У США суди все частіше стикаються з підробленими матеріалами, створеними штучним інтелектом. Дипфейкові відео, змінені голоси та фальшиві документи потрапляють у судові справи, через що суддям доводиться уважніше перевіряти докази. Це додатково уповільнює роботу системи, яка й так перевантажена. Про це повідомляє NBC News.
Зазначається, що один із найпоказовіших випадків стався в Каліфорнії у межах житлової суперечки Mendones v. Cushman & Wakefield. Суддя Вікторія Колаковські запідозрила, що відеосвідчення, яке подали адвокати однієї зі сторін, було створене ШІ. Підставами стали монотонний голос, розмиті риси обличчя та неприродно повторювані мімічні рухи. За словами судді, відео мало очевидні ознаки генеративної обробки. У вересні Колаковські відхилила позов, а в листопаді – вдруге відмовила у його поновленні.
Як вважають експерти, цей інцидент одним із перших зафіксованих випадків, коли дипфейк був поданий як справжнє свідчення. Фахівці попереджають, що хвиля ШІ-фальсифікацій лише посилюється, а система правосуддя не встигає адаптуватися.
Був випадок, коли американський юрист отримав штраф у $15 000 за подання документів із вигаданими посиланнями на неіснуючі справи, які згенерував ШІ. Судді наголошують, що небезпека ширша, бо ШІ-голоси можуть бути використані для створення фальшивих погрозливих записів, а підроблені документи здатні непомітно потрапляти до офіційних матеріалів.
Однак формальних протоколів роботи з ШІ-доказами досі немає. Організації на кшталт National Center for State Courts лише пропонують суддям контрольні списки для перевірки походження та автентичності матеріалів.
Позначка: Суд
-
У США зафіксували випадок подання дипфейку як доказу в суді
-
Суд зобов’язав Meta виплатити понад $550 млн за недобросовісну конкуренцію
Іспанський суд 20 листопада зобов’язав власника Facebook, компанію Meta (META.O), виплатити 479 мільйонів євро (552 мільйони доларів) іспанським цифровим медіа-каналам за недобросовісну конкуренцію та порушення правил ЄС щодо захисту даних. ПРО це повідомляє Reuters.
Комерційний суд Мадрида заявив, що компенсація, яка має бути виплачена 87 видавцям цифрової преси та новинним агентствам, пов’язана з використанням Meta персональних даних для поведінкової реклами у Facebook та Instagram.
Зазначається, що американський технологічний гігант отримав “значну конкурентну перевагу” на ринку онлайн-реклами Іспанії шляхом незаконної обробки даних користувачів.
Суд заявив, що Meta порушила Загальний регламент ЄС про захист даних, а отже, також порушила антимонопольне законодавство Іспанії.
Як повідомляється, скарга, подана іспанськими ЗМІ, стосувалася зміни правової основи обробки персональних даних компанією Meta після набрання чинності GDPR у травні 2018 року.Для виправдання поведінкової реклами Meta перейшла від згоди користувача до “необхідності для виконання договору”. Пізніше регулятори визнали цю підставу неадекватною. -
Прокуратура оскаржить 15 років за вбивство немовляти
Прокуратура оскаржить вирок чоловіку, котрий смертельно побив восьмимісячного хлопчика. Попри вимогу обвинувачення призначити довічне ув’язнення, суд дав йому 15 років. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 20 листопада.
“У Благовіщенському районному суді засуджено чоловіка, який смертельно побив восьмимісячного хлопчика – сина своєї співмешканки. Він отримав 15 років позбавлення волі”, – зазначили у повідомленні.
Водночас слідство та експертизи підтвердили, що дитина зазнавала багаторазових ударів, смерть не була випадковістю. Немовля померло від тяжкої черепно-мозкової травми.
Керівник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк наполягав на довічному ув’язненні та вважає призначений строк несправедливим. Нині прокуратура готує апеляцію.
“Життя дитини – це абсолютна цінність, яку держава має захищати понад усе. Якщо ми не здатні вберегти немовля від смертельної жорстокості, ми втрачаємо частину свого майбутнього. У таких справах не може бути компромісів – лише справедливе покарання”, – наголосив Стрелюк. -
За Чернишова внесли 51 млн застави – ЗМІ
Екс-віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова 19 листопада внесли заставу у розмірі 51 мільйон 600 тисяч гривень і він може скоро вийти з СІЗО. За інформацією Радіо Свобода, дві фізичні особи внесли заставу – 30 мільйонів та 21 мільйон 600 тисяч гривень. Чернишову дозволили бути звільненим з-під варти вже увечері 19 листопада. Раніше Вищий антикорупційний суд взяв екс-міністра під варту на 60 діб, але дозволив внести заставу в зазначеному розмірі. Чернишов відкидає причетність до справи про легалізацію коштів та заявляє, що нічого не знає про псевдонім “Че Гевара”. Він також відмовився відповідати на запитання про знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації розкрадань в Енергоатомі.
-
Гауляйтера Балицького заочно засудили до довічного
Гауляйтер тимчасово окупованої частини Запорізької області, Євген Балицький, був засуджений до довічного ув’язнення за організацію масового викрадення українського зерна та пособництво Росії. Він винен у грабежах фермерів та агрокомпаній, після чого забезпечував нелегальне вивезення цього зерна до Росії. Балицький мав заочну судимість і раніше за участь у псевдореферендумі РФ. СБУ нагадала, що він колишній народний депутат та гауляйтер на окупованій території. Тривають заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України.
-
Крайній півзахисник Боруссії уникнув ув’язнення
У вінгера Боруссії Каріма Адейємі виявили електрошокер та пару кастетів ще у 2024 році. Використання таких предметів у Німеччині заборонено, тому гравець був під загрозою тюремного ув’язнення. Однак лише в жовтні 2025 року суд вирішив замінити ув’язнення значним штрафом у розмірі понад 400 тисяч євро. Таким чином, Адейємі уникне тюремного ув’язнення, але повинен буде сплатити велику суму грошей за порушення закону.
-
Нардепа-втікача Андрія Одарченка позбавили мандату
Народний депутат України Андрій Одарченко, який раніше втік за кордон, був позбавлений депутатського мандату згідно з постановою Центральної виборчої комісії України. Це рішення було прийняте після того, як суд наклав вирок на Одарченка за обвинуваченням у спробі підкупу глави Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Після того, як народний депутат був звинувачений, його арештували, але він виплатив заставу і вийшов на волю. Проте пізніше він втік за кордон і суд розглянув справу без його участі, призначивши йому тюремний строк.
-
ВАКС не обрав запобіжний захід Чернишову
Суд вирішив відкласти розгляд питання про запобіжний захід для колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого підозрюють у незаконному збагаченні, на вівторок. Обвинувачення просить суд встановити для нього тримання під вартою з альтернативою застави у 55 млн грн. Вони також стверджують, що дружина Чернишова використовувала псевдонім “Професор”, а сам він – “Че-Гевара”. Захист стверджує, що докази обвинувачення не є вагомими, а ризики не обґрунтовані. Майно і рахунки подружжя Чернишових зараз арештовані. Крім того, керівник держпідприємства просить взяти Чернишова на поруки.
-
У Києві засудили підпалювача: має відшкодувати Укрзалізниці 1 млн
За інформацією від СБУ, агент Росії, який займався підпалами у Києві, був засуджений до 15 років ув’язнення та відшкодування збитків на 1 млн гривень. Цей 33-річний чоловік раніше вже мав судимість за крадіжки і почав співпрацювати з російськими спецслужбами. Виконуючи ворожі замовлення, він підпалив релейну шафу, яка забезпечує безперебійний рух поїздів через столичний регіон, а потім відзняв це на камеру і передав інформацію кураторам. Агента затримали протягом декількох годин після підпалу, і суд визнав його винним у диверсії та призначив йому вищезгадане покарання.
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”.