці червня, коли президент призначив нового суддю. Наразі виникають проблеми з проведенням засідань через відсутність необхідної кількості суддів. Добір суддів до Конституційного суду здійснюється через Дорадчу групу експертів. Парламент ще не призначив суддів за своєю квотою, а триває конкурс на посаду судді за квотою З’їзду суддів.
-
Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду
Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України за своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого в Харкові та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Цим призначенням лише одна вакансія судді КС за квотою президента залишається вільною, і ще дві вакансії за квотою Верховної Ради не закриті.
-
У Львові суддя намагався “відмазати” родича від мобілізації
Правоохоронці викрили суддю одного з районних судів Львівської області і повідомили йому про підозру в отриманні хабаря і внесення неправдивих даних у декларацію. Про це інформує ДБР в п’ятницю, 5 вересня.
За даними слідства, суддя взяв від своєї племінниці 8 тисяч доларів. За ці гроші він пообіцяв «домовитися» із посадовцями ТЦК, аби його двоюрідного брата не мобілізували до армії.
Використовуючи свої зв’язки, суддя забрав свого родича з приміщення ТЦК та СП без прийняття рішення щодо його мобілізації до лав ЗСУ та особисто доставив брата до Львова, – йдеться у повідомленні.
Окрім цього, перевірка показала, що у декларації за 2024 рік суддя приховав частину майна своєї родини. Сума розбіжностей із реальними даними перевищує 7,5 млн гривень.
Зараз тривають обшуки та інші слідчі дії. Судді інкримінують отримання хабаря за вплив на чиновників та внесення неправдивих даних у декларацію (ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.366-2 КК України).
Якщо його провину доведуть, йому загрожує до 5 років позбавлення волі.
Дивіться фото: У Львові суддя намагався “відмазати” родича від мобілізації
Раніше на хабарі упіймали суддю на Дніпропетровщині. Він обіцяв ухвалити виправдувальний вирок особі, справа якої перебувала в нього на розгляді.
В суді на Донеччині допомагали ухилянтам та виправдовували РФ – генрокурор -
Російському судді оголосили заочну підозру за вироки оборонцям Маріуполя
Судді Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову, який призначав по 18 років колонії полоненим оборонцям Маріуполя, оголосили заочну підозру. Його дії кваліфікували як воєнні злочини. Про це інформує СБУ у вівторок, 2 вересня.
У серпні та листопаді 2024 року він незаконно призначив тюремний строк ще двом полоненим воїнам Національної гвардії України.
Згідно із сфабрикованим рішенням військовополонені отримали 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Обидва українських захисники входили до 12-ї бригади спецпризначення Нацгвардії, у складі якої обороняли Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.
“Це вже другий задокументований факт, коли Простов влаштовує показове “судилище” за надуманими обвинуваченнями проти полонених захисників України”, – наголосили у повідомленні.
У червні фігурант отримав першу заочну підозру за воєнні злочини. Тоді він призначив аналогічні “терміни” ще двом воїнам-Нацгвардійцям.
Наразі Простов знову порушив норми міжнародного права, відповідно до яких потерпілі є комбатантами збройного конфлікту.
У СБУ нагадали, що у разі потрапляння у полон такі особи набувають статусу військовополонених і не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Простову оголосили нову підозру у воєнних злочинах за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Оскільки російський воєнний злочинець перебуває на території РФ, нині тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.
Раніше Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України.
СБУ оголосила Кадирову нову підозру