Позначка: Суд

Туреччина частково заблокувала чат-бот Маска через образи Ердогана

У Туреччині заблокували доступ до деякого контенту розробленого компанією xAI Ілона Маска чат-бота зі штучним інтелектом Grok. Причина – образливі відповіді про президента Реджепа Таїпа Ердогана. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Турецький суд постановив обмежити доступ до частини контенту Grok через те, що штучний інтелект нібито генерував образливі відповіді на адресу президента Реджепа Таїпа Ердогана, засновника Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка та релігійних цінностей.

Генпрокуратура Анкари оголосила про початок офіційного розслідування. Це перший в країні випадок блокування ШІ-контенту за законом. За законодавством Туреччини, образи на адресу президента, Ататюрка чи релігії є кримінальним злочином, що може каратися до чотирьох років тюрми.
Раніше повідомлялося, що чат-бот Grok вміє лаятися та імітувати еротичні розмови. У Китаї заявили про створення першого у світі автономного агента ШІ

09.07.2025
ЄСПЛ оголосив рішення у справі Україна і Нідерланди проти Росії

Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17. Про це повідомляє Associated Press у середу, 9 липня.

Зокрема, суд у Страсбурзі розглядав одразу чотири справи, подані Україною та Нідерландами проти Росії. Вони стосуються широкого спектра порушень прав людини, зокрема викрадення українських дітей, дій Росії під час вторгнення та збиття рейсу MH17.

Йдеться про справи:
Україна проти Росії (№ 8019/16) – порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусову працю та інше;
Україна проти Росії (№ 43800/14) – викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році;
Нідерланди проти Росії (№ 28525/20) – обставини та наслідки збиття рейсу MH17;
Україна проти Росії (№ 11055/22) – грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.

Суд одностайно визнав, що має юрисдикцію за даними скаргами щодо подій, що відбулися до 16 вересня 2022 року, коли членство Росії у Раді Європи припинилося.

Росію визнано винною у численних порушеннях прав людини, що відбувалися на окупованих територіях до та після 24 лютого 2022 року, і їхній масовий та системний характер.

Йдеться про свавільні вбивства цивільних і військовополонених, позбавлення волі, нелюдське поводження, застосування тортур, ігнорування Росією наслідків її ударів для цивільного населення, системну практику придушення української ідентичності, у тому числі через систему освіти, практику “фільтрації”, вивезення українських дітей та дорослих цивільних громадян вглиб окупованих територій або на територію РФ тощо.

Також суд встановив, що рейс MH17 над Донбасом збили з російського ЗРК Бук і Росія несе відповідальність за те, що це стало можливим. Загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, серед яких було 196 громадян Нідерландів.

09.07.2025

Харківʼянина судитимуть за “продаж” посади у ДБР

У Харкові судитимуть 47-річного чоловіка, який за $20 тисяч обіцяв влаштувати знайомого на посаду слідчого в ДБР. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 9 липня.
Так, прокурори Харківської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 47-річного чоловіка за фактом закінченого замаху на шахрайство, вчиненого в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Мешканець Харкова запропонував чоловікові “допомогу” в працевлаштуванні на посаду слідчого в Державному бюро розслідувань. Він запевняв, що має впливові зв’язки в цьому правоохоронному органі, які нібито дозволяють безперешкодно забезпечити позитивний результат конкурсного відбору.
Вартість “послуг” оцінив у 20 000 доларів, наголосивши, що для початку подачі документів на конкурс необхідно передати перший транш – 10 000 доларів.
Правоохоронці затримали фігуранта у лютому 2025 року під час одержання обумовленої суми.
Раніше правоохоронці затримали мешканця Києва, котрий гарантував чоловікові, що працевлаштує його у Головне управління розвідки Міністерства оборони України за $5 тис.
У Києві шахрай “продавав” посади у поліції

Суд покарав військового, який викрав БТР і поїхав на ньому додому

Сумський районний суд визнав винним військовослужбовця однієї з частин області у дезертирстві та викраденні військової техніки й призначив йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в середу, 9 липня.

У січні військовий, який проходив службу на посаді водія спецтехніки, самовільно залишив військову частину. Під приводом заправки бронетранспортера паливом він виїхав на БТРі з території частини, прихопивши з собою автомат, та попрямував додому на Полтавщину.

Подолавши кількасот кілометрів дорогами загального користування, він залишив БТР на узбіччі поблизу села і пішов спати до лісосмуги.

Працівники ДБР спільно з військовою службою правопорядку та СБУ оперативно затримали дезертира. Викрадений бронетранспортер і зброю було повернуто до військової частини.

Суд визнав військового винним у дезертирстві та викраденні військової техніки, вчинених в умовах воєнного стану, та призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Раніше повідомлялося, що дезертир отримав 15 років за “злив” даних про ЗСУ. Дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації – ДБР

МКС видав ордери на арешт лідерів Талібану

Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох лідерів радикального ісламіського руху Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році. Про це повідомила пресслужба суду у вівторок, 8 липня.
Вказано, що мова йде про верховного лідера Талібану Хайбатуллу Ахундзаду та головного суддю країни Абдулу Хакіма Хаккані. Обох підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності та підбурюванні до них.
Також лідерів Талібану вважають причетними до переслідування на гендерній підставі дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідають політиці руху щодо гендеру, гендерної ідентичності або самовираження. Жертвами цих злочинів могли стати і чоловіки, яких таліби вважали “союзниками дівчат і жінок”.
Вважається, що ці злочини були скоєні на території Афганістану з моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і тривали принаймні до 20 січня 2025 року.
“Талібан впровадив урядову політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав та свобод цивільного населення Афганістану у зв’язку з вбивствами, ув’язненням, катуваннями, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями”, – йдеться у релізі.
У МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.
“Талібан жорстко позбавив, шляхом декретів та указів, дівчат та жінок права на освіту, приватне та сімейне життя, а також свободи пересування, вираження поглядів, думки, совісті та релігії”, – нагадали у суді.
Крім того, особи, які сприймалися як противники цієї політики, також були об’єктом переслідувань з боку Талібану.

Підпали в Британії на замовлення ПВК Вагнера: засуджено трьох осіб

Суд у Британії у вівторок, 8 липня, визнав трьох чоловіків винними в підпалі підприємств у Лондоні, пов’язаних з Україною. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
Напад був організований за наказом російської ПВК Вагнер і став черговим проявом злочинної діяльності Москви на території Великої Британії.
Пожежа сталася торік на промисловому об’єкті в Лондоні та була спрямована на два приміщення, включно з компанією, яка доставляла посилки в Україну, зокрема супутникове обладнання від Starlink Ілона Маска.
Прокурор Данкан Пенні під час відкриття судового процесу в суді Олд-Бейлі минулого місяця заявив, що підпал організував 21-річний Ділан Ерл, який визнав свою провину в підпалі з обтяжувальними обставинами та вчиненні дій за Законом про національну безпеку.
Ерл став першою особою, засудженою за новим Законом про національну безпеку, ухваленим торік для протидії ворожій діяльності іноземних держав.
ЗМІ зазначає, що 23-річні Нії Коджо Менса і Джакім Роуз, а також 20-річний Угнюс Асмена заперечували свою вину в підпалі з обтяжувальними обставинами, але присяжні визнали їх винними. Водночас 61-річного Пола Інгліша за цим самим обвинуваченням було виправдано.
Крім того, ще двоє обвинувачених: 23-річний Дмитріюс Паулаускас і 20-річний Ештон Еванс заперечували, що знали про терористичні акти, але не повідомили про них.
Еванса визнали винним за одним пунктом і виправдали за другим, а Паулаускаса – повністю виправдали.

Привласнив понад 2,3 млн: на Миколаївщині судитимуть посадовця

Завершено досудове розслідування щодо керівника Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління, який привласнив понад 2,3 млн гривень бюджетних коштів, виділених на оборону країни. Обвинувальний акт скеровано до суду. Про це 8 липня повідомляє ДБР.
Посадовець мав організувати закупівлю паливної деревини для потреб Збройних сил України. Знаючи реальну вартість продукції, він налагодив схему незаконного збагачення, залучивши до неї свого підлеглого – провідного інженера управління.
Фактично деревинузакуповували у лісгоспах ДП Ліси України під виглядом постачання місцевому населенню, яке мало право на пільгову ціну. Надалі той самий товар через фіктивні фірми продавали вже КЕУ – утричі дорожче.
Отримані внаслідок оборудки понад 2,3 млн гривень зловмисники перевели на рахунки підконтрольних приватних компаній.
Для забезпечення відшкодування збитків державі на майно посадовця накладено арешт. Наразі він звільнений з посади.
Керівник управління та його підлеглий обвинувачуються у привласненні та розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

У Словаччині розпочався суд над стрільцем у Фіцо

Словацький суд у вівторок, 8 липня, розпочне розгляд справи 72-річного чоловіка, який у травні 2024 року здійснив замах і серйозно поранив прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Про це пише Aktuality.
Справу розглядає Спеціалізований кримінальний суд. У перший день очікується зачитування обвинувачень і допит підозрюваного. Юраю Цинтулі висунуто звинувачення в особливо тяжкому злочині терористичного нападу, за який йому загрожує довічне ув’язнення.

Нагадаємо, 15 травня минулого року після засідання уряду в Гандловій Цинтула п’ять разів вистрілив у Фіцо з відстані 1,2 метра. Чотири кулі влучили в прем’єр-міністра, завдавши йому серйозних травм.

Цинтула зізнався у тому, що стріляв у прем’єр-міністра. Однак стверджує, що не хотів його вбити, а лише поранити, щоб Фіцо більше не міг виконувати свої обов’язки. За словами нападника, він мав розбіжності з прем’єром щодо політики в питаннях України, ЗМІ та культури.

Фіцо заявив, що пробачив нападникові і не має наміру бути присутнім на суді, якщо його не викличуть для надання свідчень.

Apple подала апеляцію на штраф ЄС у €500 млн

Apple подала апеляцію на штраф у €500 млн, накладений Європейською комісією за порушення правил ЄС щодо роботи App Store. Як повідомляє Bloomberg, компанія назвала рішення регулятора “безпрецедентним” і заявила, що вимоги щодо зміни умов функціонування магазину додатків є незаконними.
Штраф було накладено у квітні відповідно до положень Закону про цифрові ринки (DMA). Регулятор звинуватив Apple у перешкоджанні розробникам у перенаправленні користувачів на сторонні платформи для здійснення покупок. У червні Apple змінила політику App Store в ЄС, щоб уникнути додаткових санкцій.
“Ми вважаємо, що рішення Європейської комісії – та безпрецедентний штраф – виходять далеко за межі вимог закону”, – йдеться в заяві компанії. “Як покаже наша апеляція, ЄК диктує нам, як управляти нашим магазином, і нав’язує умови ведення бізнесу, які заплутують розробників і шкодять користувачам”.
У межах оновлень App Store у червні Apple запровадила нову систему комісій у вигляді дворівневої структури – 5% або 13% плюс 2% за залучення користувачів – залежно від того, чи хоче розробник, щоб його застосунок відображався у пошуку, рекламних матеріалах або отримував автоматичні оновлення.
Apple стверджує, що саме регулятори наполягли на впровадженні такої структури, яку компанія вважає надмірно складною і для розробників, і для користувачів. Водночас у компанії зазначають, що жоден інший магазин застосунків у світі не має подібних обмежень.
Apple також дозволила розробникам вільніше рекламувати альтернативні способи оплати поза межами App Store, що дає змогу уникнути частини комісій. Крім того, компанія вважає, що Єврокомісія незаконно розширила визначення поняття steering, що дозволяє розробникам прямо направляти користувачів на сторонні платформи для оплати.

В Узбекистані засудили двох чоловіків, що воювали в Україні на боці РФ

Двох чоловіків, які брали участь у війні проти України на боці Росії, засуджено в Узбекистані за статтею Найманство, повідомляє UzNews.
Ромітанський районний суд у Бухарській області засудив до п’яти років позбавлення волі 32-річного чоловіка, який брав участь у бойових діях на Луганщині.
За даними слідства, у 2018 році він виїхав на заробітки в РФ і здобув там російське громадянство, але зберіг і паспорт Узбекистану.
У травні 2024 року його затримали за підозрою у скоєнні злочину, а в червні того ж року він підписав контракт із Міноборони РФ.
Фігурант брав участь у бойових діях у Луганській області. 27 липня 2024 року він дістав поранення, у вересні його визнали непридатним до служби. Чоловіку заплатили 3 млн рублів, після чого він повернувся в Узбекистан.
В його телефоні виявлено документи, фотографії та відеоматеріали, що підтверджують його участь у бойових діях.
Крім того, в Андижанській області 41-річного чоловіка засуджено до трьох років і одного місяця позбавлення волі за статтею про найманство. За даними слідства, у 2023 році громадянин Узбекистану виїхав у Назрань (Інгушетія) на заробітки, де вступив на військову службу. Він брав участь у бойових діях із квітня до грудня 2024 року і дістав поранення.
Під час відпустки в Росії його затримали через відсутність документів, що посвідчують особу, і депортували в Узбекистан.
Після приїзду додому чоловік розповів правоохоронцям, що брав участь у бойових діях, висловив каяття і попросив пом’якшити покарання.
Раніше бійці 49 окремого штурмового батальйону Карпатська Січ взяли у полон іноземного найманця, котрий воював на боці російської армії. Полоненим виявився громадянин Сенегалу.