Державне бюро розслідувань завершило слідство у справі незаконного видобутку вугілля на Донеччині. Держава зазнала збитків на понад 5 млрд грн. Про це інформує пресслужба ДБР у вівторок 22 липня.
У листопаді 2024 року було припинено незаконний видобуток вугілля на території прилеглій до шахти Свято-Покровська у селищі Курицине, Краматорського району Донецької області.
Ліцензію на промислову розробку родовища кам’яного вугілля отримало одне з приватних товариств у 2021 рокі, однак так і не розпочало відповідні роботи. Цим скористалась група осіб, яка фактично об’єдналась у злочинну організацію. Крім ініціатора до її складу входило вісім осіб.
Без жодних дозвільних документів вони здійснювали видобуток вугілля на глибині близько 80 метрів. Для цього навіть переробили старий недіючий вентиляційний канал шахти Свято-Покровська у ствол для спуску під землю для шахтарів.
Також організатор домовився з головою місцевої територіальної громади підробивши документи щодо передачі її в оренду підконтрольному організатору підприємству.
Злочинна організація здійснювала свою діяльність у період з грудня 2021 року по листопад 2024 року. Учасники легалізували більше ніж 80 000 тон видобутого вугілля.
Фігурантам інкримінуються такі злочини: створення, керівництво та участь у злочинній організації за ст. 255 КК України, незаконне видобування корисних копалин за ст. 240, перешкоджання законній господарській діяльності за ст. 206, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом за ст. 209, підроблення документів та їх використання за ст. 358.
Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Раніше у Черкаській області правоохоронці затримали учасників угрупування, які підробили документи та захопили завод вартістю понад 160 млн гривень. Вони у незаконний спосіб змінили керівника заводу.
Корупційна схема ОПЗ на 94 млн грн: розслідування завершено
Позначка: Суд
-
У суд передали справу щодо видобутку вугілля на Донеччині
-
Суд у Гаазі скасував арешт активів Газпрому
Окружний суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому у двох нідерландських компаніях – Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V. Про це інформують росЗМІ у вівторок, 22 липня.
Арешт було накладено в межах позовів українських компаній, котрі намагаються стягнути компенсацію за активи, втрачені після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Спершу суд погодився з арештом, однак зрештою визнав, що на компанію поширюється державний імунітет РФ.
У березні 2024 року Газпром намагався продати свої активи у Північному морі. На аукціон були виставлені 50% у Wintershall Noordzee та 100% у Gazprom International UK Limited, яка володіє частками в консорціумах з розробки родовищ Сілліманіт та Вінгейт. Початкова ціна пакету становила 344 млнєвро. -
Обрив канатної дороги в Києві: справу передано до суду
Поліція передала до суду обвинувальний акт відносно п’ятьох фігурантів щодо обриву тросу на канатній дорозі у Києві, який призвів до загибелі 20-річного студента. Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва.
Серед обвинувачених – директор атракціону та підприємець, який його орендував, проєктант атракціону, експерт технічного огляду та колишній службовець комунального підприємства КМДА.
В поліції нагадали, що в липні 2024 року при з’їзді з вежі атракціону канатної дороги через річку Дніпро в Києві обірвався трос, через що 20-річний хлопець упав у воду та потонув.
“Тоді слідчі розпочали кримінальні провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини та ч. 2 ст. 367 – службова недбалість”, – ідеться в повідомленні.
Поліціянти встановили, що у 2020 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради провів конкурс з Облаштування атракціону канатної переправи через річку Дніпро від арки Дружби народів до Труханового острова, у якому перемогла столична компанія. Остання після введення атракціону в експлуатацію передала його в оренду іншому підприємцю.
З моменту розробки проєктної документації та надання необхідних дозволів відповідними особами було допущено низку порушень в проектній документації. Зокрема, закріплений сталевий канат не можна було використовувати через невідповідність технічним характеристикам та цільовому призначенню, що, як наслідок, призвело до обриву канату.- Експерт з технічного огляду мав виявити, що фактично встановлені кріплення та канат не відповідають вимогам конструкторських документів, але не зробив цього, допустивши подальшу експлуатацію атракціону.
- Колишній службовець столичного комунального підприємства під час робіт з аварійно-рятувального обслуговування атракціону, змінив деякі частини механізму, не врахувавши їх впливу на подальше навантаження всієї конструкції.
- Директор атракціону не забезпечив належні умови для його безпечної роботи, а підприємець, який його орендував, не дотримався правил користування та належного обслуговування канатної переправи.
Досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт правоохоронці надіслали до суду. Санкція найбільшого покарання передбачає до восьми років позбавлення волі.
Як 21 липня в Києві сталась трагедія. Хлопець, який переправлявся канатною дорогою впав у воду через розрив тросу. У результаті обриву троса загинув хлопець 2004 року народження. Водолази досі не знайшли тіло.
Обрив канатної дороги у Києві: прокуратура намагалась заборонити атракціон -
Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки
Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською. -
ДТП в Києві: суд арештував працівника прокуратури
Шевченківський районний суд міста Києва арештував працівника прокуратури Андрія Молочного на 60 днів – до 17 вересня, за підозрою у вчинені смертельного ДТП в центрі Києва. Про це повідомив Офіс генпрокурора в понеділок, 21 липня.
Генеральний прокурор – старший групи прокурорів Руслан Кравченко, в судовому засіданні просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід без можливості внесення застави. Суд повністю підтримав позицію прокуратури.
У відомстві зазначили, що задовлені таким рішенням суду і пообіцяли працювати до направлення обвинувального акту до суду, щоб досягнути максимального покарання. -
Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL
Азербайджан готується до подання позову проти Росії у зв’язку з катастрофою літака авіакомпанії Azerbaijan Airlines (AZAL), повідомляє Report у суботу, 19 липня, з посиланням на заяву президента Азербайджану Ільхама Алієва.
Він зазначив, що ситуація навколо інциденту з літаком є очевидною. За словами президента, протягом семи місяців азербайджанська сторона не отримала жодних чітких відповідей від російської сторони стосовно обставин трагедії. Генеральний прокурор Азербайджану неодноразово звертався до голови Слідчого комітету Росії із запитами, однак отримував лише стандартну відповідь: “розслідування триває”.
Алієв назвав таку позицію неефективною та наголосив, що Азербайджан налаштований звернутися до міжнародних судових інстанцій. Він додав, що розраховує на досягнення справедливості, навіть якщо процес триватиме роками. Як приклад він згадав розслідування катастрофи малайзійського Боїнга, яке зайняло понад десять років.
Президент також висунув конкретні вимоги: офіційне визнання вини, покарання винних у збитті літака, виплату компенсацій родинам загиблих та відшкодування збитків авіакомпанії AZAL за втрату повітряного судна.
Нагадаємо, трагедія сталася 25 грудня 2024 року. Літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного. Повітряне судно здійснило спробу аварійної посадки неподалік Актау (Казахстан). На борту перебували 67 осіб, включаючи п’ятьох членів екіпажу. Загалом загинуло 38 осіб, серед яких 42 громадянина Азербайджану, 16 – Росії, 6 – Казахстану та 3 – Киргизії.
Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ.
-
Трамп подав до суду на WSJ, яке написало про його лист Епштейну
Президент США Дональд Трамп подав до суду на медіамагната Руперта Мердока та двох журналістів газети Wall Street Journalчерез публікацію про йог зв’язки з сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомило The Guardian.
Трамп звинувачує видавця і журналістів у наклепі і образі. Це сталося після того, як видання повідомило про привітання з 50-річчям, яке Трамп нібито надіслав Епштейну у 2003 році, яке містило малюнок сексуального підтексту та згадку про таємниці.
Позов проти видання підтвердив і сам Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
“Ми щойно подали потужний позов проти всіх, хто брав участь у публікації хибної, зловмисної, наклепницької, ФЕЙКОВОЇ НОВИННОЇ “статті” у нікчемному “журналі” під назвою The Wall Street Journal. (…) Цей позов поданий не тільки від імені вашого улюбленого президента, МЕНЕ, але й для того, щоб продовжувати відстоювати інтереси ВСІХ американців, які більше не терпітимуть образливих дій фейкових новин ЗМІ”, – написав Трамп, пригрозивши своїм опонентам багатогодинними допитами по цій справі. -
Трамп вимагає в суді $10 млрд від WSJ, яка написала про його лист Епштейну
Президент США Дональд Трамп подав до суду на медіамагната Руперта Мердока та двох журналістів газети Wall Street Journal через публікацію про йог зв’язки з сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомило The Guardian.
“У позові вимагають відшкодування збитків у розмірі щонайменше 10 млрд доларів”, – йдеться у публікації.
Трамп звинувачує видавця і журналістів у наклепі і образі. Це сталося після того, як видання повідомило про привітання з 50-річчям, яке Трамп нібито надіслав Епштейну у 2003 році, яке містило малюнок сексуального підтексту та згадку про таємниці.
Позов проти видання підтвердив і сам Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
“Ми щойно подали потужний позов проти всіх, хто брав участь у публікації хибної, зловмисної, наклепницької, ФЕЙКОВОЇ НОВИННОЇ “статті” у нікчемному “журналі” під назвою The Wall Street Journal. (…) Цей позов поданий не тільки від імені вашого улюбленого президента, МЕНЕ, але й для того, щоб продовжувати відстоювати інтереси ВСІХ американців, які більше не терпітимуть образливих дій фейкових новин ЗМІ”, – написав Трамп, пригрозивши своїм опонентам багатогодинними допитами по цій справі. -
Apple подала до суду на блогера через витік інформації про iOS 26
Компанія Apple подала судовий позов проти відомого техноблогера та інсайдера Джона Проссера, звинувативши його в розголошенні комерційної таємниці, пов’язаної з iOS 26, повідомляє The Verge. Згідно з документами справи, Проссер нібито організував доступ до службового iPhone одного з інженерів Apple, щоб отримати дані про невипущену на той момент версію операційної системи.
Як стверджує Apple, Проссер запропонував Майку Рамаччотті, знайомому друга співробітника компанії Ітана Ліпника,гроші або можливість працевлаштування в обмін на отримання доступу до службового iPhone. Рамаччотті дізнався код блокування пристрою, відстежив місце перебування Ліпника, дочекався його відсутності вдома та отримав доступ до пристрою, на якому була встановлена версія iOS для внутрішнього тестування.
Apple стверджує, що в результаті Проссер по відеозв’язку побачив інтерфейс розробницької збірки, записав відео, поділився ним із третіми особами та використав ці матеріали для створення рендерів і витоків.
У квітні Apple отримала анонімного листа від людини, яка, за її словами, бачила запис відеодзвінка Проссера та впізнала квартиру Ліпника. Компанія також надала суду голосове повідомлення, в якому Рамаччотті вибачається перед Ліпником і стверджує, що ідея належала саме Проссеру. Після цього інциденту Ліпника звільнили за порушення політики безпеки Apple щодо невипущених продуктів.
Apple вимагає судової заборони на подальше розкриття конфіденційної інформації з боку Проссера, а також компенсації завданих збитків. У компанії зазначають, що попри вже публічний анонс iOS 26, на викраденому пристрої містилися інші елементи дизайну, які ще не були представлені офіційно. -
Апеляція ВАКС конфіскувала квартиру посадовця Нацполіції
Апеляційна палата ВАКС конфіскувала у заступника начальника департаменту кримінального аналізу Національної поліції Дениса Цвєткова квартиру в Києві вартістю 2,4 млн грн, визнавши її необґрунтованим активом. Про це повідомляє пресслужба САП у п’ятницю, 18 липня.
“18 липня Апеляційна палата ВАКС задовольнила апеляційну скаргу прокурора САП на рішення ВАКС від 31.03.2025 та ухвалила нове рішення, яким визнала необґрунтованими активи на суму 2,4 млн грн, що належать службовцю центрального апарату Національної поліції Денису Цвєткову”, – зазначили у повідомленні.
Мова про квартиру у Києві площею 82,5 кв. м.
Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення.