Правоохоронці викрили і затримали суддю та адвокатку з Одеси. Вони за хабарі ухвалювали “потрібні” рішення в судах, повідомила СБУ у понеділок, 24 листопада.
Вказано, що операцію з нейтралізації судових оборудок провели спільно з НАБУ.
“Фігуранти запропонували відповідачу у цивільній справі домовитися з суддею одного з районних судів Одеси щодо “потрібної” ухвали. Вартість такої “послуги” становила 10 тис. американських доларів”, – йдеться у повідомленні.
За матеріалами справи, першу частину хабаря відповідач мав передати фігурантам як «аванс» до розгляду справи, а другу – безпосередньо перед ухваленням судового рішення.
СБУ та НАБУ задокументували злочини організаторів схеми та викрили їх “на гарячому” ‒ після передачі останньої частини грошей.
Обом фігурантам повідомлено про підозру за статтею про закінчений замах на підбурювання до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України).
Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників судових махінацій.
Зловмисникам загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше стало відомо, що посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів. Загалом вони мали заплатити 8,8 тис. доларів.
Також у Києві затримали співробітника Нацполіції, який вимагав 25 тисяч доларів за “кришування” нелегального бізнесу.
Позначка: Судді
-

Арештовано суддю за смертельну ДТП на Прикарпатті
Судді Підгаєцького районного суду, яка збила на смерть двох людей в Івано-Франківькій області, обрали запобіжний захід у вигляді арешту. Про це повідомила регіональна прокуратура в понеділок, 3 листопада
Суд обрав судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у понад 1 млн грн, – йдеться у повідомленні. -

За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-

Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим
Суддя держави-агресора відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 27 жовтня.
Завершено спеціальне досудове розслідування in absentia та скеровано до суду обвинувальний акт щодо судді Південного окружного військового суду Росії.
Встановлено, що суддя ухвалював незаконні вироки стосовно українських військовослужбовців, які обороняли Маріуполь, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.
У травні 2022 року троє нацгвардійців потрапили в полон, а у 2024 році правоохоронці РФ сфабрикували проти них справи, звинувативши у “терористичній діяльності”. Попри вимоги Женевської конвенції, суддя визнав українських захисників “винними” – фактично покарав їх за виконання військового обов’язку.
-

УЄФА оголосив суддівську бригаду на матч Україна – Азербайджан
На матч кваліфікації до Мундіалю-2026 між збірними України та Азербайджану 13 жовтня призначили суддівську бригаду. Поєдинок розсудить Себастьян Гішамер, повідомляє офіційний сайт УЄФА.
Австрійський арбітр Себастьян Гісхамер судив три матчі за участю українських команд. Перемога була лише одна: київське Динамо обіграло грецький Аріс у Лізі конференцій 2023/24. Водночас Кривбас та збірна України U-17 зазнали поразок.
Йому допоможуть лайнсмени Роланд Рідель і Сантіно Шрайнер. Четвертий арбітр – Вальтер Альтманн. З системою Відеоасистент рефері (VAR) працюватимуть Мануель Шуттенгрубер і Крістіан-Петру Чокірка. -

Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.
Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.
Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс.
-

Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -

Україна – Ісландія: стали відомі імена арбітрів на матч ЧС-2026
Збірна України дізналася про склад суддівської команди поєдинку кваліфікації до Мундіалю-2026 проти Ісландії. Німецька бригада арбітрів працюватиме у матчі збірних 10 жовтня, повідомляє офіційний сайт УЄФА.
Суддею у полі буде Свен Яблонскі, 35-річний банківський клерк з Бремена. Він ще жодного разу не перетинався з українськими командами. Йому помічниками на лінії будуть Едуард Байтінгер та Лассе Козловські.
Четвертим рефері став Флоріан Бадштюбнер. Із системою Відеоасистент рефері (VAR) працюватимуть Беньямін Бранд та Даніель Шлагер.
Нагадаємо, що захисник Олександр Тимчик залишив табір збірної України через травму.
-

Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Судді Конституційного суду України не вдалося обрати нового голову під час спеціального засідання. У суді відсутні як голова, так і його заступник, тому тимчасово керує судом Олександр Петришин. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року, суд втратив кворум і не міг проводити засідання. Кворум відновився наприкінці червня, коли президент призначив нового суддю. Наразі виникають проблеми з проведенням засідань через відсутність необхідної кількості суддів. Добір суддів до Конституційного суду здійснюється через Дорадчу групу експертів. Парламент ще не призначив суддів за своєю квотою, а триває конкурс на посаду судді за квотою З’їзду суддів.

